Ухвала суду № 34637765, 31.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року Справа № 30450/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В., Большакової О.О.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23.06.2010р. по справі № 2а-2157/10/1770 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Рівне» до Державної податкової інспекції в м. Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма «Гарант перший» про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Е-Рівне» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Рівне в якому просить визнати повністю нечинним податкове повідомлення-рішення від 24.03.2010 року № 0002121541/0/15-214.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне № 0002121541/0/15-214 від 24.03.2010 року, згідно якого Товариству обмеженою відповідальністю «Е-Рівне» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2007 року в сумі 52557 грн.. Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Рівне» із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн..

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Державна податкова інспекція в м. Рівне і оскаржила її в апеляційному порядку та просить прийняти нове процесуальне рішення по справі. Яким постанову Рівненського окружного адміністративного суду по справі за №2а-2157/10/1770 від 23.06.2010 року скасувати, відмовити у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Е-Рівне» повністю. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ДПІ у м. Рівне було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість - уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Е-Рівне", поданого за квітень 2007 року.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ в м. Рівне було складено акт № 215/15-200/33982694.

Відповідно до акту перевірки, яким було встановлено порушення ТОВ "E-Рівне" пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 року на 52557 грн.

У матеріалах справи міститься довідка про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість №60/15-200/33982694 від 16.03.2010 року, в якій більш детально ніж в акті описано суть порушень, платником в уточнюючому розрахунку задекларовано залишок від'ємного значення, фактично сплачений постачальникам товарів у попередніх податкових періодах на рівні 60949 грн., в той час як документально підтверджена частина залишку від'ємного значення фактично сплачена постачальникам у попередніх звітних періодах (березень 2007 року) становить 8392,00 грн.

На підставі акту камеральної перевірки №215/15-200/33982694 від 16.03.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002121541/0/15-214 від 24.03.2010 року, згідне якого, ТОВ "Е-Рівне" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2007 року в сумі 52557 грн.

Відповідно до пп.в) пп.4.2.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до Наказу ДПА України "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" від 18.04.2008 року, додатком №3 до якого, затверджено Методичні рекомендації щодо проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість. За змістом вказаного акту, при проведенні камеральної перевірки декларації інспектором додатково використовуються:

декларації з цього податку за попередні звітні періоди (за 12 місяців) з урахуванням наявних уточнених розрахунків;

журнал обліку податкових векселів (як на паперових носіях, так і в електронному вигляді);

податкові декларації з податку на прибуток (щоквартально) чи податку з доходів

фізичних осіб (щоквартально);

розрахунки сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва;

розрахунки акцизного збору, податку на землю, інших податків та зборів;

звіти про використання РРО та КОРО;

дані підрозділу примусового стягнення щодо обсягу податкового боргу та можливих форм його погашення (за наявності такого).

Основними завданнями камеральної перевірки є: перевірка своєчасності надання звітності до органу ДПС; логічний контроль (перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, порівняння звітних показників з показниками попереднього звітного періоду); перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення методологічних помилок); перевірка узгодженості показників, що повторюються в податкових деклараціях і розрахунках; співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та інших джерел; попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства.

При камеральній перевірці декларації проводиться її арифметична та методологічна перевірка, перевіряється наявність та правильність заповнення всіх додатків, які необхідно було подати платнику разом з цією декларацією, відповідність суми податкового зобов'язання, задекларованого платником до сплати в бюджет чи до відшкодування з бюджету, поданим розрахункам. Здійснюється поглиблений аналіз правильності заповнення рядків та показників декларації (відображення та розмежування податкового кредиту за наявності оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, бартерних (товарообмінних) операцій у зовнішньоекономічній діяльності, порівняння розміру податкового кредиту з податковими зобов'язаннями, коригування податкових зобов'язань та кредиту, інші аналітичні операції). Перевіряється дотримання порядку відображення в декларації податкових векселів та їх погашення. Проводиться порівняння показників декларації з окремими показниками декларації з податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, розрахунку акцизного збору, розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва (для платників ПДВ, які застосовують спрощену систему оподаткування обліку та звітності) та розрахунків по інших податках, зборах та обов'язкових платежах.

Згідно ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі наведеного та враховуючи висновок суду першої інстанції з яким погоджується суд апеляційної інстанції, дії посадових осіб ДПІ у м. Рівне під час проведення камеральної перевірки уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Е-Рівне", поданого за квітень 2007 року щодо дослідження та аналізу первинних документів, на підставі яких було сформовано суму бюджетного відшкодування, виходять за межі повноважень наданих Законом, як наслідок суперечать вказаному вище конституційному принципу.

Відповідно до пп. 7.7.5 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строк}7 провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищенаведені норми Закону, ДПІ у м. Рівне, маючи вагомі сумніви щодо правомірності формування позивачем суми бюджетного відшкодування, а саме щодо відповідності такого розрахунку нормам Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року, мала повне право і можливість призначити та провести позапланову перевірку такого платника, в рамках якої і встановити або спростувати вказане припущення.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи, тому суд першої інстанції зробив правильні висновки щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23.06.2010р. по справі № 2а-2157/10/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.Я. Макарик

Судді : І.В.Глушко

О.О. Большакова