Ухвала суду № 34631485, 15.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 р.Справа № 815/3241/13-а

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд, у складі колегії:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в м.Одесі, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року, у справі за позовом Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Алекс-2006" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року позов повернуто позивачу, у зв'язку з невиконанням ним ухвали суду від 23.04.2013 року про залишення позову без руху.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вимоги скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам у справі, оскільки позивачем виконано усі вимоги ували суду про залишення позову без руху та надано відповідні уточнення до позовних вимог та додаткові документи.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.04.2013 року податковим органом подано до суду позов про стягнення з ПП "Апекс-2006" податкової заборгованості, у загальному розмірі 1530 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року вказаний позов залишено без руху, у зв'язку з:

- ненаданням позивачем витягу з ЄДР щодо статусу боржника (юридичної особи);

- ненаданням доказів про вручення відповідачу податкових повідомлень рішень за якими утворилась заборгованість;

- не зазначенням у своєму позові конкретного способу стягнення вказаної заборгованості (за рахунок коштів на рахунках боржника чи за рахунок майна тощо).

На виконання вказаної ухвали, 29.04.2013 року позивачем надано уточнення позовних вимог про стягнення заборгованості за рахунок майна боржника, разом із копіями відповідних документів, проте ухвалою суду від 07.05.2013 року позивачу продовжено строк на виконання ухвали про залишення позову без руху, у зв'язку з ненаданням доказів звернення податкового органу до суду із вимогою про стягнення заборгованості за рахунок грошових коштів боржника на банківських рахунках.

21.05.2013 року податковим органом подано до суду клопотання про відкликання своїх уточнень від 29.04.2013 року та поставлено питання про розгляд даного позову у загальному порядку.

За результатом встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необхідності повернення позовної заяви, з яким погоджується судова колегія з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.106 КАС України - у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Частиною 2 цієї статтті визначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Підпунктом 20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України передбачено право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Судовою колегією встановлено, що податковим органом подано до суду позов про стягнення з приватного підприємства заборгованості зі сплати податків, у загальному розмірі 1530 грн.

У своїй позовній заяві податковий орган керується вищевказаною нормою п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України (щодо стягнення заборгованості за рахунок коштів у банках), проте у прохальній частині позову ним не зазначено конктреного способу стягнення суми заборгованості - за рахунок коштів на банківських рахунках, або за рахунок майна боржника, тощо (а.с.4).

Крім того податковим органом не надано доказів вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень, за якими нараховано борг, та не надано витягу з ЄДР щодо статусу боржника - юридичної особи, станом на момент звернення з позовом до суду.

Вказані обставини стали підставою для залишення позову без руху для надання позивачем необхідних доказів та уточнення позовних вимог.

На виконання вказаної ухвали податковим органом надано відповідні уточнення, проте 21.05.2013 року позивачем їх відкликано (а.с.43).

За результатом встановлених обставин судова колегія приходить до висновку, що оскільки позивачем відкликано свої уточнення до позову, то суд, при прийнятті рішення про повернення позовної заяви, обґрунтовано виходив з тієї редакції позову, який заявлено на момент його подання до суду та який залишено без руху, а оскільки позивачем фактично не виконано, в повному обсязі, вимоги судової ухвали про залишення позову без руху - судом першої інстанції правомірно повернуто позовну заяву.

Судова колегія вважає необґрунтованими посилання апелянта про те, що суд першої інстанції, при розгляді справи, має право встановити на власний розсуд спосіб стягнення заборгованості, оскільки з вищевказаної позовної заяви вбачається протиріччя між описовою частиною, в якій податковий орган керується нормою податкового законодавства про стягнення заборгованості за рахунок готівки, та прохальною частиною, в якій не зазначено конкретного способу стягнення.

Колегія суддів вважає, що для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд першої інстанції має право зобов'язати позивача, суб'єкта владних повноважень, конкретизувати свої позовні вимоги, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.11 КАС України - суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою та не може виходити за межі позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи не допустив порушення норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло