Постанова № 34618083, 05.11.2013, Рубіжанський міський суд Луганської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2013 року 2-а/425/77/13

425/3222/13-а

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Мирошникової О.Ш.,

при секретарі Кулішовій О.С.,

за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділення ДАІ м. Сєвєродонецька Луганської області капітана міліції ОСОБА_2 про визнання незаконними дій, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження про адміністративне правопорушення, -

встановив:

11 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з адміністративним позовом до інспектора відділення ДАІ м. Сєвєродонецька Луганської області капітана міліції ОСОБА_2 про визнання незаконними дій щодо складання 22.07.2013 року протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення, скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП за те, що 22.07.2013 року ОСОБА_1 о 16 годині керував транспортним засобом РАФ 2203 (вантажопасажирський), державний номер НОМЕР_1 по вул. Б.Ліщини в місті Сєвєродонецьк, який не пройшов обовязковий технічний контроль, який підлягає технічному контролю. В обґрунтування свого позову посилається на те, що автомобіль РАФ 2203, яким він керував, не підлягає обовязковому технічному контролю, оскільки не є вантажним автомобілем та не використовується для отримання прибутку. В адміністративному позові також зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено відповідачем в порушення вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, в ньому не зазначені свідки які бачили, що позивач жодних порушень не допустив та яких він просив записати до протоколу, при складані протоколу відповідач не розяснив йому його права. Крім того зазначає, що протокол та постанова не відповідають вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та ч. 2 ст. 33 КУпАП. ОСОБА_1 вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, просить визнати дії відповідача незаконними, скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження у адміністративній справі.

В судовому засіданні позивач позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити, додатково надав пояснення, що автомобіль РАФ 2203 має вісім місць разом з місцем водія, є легковим автомобілем, позивач не перевозить на ньому вантажі, не отримує від цього прибутку.

В судовому засіданні відповідач проти задоволення позову заперечує, просить відмовити в його задоволенні, надав пояснення, що автомобіль РАФ-2203, яким керував позивач, відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ за типом є вантажним та за класом є вантажопасажирським, тому відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» підлягає обовязковому технічному контролю один раз на два роки, протокол та постанову ним було складено з дотриманням вимог, відносно нього було проведено службову перевірку за результатами якої не було встановлено будь-яких порушень.

Суд, вислухавши сторін, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.07.2013 року державтоінспектором ВДАІ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України в Луганській області капітаном міліції ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення АБ2 № 783735 та винесено постанову АБ2 № 096050 в справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП за порушення пункту 31.3 «б» Правил дорожнього руху України експлуатація транспортного засобу, що не пройшов обовязкового технічного контролю (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю). Зазначеною постановою від 22.07.2013 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Обов'язковому технічному контролю не підлягають легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них із строком експлуатації до двох років.

Відповідно до п. 31.3 «б» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обовязків технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Відповідно до п. 1 Порядку проведення обовязкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження» № 137 від 30.01.2012 року, порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих Державтоінспекцією, за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобіль вантажний автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перенесення вантажів; автомобіль легковий автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж девять з місцем водія включно.

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КХС № 405869 вбачається, що транспортний засіб марки РАФ 2203, 1991 року випуску, реєстраційний номер 54137КК, тип ТЗ вантажопасажирський-В, повна маса 2710 кг, дата реєстрації ТЗ 16.09.2003 року.

В судовому засіданні позивач зазначив, що даний автомобіль має вісім місць для сидіння з місцем водія включно, не використовується ним для перевезення вантажів, а тому є легковим, також автомобіль не використовується ним з метою отримання прибутку.

Суд не приймає зазначені доводи позивача, оскільки тип ТЗ автомобіля РАФ 2203 в свідоцтві про реєстрацію визначений як вантажопасажирський, тобто цей автомобіль призначений як для перевезення вантажів так і пасажирів, отже цей автомобіль не може бути віднесено до легкових автомобілів через те, що легкові автомобілі призначені виключно для перевезення пасажирів (ст. 1 Закону України «Про дорожній рух»).

Як видно з вищевикладеного, транспортний засіб РАФ 2203 не входить до переліку автомобілів, що не підлягають обов'язковому технічного контролю. З свідоцтва про реєстрацію ТЗ не вбачається, що автомобіль, яким керував позивач, відноситься до легкових автомобілів, а тому автомобіль РАФ 2203 підлягає проходженню обов'язкового технічного контролю.

Таким чином, посилання позивача на те, що відповідно до ст. 35 Закону України «Про дородній рух» його транспортний засіб не підлягає обов'язковому технічному контролю, є необґрунтованим.

Відповідно ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП та винуватість позивача у його вчиненні встановлено на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.

Доводи, наведені позивачем, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи по суті, доказів відсутності правопорушення суду не надано, тобто позивач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Разом з тим, судом приймається до уваги, що за зверненням позивача, ОСОБА_4 України в Луганській області було проведено службову перевірку стосовно дій співробітника ВДАІ Сєвєродонецького ГУМВСУ ОСОБА_3 щодо порядку документування порушення ПДР 22.07.2013 року ОСОБА_1, якою встановлено, що дії державтоінспектора не суперечать нормативно-правовим актам, що регламентують службову діяльність ДАІ МВС України (а.с. 11, 12).

Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень, зокрема, залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення.

Враховуючи наведене, суд не вбачає порушень вимог чинного законодавства при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 096050 від 22.07.2013 року стосовно ОСОБА_1, останній вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП, на нього підставно накладене адміністративне стягнення, відповідно до вимог чинного законодавства, уповноваженою на те службовою особою, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за такі дії, постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, тому постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 096050 від 22.07.2013 року підлягає залишенню без змін, через те суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі за необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 71, 94, 100, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора відділення ДАІ м. Сєвєродонецька Луганської області капітана міліції ОСОБА_2 про визнання незаконними дій, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження про адміністративне правопорушення відмовити повністю.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 171-2 КАС України.

Суддя О.Ш. Мирошникова