Ухвала суду № 34637757, 31.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року Справа № 24896/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В., Большакової О.О.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької ОДПІ на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2010р. по справі № 2а-917/10/0370 за позовом Товарної біржі "Радогост" до Луцької ОДПІ про визнання нечинним потаткового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товарна біржа "Радогост" уточнивши позовні вимоги звернулася до Волинського окружного адміністративного суду у якій просила суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0002471701/2 від 11.01.2010 року, № 0002471701/3 від 17.03.2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно в порушення положень Закону України «Про товарну біржу», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» за наслідками невиїзної позапланової документальної перевірки за період з 06.06.2007 року по 30.06.2009 визначено позивача як податкового агента за біржовими угодами купівлі- продажу рухомого майна (транспортних засобів), укладених на товарній біржі, та визначено позивачу податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності в сумі 832968 грн. 81 коп., в тому числі 277656 грн. 27 коп. основного платежу та 555312 грн. 54 коп. штрафних санкцій.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2010р Адміністративний позов задоволено повністю.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0002471701/2 від 11.01.2010 року, № 0002471701/3 від 17.03.2010 року про визначення Товарній біржі «Радогост» податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 832968 грн. 81 коп.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Луцька об'єднана державна податкова інспекція оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права.

Представник Товарної біржі "Радогост" у судове засідання в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно із ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом , що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товарної біржі «Радогост» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.06.2007 року по 30.06.2009 року.

За наслідками перевірки складено акт № 2862/17-235/35123919 від 14.08.2009 року, яким встановлено порушення Товарною біржею «Радогост» вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме пунктів 1.2, 1.15 статті 1, підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, пунктів 12.2, 12.3 статті 12, в результаті чого за період з 06.06.2007 року по 30.06.2009 року не утримано та не сплачено податок з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна в розмірі 18510 грн.

На підставі даного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002471701/0 від 26.08.2009 року про визначення сум податкового

зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у розмірі 55530 грн., з яких за основним платежем - 18510 грн. та за штрафними санкціями 37020 грн. Крім того, відповідачем за наслідками розгляду скарг позивача на прийняте податкове повідомлення- рішення № 0002471701/0 від 26.08.2009 року проведено виїзну документальну перевірку Товарної біржі «Радогост» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб з продажу рухомого майна, правильності подання податкового розрахунку за формою №1-ДФ за період з 06.06.2007 року по 30.06.2009 року та складено акт № 4814/17-235/35123919 від 27.11.2009 року.

Згідно рішення Державної податкової адміністрації у Волинській області про результати розгляду скарги позивача збільшено суму податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників на загальну суму 777438 грн. 81 коп., з яких за основним платежем на 259146 грн. 27 коп. та за штрафними санкціями на 518292 грн. 54 коп. Внаслідок адміністративного оскарження Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення- рішення №0002471701/2 від 11.01.2010 року та № 0002471701/3 від 17.03.2010 року про визначення сум податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у розмірі 832968 грн. 81 коп., в тому числі 277656 грн. 27 коп. основного платежу та 555312 грн. 54 коп. штрафних санкцій.

Приймаючи постанову у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки Товарна біржа "Радогост" доход продавцям рухомого майна не виплачує, тобто податок з доходів фізичних осіб не утримує, та не виконує функції посередника під час укладення біржових угод, то вона не підпадає під визначення податкового агента, наведеного у пункті 1.15 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Колегія суддів погоджується з такими твердженнями суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.1.15 ст.15 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"(у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) податковий агент -це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

За приписами п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 названого Закону податковим агентом є особа, яка нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Стаття 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначає порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єкта рухомого майна.

Відповідно до п.12.3 ст.12 названого Закону у разі, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу. При цьому, пунктом 12.5 ст.12 цього ж Закону визначено, що податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому в статті 12 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору.

Відповідно до ч.7 ст.279 ГК України та ч.ч.3, 4 ст.1 Закону України "Про товарну біржу" товарна біржа не займається посередництвом і не має на меті одержання прибутку, а її діяльність здійснюється згідно з цим Законом та чинним законодавством України, статутом біржі, правилами біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Таким чином, виходячи з того, що товарна біржа не нараховує (не виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку, не здійснює посередницьких функцій при продажу об'єкту рухомого майна, а також не є нотаріусом, який при здійсненні операції з продажу або обміну об'єкта рухомого майна, визначених статтею 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", цим Законом визначений податковим агентом, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що товарна біржа не є податковим агентом при засвідченні договорів купівлі-продажу рухомого майна, так як за змістом статей 1, 4 Закону України "Про товарну біржу" метою діяльності біржі є надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій та забезпечення, зокрема, умов для проведення біржової торгівлі, надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг без права здійснювати біржові операції, оскільки таке право мають лише її члени або брокери, які зобов'язані провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі.

Відповідно, підстави для покладення на товарну біржу, як на податкового агента, відповідальності за порушення вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" відсутні.

З огляду на вищенаведені правові норми та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не є податковим агентом у розумінні положень ст.12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а тому донарахування йому податковим органом податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб з урахуванням штрафних санкцій є безпідставними.

Враховуючи зазначене апеляційний суд приходить до висновку про те, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом першої інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2010р. по справі № 2а-917/10/0370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: В.Я.Макарик

Судді: І.В.Глушко

О.О.Большакова