Ухвала суду № 34627606, 12.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р.

справа № 2а-0870/1112/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Дніпрокор» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року у справі № 2а-0870/1112/11 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрокор» до Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення № 1799 від 30.12.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Дніпрокор» звернулося з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення від 30.12.2010 року № 1799, яким Товариство зобов’язано повернути неправомірно витрачені кошти Фонду у розмірі 9199,26 та сплатити штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів на суму 4599,63 грн., а всього – 13798,89 грн. В обґрунтування позову зазначено про протиправність застосованих спірним рішенням штрафних (фінансових) санкцій, оскільки Товариством при розрахунку середньоденної допомоги по вагітності і пологах застосовано додаток №2 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням», в якому передбачений розрахунок середньої заробітної плати (доходу) шляхом ділення сумарної заробітної плати на кількість відпрацьованих робочих, а не календарних, як вважає Фонд, днів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. На думку апелянта, суд помилково застосував до спірних правовідносин абзац 3 пункту 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.2001 року. Товариство правомірно застосовувало при розрахунку Додаток № 2 до цього Порядку, виходячи саме з робочих, а не з календарних днів.

У судове засідання апелянт, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення - 09.10.2012 року, не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У поданих до суду письмових запереченнях відповідач зазначив про безпідставність доводів апелянта, оскільки у зв’язку із внесенням 08 грудня 2009 року змін до постанови Кабінету Міністрів України № 1266, по страхових внесках, які настали до 15 грудня 2009 року, середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах обчислюється відповідно до абз. 3 п. 14 Порядку. Невірне тлумачення апелянтом законодавчих норм призвело до порушень у вигляді неправомірних витрат коштів Фонду на загальну суму 9199,26 грн., за що до нього були застосовані санкції спірним рішенням.

У судовому засіданні представник відповідача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред’явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, 20.12.2010р. відповідно до направлення на проведення планової перевірки, представникам виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була здійснена ревізія повноти нарахування, своєчасності перерахування до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхових внесків та правильності проведення витрат страхових внесків, за результатами якої складений Акт № 969 повноти нарахування та своєчасності перерахування до Фонду страхових внесків та правильності проведення витрат страхових коштів. В ході перевірки встановлено порушення статей 38, 53 Закону України від 18.01.2001р. «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001р. № 1266, а саме: Товариством для розрахунку середньоденної допомоги по вагітності та пологах включені робочі, а не календарні дні в розрахунковому періоді. Сума переплати складає 9199,26 грн. На підставі Акту, 30 грудня 2010 року прийнято рішення № 1799, яким Товариство зобов’язано повернути неправомірно втрачені кошти Фонду у розмірі 9199,26 та сплатити штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів на суму 4599,63 грн., а всього – 13798,89 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно керувався положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Так, в абзаці першому пункту першого статті 38 цього Закону зазначено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Частиною другою статті 53 встановлено, що порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України - постановою № 1266 від 26.09.2001 року.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у разі настання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами до 15 грудня 2009 р. (дати внесення змін до постанови КМУ № 1266) сума допомоги по вагітності та пологах залежить від двох показників: кількості робочих днів (годин) згідно з графіком роботи працівниці, які припадають на календарний період фактично використаної нею відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами; середньоденної (середньогодинної) заробітної плати працівниці. Проте, оскільки відпустка у зв'язку із вагітністю та пологами згідно зі статтею 179 КЗпП і статтею 17 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР надається на підставі медичного висновку в календарних днях (126 календарних днів, а в разі народження двох і більше дітей або ускладнення пологів – 140 календарних днів), змінами до Порядку, затвердженого постановою КМУ № 1266 передбачено розраховувати допомогу по вагітності та пологах, виходячи із середньоденної заробітної плати за один календарний день. При цьому середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість календарних днів розрахункового періоду без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку – за медичним висновком) (абзац третій п. 14 Порядку № 1266).

Таким чином, у разі настання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами 15 грудня 2009 р. і пізніше, сума допомоги по вагітності та пологах розраховується шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість календарних днів, які підлягають оплаті (п. 20 Порядку № 1266), тобто за всі календарні дні відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини по справі та дійшов обґрунтованого висновку про правомірність спірного рішення відповідача. Колегія суддів також погоджується і з доводами відповідача щодо помилкового тлумачення апелянтом зазначених вище норм, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням того, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій ухвалі, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення – без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Дніпрокор» – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року у справі № 2а-0870/1112/11 11 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Дніпрокор» до Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення № 1799 від 30.12.2011 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна