Рішення № 34634592, 18.09.2013, Рубіжанський міський суд Луганської області

Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2013 2/425/631/13

425/2340/13-ц

18 вересня 2013 року Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Нагорної Н.В.,

при секретарі Гайворонській І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рубіжне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Український комунальний банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що 22.11.2007 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №00736/07-1235, відповідно до якого банк надав відповідачу споживчий кредит на строк до 21.11.2009р. у розмірі 25000грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 24% річних та щомісячною сплатою комісійної винагороди в розмірі 1% від суми виданого кредиту. ОСОБА_2 свої зобовязання за договором виконав у повному обсязі, видавши позичальнику гроші в сумі 25000грн. Проте відповідач своїх зобовязань за договором не виконує, у звязку з чим станом на 08.07.2013 року виникла заборгованість у сумі 23048грн., яка складається з: суми основного боргу 4160грн., відсотків та комісії за користування кредитом 15930,07грн., пені 2957,93грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судовий збір у сумі 230,48грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, надіслав суду заяву в якій зазначив, що просить розглядати справу за відсутністю представника позивача, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку через засоби масової інформації.

Суд вважає за можливе розглядати цивільну справу у відсутності представника позивача та відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Підстав для заочного вирішення справи не вбачається, оскільки позивач не надав суду своєї згоди на заочний розгляд справи, як того вимагають приписи ст..224 ЦПК України.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши докази, що маються в матеріалах справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.11.2007 року між Акціонерним банком Укркомунбанк, правонаступником якого є ПАТ Укркомунбанк, та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №00736/07-1235, копія якого додана до матеріалів справи (а.с.17). За умовами зазначеного кредитного договору позивач ОСОБА_2 надав відповідачу ОСОБА_1 споживчий кредит на ремонт квартири на строк до 21.11.2009 року у розмірі 25000грн. зі сплатою процентів за

користування кредитом в розмірі 24% річних та щомісячною сплатою комісійної винагороди в розмірі 1% від суми виданого кредиту. Відповідно до п.1.1. кредитного договору позичальник зобовязується повертати кредитні кошти згідно графіку погашення кредитної заборгованості та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (Додаток №1), який є невідємною частиною даного Договору (а.с.18).

18.06.2009 року між Акціонерним банком Укркомунбанк, правонаступником якого є ПАТ Укркомунбанк, та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода №1 до кредитного договору №00736/07-1235 від 22.11.2007р.

В порушення умов договору та додаткової угоди №1 позичальник взяті на себе зобов'язання виконав не у повному обсязі, останній платіж по поверненню кредиту був зроблений 30.07.2009 року (а.с.3), тому станом на 08.07.2013 року виникла заборгованість у сумі 23048грн., яка складається з: суми основного боргу 4160грн., відсотків та комісії за користування кредитом 15930,07грн., пені 2957,93грн.

За правилами ст. ст. 525 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Судом встановлено, що п.1.1. кредитного договору №00736/07-1235 від 22.11.2007р. був встановлений строк виконання даного зобов'язання, а саме: до 21.11.2009 року (а.с.17). Таким чином, позивачу з 22.11.2009 року було відомо про порушення його права.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст..257 ЦК України).

Згідно зі ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

З матеріалів справи не вбачається, що між сторонами був укладений договір про збільшення позовної давності.

За частинами 1,5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки судом встановлено, що строк виконання зобов'язання був встановлений до 21.11.2009 року, тому перебіг строку позовної давності почався для позивача з 22.11.2009 року та відповідно до ст..257 ЦК України сплив через три роки 22.11.2012 року. При цьому до суду з даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 10.07.2013 року.

В матеріалах справи мається ухвала Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 31.05.2013 року про повернення позову ПАТ Укркомунбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позивачу на підставі ст..ст.122, 115 ЦПК України. Однак дана ухвала постановлена у травні 2013 року вже після спливу строку позовної давності, тому не може свідчити про те, що перебіг позовної давності був перерваний відповідно до ст..264 ЦК України.

Згідно п.7 ч.13 ст.11 Закону України Про захист прав споживачів, у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

У відповідності до пункту 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України Про захист прав споживачів, суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України Про захист прав споживачів застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, доказів про поважність причин пропуску строку позовної давності позивачем суду не надано, а тому суд вважає за необхідне в задоволені позовних вимог відмовити у звязку зі спливом позовної давності.

Оскільки в позові відмовлено, тому судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі Закону України Про захист прав споживачів, ст.ст. 256, 257, 259, 261, 267, 525-527, 530 ЦК України, керуючись ст.ст.5-11, 60, 88, 212-215, 292 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову Публічного акціонерного товариства Український комунальний банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Рубіжанський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяН.В.Нагорна