Ухвала суду № 34615357, 06.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/1301/13-ц Головуючий у І інстанції Криворучко І.В.Провадження № 22-ц/780/4662/13 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.Категорія 26 06.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

31 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Приходька К.П.,

При секретарі: Лопатюк В.Ю.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року позивач звернувся в суд з зазначеним позовом.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 10 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 1.40687 строком на 36 місяців (до10 вересня 2011 року), за яким відповідач отримала кредит на суму 15 000 доларів США, з нарахуванням 21 відсотка річних, і відповідно графіку погашення кредиту відповідач мала погашати суму кредиту щомісячно до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно якого відповідач ОСОБА_3 добровільно взяв на себе зобов'язання перед кредитором за зобов'заннями ОСОБА_2, які виникають із кредитного договору.

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 20 липня 2009 року задоволено позов АТ «ПроКредитБанк». Стягнуто солідарно на користь банку із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість по кредиту в сумі 119 112,80 грн.

До тепер відповідачами заборгованість за кредитним договором не погашена.

Враховуючи наявність рішення суду від 20 липня 2009 року, позивач просить стягнути солідарно із відповідачів, на підставі ст.543 ЦК України, проценти за користування коштами за період із 21 липня 2009 року по 06 лютого 2013 року в сумі 86 980,23 грн.( ст.ст. 536, 625, 612 ЦК України), пеню за період із 06 лютого 2012 року по 06 лютого 2013 року в сумі 232 757,21 грн. відповідно до п. 2.2 договору( 0,5% за кожен день прострочення платежу ), а всього 319 737,44 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи, порушені норми процесуального права щодо винесення заочного рішення, суд не врахував матеріальний стан відповідачів при стягненні пені за користування коштами, оскільки він є завищеним.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 1.40687 строком на 36 місяців ( до 10 вересня 2011 року ), за яким відповідач отримала кредит на суму 15 000 доларів США, з нарахуванням 21 відсотка річних, і відповідно графіку погашення кредиту відповідач мала погашати суму кредиту щомісячно до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно якого відповідач ОСОБА_3 добровільно взяв на себе зобов'язання перед кредитором за зобов'заннями ОСОБА_2, які виникають із кредитного договору.

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 20 липня 2009 року задоволено позов АТ «ПроКредитБанк». Стягнуто солідарно на користь банку із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість по кредиту в сумі 119 112,80 грн.

До тепер відповідачами заборгованість за кредитним договором не погашена, рішення суду не виконано.

Відповідно до п.п. 17, 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599- 601, 604-609 ЦК України.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК Укаїни.

За змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

При цьому слід ураховувати, що проценти на неустойку не нараховуються (частина друга статті 550 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що є вірним висновок суду про задоволення позову.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, дійшов правильного висновку про задоволення позову, тому колегія суддів, відповідно до ст. 303 ЦПК України, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: