Рішення № 3465081, 27.01.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2009 р.

Справа № 11/5323

За позовом Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" м. Київ

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" с. Гуменці Кам'янець-Подільського району

про стягнення 350 809, 01 грн.

Суддя Радченя Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача Віленський С.І. - представник за довіреністю від 06.02.2008р.

від відповідача не з’явився

Позивач - ДП з іноземною інвестицією „Сантрейд” звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –ТОВ „Кам’янець-Подільський комбікормовий завод” 350 809,01 грн. –заборгованості, з яких 329 113,70 грн. –вартість неоплаченого товару, 8 305, 34 грн. –сума з урахуванням інфляції, а також 3% річних в розмірі 1 487,77 грн. та пеня в розмірі 11 902,19 грн.

Ухвалою господарського суду від 04.12.2008 року порушено провадження у справі № 11/5323. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами. Підтвердженням факту отримання відповідачем ухвали суду є поштове повідомлення №4368309, з датою вручення 09.12.2008р.

Розгляд справи відкладався через неявку в судове засідання представника відповідача.

В процесі розгляду справи 22 грудня 2008р. позивачем в порядку ст.22 ГПК України подано суду клопотання про збільшення позовних вимог, в якій, в зв'язку з тим, що під час перерахунку ціни позову позивачем враховано зменшення кількості поставленого товару на 1668,80кг. до 188 571,20кг. відповідно до наданих Відповідачем актів експертизи Хмельницької Торгово-Промислової Палати від 03.09.2008р. з врахуванням 0,5% суми норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, згідно п.27.Правил видачі вантажів, затверджених наказом міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., просить суд стягнути з ТОВ „Кам'янець-Подільський комбікормовий завод” вартість неоплаченого Товару в розмірі 326 228,18 грн., з урахуванням інфляції в розмірі 12 901,80 грн., а також 3% річних в розмірі 2 064,62грн. та пеню в розмірі 16 516,98 грн. Загальна сума заборгованості становить 357 711,58 грн.

В судовому засіданні 27.01.2009р. представником позивача подано суду клопотання про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача –ТОВ „Кам’янець-Подільський комбікормовий завод” 373 406,28 грн. –заборгованості, з яких 326 228,18 гри. - вартість неоплаченого товару, 19 426,36 грн. інфляційні витрати, 3 083,53грн. - 3% річних та 24 668,21 грн. –пеня.

Дане клопотання є обґрунтованим , судом розглянуте та приймається.

Предметом спору необхідно визначити стягнення з відповідача 373 406, 28 грн. заборгованості.

Відповідач в письмовому відзиві на позов позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Свої заперечення він обґрунтовує тим, що з моменту укладення вказаного Договору ДП з іноземними інвестиціями «Сантрейд»до даного часу не здійснило поставку шроту соняшникового, чим порушило свої зобов'язання по укладеному договору. Крім цього, позивач у позовній заяві зазначає, що «у відповідності до правил ІНКОТЕРМС -2000 Продавець вважається таким, що виконав повністю свої зобов 'язання з поставки товару на умовах СРТ з моменту надання товару перевізнику», однак вказане твердження не відповідає дійсності, так як продавець залишається власником товару, несе ризик випадкової загибелі товару і до покупця право власності на товар переходить з моменту отримання товару, а не з моменту передачі його перевізнику. Також відповідач звертає увагу на те, що позивачем взагалі не наводиться фактів передачі товару, який є предметом договору Покупцю, а також відсутнє посилання на документи, щоб підтверджували даний факт. Відповідач також заперечує твердження позивача щодо підтвердженням наявності основного боргу є акт звірки розрахунків станом на 12.11.2008 року, оскільки акт звірки не є первинним бухгалтерським документом, так як він не підтверджує факт прийому - передачі товару, а містить тільки інформацію про стан взаємовідносин між сторонами певних зобов'язань.

Крім цього відповідач зазначає, що у позовній заяві відсутнє посилання на акти відвантаження товару, що підтверджують факт його отримання ТОВ «Кам'янець - Подільський комбікормовий завод», акти прийому-передачі товару та будь-які інші документи на підтвердження здійснення поставки та існування заборгованості. Посилання позивача на залізничні квитанції, як підтвердження отримання Товару, не можуть вважатись підтверджуючим документом, адже такі документи видаються односторонньо і не відображають факту передачі Товару від Продавця до Покупця, а видаються тільки для перевезення певного Товару.

Первинними документами, що свідчать про безпосередню передачу товару від Продавця до Покупця є належним чином складений акт відвантаження продукції та акт прийому-передачі продукції.

В судове засідання 27.01.2009р. повноважний представник відповідача не з’явився, витребуваних судом документів не подав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

14 серпня 2008 року між ДП "Сантрейд" (Продавець) та ТОВ „Кам'янець –Подільський комбікормовий завод” (покупець) укладено договір купівлі - продажу №ТКР8С011Ш, у відповідності до умов якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити шрот соняшниковий, насипом, в загальній кількості 400 тонн по ціні 1 730,00 грн. (в.т.ч. ПДВ).

У відповідності до п. 3.1 договору, товар передається залізно-дорожнім транспортом на умовах СРТ („перевезення оплачене до”) станція покупця. Умови постачання застосовуються у відповідності до INCOTERMS 2000 та вимогами даного договору.

Вантажовідправником по даному договору виступає Пологовський МЕЗ, а вантажоотримувачем –агрофірма „Авіс”.

Період відвантаження товару - з 15.08.2008р. по 30.08.2008р.

На виконання умов даного договору 29 серпня 2008 року вантажовідправником передано перевізнику товар –шрот соняшниковий в загальній кількості 190, 24 тонни, підтвердженням чого є залізничні квитанції про приймання вантажу до перевезення №45448538, №45448539, №45448536 та №45448537 від 29.08.2008р.

Згідно п. 5.1 договору, покупець протягом 25 банківських днів з моменту відвантаження проводить оплату в розмірі 100% вартості товару на підставі рахунку продавця.

Позивачем, відповідно до наданих Відповідачем актів експертизи Хмельницької Торгово-Промислової Палати від 03.09.2008р. з врахуванням 0,5% суми норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, згідно п.27.Правил видачі вантажів, затверджених наказом міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., враховано зменшення кількості поставленого товару на 1668,80кг. до 188 571,20кг., вартість якого становить 326 228,18 грн.

30 жовтня 2008 року позивачем направлено відповідачу претензію №10-10044 з вимогою погашення боргу.

Свої зобов'язання відповідач не виконав, в результаті чого за ним утворилася заборгованість, за даними позивача, отриманий шрот соняшниковий на суму 326 228, 18 грн.

Як вбачається з актів експертизи Хмельницької Торгово-Промислової Палати від 03.09.2008р. з врахуванням 0,5% суми норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, загальна кількість отриманого ТОВ „Кам’янець-Подільський комбікормовий завод” товару становить 187, 62 тонни, а нестача порівняно з даними відправника становить 2620 кг.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що в разі ненадходження суми оплати у вказаний в п. 5.1 договору термін, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення.

На підставі цього та у відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивачем нараховано до стягнення 24 668, 21 грн. пені.

Крім цього, позивачем, керуючись ст.625 Цивільного кодексу України, нараховано відповідачу до сплати 19 426,36 грн. - індексу інфляції від суми боргу, а також 3% річних в сумі 3 083,53грн.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору купівлі - продажу №ТКР8С011Ш від 14.08.2008р. за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України, поставка товару на умовах СРТ визначає зобов'язання Продавця доставити товар перевізнику та сплатити витрати, пов'язані з перевезенням Товару до пункт призначення, а Покупець бере на себе всі ризики втрати й пошкодження Товару після передачі товару перевізнику.

Частиною 1 та 2 ст. 334 Цивільного Кодексу України визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

У відповідності до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів («Інкотермс»), щодо поставки товару на умовах СРТ (п.А.8.), доказом виконання Продавцем зобов'язань з поставки є звичайний транспортний документ (залізнична накладна, залізнична квитанція і т.п.), який згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є первинним документом для фіксування фактів здійснення господарських операцій.

Таким чином залізничні квитанції про приймання вантажу до перевезення №45448538, №45448539, №45448536 та №45448537 від 29.08.2008р. є підтвердженням отримання відповідачем товару –шроту соняшникового.

У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

Свої зобов'язання відповідач не виконав, в результаті чого за ним утворилася заборгованість, за даними позивача, за отриманий шрот соняшниковий на суму 326 228, 18 грн.

Згідно ст.. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.(ст.. 614 ЦК України).

Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Нараховані позивачем відповідачу до сплати сума 19 426,36 грн. - індексу інфляції від суми боргу, а також 3% річних в сумі 3083,53грн. підлягають задоволенню.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. (ст.. 546 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи це позивачем сума пені нарахована правомірно та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов дочірнього підприємства з іноземною інвестицією „Сантрейд” м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Кам’янець-Подільський комбікормовий завод” с. Гуменці Кам’янець-Подільського району про стягнення 357 711, 58 грн. задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Кам’янець-Подільський комбікормовий завод” с. Гуменці Кам’янець-Подільського району, вул.. Вербецьке шосе, 1 (код 34422333) на користь дочірнього підприємства з іноземною інвестицією „Сантрейд” м. Київ, вул.. М. Грушевського, 28/2, н/п №43 (код 25394566) 373 406,28 грн. –заборгованості (з яких 326 228,18 гри. - вартість неоплаченого товару, 19 426,36 грн. інфляційні витрати, 3 083,53грн. - 3% річні та 24 668,21 грн. –пеня), а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 3 734, 06 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Відповідно до ст. 8 Декрету КМУ від 21.01.93 № 7-93 “Про державне мито” видати довідку про повернення дочірньому підприємству з іноземною інвестицією „Сантрейд” м. Київ, вул.. М. Грушевського, 28/2, н/п №43 (код 25394566) з державного бюджету зайво сплаченого платіжним дорученням №15021299 від 19.12.2008р. державного мита в сумі 34, 03 грн., залишивши оригінал платіжного доручення в матеріалах справи.

Суддя Д.І. Радченя