Рішення № 34624737, 10.10.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4204/13-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

10 жовтня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюка В. В. ,

при секретарі - Миколайцю Я. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

Моторно (транспортне) страхове бюро України (надалі за текстом - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.

Зазначило, що 17.03.2010 року по просп. Червонозоряний в м. Києві ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter», д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням відповідача здійснив зіткнення з автомобілем «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3 На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Зіткнення відбулось в результаті порушення відповідачем правил дорожнього руху України, зазначена обставина підтверджується Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 30.03.2010 року. В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_3, зазнав пошкоджень, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_3, відповідно до звіту з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 414-У від 08.04.2010 року, складеного спеціалістом ФОП ОСОБА_4 склала 17 241 грн. 76 коп. Зазначена шкода особисто відповідачем не була відшкодована потерпілому, власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до позивача з відповідною заявою до якої було додано копію посвідчення інваліда війни, що діє з 06.02.2002 року та є безтерміновим. Договірних зобов'язань між позивачем, потерпілою особою та відповідачем не виникало. Позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі у розмірі 16 134 грн. 30 коп. Крім того, позивачем було понесено додаткові витрати у розмірі 720 грн. У зв'язку з зверненням до суду, позивачем були понесені витрати на юридичну допомогу у розмірі 2 000 грн. З метою захисту порушеного права, позивач звернувся з вищезазначеним позовом до суду.

До початку судового засідання представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності та вказав, що позовні вимоги підтримує з викладених в позові підстав та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Так, відповідач був повідомлений належним чином про дату та час судового засідання через засоби масової інформації, зокрема оголошення про виклик в судове засідання в газеті «Урядовий Кур'єр» № 167 (5053) від 14.09.2013 року (а.с. 78).

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України).

Зважаючи на вищевикладене та відсутність заперечень позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності відповідача та постановлення заочного рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом, автомобіль «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_3 належить ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 7).

17.03.2010 року по просп. Червонозоряний в м. Києві ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter», д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням відповідача здійснив зіткнення з автомобілем «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_3, що підтверджується довідкою УДАІ від 31.03.2010 року № 179 та Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 30.03.2010 року (а.с. 8 -10).

Зіткнення відбулось в результаті порушення відповідачем правил дорожнього руху України, зазначена обставина підтверджується Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 30.03.2010 року (а.с. 8).

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_3, зазнав пошкоджень. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_3, відповідно до звіту з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу №414-У від 08.04.2010 року, складеного спеціалістом ФОП ОСОБА_4 склала 17 241 грн. 76 коп. (а.с. 11 - 28).

Зазначена шкода особисто відповідачем не була відшкодована потерпілому, власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ з відповідною заявою (а.с. 6) до якої було додано копію посвідчення інваліда війни, що діє з 06.02.2002 року та є безтерміновим (а.с. 7).

Відповідно до п. 13.1. ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

В зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач 07.11.2008 року здійснив виплату страхового відшкодування потерпілій особі в розмірі 16 134 грн. 30 коп., що підтверджується Наказом позивача № 1423 від 01.06.2010 року, про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (а.с. 29) та платіжним дорученням (а.с. 30).

Відповідно до положень п. 40.3 ст. 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач має право залучати аварійних комісарів у порядку, встановленому уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у ст. 41 цього закону.

У зв'язку з залученням аварійного комісара відповідно до зазначеного положення та у зв'язку з необхідністю визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу відповідн, позивачем понесено витрати у розмірі 720 грн., що підтверджується платіжним дорученням, рахунком та актом виконаних робіт (а.с. 31 - 32).

15.06.2010 року на адресу відповідача було направлено лист з пропозицією добровільно відшкодувати витрати позивачу, пов'язані з виплатою страхового відшкодування (а.с. 34).

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентні виплати з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі; б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу; в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи; г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону; ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; д) у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу працівникам міліції та медичним працівникам закладів охорони здоров'я згідно з чинним законодавством; е) за інших обставин, визначених законодавством про цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів.

Згідно ст. 22 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) особа, якій заподіяно збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до п. 38.2.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Таким чином, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача суму у розмірі виплаченого відшкодування у розмірі 16 134 грн. 30 коп., а також підлягає з відповідача на користь позивача підлягає стягненню додаткові витрати, у зв'язку з залученням аварійного комісара у розмірі 720 грн.

Також, підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивачавитрати на правову допомогу, оскільки останнім доведено їх розмір. Так, згідно Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року N 4191-VI передбачений граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ у розмірі 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. По справі надано контракт про надання правової допомоги (а.с. 35 - 41), додаткову угоду № 7 до контракту (а.с. 42 - 43) та платіжне доручення (а.с. 44). Розрахунки позивача в цій частині відповідачем спростовані не були.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. а також витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 22, 1166, 1187, 1191, 1192 ЦК України, ст. ст. 38, 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 5, 6, 8, 10, 11, 60, 79, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 224 - 233, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити;

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідно до листа ДПІ у Подільському районі м. Києва від 08.04.2013 року за № 2303/9/18-527 ОСОБА_1 не зареєстрований в Державному реєстрі фізичних осіб) на користь моторно (транспортного) страхового бюро України (Код ЄДРПОУ 21647131) - суму понесених витрат у розмірі - 16 134 грн. (шістнадцять тисяч сто тридцять чотири) гривень 30 копійок та витрати у розмірі 720 (сімсот двадцять) гривень;

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідно до листа ДПІ у Подільському районі м. Києва від 08.04.2013 року за № 2303/9/18-527 ОСОБА_1 не зареєстрований в Державному реєстрі фізичних осіб) на користь моторно (транспортного) страхового бюро України (Код ЄДРПОУ 21647131) судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок, витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень;

Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя В. В. Гребенюк