Ухвала суду № 34627907, 25.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р. справа № 2а/0470/13978/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровські області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року у адміністративній справі № 2а/0470/13978/12 за позовом Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровські області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протипрвною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Головне територіальне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровські області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення виконавчого збору від 18 жовтня 2012 року. Позовні вимоги обгрунтовані неправомірністю дій відповідача щодо накладання на позивача стягнення виконавчого зобору від 18 жовтня 2012 року, оскільки дана заборгованість була погашена боржником у добровільному порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року адміністративний позов Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровські області повернута позивачу.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржену ухвалу і направити справу для продовження розгляду. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що позивач не наділений адміністративною процесуальною правоздатністю та не може бути стороною у справі, оскільки хоча він і не є юридичною особою, проте може бути належним відповідачем у справах з приводу оскарження їх рішень чи бездіяльності, прийнятих у виконавчому провадженні.

У судовому засіданні представник позивача доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржену ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду Дніпропетровського окружного адміністртивного суду.

У судове засідання відповідач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є отримання повідомлення про вручення поштової кореспонденції - 15 травня 2013 року, до суду уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття не повідомив. Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне територіальне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровські області подало до суду адміністративний позов, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення виконавчого збору від 18 жовтня 2012 року. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року вказаний позов був повернутий позивачу, обгрунтовуючи його тим, що відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області входить до складу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області структурного підрозділу Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, а отже не є юридичною особою та не може бути стороною по справі.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що його подано до неналежної сторони, яка не має адміністративної процесуальної правоздатністі.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком і зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

ound-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Згідно пункт 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження дій чи бездіяльності

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Таким чином, якщо позивач помилково визначив відповідача суб'єктом спірних правовідносин, застосовуються правила заміни неналежної сторони. Відповідно, суд першої інстанції має право та навіть зобов'язаний здійснити заміну сторони по справі відповідно до вимог статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням того, що належними слід вважати сторони, які є суб'єктами спірних публічно-правових відносин, що становлять предмет розгляду в суді.

Якщо суду є незрозумілим будь-які обставини у спірних правовідносинах, він має можливість при наявності на те підстав, залишити позов без руху та запропонувати позивачу скласти позовну заяву з дотриманням вимог статті 106 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, або при очевидності публічно-правового спору, у відповідності до вимог частини 4 статті статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України: уточнити позовні вимоги; з'ясувати питання про склад осіб; визначити факти, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовувати про докази якими обґрунтовуються доводи та заперечення; а також вчинити інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

З урахуванням наведеного, положення діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги позивача.

Невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання є, відповідно до приписів статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195-196, 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровські області - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року у адміністративній справі № 2а/0470/13978/12 - скасувати.

Справу № 2а/0470/13978/12 за адміністративним позовом Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровські області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протипрвною та скасування постанови - направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна