Ухвала суду № 34615365, 06.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/493/13-ц Головуючий у І інстанції Ковальчук Л.М. Провадження № 22-ц/780/3531/13 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.Категорія 47 06.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

31 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Приходька К.П.,

При секретарі: Лопатюк В.Ю.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області 14 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд із зазначеним позовом. Свої вимоги обгрунтовувала тим, що відповідач її батько, на даний час вона проживає разом із матір'ю і молодшим братом. Мати не може самостійно утримувати і себе і дітей, оскільки її заробітна плата невелика. Час від часу відповідач надає позивачці допомогу, яка є недостатньою для її утримання. Добровільно питання надання більшої допомоги дітям і зокрема позивачці, з відповідачем вирішити не вдалося.

Починаючи із 2011 року ОСОБА_3 навчається у Київському національному торгівельно-економічному університеті ( контрактна форма навчання ). Термін навчання за освітньо- кваліфікаційним рівнем «бакалавр» становить 2 роки 5 місяців. Вартість навчання складає 5 600 грн. - 3 курс, 6 160 грн. - 4 курс. На виконання умов контракту позивачем внесено за навчання 5 880 грн. Внесення коштів за навчання позивач вважає додатковими витратами, які вона несе у зв'язку із навчанням.

Відповідач ОСОБА_2 має постійне місце роботи, заробіток, у змозі надати матеріальну допомогу у вигляді аліментів в розмірі 1\3 частини всіх видів заробітку, та додаткових витрат в сумі 2 940 грн., понесених позивачем на оплату навчання.

В подальшому позивач зменшила позовні вимоги, просила стягнути аліменти з відповідача на її користь в розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку на період навчання в Київському національному торгівельно-економічному університеті.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2013 року позов задоволено. Стягнуто аліменти із відповідача на користь позивача в розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку на період навчання у Київському національному торгівельно-економічному університеті, але не більше ніж досягнення ОСОБА_3 23 років.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у позові. В апеляційній скарзі відповідач посилався на ту обставину, що суд першої інстанції не з'ясував всі обставини справи, а саме не взяв до уваги, що він надає матеріальну допомогу дітям, рішенням Києво-Святошинського районного суду від 22 березня 2013 року з нього стягнуті аліменти на утримання сина в розмірі 1\3 частини всіх видів заробітку, а відтак загальний розмір стягуваних аліментів буде складати 58 % його доходу, що порушує його право на належне матеріальне забезпечення свого життя. Крім того у нього на утриманні знаходиться непрацездатна мати, а позивач, навчаючись заочно, має можливість працевлаштуватися і утримувати себе самостійно.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач є батьком позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно договору № 3032з\6кс-2011 від 04 липня 2011 року про підготовку фахівця з вищою освітою на умовах повного відшкодування витрат на навчання ( фізичними, юридичними особами) ОСОБА_3 є студенткою Київського національного торговельно-економічного університету ( КНТЕУ) заочної скороченої форми навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр». Термін навчання 2 роки 5 місяців. Загальна вартість освітньої послуги становить 15 150 грн. Позивачем внесено за оплату навчання 5 880 грн. ( а.с. 10-15 ).

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 березня 2013 року стягнуто аліменти із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1\3 частки від його заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття. ( а.с. 59), починаючи із 22 січня 2013 року.

Згідно довідки ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» ОСОБА_2 працює на підприємстві, заробітна плата за період із 01 серпня 2012 року пор 31 січня 2013 року склала 6 049 ,10 грн. ( а.с. 32).

На утриманні відповідач має хвору мати ОСОБА_6, пенсіонерку, яка одержує пенсію.

Відповідно до ст. 199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

За правилами цієї статті, якщо дочка, син навчаються на денному відділенні, аліменти можуть бути присуджені їм щомісячно, але без урахування часу канікул. При призначенні аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3, від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_3 про стягнення аліментів з ОСОБА_2, суд вірно виходив із того, що, вік позивача перевищує 18, але є меншим 23 років; продовжує навчання; і у неї є потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; і відповідач може надавати таку допомогу.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає рішення законним та обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам справи, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: