Постанова № 34639990, 31.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р. Справа№ 5011-27/16537-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від позивача: Хіміч Б.С. - представник

від відповідача:Селіванова А.Г. - представник, Рішняк К.А. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ерідан»

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 18.02.2013р.

у справі № 5011-27/16537-2012

за позовом Приватного підприємства "Ерідан"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест консалтинг"

про стягнення 463 054,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Ерідан" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Консалтинг" про стягнення 463 054,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору купівлі-продажу частини нежилих приміщень від 10.06.2010 р. позивач передав у власність нежитлове офісне приміщення загальною площею 326,9 кв.м., а відповідач зобов'язання з повної оплати такого приміщення не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 459 123,60 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 459,12 грн. та 3% річних у розмірі 3 471,73 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.02.2013р. по справі № 5011-27/16537-2012 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на те, висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недоведених обставинах, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення, що є підставою для скасування такого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідно до п. 3.1. договору купівлі-продажу частини нежилих приміщень, укладеного між позивачем та відповідачем, та додатків до договору № 1,2 покупець зобов»язався сплатити продавцеві з урахуванням п.3.2. договору поетапно. Першу частину - суму у розмірі 4 132 112,40 грн. буде сплачена Покупцем протягом 3-х робочих днів з дати укладання цього Договору; друга частина - сума в розмірі 459 123,60 грн. буде сплачена покупцем протягом 3-х робочих днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення, який буде засвідчувати фактичну передачу приміщення та готовність приміщення для його цільового використання.

Апелянт зазначає, що згідно розділу 6 договору продавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, звільнити приміщення від майна та передати покупцю приміщення не пізніше трьох робочих днів з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення та повного розрахунку за цим договором; виконати своєчасно та належним чином весь перелік робіт, наведений у Додатку № 2 до цього договору. Пунктом 3 Додатку № 2 до договору передбачено, що всі вищезазначені роботи будуть починатися продавцем одночасно і максимальний строк їх завершення встановлюється через чотири календарних місяці з дати перерахування першої частини коштів за договором.

Апелянт звертає увагу суду на те, що всі без винятку роботи наведені у Додатку № 2 до Договору були виконані позивачем в повному обсязі. Приміщення готові для їх цільового використання, що підтверджується належним чином завірений договір підряду від 30.08.2010 року № 1/10-30 на ремонт приміщення; належним чином завірений додаток № 1 до договору на ремонт приміщення від 30.08.2010 року №1/10-30; належним чином завірений акт прийому-передачі виконаних робіт від 30.08.2011 року б/н до договору від 30.08.2010 року № 1/10-30 на ремонт приміщення, фото-таблиці з яких, вбачається, що роботи наведені у Додатку № 2 до договору були виконані позивачем в повному обсязі, а приміщення готові для їх цільового використання.

Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов»язання зі сплати другої частини вартості спірного нежитлового приміщення в розмірі 459 123,60 грн. не виконав, що змусило позивача звернути до суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 у справі № 5011-27/16537-2012 було призначено будівельно-технічну експертизу. Однак, Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув матеріали справи та повідомив про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи у зв»язку з тим, що додаткові матеріали витребувані у сторін та попередня оплата експертизи не проведена.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.

10.06.2010 р. між Приватним підприємством "Ерідан" (продавець за договором) та до Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвест консалтинг" (покупець за договором) було укладено договір купівлі-продажу частини нежилих приміщень (надалі - "Договір"), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Насобіною Г.О., зареєстрований за № 1579.

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець передає у власність покупцеві нежитлове офісне приміщення загальною площею 326,9 кв.м., що знаходиться на першому та другому поверсі в будівлі № 4-Г (чотири літера "Г") по вулиці Григорія Андрющенка у Шевченківському районі міста Києва, що складає 7/100 частин від нежилих приміщень в будівлі (далі приміщення).

Згідно з п. 1.2 Договору план-схема приміщення, що відчужується, складена на підставі Технічного паспорту на нежитловий будинок (приміщення), виготовленого станом на 25.03.2010 p., основні характеристики та повний перелік робіт, що необхідно виконати продавцю по приміщенню, наводяться у Додатку № 1 та у Додатку № 2 до цього Договору, що становлять невід'ємну частину даного договору.

На виконання умов договору також між сторонами було укладено Додаток № 1 та Додаток № 2 до зазначеного договору купівлі-продажу частини нежилих приміщень.

Відповідно до п. 3.1 Договору покупець зобов'язується сплатити продавцеві 5 099 640,00 грн. разом з ПДВ, з урахуванням п. 3.2. цього Договору, наступним чином:

- перша частина - сума у розмірі 4 132 112,40 грн. буде сплачена покупцем протягом 3-х робочих днів з дати укладання цього Договору;

- друга частина - сума в розмірі 459 123,60 грн. буде сплачена покупцем протягом 3-х робочих днів з дати підписання сторонами Акту прийому-передачі приміщення, який буде засвідчувати фактичну передачу приміщення та готовність приміщення для його цільового використання.

Як вбачається з Розділу 6 договору продавець зобов'язаний в порядку та на умовах, визначених цим договором, звільнити приміщення від майна та передати покупцю приміщення не пізніше трьох робочих днів з моменту підписання Акту прийому-передачі приміщення та повного розрахунку за цим Договором; виконати своєчасно та належним чином весь перелік робіт, наведений у Додатку № 2 до цього договору.

Укладаний між сторонами по справі договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Договору відповідач сплатив на користь позивача першу частину вартості нежитлового приміщення у розмірі 4 132 112,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 14.06.2010 р.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що друга частина вартості - сума в розмірі 459 123,60 грн. буде сплачена покупцем протягом 3-х робочих днів з дати підписання сторонами Акту прийому-передачі приміщення, який буде засвідчувати фактичну передачу приміщення та готовність приміщення для його цільового використання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 р. у справі №36/448, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.212 р., позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано позивача передати відповідачу приміщення загальною площею 326,9 кв.м., що знаходиться на першому та другому поверсі в будівлі № 4 Г (чотири літера "Г") по вулиці Григорія Андрющенка у Шевченківському районі міста Києва, що складає 7/100 частин від нежилих приміщень в будівлі, згідно договору купівлі-продажу частини приміщень, укладеного 10.06.2010 р.

На виконання вказаного рішення Господарського суду міста Києва 11.06.2012 р. позивачем на адресу відповідача направлено акт приймання-передачі приміщень від 08.06.2012 р.

Відповідач відмовився від підписання вказаного акту, а також направив на адресу позивача власний примірник акту приймання-передачі приміщення, з урахуванням недоліків технічного стану спірного приміщення. Відповідач в судовому засіданні пояснив, що позивачем і на даний момент не виконано в повному обсязі роботи, наведені у додатку № 2 до договору та не всі приміщення готові до їх цільового використання.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, всі без винятку роботи наведені у Додатку № 2 до Договору були виконані Позивачем в повному обсязі. Приміщення готові для їх цільового використання, що підтверджується належним чином завіреним договором підряду від 30.08.2010 року № 1/10-30 на ремонт приміщення(а.с. 113-115); належним чином завіреним додатком № 1 до договору на ремонт приміщення від 30.08.2010 року №1/10-30 ( а.с. 116-130); належним чином завіреним актом прийому-передачі виконаних робіт від 30.08.2011 року б/н до договору від 30.08.2010 року № 1/10-30 на ремонт приміщення (а.с. 131.-139).

Крім того, судом першої інстанції також, не було надано оцінки фото-таблицям з яких, вбачається, що роботи наведені у Додатку № 2 до Договору були виконані Позивачем в повному обсязі, а Приміщення готові для їх цільового використання.

Відповідач зазначає, що відповідно до абз. 4 п. 6.1 Договору продавець зобов'язаний ввести будівлю в експлуатацію у встановленому чинним законодавством порядку та надати покупцю завірену належним чином копію зареєстрованого Держархбудінспекцією Сертифіката відповідності в строк до 30.09.2010 р. У випадку невиконання даного обов'язку покупець має право затримати термін оплати суми в розмірі 459 123,60 грн. та відмовитись від підписання акту прийому-передачі приміщення на строк, пропорційний строку затримки надання йому зазначеного сертифіката відповідності.

Як вбачається з опису вкладення у цінний лист від 03.07.2012р. та фіскального чека УДПЗ «Укрпошта» від 03.0.2012р. позивач направив на адресу відповідача претензією з копією декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ1431100465 від 10.08.2011р. Згідно зворотнього повідомлення № 0101503868815 до цінного листа зазначений цінний лист отримав уповноважений представник відповідача 05.07.2012р.

Крім того, із заяви від 30.10.2013р. Хорт С.В., в минулому директора ПП «Ерідан», посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кухаренко В,М. та зареєстрованою в реєстрі за номером 2968, вбачається, що після вводу об»єкту в експлуатацію директор ПП «Ерідан» особисто передала директору ТОВ «Агроінвест Консалтинг» Річняк В.М, завірену належним чином копію декларації про готовність об»єкту до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві 10.06.2011р. за № КВ 14311004654, що підтверджується відбитком штампу ТОВ «Агроінвест Консалтинг» на супровідному листі ПП «Ерідан» адресованому Річняк В.М. від 21.07.2011р.

Враховуючи вищевикладене колегія вважає, що позивачем доведено, що декларація про готовність об»єкта до експлуатації надсилалась відповідачу, відповідачу приміщення передані, ремонтні роботи в них виконані, однак відповідач взяті на себе зобов»язання з оплати другої частини вартості нежитлового офісного приміщення сума в розмірі 459 123,60 грн. відмовляється виконувати.

Таким чином, місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що матеріали справи не містять, а позивачем не доведено факту отримання ним, а також передачі відповідачеві належним чином зареєстрованого в Держархбудінспекції Сертифіката відповідності на момент звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк згідно умов договору, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

На підставі вищевикладеного колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача оплати другої частини вартості нежитлового офісного приміщення сума в розмірі 459 123,60 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 459,12 грн. та 3% річних у розмірі 3 471,73 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

За час прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду обгрунтованого розрахнку інфляційних та 3% річних за прострочення виконання зобов»язання. В судовому засіданні предстанвик позивача просив в позові в цій частині відмовити, оскільки неможливо обгрунтувати розразунок інфляційних та 3% річних.

Виходячи з вищенаведеного, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доводи відповідачів спростовуються вищенаведеним.

Оцінюючи вищевикладені обставини колегія приходить до висновку, що рішення місцевого суду не відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв'язку з чим на підставі ст.49 ГПК України слід здійснити перерозподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ерідан» на рішення Господарського суду м.Києва від 18.02.2013р. у справі № 5011-27/16537-2012 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 18.02.2010 року у справі №5011-27/16537-2012 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест консалтинг" ( 01015, м.Київ, вул. Старонаводницька, 13,кв.112, код ЄДРПОУ 36086428) на користь Приватного підприємства "Ерідан" (03113, м.Київ, вул.Лагерна,30, код ЄДРПОУ 30181190) 459 123, 60 грн. заборгованості, 9 182,47 грн. витрат по сплаті судовго збору за подання позову, 4 591, 24 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господраському суду м.Києва.

В іншій частині позову відмовити.

Матеріали справи № 5011-27/16537-2012 повернути Господарському суду м.Києва.

Головуючий суддя Тищенко А.І.

Судді Михальська Ю.Б.

Отрюх Б.В.