Постанова № 34629883, 24.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1013/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Грибан І.О., Парінова А.Б.

при секретарі судового засідання Бабенко Д.В.

за участю:

представника відповідача Литвиненка С.С.

представника позивача Сич Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-Контакт" до Держаної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Держаної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 24 жовтня 2012 № 0008951502.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції Держана податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не може погодитися з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Добробут-Контакт" зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 24.02.2012, що підтверджується випискою з Єдиного Державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців серія ААВ № 158865.

19.10.2012 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2012 року ТОВ "Добробут-Контакт", за результатами якої складено Акт від 19.10.2012 року №128/1502/38098147.

При проведені перевірки показників податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року № 39545 від 21.09.2012, реєстрів видаткових та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних за період 01.08.2012 року по 31.08.2012 року податковим органом встановлено, що ТОВ "Добробут-Контакт" включені до податкового кредиту податкові накладні №252 від 31.08.2012, №251 від 31.08.2012, №231 від 06.08.2012, виписані ТОВ "Егіда Віта", що згідно додатку 8 до декларації з ПДВ за серпень 2012 року не підтверджені документами зазначеними п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, що на думку відповідача, призвело до завищення суми податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 124087 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.10.2012 року № 0008951502, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Добробут-Контакт" з податку на додану вартість на 155190,00 грн., в тому числі за основним платежем - 124087,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 31022,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з позовом в якому просив скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази, позивачем доведено правомірність формування податкового кредиту у розмірі 124087,00 грн. на підставі податкових накладних №252 від 31.08.2012, №251 від 31.08.2012, №231 від 06.08.2012, а тому висновки податкового органу про порушення ТОВ "Добробут-Контакт" п. 198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено податок на додану вартість в серпні 2012 року на суму 124087,00 грн., є необґрунтованими та неправомірними, а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом протиправно та підлягає скасуванню.

Відповідач з таким висновком суду не погодився, подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права просив скасувати оскаржувану постанову. Зокрема апелянт вказав на те, що підприємством не було надано документів, що засвідчують факт сплати податку у складі ціни придбаних товарів.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Так, спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

П. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.06.2012 року між ТОВ "Добробут-Контакт" та ТОВ "Егіда Віта" укладено договір поставки №58.

На підтвердження виконання умов договору контрагентом позивача було поставлено товар, що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи (а.с. 42-44).

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Добробут Контакт» отримало від контрагента належним чином оформлені податкові накладні (належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи) (а.с. 20-22). При цьому, покупцю продавцем - ТОВ "Егіда Віта" по взаємовідносинах згідно з договором поставки від 20.06.2012 №58 були надані оригінали податкових накладних.

Факт оплати товару підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином завіреною копією виписки з банківського рахунку.

Реальність здійснення зазначеної господарської операції податковим органом не оскаржується.

21.09.2012 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість №39545 (а.с. 11-13) з додатком № 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту" за серпень 2012 року (а.с. 14), з додатком № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" за серпень 2012 року (а.с. 15) та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012 року, в яких зазначається, що до податкового кредиту включені податкові накладні №252 від 31.08.2012, №251 від 31.08.2012, №231 від 06.08.2012.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ "Егіда Віта" підлягають обов'язковій реєстрації, оскільки сума ПДВ по даним податковим накладним перевищує 10 тисяч гривень.

Згідно абз. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі.

Разом з тим, позивачем було встановлено, що податкові накладні від ТОВ "Егіда Віта" №252 від 31.08.2012, №251 від 31.08.2012, №231 від 06.08.2012 не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв'язку з чим позивач 21.09.2012 разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2012 року подав додаток № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", що не заперечується відповідачем.

Згідно приписів абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виходячи зі змісту положень даної норми, а також відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних податковий орган прийшов до висновку про завищення позивачем податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 124087,00 грн.

Водночас, як вірно зауважив суд першої інстанції, відповідно до абз. 11, 12 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було включено шляхом подання декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Егіда Віта" суму в розмірі 124087,00 грн. на підставі податкових накладних №252 від 31.08.2012, №251 від 31.08.2012, №231 від 06.08.2012.

Так як зазначені податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, для отримання права на формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ, вказаних у цих податкових накладних, ТОВ "Добробут-Контакт" подало на постачальника заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток №8).

Разом з тим, колегія погоджується з твердженням апелянта про те, що підприємством не було надано документів, що засвідчують факт сплати податку у складі ціни товару, оскільки банківські виписки на підтвердження даного факту були подані позивачем лише під час оскарження спірного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку, а також під час розгляду справи судом апеляційної інстанції. Разом з тим, на момент проведення перевірки у податкового органу вказані документи були відсутні, тому на підставі того, що підприємством не було надано документів, що засвідчують факт сплати податку у складі ціни товару, відповідач дійшов висновку про порушення норм податкового законодавства позивачем. Крім того, з наявної в матеріалах справи копії додатку 8 до податкової декларації з податку на додану вартість (а.с. 15), не видається можливим встановити факт подання разом із заявою необхідних підтверджуючих факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг або первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

За таких обставин колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо доведеності позивачем правомірності формування податкового кредиту у розмірі 124087,00 грн. за договором поставки укладеним з ТОВ "Егіда Віта" від 20.06.2012 року №58 на підставі податкових накладних №252 від 31.08.2012, №251 від 31.08.2012, №231 від 06.08.2012, а висновки податкового органу про порушення ТОВ "Добробут-Контакт" п. 198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено податок на додану вартість в серпні 2012 року на суму 124087,00 грн., є обґрунтованими та правомірними, відтак, позовні вимоги про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-Контакт" до Держаної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-Контакт" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя І.О. Грибан

Суддя А.Б. Парінов

Повний текст постанови виготовлено 30 жовтня 2013 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Грибан І.О.

Парінов А.Б.