Ухвала суду № 34648600, 29.10.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

29.10.2013 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі головуючого Демченка С.М., суддів Стана І.В., Мишинчук Н.С., за участю прокурора Міцовди К.Д., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3 на вирок Тячівського районного суду від 13 червня 2013 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 громадянин України, з середньою освітою, не одружений, раніше судимий вироками Тячівського районного суду від 20.11.1995 року за ст. ст. 17, 142 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі, від 28.04.2000 року за ст. 117 ч. 1, ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 215 КК України на 8 років позбавлення волі, від 23.03.2010 року за ст. ст. 186 ч. 2, 296 ч. 1 КК України на 5 років позбавлення волі,

засуджений за ч. 2 ст. 289 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на п'ять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Запобіжний захід щодо нього залишено попередній - тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 235 гривень 20 копійок.

Речовий доказ - автомобіль марки «Geely MK 1.5 Comfort», номерний знак НОМЕР_1 - залишено у ОСОБА_2

Згідно вироку 01.10.2012 року, приблизно о 16.15 год., підсудний ОСОБА_1, біля будинку АДРЕСА_1, умисно, незаконно заволодів автомобілем марки «Geely МК 1.5 Comfort», номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 при наступних обставинах. Критичного дня ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходилися у будинку АДРЕСА_1 де відпочивали та вживали спиртні напої. Приблизно о 16.15 год., ОСОБА_1, скориставшись тим, що Семенюк залишила ключ від свого автомобіля на столі у одній із кімнат, без її згоди, взяв цей ключ, і сівши за кермо автомобіля запустив двигун та поїхав у напрямку с. Грушево, не дивлячись на те, що у момент початку руху автомобіля Семенюк вибігла з двору і криками намагалася припинити його - ОСОБА_1 - незаконні дії. Від'їхавши від місця стоянки автомобіля 200-250 м. ОСОБА_1 проігнорував вимогу працівника ДАІ про зупинку, і через 20-25 хвилин під'їхав до будинку № 195 по вул. Народна з другого боку, де залишив автомобіль.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку, так як вважає його незаконним через однобічність та неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду викладеним у вироку фактичним обставинам справи, а також істотні порушення кримінально-процесуального закону. Не були допитані всі свідки, наявна розбіжність та суперечливість показів свідків та потерпілої.

Також обвинувачений ОСОБА_1 подав додаток до апеляції в якому вказує, що покази у нього, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відбирались в той час коли вони перебували під впливом вжитого алкоголю, тобто, здобуті незаконним шляхом, а також зазначає, що в процесі розгляду справи від імені прокурора до нього звернувся його адвокат, з повідомленням про те, що за визнання вини йому буде призначено умовне покарання. Вказує, що має на утриманні дружину, яка є інвалідом 1 групи.

Адвокат ОСОБА_3 в апеляції порушує питання про скасування вироку, так як вважає його необґрунтованим і незаконним у зв'язку з допущенням істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, однобічність та неповнота досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи. А у поданих до апеляційного суду змінах та доповненнях апеляції просить врахувати пом'якшуючі покарання обставини і призначити ОСОБА_1 більш м'яке покарання.

Заслухавши доповідь судді, виступ ОСОБА_1 який не підтримав свою апеляцію, а підтримав доповнення та зміни до апеляції захисника - адвоката ОСОБА_3 і просив змінити вирок, призначивши йому більш м'яке покарання, виступ прокурора, який просив задовольнити змінену та доповнену апеляцію захисника, вирок змінити і призначити ОСОБА_1 більш м'яке покарання, думку потерпілої ОСОБА_2, яка підтримала обвинуваченого і прокурора щодо зменшення призначеного вироком суду покарання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як видно з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції, з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону всебічно, повно і об'єктивно встановив фактичні обставини справи. Сукупністю зібраних та ретельно перевірених у судовому засіданні доказів винність обвинуваченого в інкримінованому йому злочині повністю доведена.

Суд першої інстанції дав вірну оцінку дослідженим доказам і правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження повторних злочинів. А згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

З врахуванням цих вимог закону, ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання, апеляційний суд вважає необхідним застосувати правила ст. 69 КК України і призначити ОСОБА_1 більш м'яке покарання, ніж передбачене законом і призначене судом першої інстанції з таких підстав.

ОСОБА_1 вину у вчиненому злочині визнав, його діями шкоди потерпілій не заподіяно і вона жодних претензій до нього не має.

Щире каяття ОСОБА_1, прохання потерпілої суворо його не карати колегія суддів визнає обставинами, що пом'якшують призначене йому покарання, є підставою для застосування ст. 69 КК України і обирає покарання у вигляді двох років позбавлення волі без конфіскації майна.

У зв'язку з наведеним доводи апеляції про застосування ст. 75 КК України щодо ОСОБА_1 є безпідставними, так як не грунтуються на законі та матеріалах справи.

Вирок в частині стягнення судових витрат також підлягає зміні з стягненням таких на користь держави.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України ( в ред. 1960 року), апеляційний суд

У Х В А Л И В :

апеляцію ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Тячівського районного суду від 13 червня 2013 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання та стягнення судових витрат змінити.

На підставі ст. 69 КК України призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 2 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 235 гривень 20 копійок судових витрат.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Судді: