Ухвала суду № 34637461, 31.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року Справа № 118564/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В., Большакової О.О.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об"єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.05.2012р. по справі № 2а-0370/1319/12 за позовом ТзОВ " Світ канцелярії" до Луцької об"єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ канцелярії» звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000582301 від 25.01.2012 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у період з 23.12.2011 року по 29.12.2011 року працівниками Луцької ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Світ канцелярії» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Партнер-Центр» за березень, квітень 2011 року За результатами даної перевірки складено акт перевірки № 41/23-2/30391899 від 06.01.2012 року, а підставі вищевказаного акту, відповідачем 20.02.2012 р було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками інспекції, а винесені на його основі податкові повідомлення-рішення вважає протиправними, оскільки перелік конкретних порушень, з посиланням на первинні документи бухгалтерського обліку в акті перевірки № 41/23- 2/30391899 від 06.01.2012 року, працівники Луцької ОДПІ, що проводили перевірку не зазначили, а висновки здійснені виключно на підставі даних, зазначених в інформаційних базах та документів інших податкових органів, які до ТзОВ «Світ канцелярії» не мають жодного відношення. Вищевказаний акт документальної позапланової невиїзної перевірки містить посилання на різні норми законодавства, наприклад Господарський кодекс. Цивільний кодекс України, проте в ньому тільки наводяться цитати статей та положень законодавства, а не вказується конкретні порушення з боку ТзОВ «Світ канцелярії» або ТзОВ «Партнер-Центр».

Вважає, що всі викладені висновки відповідача зводяться до намагання надати діяльності ТзОВ «Партнер-Центр» ознаки фіктивності та довести відсутність економічної доцільності проведених операцій. Аналогічну позицію до діяльності ТзОВ «Партнер-Центр» займала ДПІ в Соломянському р-ні м. Києва, виклавши її в акті № 10128/23-07/36509473 від 22.09.2011 року, на який працівники Луцької ОДПІ посилаються в акті та використовують як доказ порушень податкового законодавства з боку ТзОВ «Партнер-Центр».

Також зазначає, що працівниками Луцької ОДПІ проігноровано аргументовані докази ТзОВ «Світ канцелярії» з приводу придбання у ТзОВ «Партнер-Центр» канцелярський та промислових виробів, оскільки вказані фактичні обставини підтверджуються наступними документами, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, посвідченнями про відрядження, товарно-транспортними накладних, оборотно-сальдовими відомостями.

Вважає висновки працівників Луцької ОДПІ щодо взаємовідносин ТзОВ «Світ канцелярії» з постачальником ТзОВ «Партнер-Центр» безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29.05.2012р. адміністративний позов задоволено повністю, скасовано податкове повідомлення- рішення Луцької об'єднаної державної податкої інспекції № 0000582301 від 25.01.2012 року, та стягнуто з Державного бюджету України в користь ТзОВ «Світ канцелярії» судові витрати по справі в сумі 268 грн. 92 коп.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Луцька об"єднана державна податкова інспекція оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановленого судом першої інстанції , що на підставі направлення, виданого Луцькою ОДПІ за N004046 від 23.12.2011 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Луцької ОДПІ у період з 23.12.2011 року по 29.12.2011 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Світ канцелярії» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Партнер-Центр» за березень, квітень 2011 року.

За результатами перевірки Луцькою ОДПІ складено акт № 41/23-2/30391899 від 06.01.2012 року яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбаних товарів з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, які підпадають під визначення ст. 185, п. 186.1 ст. 186, б 198.1, п. 198.6 п. ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено податковий кредит на загальну суму 26891,00 грн. та донараховано податку на додану вартість в сумі 26891,00 грн. в тому числі в березні 2011 року в сумі 7632,00 грн. та у квітні 2011 року в сумі 19259,00 грн. Також перевіркою встановлено порушення ряду статей Цивільного кодексу України щодо вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання, наслідків з контрагентом - постачальником ТзОВ «Партнер-Центр» взаємовідносини з яким, за висновками перевірки, мають ознаки нікчемності.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000582301 від 25.01.2012 року відповідно до якого позивачу збільшено суму грошовою зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 26891,00 грн., та штрафними санкціями 1 гривня.

Вищевказані суми, які визначені відповідачем згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень включають в себе висновки податкового органу, щодо нікчемності правочину по взаємовідносинах ТзОВ «Світ канцелярії» з ТзОВ «Партнер-Центр».

Судом встановлено, що між позивачем та ТзОВ «Партнер-Центр» було укладено договір поставки № 03/11-2 від 11.03.2011 року відповідно до якого ТзОВ «Партнер-Центр (Постачальник) зобов'язується відвантажити у власність ТзОВ «Світ канцелярії» (Покупець ) товар та сплатити за нього на умовах договору. Асортимент, кількість, ціна, умови та спосіб поставки товару передбачаються у специфікації до даного договору, що є невід'ємною його частиною та підписується сторонами.

Згідно пункту 2.2 договору всі необхідні документи, що підтверджують якість товару продавець зобов'язаний передати покупцю в момент передачі партії товару.

Пунктом 4.3 вищевказаного договору встановлено, що передача товару Постачальником і його приймання Покупцем здійснюється по назві, асортименту, кількості та ціни на підставі видаткової накладної.

На виконання умов договору були виписані видаткові та податкові накладні № РЕ 0000044 та № 63 від 10.03.2011 року на загальну суму 45792,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 7632.00 грн., № РН-0000087 та № 146 від 18.04.2011 року на зальну суму 25860,00 грн. в т.1 ПДВ на суму 4310,00 грн., № РН-0000088 та №150 від 19.04.2011 року на зальну сум 16170,30 грн. в т.ч. ПДВ на суму 2695,05 грн., № РН-0000090 та № 153 від 20.04.2011 року н зальну суму 31664,81 грн. в т.ч. ПДВ на суму 5277,47 грн., № РН-0000093 та №160 від 25.04.2011 року р на зальну суму 41860,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 6976,67 грн.

З матеріалів справи вбачається, що до податкового кредиту товариство включило: за березень 2011 року - податкова накладна № 63 від 10.03.2011 року на загальну суму 45792 грн., в т.ч. ПДВ 7632,00 грн.(канцелярські та інші промислові товари);

за квітень 2011 року - податкова накладна № 146 від 18.04.2011 року на загальну суму 25860.00 грн., в т.ч. ПДВ 4310,00 грн. (канцелярські та інші промислові товари); податкова накладна № 150 від 19.04.2011 року на загальну суму 16170,30,00 грн., в т.ч. ПДВ 2695,05 грн. (канцелярські та інші промислові товари); податкова накладна № 153 від 20.04.2011 року на загальну суму 31664,81 грн., в т.ч. ПДВ 5277,47 грн. (канцелярські та інші промислові товари); податкова накладна № 160 від 25.04.2011 року на загальну суму 41860,00 грн., в т.ч. ПДВ 6976,67 грн. (канцелярські та інші промислові товари).

Розрахунки проведені у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями: від 16.05.2011 року № 451 на суму 57524,81 грн., від 21.03.2011 року № 285 на суму 45792 грн., від 18.05.2011 року № 463 на суму 18030,30 грн.

Факт придбання товару підтверджується первинними документами: видатковими накладними та податковими накладними зазначених в акті перевірки № 41/23-2/30391899 від 06.01.2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Партнер-Центр» на момент виписки податкових накладених в адресу ТзОВ «Світ канцелярії» було зареєстрованим платником ПДВ.

Перевіркою не зафіксований факт наявності у вищевказаних податкових накладних недоліків або порушення порядку їх видачі, що свідчить про їх неналежність як первинного документу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що Луцькою ОДПІ не доведено нікчемність правочину, згідно якого ТзОВ «Світ канцелярії» придбавало у ТзОВ «Партнер-Центр» в березні-квітні 2011року ТМЦ (канцелярські та промислові товари) на суму 161347,11 грн. з ПДВ,оскільки даний факт підтверджується слідуючим:

Транспортування товару проводилось, згідно наступних товарно-транспортних накладних (ТМЦ) орендованим автомобілем Фольксваген Т280-40 ВНО (договір оренди № б/н від 22.11.2007року, орендодавець гр. ОСОБА_2.):

ТТН № б/н від 15.03.2011 року автомобіль Фольксваген Т280-40 ВНО, водій ОСОБА_3 пункт завантаження м. Київ, пункт розвантаження м. Луцьк, назва продукції - канцтовари на. суму 45792,00 грн.;

ТТН № б/н від 26.04.2011 року автомобіль Фольксваген Т280-40 ВНО, водій ОСОБА_3 пункт завантаження м. Київ, пункт розвантаження м. Луцьк, назва продукції - канцтовари.

Факт транспортування товарів підтверджується ТТН від 15.03.2011 року та 26.04.2011 року відповідно до яких замовник (платник) ТзОВ «Світ канцелярії» вантажовідправник ТзОВ «Партнер-Центр» вантажоодержувач ТзОВ «Світ канцелярії».

Для отримання ТМЦ менеджеру по реалізації ОСОБА_4 та механіку ОСОБА_3 було виписано довіреності на отримання ТМЦ, які зареєстровані у журналі реєстрації довіреностей, відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99 (зі змінами та доповненнями).

Крім того, ТзОВ «Світ канцелярії» було продано частину отриманого товару, а саме - буклети ТзОВ «Свротон» згідно видаткових накладних № СК-0002540 від 29.04.201 Іроку, № СК-0001477 від 15.03.201 Іроку, та довіреностей № 128 від 29.04.201 Іроку, № 119 від 15.03.2011 року виданих на ОСОБА_5

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 2 статті 215 частини 1 статті 216 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, зокрема це: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійснимповністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

З матеріалів справи вбачається, що правочин укладений між позивачем та ТзОВ «Партнер-Центр», виконаний обома сторонами.

Податковим органом не доведено, що господарські зобов'язання між позивачем те ТзОВ «Партнер-Центр» вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави тг суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Сторони самостійно визначаюті форму договору. В силу статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторона в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення з істотними умовами договору однією із сторін; спір між сторонами щодо недійсност договору відсутній.

Факт придбання товару підтверджується вищевказаними документами наявними і матеріалах справи та первинними документами: копіями податкових накладних, видаткови; накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних вказаних в акті перевірки які надавались податковому органу під час проведення документальної позапланово невиїзної перевірки ТзОВ «Світ канцелярії».

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність її Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерськоп обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документ: (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь ; здійсненні господарської операції.

Первинні документи, що підтверджують господарські операції позивача із ТзОІ «Партнер-Центр» (договір, податкові накладні, видаткові накладні, прибутковий ордер т декларації відправлення товару, звіти по списанню матеріалів в виробництво) відповідають зазначеним вимогам законодавства, оскільки містять усі вищевказані реквізити.

Луцькою ОДПІ не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні недостовірні та (або) суперечливі, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність дани яких установлена судом, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерськог обліку. Разом з тим, як вбачається з акту № 10128/23-07/36509473 від 22.09.2011 року про результати документальної невиїзної перевірки по ТзОВ «Партнер-Центр» код ЄДРПОУ (36509473) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТзОВ «Ніка Актів» за період з 01.02.2011 року по 31.05.201 Іроку, що була проведена ДПІ у Соломянському р-ні м. Києва, де податковий орган встановив, що у ТзОВ «Партнер-Центр» відсутні достатні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності та наслідком діяльності даного товариства є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів та мав ряд зв'язків з платниками податків, стан яких відмінний від "нуля". Податковим органом зроблено висновок, що операції із придбання товарів, послуги мали не реальний характер, як не має підтвердження товаро-транспортними накладними. Таким чином, відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, взаємовідносини ТзОВ «Партнер-Центр», як основного контрагента по ланцюгу постачання, відсутній факт реального вчинення господарських операцій з 01.02.2011 року по 31.05.2011 року.

Суд вірно звертає увагу на ту обставину, що у висновках зробленому ДПІ у Соломянському р-ні м. Києва та викладених у вищевказаному акті, відсутній дані про те, що в ході перевірки встановлено відсутність фактів реального вчинення господарських операцій ТзОВ «Партнер- Центр» саме, з ТзОВ «Світ канцелярії».

Відповідно до пунктів 36.1, 36.5 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Відповідачем не наведено жодних доказів того, що вчинені даним підприємством господарські операції не мали реального характеру, та не доведено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Такожколегія суддів зазначає, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, не подав звітність, або не знаходиться за місцем своєї реєстрації то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого формування та має всі документальні підтвердження суми своїх валові витрат.

Разом з тим, суд вважає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі як сформовані дані податкового обліку.

В акті перевірки № 41/23-2/30391899 від 06.01.2012 року не викладено жодних доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій вказаним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, про відсутність використаних позивачем отриманих товарів у власній господарській діяльності, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність договору купівлі-продажу або невідповідності закону вчинених за ним господарських операцій.

Аналізуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що Луцькою ОДПІ в ході перевірки не доведено нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ТзОВ «Партнер- Центр», не встановлено всіх обставин реальності здійснення господарської операції, оскільки висновки податкового органу базуються лише на акті перевірки ТзОВ «Ніка Актів», в якої ДПІ у Соломянському р-ні м. Києва зроблено висновок про нікчемність правочину, оскільки перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування ТзОВ «Ніка Актів», фактичі місце знаходження якого на момент перевірки не встановлено.

Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази, суд вірно дійшов висновку про безпідставність висновків Луцької ОДПІ, викладених у акті планової виїзної перевірки ТзОВ «Світ канцелярії» та оскаржуване податкове повідомлення рішення відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку і додану вартість в сумі 26891,00 грн., та штрафними санкціями 1 грн. слід скасувати.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справі і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Тобто, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог законності та обґрунтованості судових рішень, і підстав для її скасування і відповідно задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об"єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення , а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.05.2012р. по справі № 2а-0370/1319/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я.Макарик

Судді: І.В.Глушко

О.О.Большакова