Рішення № 34624993, 01.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" листопада 2013 р. Справа № 911/3628/13

за позовом фермерського господарства «Агріатік», с. Проців Бориспільського району

до відповідача публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів та преміксів», смт. Калита Броварського району

про стягнення 696633.12 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Карпенко О.А., голова, витяг з ЄДРПОУ від 10.04.2013р. № 610603;

Чемерис С.М., уповноважений, довіреність від 22.04.2013р. №7;

від відповідача: Куприянський Б.О., уповноважений, довіреність від 13.09.2013р. б/н;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - фермерське господарство «Агріатік», с. Проців звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 16.09.2013р. до відповідача - публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів та преміксів», смт. Калита Броварського району Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 696633,12 грн. заборгованості за Договором поставки №13/01/18 від 18.01.2013р., в тому числі 662775,40 грн. основного боргу, 27962,13 грн. пені, 130,73 грн. інфляційних втрат, 5764,86 грн. процентів річних та покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач поставив відповідачу за Договором поставки №13/01/18 від 18.01.2013р., укладеним між фермерським господарством «Агріатик» (постачальник) та публічним акціонерним товариством «Калитянський експериментальний завод комбікормів та преміксів» (покупець) товар на загальну суму 687775,40 грн., однак відповідач здійснив оплату за отриманий без зауважень товар в сумі 25000,00 грн., в результаті чого за відповідачем рахується прострочена заборгованість в сумі 662775.40 грн. У зв'язку із простроченням основного зобов'язання позивач також просить стягнути з відповідача передбачену договором пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 27962,13 грн., та відповідно до ст. 625 ЦК України 130,73 грн. інфляційних втрат та 5764,86 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/3628/13 та призначено справу до розгляду.

Відповідач у відзиві на позов від 09.10.2013р. проти позову заперечує та просить суд в позові відмовити. Заперечення мотивовані тим, що до спірного договору сторонами оформлено ряд специфікацій, якими погоджено найменування, кількість, ціну та строки поставки товару, в тому числі погоджено поставку партії вівса в кількості 100тон (±20%) в строк до 05.04.2013р. Відповідач твердить, що недопоставка вказаного товару позивачем складає 11,86 тон (з врахуванням допустимого 20% відхилення), а оскільки договором передбачена оплата товару після отримання всієї партії, строк оплати товару відповідачем не настав. За таких обставин відповідач вважає також невірним і розрахунок позивачем пені та процентів річних, оскільки він виконаний виходячи зі строку оплати 10 днів з моменту поставки і не враховує вірного строку виконання зобов'язання з моменту поставки всієї партії. Також відповідач твердить, що позивачем не доведено прийняття товару відповідачем у зазначених в позові обсягах, оскільки всупереч Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на отримання цінностей та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» в матеріалах справи відсутня довіреність на отримання відповідачем цінностей за видатковою накладною від 13.06.2013р. № 190.

В судовому засіданні 09.10.2013р. за клопотанням обох сторін відповідно до частини третьої ст. 77 ГПК України судом була оголошена перерва до 23.10.2013р. до 16 год. 00 хв. для надання часу сторонам врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди, про що представникам сторін було повідомлено особисто під розпис.

23.10.2013р. відповідачем були подані письмові пояснення від 22.10.2013р., в яких відповідач додатково зазначає, що відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» та Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування їх у вантажоодержувача є товарно-транспортна накладна, в якій мають зазначатися документи, які слідують з вантажем. Товар, що є предметом поставки за спірним договором, відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину» має супроводжуватись ветеринарним свідоцтвом, яке в товарно-транспортних накладних (графа 8) не зазначено. Оскільки позивачем відповідачу не передано разом із товаром ветеринарних свідоцтв на товар, а відповідно до специфікацій термін оплати розраховується від моменту поставки товару та надання необхідних документів, то у відповідача не виник обов'язок з оплати отриманого товару.

В судовому засіданні 23.10.2013р. відповідно до частини третьої ст. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 01.11.2013р. до 14 год. 00 хв. у зв'язку з необхідністю вивчення додаткових документів, про що представникам було оголошено особисто під розпис.

Розглянувши позов фермерського господарства «Агріатік», с. Проців Бориспільського району Київської області (далі по тексту - ФГ «Агріатік»), до відповідача - публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів та преміксів», смт Калита Броварського району Київської області (далі по тексту - ПАТ «Калитянський ЕЗКП»), вислухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

18.01.2013р. між ФГ «Агріатік» (постачальник) та ПАТ «Калитянський ЕЗКП» (покупець) було укладено Договір поставки №13/01/18 (далі - Договір), згідно якого постачальник зобов'язується поставити товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму, передбачену Договором. Відповідно до умов Договору:

- Поставка товару здійснюється партіями. Під партією слід розуміти ту кількість товару, що вказана у письмовій чи усній заявці, що надсилається покупцем постачальнику. Асортимент, кількість, вимоги до якості та пакування товарів, ціна, умови оплати та термін поставки вказуються у Специфікації (пункти 2.1, 2.2 Договору);

- Місцем поставки є склад покупця (пункт 2.3 Договору);

- Разом із товаром постачальник зобов'язується передати покупцю товарно-транспортну накладну, видаткову накладну, податкову накладну, рахунок-фактуру та свідоцтво про якість (пункт 2.5 Договору);

- Моментом придбання покупцем права власності на товар є момент передачі товару на складі покупця та підписання видаткових накладних (пункти 2.3, 3.5 Договору);

- Покупець зобов'язаний оплатити фактично поставлену йому кількість товару, якщо кількість товару відповідає встановленим критеріям згідно Договору та Специфікацій. Фактична кількість товару встановлюється у відповідних одиницях виміру і зазначається в рахунках-фактурах та накладних (пункти 6.2, 6.3 Договору);

- Оплата товару здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару, або у строк, передбачений у специфікаціях (пункт 8.2 Договору);

- У випадку несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення (пункт 9.3 Договору);

- У випадку несвоєчасної поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення (пункт 9.4 Договору)

- Договір діє з моменту підписання і діє протягом року Якщо жодна із сторін на протязі 30 днів до закінчення строку дії договору не заявить про свій намір припинити договір, даний договір вважається продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах (розділ 11 Договору).

Додатком №1 сторони погодили номенклатуру товарів, що поставляються згідно Договору.

В подальшому сторони підписали ряд специфікацій до Договору, якими погодили умови поставки окремих товарів, а саме:

Специфікацію №1 від 18.01.2013р., згідно якої в термін до 28.01.2013р. на склад покупця має бути поставлена пшениця в кількості 120,000 тон (±10%) за ціною 2350,00 грн. за тонну з ПДВ. Термін оплати - 10 календарних днів з моменту поставки та надання необхідних документів.

Специфікацію №2 від 08.02.2013р., згідно якої в термін до 13.02.2013р. на склад покупця має бути поставлена пшениця в кількості 30,000 тон (±20%) за ціною 2390,00 грн. за тонну з ПДВ та ячмінь в кількості 30,000 тон (±20%) за ціною 2370,00 грн. за тонну з ПДВ. Термін оплати - 10 календарних днів з моменту поставки та надання необхідних документів.

Специфікацію №3 від 15.02.2013р., згідно якої в термін до 28.02.2013р. на склад покупця має бути поставлена зерносуміш в кількості 200,000 тон (±20%) за ціною 2300,00 грн. за тонну з ПДВ та ячмінь в кількості 30,000 тон (±20%) за ціною 2370,00 грн. за тонну з ПДВ. Термін оплати - 10 календарних днів з моменту поставки та надання необхідних документів.

Специфікацію №4 від 20.02.2013р., згідно якої в термін до 28.02.2013р. на склад покупця має бути поставлений ячмінь в кількості 200,000 тон (±20%) за ціною 2400,00 грн. за тонну з ПДВ. Термін оплати - 10 календарних днів з моменту поставки та надання необхідних документів.

Специфікацію №5 від 20.02.2013р., згідно якої в термін до 22.02.2013р. на склад покупця має бути поставлена пшениця в кількості 20,000 тон (±20%) за ціною 2390,00 грн. за тонну з ПДВ. Термін оплати - 10 календарних днів з моменту поставки та надання необхідних документів.

Специфікацію №6 від 27.02.2013р., згідно якої в термін до 07.03.2013р. на склад покупця має бути поставлений ячмінь в кількості 100,000 тон (±10%) за ціною 2400,00 грн. за тонну з ПДВ. Термін оплати - 10 календарних днів з моменту поставки та надання необхідних документів.

Специфікацію №7 від 25.03.2013р., згідно якої в термін до 05.04.2013р. на склад покупця має бути поставлений овес в кількості 100,000 тон (±20%) за ціною 1500,00 грн. за тонну з ПДВ та ячмінь в кількості 100,000 тон (±20%) за ціною 2420,00 грн. за тонну з ПДВ. Термін оплати - 10 календарних днів з моменту поставки та надання необхідних документів.

Специфікацію №8 від 15.04.2013р., згідно якої в термін до 16.04.2013р. на склад покупця має бути поставлений ячмінь в кількості 22,000 тон (±20%) за ціною 2400,00 грн. за тонну з ПДВ. Термін оплати - 10 календарних днів з моменту поставки та надання необхідних документів.

Специфікацію №9 від 27.05.2013р., згідно якої в термін до 29.05.2013р. на склад покупця має бути поставлена пшениця в кількості 30,000 тон (±20%) за ціною 2300,00 грн. за тонну з ПДВ. Термін оплати - 10 календарних днів з моменту поставки та надання необхідних документів.

Специфікацію №9/1 від 10.06.2013р., згідно якої в термін до 14.06.2013р. на склад покупця має бути поставлений ячмінь в кількості 25,000 тон (±20%) за ціною 2350,00 грн. за тонну з ПДВ. Термін оплати - 10 календарних днів з моменту поставки та надання необхідних документів.

Специфікацію №10 від 12.06.2013р., згідно якої в термін до 14.06.2013р. на склад покупця має бути поставлена пшениця в кількості 25,000 тон (±20%) за ціною 2380,00 грн. за тонну з ПДВ. Термін оплати - 10 календарних днів з моменту поставки та надання необхідних документів.

Специфікацію №10/1 від 17.06.2013р., згідно якої в термін до 20.06.2013р. на склад покупця має бути поставлене зерно в кількості 20,000 тон (±20%) за ціною 2250,00 грн. за тонну з ПДВ. Термін оплати - 10 календарних днів з моменту поставки та надання необхідних документів.

Специфікацію №11 від 15.07.2013р., згідно якої в термін до 19.07.2013р. на склад покупця має бути поставлена кукурудза в кількості 50,000 тон (±20%) за ціною 2080,00 грн. за тонну з ПДВ. Термін оплати - 7 календарних днів з моменту поставки та надання необхідних документів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 173 та частиною 1 ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх господарських зобов'язань ФГ «Агріатік» поставив відповідачу ПАТ «Калитянський ЕЗКП» товар на загальну суму 687775,40 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії підписаних повноважними представниками обох сторін та засвідчених печатками обох сторін видаткових накладних та відповідних ним товарно-транспортних накладних (оригінали яких були надані для огляду в судовому засіданні), а саме:

від 26.03.2013р. № 91 на суму 130728,40 грн.,

від 26.03.2013р. № 92 на суму 42870,00 грн.,

від 27.03.2013р. № 93 на суму 59340,00 грн.,

від 03.04.2013р. № 100 на суму 63549,20 грн.

від 15.04.2013р. № 116 на суму 52704,00 грн.,

від 28.05.2013р. № 157 на суму 58742,00 грн.,

від 10.06.2013р. № 184 на суму 58985,00 грн.,

від 13.06.2013р. № 190 на суму 63546,00 грн.

від 19.06.2013р. № 200 на суму 46530,00 грн.,

від 15.07.2013р. № 233 на суму 53331,20 грн.,

від 17.07.2013р. № 236 на суму 57449.60 грн.,

Зазначений товар був отриманий повноважним представником відповідача за довіреностями на отримання цінностей (копії залучені до матеріалів справи, оригінали надані для огляду в судовому засіданні), а саме:

від 26.03.2013р. ААД № 734193/222 (дійсна до 05.04.2013р.);

від 15.04.2013р. ААД № 734243/272 (дійсна до 24.04.2013р.);

від 28.05.2013р. ААД № 734338/367 (дійсна до 06.06.2013р.);

від 10.06.2013р. ААД № 730167/396 (дійсна до 19.06.2013р.);

від 19.06.2013р. ААД № 730188/417 (дійсна до 28.06.2013р.);

від 15.07.2013р. ААД № 730250/479 (дійсна до 24.07.2013р.);

Згідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до укладених сторонами специфікацій покупець зобов'язаний оплатити товар в строк не пізніше 10 календарних днів від дати поставки, а поставку кукурудзи (видаткові накладні від 15.07.2013р. № 233 та від 17.07.2013р. № 236) згідно Специфікації № 11 - через 7 календарних днів з моменту поставки.

Як свідчить залучена до матеріалів справи копія виписки ПУАТ «Фідобанк» по рахунку ФГ «Агріатік», відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково, перерахувавши позивачу платіжним дорученням від 13.06.2013р. № 12601 кошти в сумі 25000,00 грн. (оплата за ячмінь згідно рахунку від 26.03.2013р. №91).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем - ПАТ «Калитянський ЕЗКП» свого зобов'язання за Договором, який полягає в простроченні оплати поставленого товару в сумі 687775,40 грн. - 25000,00 грн. = 662775,40 грн.

Відповідач заперечує факт прострочення оплати товару з тих підстав, що Специфікаціями сторони визначили початок відліку терміну оплати товару з моменту поставки та надання необхідних документів, а оскільки позивачем відповідачу не надано ветеринарних свідоцтв на товар, у відповідача не виник обов'язок щодо його оплати.

Зазначені твердження відповідача є безпідставними з огляду на наступне.

Згідно із підпунктами 29.9, 29.10 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, продукти тваринного походження і продукти переробки, наведені в додатку 20, підлягають ветеринарно-санітарному контролю. Перевізник, якому видається ветеринарне свідоцтво, зобов'язаний пред'являти його в дорозі для перевірки, а потім разом з вантажем передати вантажоодержувачу.

Додатком 20 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 затверджено Перелік продуктів і сировини тваринного походження, на які при транспортуванні у межах держави видається ветеринарне свідоцтво. До пункту 22 вказаного переліку віднесено також фуражне зерно, комбікорм, кормові суміші, макуха, премікси, сіно, солома, сінаж, силос, жом кислий, сухий, трав'яне борошно, коренеплоди, бульбоплоди тощо.

Відповідно до ст. 47 розділу ІІІ Статуту Автомобільного транспорту УРСР, товарно - транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно -матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку. До графи 8 товарно-транспортної накладної підлягає внесенню перелік документів, які слідують з вантажем.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи копій товарно-транспортних накладних, оригінали яких були надані позивачем в судовому засіданні, в жодній з них не зазначено, що з вантажем слідувало ветеринарне свідоцтво. За таких обставин, суд дійсно не може достовірно встановити факт передачі позивачем відповідачу ветеринарних свідоцтв на поставлений товар.

Однак, по-перше, відповідно до частини 2 ст. 32 Закону України «Про ветеринарну медицину» об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду супроводжуються ветеринарними свідоцтвами при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів міст, а спірний товар при переміщенні від позивача на склад покупця межі області не перетинав.

По-друге, вищенаведені норми закону регламентують правила перевезення вантажів і не стосуються зобов'язальних відносин сторін, заснованих на договорі поставки. Пунктом 2.4 Договору сторони не передбачали обов'язкової передачі разом із товаром ветеринарного свідоцтва, а всі зазначені в даному пункті договору документи відповідачу позивачем були надані, що сторонами не заперечується.

Крім того, відповідно до ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем не подано суду жодних доказів того, що ним позивачу пред'являлися претензії щодо якості, кількості, асортименту переданого товару, або висувалися вимоги щодо передачі товаросупровідних документів, в тому числі ветеринарного свідоцтва.

Суду не подано жодних доказів того, що відповідач відмовився від прийняття товару та повернув його продавцю, або, враховуючи те, що місцем поставки є склад покупця - направляв відповідачу вимогу забрати доставлений товар у зв'язку із не переданням всіх необхідних товаросупровідних документів.

За таких обставин, посилання відповідача на те, що оскільки позивачем не передано всіх необхідних документів на товар, а з моменту такої передачі за Договором починає відлік строк оплати товару, то у відповідача не виникло обов'язку оплатити отриманий товар, судом відхиляються як безпідставні.

Крім того, відповідач посилається на відсутність в матеріалах справи довіреності відповідача на отримання від позивача товару за видатковою накладною від 13.06.2013р. № 190, а саме пшениці в кількості 26,7 тон загальною вартістю 63546,00 грн.

Зазначена видаткова накладна від 13.06.2013р. № 190 та відповідна ній товарно-транспортна накладна 02ААТ № 009362 підписана представниками обох сторін та скріплена печатками обох сторін. Зазначені документи є достатніми для ідентифікації судом відповідача як особи, яка отримала товар за спірною видатковою накладною на сумі 63546,00 грн., встановлення факту здійснення зазначеної господарської операції з поставки та відповідно факту виникнення обов'язку у відповідача здійснити оплату за отриманий товар. Суду не подано жодних доказів, що товар, зазначений в накладній відповідачем не прийнятий.

Порушення відповідачем вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Мінфіну від 16.05.1996, № 99 "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплатити отриманий товар.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар в порядку ст. 692 ЦК України. Зазначеної правової позиції також дотримується і Вищий господарський суд України (постанова від 28.02.2012р. у справі № 5002-8/481-2001 та пункт 1 Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»).

Також є безпідставними посилання відповідача на недопоставку позивачем вівса як на підставу відсутності свого обов'язку оплатити товар до повної поставки всієї партії товару. Пунктами 6.2, 6.3 Договору сторони передбачили, що покупець зобов'язаний оплатити фактично поставлену йому кількість товару, якщо кількість товару відповідає встановленим критеріям згідно Договору та Специфікацій. Фактична кількість товару встановлюється у відповідних одиницях виміру і зазначається в рахунках-фактурах та накладних. Зазначене узгоджується з вимогами ст. 692 ЦК України, яка зобов'язує покупця оплатити повну ціну товару після його прийняття.

Крім того, згідно пункту 2.1 Договору сторони визначили, що партія товару - це та кількість товару, що вказана у письмовій чи усній заявці (повідомленні), що надсилається покупцем постачальнику. Суду не подано жодних доказів того, що заявка відповідача на поставку вівса містила іншу кількість товару, ніж було поставлено позивачем, враховуючи те, що заявка покупця та Специфікація не є тотожними поняттями.

Також відповідно до пункту 9.4 Договору недопоставка або несвоєчасна поставка постачальником товару є підставою для нарахування пені, а не для відмови оплатити фактично поставлений товар. Відповідачем вимога про стягнення пені, в тому числі шляхом подання зустрічного позову, суду не заявлялась і не є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд, приймаючи рішення, не може керуватися припущеннями. Крім того, в господарських відносинах діє презумпція винності, тобто законом обов'язок доведення покладено на сторону, яка порушила зобов'язання (ст. 614 ЦК України).

За таких обставин позивач довів суду належними та допустимими доказами факт поставки відповідачу та прийняття відповідачем без зауважень товару на загальну суму 687775,40 грн., що в порядку ст. 692 ЦК України породжує обов'язок відповідача оплатити повну ціну переданого товару, і відповідачем доводи позивача жодними доказами не спростовано.

За таких обставин, станом на день розгляду справи судом встановлено прострочення відповідачем виконання основного зобов'язання перед позивачем за Договором поставки від 18.01.2013р. №13/01/18 в сумі 662775,40 грн.

У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача 27962,13 грн. пені, 130,73 грн. інфляційних втрат та 5764,86 грн. 3% річних. Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У розумінні ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Як вбачається з пункту 9.3 Договору, сторони передбачили право постачальника у випадку порушення термінів оплати стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Положеннями частини 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» (з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. № 23/466 та на лист Верховного суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997р. № 62-97р) зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).

За таких обставин, враховуючи належні строки оплати товару, передбачені договором, розмір та порядок нарахування пені, виходячи з наступного розрахунку:

НакладнаСтрок оплатиФактично сплачено, грн. Основний борг, грн. Період простро-чення3% річних, грн.Інфляційні, грн. Пеня, грн. від 26.03.2013р. № 91 на 130728,40 грн.05.04.13 130728,40 від 26.03.2013р. № 92 на 42870,00 грн.05.04.13 173598,4006.04.1314,27071,34від 27.03.2013р. № 93 на 59340,00 грн.06.04.13 232938,4007.04 - 12.04.13114,870574,37від 03.04.2013р. № 100 на 63549,20 грн.13.04.13 296487,6013.04 - 24.04.13292,4301462.13від 15.04.2013р. № 116 на 52704,00 грн.25.04.13 349191,6025.04 - 06.06.131234,13349,196170,65від 28.05.2013р. № 157 на 58742,00 грн.07.06.13 407933,6007.06 - 12.06.13201,170972,33 13.06.1325000,00382933,6013.06 - 19.06.13220,3201028,15від 10.06.2013р. № 184 на 58985,00 грн.20.06.13 441918,6020.06 - 22.06.13108,970508,51від 13.06.2013р. № 190 на 63546,00 грн.23.06.13 505464,6023.06 - 28.06.13249,2701163,26від 19.06.2013р. № 200 на 46530,00 грн. 29.06.13 551994,6029.06 - 21.07.131043,50- 551,994869,65від 15.07.2013р. № 233 на 53331,20 грн.22.07.13 605325,8022.07 - 23.07.1399,510464,36від 17.07.2013р. № 236 на 57449,60 грн.24.07.131139,20662775,4024.07 - 05.09.132396,89- 4639,4310749,67всього 687775,40 25000,00662775,40 5975,33- 4842,2328034,42судом встановлено, що за заявлений позивачем період до 05.09.2013р. з відповідача належить до стягнення пеня в сумі 28034,42 грн., 3% річних в сумі 5975,33 грн.

Позивачем заявлено до стягнення 27962,13 грн. пені та 5764,86 грн. 3% річних і заяви про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України позивачем не подавалось. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних підлягають задоволенню в заявлених сумах.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 130,73 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягає, оскільки за період прострочення мали місце дефляційні, а не інфляційні процеси.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню частково. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів та преміксів» на користь позивача - фермерського господарства «Агріатік» заборгованості в розмірі 696502,39 грн., яка складається з 662775,40 грн. основного боргу, 27962,13 грн. пені та 5764,86 грн. трьох процентів річних У зв'язку із частковим задоволенням позову, відповідно до статті 49 ГПК України, відшкодування витрат позивача на сплату судового збору суд покладає на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та ст.ст. 11, 16, ч. 1 ст. 509, ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч.1 ст. 546, ст. ст. 549, 610, ч. 1 ст. 612, ст.ст. 614, 625, 627, 629, 666, 712 Цивільного кодексу України, частиною 1 ст. 173, ч. 1 ст. 175, ст.ст. 179, 230, частиною 4 ст. 231, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 32 Закону України «Про ветеринарну медицину», підпунктами 29.9, 29.10, Додатком 20 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, ст. 47 розділу ІІІ Статуту Автомобільного транспорту УРСР, ст. ст. 22, 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов фермерського господарства «Агріатік» до публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів та преміксів» задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Калитянський експериментальний завод комбікормів та преміксів» (07420, Київська обл., Броварський район, смт. Калита, вул. Перемоги 2, ідентифікаційний код 00951758)

на користь фермерського господарства «Агріатік» (08344, Київська обл., Бориспільський район, с. Проців, вул. Ватутіна 8, ідентифікаційний код 24211813)

662775.40 грн. (шістсот шістдесят дві тисячі сімсот сімдесят п'ять гривень сорок копійок) основного боргу,

27962,13 грн. (двадцять сім тисяч дев'ятсот шістдесят дві гривні тринадцять копійок) пені;

5764,86 грн. (п'ять тисяч сімсот шістдесят чотири гривні вісімдесят шість копійок) процентів річних

13930,05 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять гривень п'ять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 08.11.2013р.