Рішення № 34634670, 26.09.2013, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4074/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого - судді Лободенко О.С.

при секретарі - Євтушенко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк» про визнання поруки припиненою,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року позивач ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому вказує, що відповідно до кредитного договору №490075293 від 18.06.2008 року ПАТ «Альфа-Банк» надав позичальнику гр. ОСОБА_2 кредит в сумі 116 150,00 грн. із зобов'язанням повернути цей кредит у строк до 18.06.2015 року згідно з графіком платежів та розрахунком сукупної вартості кредиту на придбання транспортного засобу та сплачувати за його користування 17,5 % річних в дату сплати процентів.

Зобов'язання за кредитним договором було забезпечено договором поруки №490075293-П від 18.06.2008 року укладеним ПАТ «Альфа-Банк» з ОСОБА_1, відповідно до умов якого, остання зобов'язалась солідарно в повному обсязі відповідати за виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором або зобовязань, що можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Позичальник ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором №490075293 від 18.06.2008 року не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість. Станом 18.02.2013 року заборгованість складає - 107 524,50 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 28157,21 грн.;

- заборгованість по відсотках - 23090,88 грн.;

- заборгованість по комісії - 11150,40 грн.;

- пеня - 45 126,01 грн..

Просить суд стягнути з відповідачки заборгованість в сумі 107 524,50 грн., а також судові витрати які сплачені позивачем за звернення до суду.

В свою чергу відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом про визнання поруки за договором поруки №490075293-П від 18.06.2008 року припиненою з тих підстав, що ПАТ «Альфа-Банк» без її згоди збільшив зобовязання за кредитним договором №490075293 від 18.06.2008 року, що в порядку ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) є підставою припинення поруки, а також у звязку з тим, що ПАТ «Альфа-Банк» не пред'явив до неї у встановлений ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячний строк після дострокового витребування заборгованості вимоги щодо погашення кредиту як поручителя за договором поруки, а звернувся до суду з позовом лише у 2013 році. У зв'язку з чим, просила визнати поруку за договором поруки №490075293-П від 18.06.2008 року припиненою.

Представник позивача за первісним позовом у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у надісланих суду запереченнях зустрічний позов не визнав з підстав зазначених в даних запереченнях.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_3 первісний позов не визнав, а зустрічний позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що у задоволені первісного позову необхідно відмовити, а зустрічний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 18 червня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №490075293, відповідно до якого останній були надані кредитні кошти у розмірі 116150 грн. строком до 18.06.2015 року із сплатою 17,5% річних з цільовим використанням - на придбання транспортного засобу.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору станом на 18.02.2013 року утворилася заборгованість перед ПАТ «Альфа-Банк», яка включає в себе: заборгованість за кредитом 28 157,21 грн.; заборгованість по відсотках 23 090,88 грн.; заборгованість по комісії 11 150,40 грн.; пеню - 45 126,01 грн..

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 18.06.2008 року між ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачкою був укладений договір поруки №490075293-П, відповідно до умов якого остання зобов'язалася відповідати перед банком за виконання ОСОБА_2 своїх обов'язків як солідарний боржник.

ПАТ «Альфа-Банк» з 1 вересня 2008 року було збільшено відсоткову ставку за користування кредитом з 17,5% річних до 20,5% річних без згоди поручителя ОСОБА_1.

Згідно з наданим Позивачем розрахунком заборгованості за кредитом, 23.01.2009 року ОСОБА_2 у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №490075293 від 18.06.2008 року було сплачено на користь ПАТ «Альфа-Банк» 105 651 грн..

26 березня 2013 року згідно з листом-вимогою №24080-102-б/б ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до ОСОБА_2 та відповідачки ОСОБА_1 з вимогою про дострокове погашення кредиту.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Заперечуючи проти позову ПАТ «Альфа-Банк» про стягнення заборгованості та звертаючись до суду із зустрічним позовом про визнання договору поруки припиненим, відповідачка посилалася на фактичне невизнання банком її права, передбаченого ч.ч. 1, 4 ст. 559 ЦК України, на припинення поруки у зв'язку зі зміною основного зобов'язання без його згоди, внаслідок чого збільшився обсяг її відповідальності та після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені у ст. 16 ЦК України. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 559 ЦК України припинення поруки у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. У цьому випадку звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.

Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст. ст. 3, 12-15, 20 ЦК України, ст. ст. 3 - 5, 11, 15, 31 ЦПК України), слід дійти висновку про те, що у випадку невизнання кредитором права поручителя, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК України, на припинення зобов'язання за договором поруки, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Крім того, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про обгрунтованість зустрічного позову у викладеній частині.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Судом встановлено, що договором поруки №490075293-П від 18.06.2008 року не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки п. 5.3 цього договору визначено, що він діє до повного виконання зобов'язань боржника за основним договором, а також те, що ПАТ «Альфа-Банк» протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до відповідачки як поручителя, таким чином поруку слід вважати припиненою на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 559 ЦК України, ст. ст. 88, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

У позові Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, процентів, комісії, штрафних санкцій за договором поруки - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання поруки припиненою задовольнити.

Визнати поруку ОСОБА_1 за договором поруки №490075293-П від 18.06.2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 - припиненою.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, м. Київ, вул.. Десятинна, 4/6, код ЄРЮОФОП №23494714) на користь ОСОБА_1 (39600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у відшкодування судових витрат по оплаті судового збору 114 (сто чотирнадцять) грн. 71 коп..

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення суду було постановлено без участі особи, яка його оскаржує апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:підпис

Копія вірна

Суддя: