Рішення № 34633958, 08.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"08" жовтня 2013 р. Справа № 911/2922/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", м. Київдо 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", Васильківський район, с. Мархалівка; 2. Асоціації фермерів "Агрокомплекс", Дніпропетровська обл., с. Орлівщинапро стягнення 23610,30 грн.за участю представників:

позивача:Грищенко О.М. - дов. від 01.04.2013р. відповідачів:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - позивач, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс") до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (далі - відповідач 1, ТОВ "ПК Трейдсервісгруп") та Асоціації фермерів "Агрокомплекс" (далі - відповідач 2, АФ "Агрокомплекс") про стягнення 23610,30 грн., з яких позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 2000 грн. пені та стягнути з АФ "Агрокомплекс" 1316,47 грн. інфляційних втрат, 4468,50 грн. 3% річних та 15825,33 грн. пені (позовні вимоги в редакції клопотання про виправлення помилки від 08.10.2013р.).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем 2 своїх договірних зобов'язань за договором поставки на умовах товарного кредиту від 01.04.2011р. № ТК010411/2, укладеним між відповідачем 2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (далі - ТОВ "Корпорація "Агросинтез"), щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строки визначені договором.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції клопотання про виправлення помилки від 08.10.2013р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, проте від нього надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 зазначає, що позовні вимоги заявлені до нього визнає в повному обсязі та просить суд розглядати справу без участі представника ТОВ "ПК Трейдсервісгруп".

Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надіслав.

Враховуючи, що неявка відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представників відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" та асоціацією фермерів "Агрокомплекс" було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту від 01.04.2011р. № ТК010411/2 (далі - договір поставки) за умовами якого постачальник - товариство зобов'язується передати у власність покупця - асоціації насіннєвий матеріал (надалі - товар/насіння) та хімічні засоби захисту рослин (надалі - товар/препарати), а покупець зобов'язується прийняти товар для власних та виробничих потреб, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій до нього) (розділ 1 договору поставки).

В зв'язку з неналежним виконанням АФ "Агрокомплекс" своїх зобов'язань за договором поставки щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар та сплати процентів за користування товарним кредитом ТОВ "Корпорація "Агросинтез" звернулося до господарського суду з позовом до боржника про стягнення заборгованості за вказаним договором, а також нарахованих на суму боргу за час прострочення процентів за користування чужими грошовим коштами, пені та штрафу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2012р. у справі № 20/5005/1890/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Копорація "Агросинтез" до Асоціації фермерів "Агрокомплекс" про стягнення 194030,85 грн., яке є чинним на час вирішення спору у даній справі, позовні вимоги ТОВ "Корпорація "Агросинтез" були задоволені частково та стягнуто з АФ "Агрокомплекс" на користь ТОВ "Корпорація "Агросинтез" 82279,35 грн. основного боргу з урахуванням процентів за користування товарним кредитом за договором поставки від 01.04.2011р. № ТК010411/2, 4714,62 грн. пені та 51526,14 грн. штрафу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" - первісний кредитор та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" - новий кредитор укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012р. № 15-11/12-19 (далі - угода) відповідно до умов якої первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання АФ "Агрокомплекс", що іменується надалі "боржник", зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі вищезазначеного договору поставки, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки (п. 1.1 угоди).

Відповідно до п. 1.2 угоди, в редакції додаткової угоди № 2 від 23.04.2013р. до угоди, за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі пені, 3% річних та інфляційних втрат, за весь період існування основної заборгованості (прострочення виконання боржником грошового зобов'язання) згідно договору поставки.

Згідно п. 2.4 угоди, в редакції додаткової угоди № 2 від 22.04.2013р. до угоди, з моменту укладання даної угоди, новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов договору поставки, по відношенню до боржника щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки.

Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору. Передача оригіналів та/або копій документів оформлюється актом приймання-передачі (п. 4.1 угоди).

Ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (п. 6.1 угоди).

На виконання умов угоди, первісний кредитор передав новому кредитору документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору, про що сторонами складений відповідний акт прийому-передачі документів від 15.11.2012р.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за вказаним правочином ТОВ "Корпораця "Агросинтез" відступило позивачу належні йому права вимоги, які витікають із вищезазначеного договору поставки, укладеного між ТОВ "Корпорація "Агросинтез" та АФ "Агрокомплекс".

Позивач надіслав на адресу боржника повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, яким повідомив останнього, що ТОВ "Комплекс "Агросинтез" відступило право вимоги щодо сплати розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням АФ "Агрокомплекс" взятих на себе грошових зобов'язань згідно договору поставки, а також зазначив, що нараховані на суму боргу за час прострочення суми в розмірі зазначеному в повідомленні підлягають сплаті позивачу. Факт надіслання зазначеної кореспонденції підтверджується описом вкладення у цінний лист від 21.05.2013р. та фіскальним чеком від 21.05.2013р. № 1310. Засвідчені копії вказаних документів залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач 2 вимоги викладені в повідомленні не виконав, грошові кошти не сплатив, відповіді на повідомлення не надіслав.

Судом встановлено, що зазначеним рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2012р. у справі № 20/5005/1890/2012 з відповідача 2 на користь ТОВ "Корпорація "Агросинтез" окрім 82279,35 грн. основного боргу з урахуванням процентів за користування товарним кредитом, за неналежне виконання грошових зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар за договором поставки на умовах товарного кредиту від 01.04.2001р. № ТК010411/2 було, також стягнуто штраф в сумі 51526,14 грн. за порушення термінів сплати платежів та пеню у сумі 4714,62 грн. за несвоєчасну оплату поставленого товару та сплату процентів за користування товарним кредитом, нараховану за період з 02.10.2011р. по 16.02.2012р.

Враховуючи те, що відповідач 2 порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений товар та сплати процентів за користування товарним кредитом за договором поставки на умовах товарного кредиту від 01.04.2001р. № ТК010411/2, позивач нарахував інфляційні втрати за час прострочення з листопада 2011р. по березень 2012р., за вересень 2012 року, за період з грудня 2012 року по січень 2013 року та за травень 2013 року в розмірі 1316,47 грн. та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання за загальний період прострочення з 02.10.2011р. по 26.07.2013р. в сумі 4468,50 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Що стосується вимог про стягнення інфляційних втрат нарахованих на прострочені платежі зі здійснення розрахунків за поставлений товар та сплати процентів за користування товарним кредитом, то суд зазначає наступне.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, з врахуванням індексу інфляції, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання та є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" і на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua).

Якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується (п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.12 №01-06/928/2012).

Порядок проведення підрахунку інфляційних втрат передбачено листом Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ". Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення сплати заборгованості. Сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок інфляційних втрат по періодах, судом встановлено, що позивачем не враховані періоди, в яких сукупний індекс інфляції менше одиниці (дефляційні процеси), а також те, що сукупний показник інфляційних процесів становив одиницю (інфляційного збільшення не відбулось), а саме:

· в квітні 2012 року сукупний індекс інфляції становив 100,0%,

· в травні 2012 року сукупний індекс інфляції становив 99,7%,

· в червні 2012 року сукупний індекс інфляції становив 99,7%,

· в липні 2012 року сукупний індекс інфляції становив 99,8%,

· в серпні 2012 року сукупний індекс інфляції становив 99,7%,

· в жовтні 2012 року сукупний індекс інфляції становив 100,0%,

· в листопаді 2012 року сукупний індекс інфляції становив 99,9%,

· в лютому 2013 року сукупний індекс інфляції становив 99,9%,

· в березні 2013 року сукупний індекс інфляції становив 100,0%,

· в квітні 2013 року сукупний індекс інфляції становив 100,0%.

Суд, з урахуванням періоду нарахування інфляційних втрат, заявленого позивачем, а також періодів, в яких сукупний індекс інфляції становив менше одиниці та дорівнював одиниці, здійснив розрахунок інфляційних втрат, а саме:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції01.11.2011 - 31.01.201382279.351.003246.8482526.19Таким чином, відповідно до розрахунку інфляційних втрат зробленого судом з врахуванням п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.12 № 01-06/928/2012 та рекомендацій щодо порядок проведення підрахунку інфляційних втрат викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" сума інфляційних втрат складає 246,84 грн. В решті вимог щодо заявленої до стягнення суми інфляційних втрат суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині є доведеними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, враховуючи те, що відповідач 2 порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений товар та сплати процентів за користування товарним кредитом за договором поставки на умовах товарного кредиту від 01.04.2001р. № ТК010411/2, позивач посилаючись на ст. 8 договору поставки нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення, яка за розрахунками позивача за період з 17.02.2012р. по 26.07.2013р. складає 17825,33 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Положеннями ст. 8 договору поставки визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором здійснюється до моменту їх виконання, а строк позовної давності по цим вимогам складає 3 роки.

Доказів виконання другим відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки щодо сплати 82279,35 грн. основного боргу з урахуванням процентів за користування товарним кредитом сторони у справі суду не надали.

Суд, з урахуванням періоду нарахування пені, заявленого позивачем, здійснив розрахунок пені, а саме:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення82279.3517.02.2012 - 22.03.2012357.7500 %0.042 %*1219.5882279.3523.03.2012 - 09.06.20134447.5000 %0.041 %*14972.1482279.3510.06.2013 - 26.07.2013477.0000 %0.038 %*1483.28Таким чином, арифметично вірна сума пені складає 17675,00 грн. В решті вимог щодо заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Згідно умов договору поруки від 21.12.2012р. № 21-12-2012-19, укладеного між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" - кредитор та ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" - поручитель, поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язку АФ "Агрокомплекс" щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру пені у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно вищезазначеного договору поставки на умовах товарного кредиту від 01.04.2011р. та Угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.1.2012р. № 15-11/12-19 (п. 1.1, 2.1 договору поруки).

Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру пені у сумі 2000 грн. (п. 3.1 договору поруки).

Позивач звернувся до ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання згідно договору поруки.

Відповідач 1 у відповідь на вказану вимогу повідомив, що у зв'язку із скрутним фінансовим становищем не в змозі виконати взяті на себе за договором поруки грошові зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до вимог ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Статтею 554 названого Кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач 2 допустив прострочення виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар та сплати процентів за користування товарним кредитом, беручи до уваги положення договору поруки, за якими відповідач 1 поручився перед позивачем за виконання обов'язку АФ "Агрокомплекс" щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати пені в сумі 2000,00 грн. у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту від 01.04.2011р. № ТК010411/2 та положення угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 22.04.2013р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 2000 грн. пені, стягнення з АФ "Агрокомплекс" 246,84 грн. інфляційних втрат, 4468,50 грн. 3% річних та 15675,00 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачами не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. Врешті вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Позивач посилаючись на приписи ст.ст. 44, 49 ГПК України просить суд покласти пропорційно на відповідачів понесені ним витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1500 грн.

В підтвердження понесених судових витрат на послуги адвоката у розмірі 1500 грн., позивач посилається на договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25.03.2013р. № 25-13/03, платіжне доручення від 29.03.2013р. № 223, на підставі якого було сплачено надані адвокатські послуги за вказаним договором в розмірі 1500 грн., акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 26.07.2013р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009р., виданого на ім'я Грищенко О.М.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 1 розділу I цього Закону договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ст. 30 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно із приписами п 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 23.02.2013р. № 7 відшкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Грищенко О.М. укладено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25.03.2013р. № 25-13/03, за умовами якого виконавець - адвокат зобов'язався надати замовнику - позивачу правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником та АФ "Агрокомплекс" - далі "боржник", які виникли на підставі вищезазначеного договору поставки на умовах товарного кредиту від 01.04.2011р., Угоди про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012р. № 15-11/12-119 та на підставі договору поруки від 21.12.2012р. № 21-12-2012-19, надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення із боржників обрахованого, відповідно до норм чинного законодавства України, розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником перед замовником зобов'язання щодо договору поставки на умовах товарного кредиту від 01.04.2011р., угоди про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012р. № 15-11/12-119 та на підставі договору поруки від 21.12.2012р. № 21-12-2012-19, консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин ти підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до господарського суду відповідної позовної заяви, представництві інтересів замовника в суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів н6аправлених на виконання умов та обов'язків виконавця за даним договором. Правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги (п. 1.1 договору).

Згідно п. 3.1 договору сторони погодили, що розмір оплати послуг виконавця (гонорар) за даним договором становить 1500 грн.

На виконання умов договору адвокат надав позивачу передбачені договором послуги, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 26.07.2013р., який підписаний в двосторонньому порядку та скріплений печатками позивача та адвоката.

За надані адвокатські послуги позивач сплатив на користь адвоката грошові кошти в розмірі 1500 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.03.2013р. № 223, оригінал якого залучений до матеріалів справи.

Статус особи, яка представляла інтереси позивача за вказаною угодою, відповідає вимогам Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, відшкодування витрат зі сплати судового збору та витрат на оплату послуг адвоката відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладається судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Асоціації фермерів "Агрокомплекс" (51215, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с. Орлівщина, вул. Куйбишева, 3, ідентифікаційний код 25521214) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, ідентифікаційний код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, кв. 23, ідентифікаційний код 38039872) 2000 (дві тисячі) грн. пені, 1631 (одну тисячу шістсот тридцять одну) грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору, 1422 (одну тисячу чотириста двадцять дві) грн. 49 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Стягнути з Асоціації фермерів "Агрокомплекс" (51215, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с. Орлівщина, вул. Куйбишева, 3, ідентифікаційний код 25521214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, кв. 23, ідентифікаційний код 38039872) 246 (двісті сорок шість) грн. 84 коп. інфляційних втрат, 4468 (чотири тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 50 коп. 3% річних, 15675 (п'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. пені.

4. В решті позову відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 22.10.2013р.