Вирок № 34614273, 13.09.2013, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2013 р. Справа № 1016/1994/12

Макарівський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Оберемка В.О.,

при секретарі Гребінській Н.П.,

з участю прокурора Сидорука О.В.,

ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

підсудного ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів Макарівського району Київської області кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, -

в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 25.03.2007 року, приблизно о 02 години, заздалегідь отримав повідомлення від своєї доньки ОСОБА_7 про спричинення їй і ОСОБА_8 невстановленими особами тілесних ушкоджень під час відпочинку в кафе-барі «Макарівські Зорі». ОСОБА_6 разом зі своєю дружиною ОСОБА_9, з метою визначення обставин, а також щоб забрати доньку додому, прибули на автомобілі НОМЕР_1 до зазначеного кафе-бару, який знаходиться по вул. Леніна в с. Колонщина Макарівського району Київської області та зупинившись через дорогу навпроти нього, вийшли із автомобіля.

ОСОБА_9 зі своєю донькою ОСОБА_7, яка підійшла до вказаного автомобіля, стали рухатись у напрямку вхідної двері забору, який огороджена територія вказаного кафе-бару, де почали сваритись із ОСОБА_3 та ОСОБА_10, які в даний момент знаходились по іншу сторону від двері забору. В цей час до них підійшов ОСОБА_11, який намагався заспокоїти ОСОБА_3 та ОСОБА_10, однак між останніми відбулася бійка.

В ході бійки ОСОБА_10 взяв у приміщенні вказаного кафе-бару дві хокейні клюки, одну з яких передав ОСОБА_3 та разом з останнім продовжили бійку, в ході якої нанісши тілесні пошкодження ОСОБА_11, потім стали рухатись через дорогу, яка знаходиться по вищезазначеній вулиці до ОСОБА_6, який знаходився біля даного автомобіля, а позаду нього знаходились зокрема: ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12

ОСОБА_6 побачив, що ОСОБА_10 і ОСОБА_3 підходять до нього, тримаючи в руках хокейні клюки, не зясувавши причин наближення останніх, діючи умисно, дістав із багажника вищезазначеного автомобіля вогнепальну зброю невстановленої системи та зразка, яка була споряджена патроном, який був заряджений дробом, призначеним для відстрілу із мисливської гладко ствольної зброї, з ціллю протиправного позбавлення життя ОСОБА_3, який наближався до ОСОБА_6 першим, зробив постріл у нижню частину тулуба ОСОБА_3, від чого останній впав на проїзну частину дороги. Від нанесених тілесних пошкоджень ОСОБА_3 помер на місці пригоди. ОСОБА_6 разом зі зброєю з місця вчинення злочину втік у невідомому напрямку.

Відповідно до висновку експерта № 6/57 від 18.05.2007 року, смерть ОСОБА_3 настала в результаті множинних вогнепальних сліпих поранень живота. Всі пошкодження на тілі ОСОБА_3 являються прижиттєвими і знаходяться у прямому причинному звязку разом із настанням смерті.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст. 115 КК України не визнав та суду показав, що 25.03.2007 року, приблизно о 02 годині, йому зателефонувало його донька ОСОБА_7 та повідомила її хлопця ОСОБА_13 побили, а також те, що з ними знаходиться й її брат син підсудного, попросила забрати їх біля кафе «Макарівські Зорі», на що він сказав що нікуди не поїде, і щоб вони їхали додому, кинув трубку. Після цього його донька ОСОБА_7 відразу передзвонила знову та повідомила підсудному про те, що якщо він їх не забере, то їх вб»ють. Потім він разом зі своєю дружиною ОСОБА_9 на автомобілі НОМЕР_1, який він придбав через свого знайомого по довіреності в 2007 році, направились до даного кафе. Коли вони зупинились неподалік від кафе «Макарівські Зорі», то з машини вийшла його дружина ОСОБА_9 та підійшла до їх доньки ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_13 та ОСОБА_15, які були біля магазина, він побачив, що там знаходилось близько 10 людей. Зазначав, що у ОСОБА_13 були вибиті зуби і останній був весь у крові. Він крикнув їм щоб вони терміново сідали в машину, а вже дома будем розбиратись. Потім ОСОБА_9 направилась до вказаного кафе, де намагалась побалакати із тими хлопцями, які побили дітей, про що останні балакали він не чув, бо в цей час знаходився біля машини і заспокоював дітей. Одночасно він побачив, що мимо пройшов ОСОБА_11 і підійшов до тих же хлопців. Далі він вийшов з машини та покликав дружину, щоб вже їхати додому. Він посадив ОСОБА_13 на заднє сидіння автомобіля, оскільки він був у крові, а іншим також сказав, щоб вони сідали до машини. В цей момент розпочалася бійка між тими хлопцями і ОСОБА_11, вони почали жорстоко бити останнього, після чого декілька хлопців забігли до кафе і вибігли звідти з хокейними клюками, вони били всіх хто зустрічався їм на дорозі, всі розбігалися по сторонах. В подальшому двоє людей з клюками і ножами в руках почали стрімко наближатись в його сторону, а в момент коли один з них (ОСОБА_3А.), який рухався трохи попереду, наблизився до нього на відстань приблизно 3-4 метри, він відкрив багажник свого автомобіля для того, щоб взяти що-небудь звідти для захисту, там було дуже багато усіляких речей, які залишилися там після попереднього власника автомобіля, він побачив та дістав звідти обріз мисливської зброї, при цьому не знав чи заряджений він чи ні, обріз тримав донизу, не направляючи ні на кого, а його дружина, донька та інші в даний момент знаходились позаду машини, за його спиною. Зазначав, що зробив це для того, щоб хоч якось налякати нападників, оскільки з клюками і ножами просто поговорити не йдуть. Коли один з нападників (ОСОБА_3А.) наблизився до нього ще ближче, то він з метою налякати останнього, почав піднімати зброю догори і попередив щоб останні більше не наближались бо він буде стріляти. Однак коли обріз був направлений в сторону ОСОБА_3, він машинально нажав на курок. Після пострілу ОСОБА_3 відійшов на декілька метрів, а вони всі сіли в машину та поїхали. Він одразу не побачив та не зрозумів, що влучив у ОСОБА_3, оскільки фактично і не цілився в останнього, а хотів зробити попереджувальний постріл вгору. Обріз мисливської зброї він викинув у річку Дніпро, коли перебував в м. Києві.

Крім особистих показань підсудного ОСОБА_6 його вина у скоєному також підтверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, про те, що ОСОБА_3 був його сином. 16.03.2007 року він бачив сина востаннє. 25.03.2007 року, приблизно о 07 годині йому зателефонував ОСОБА_16 та сказав, що їм необхідно зустрітись. При зустрічі останній повідомив, що його сина ОСОБА_3 вбили. Про обставини вчинення вбивства йому стало відомо тільки зі слів;

- показаннями свідка ОСОБА_9, яка під час судового слідства суду показала, що 25.03.2007 року, приблизно о 02 годині, на мобільний зателефонувала її донька ОСОБА_7 та повідомила, що в барі «Макарівські Зорі», де вона перебувала розпочалась бійка в ході якої вдарили і її. Вона сказала доньці щоб вони їхали додому, але остання повідомила, що не можуть, оскільки ОСОБА_9 лежить побитий, Нікіта також. Свідок зазначала, що вона навіть не повірила, але після того, як вона разом із чоловіком ОСОБА_6 на машині «Ford Sierra», д.н.з. НОМЕР_2 приїхали до вказаного бару, то побачила, що у її доньки та подруги доньки ОСОБА_17 були синці, ОСОБА_9 сидів і його відливали водою, бо той був непритомний. Це все було на вулиці, а за хвірткою до кафе стояли хлопці, вона підійшла до них та почала їх соромити за вчинене, на що останні почали її ображати. Через декілька хвилин до них підійшов ОСОБА_11 та зробив зауваження одному з тих хлопців (ОСОБА_10В.) та його другу. Почувши це, останні почали бити ОСОБА_18, потім забігли до кафе і одразу ж вибігли звідти з хокейними клюками і ножами. Один бив клюкою ОСОБА_11, а інший кидався на неї та дітей, її доньці розрізали куртку. Зазначала, що з клюками з кафе вибігли троє, хтось з них кричав вб»ю, але хто саме і до кого кричав вона не бачила, куди потім подівся третій вона незнає. Її чоловік ОСОБА_6 в бійку взагалі не ліз. В момент коли вона садила до машини ОСОБА_7 та інших дітей, вона почула звук, схожий на постріл, однак вона на нього не звернула уваги, оскільки продовжувала саджати дітей до машини, а потім вони поїхали, за кермом автомобіля був ОСОБА_15 Зазначала, що зброї у них вдома ніколи не було, чоловік з собою ніякої зброї не брав та взагалі вона ніколи не бачила зброї у свого чоловіка, автомобіль купив її чоловік по генеральному дорученню за півроку до цієї події;

- показаннями свідка ОСОБА_13, який під час судового слідства суду показав, що з 24.03.2007 року на 25.03.2007 року він відпочивав в кафе-барі «Макарівські Зорі», куди вони прийшли разом зі своєю дівчиною ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та дівчиною останнього ОСОБА_21 десь о 21 годині, щоб пограти в більярд, в кафе були присутні два хлопці, яких він раніше не бачив, вони були нетверезі, в них були хокейні клюки і вони погрожували присутнім у кафе. Він разом із вищезазначеними особами випили десь по п»ять бокалів пива і близько 24 години збирались йти додому. Коли вони виходили з кафе на адресу його дівчини ОСОБА_22 сказали якісь образливі слова, після чого він зупинився щоб запитати в чому справа, з якої причини образили його дівчину. Після цього його вдарили і він втратив свідомість і прийшов вже до тями коли приїхала міліція.

- показами цього ж свідка наданими ним під час досудового слідства оголошеними в судовому засіданні, відповідно до яких останній показав, що з 24.03.2007 року він прийшов в кафе-барі «Макарівські Зорі» разом зі своєю дівчиною ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та дівчиною останнього ОСОБА_21. Приблизно о 01 годині він почув, що ОСОБА_23 почали ображати, тоді він підійшов до ОСОБА_10 і почав виясняти причини, за що з останньою так поводяться. На що ОСОБА_10 разом із ОСОБА_3 почали його бити, від чого він втратив свідомість. Невдовзі до вказаного кафе підїхали батьки ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_9, останні посадили його в машину. Сидячи в машині він бачив, як із бару вибігли ОСОБА_3 та ОСОБА_10, в руках у яких були хокейні клюки. Коли останні наблизились до ОСОБА_6, який знаходився попереду машини, останній почав кричати чоловікам, щоб вони не підходили до нього, інакше він буде стріляти. Однак чоловіки не слухали, а коли ОСОБА_3 наблизився до ОСОБА_6 та махнув декілька разів перед останнім клюкою, то він почув хлопок. Він не зрозумів спочатку, що це було, однак коли ОСОБА_3 відійшов на декілька кроків, а потів впав на асфальт, він зрозумів, що це був постріл. Після цього ОСОБА_6 втік;

- показаннями допитаної в ході судового слідства свідка ОСОБА_7, яка під час судового слідства суду показала, що 24.03.2007 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, вона разом зі своїм хлопцем ОСОБА_13 та братом ОСОБА_15, пішли у місцевий клуб, а пізніше разом з ОСОБА_19, ОСОБА_20 та дівчиною останнього ОСОБА_21 направились до кафе-бару «Макарівські Зорі» пограти у більярд. Коли вона разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_24 виходили з кафе то не зачинили за собою вхідні двері, троє хлопців, які також відпочивали в кафе, сказали «ОСОБА_18 сільські не можуть за собою двері зачинити», на що ОСОБА_13 відповів «давайте по-людські, ми вже йдемо», після цього ОСОБА_13 почали жорстоко бити. Вона зателефонувала додому і її батько підсудний насварився на неї по телефону та сказав, щоб вони їхали додому. Вона відповіла, що не може, оскільки ОСОБА_13 дуже побитий і вона не забере його на плечі. Після цього один з нападників вдарив її в живіт і вона забігла до кафе і сказала ОСОБА_10. Якого вона знала, щоб забрав своїх друзів. В цей час третій хлопець, який потім кудись зник, побив її та її подругу ОСОБА_19 Коли вона вдруге зателефонувала додому, то приїхали її батьки, щоб їх забрати. ЇЇ мати підійшла до кафе, де почала розмовляти з ОСОБА_10 та ОСОБА_3 Одночасно до них підійшов ОСОБА_11 і запитав нащо вони кривдять малюків, після чого його почали бити, потім ОСОБА_10 та ОСОБА_3 забігли в кафе і вибігли звідти з хокейними клюками, продовжували бити ОСОБА_11, а також кидалися й на них, вона бачила у ОСОБА_3 був також і ніж, зазначала, що ОСОБА_3 порізав їй куртку ножем з права в області ребер, нападники кинулися в сторону підсудного з клюками і ножем, після чого підсудний сказав їм, щоб вони зупинились і пролунав постріл. Зброю у батька не бачила ніколи, зазначала, що її батько дуже спокійна та витримана людина;

- показаннями свідка ОСОБА_25, яка під час судового слідства суду показала, що працює виїзним лікарем в Макарівській ЦРЛ швидка допомога. В ніч з 24.03.2007 року на 25.03.2007 року вона перебувала на чергуванні. Приблизно о 03 годині 20 хвилин на швидку надійшло телефонне повідомлення, про те, що в с. Колонщині неподалік магазину постраждала особа від вогнепального поранення. Коли їх бригада прибула на місце події, то вийшовши із автомобіля вона побачила, що на проїзній частині лежить чоловік без ознак життя, всі кишки через отвори вилізли назовні, крізь було багато молоді і всі називали його «папа», вона констатувала його смерть, викликала міліцію і сказала, що їм тут вже нема чого робити, але фельдшер цього села сказала, що вони нас рознесуть, якщо ми нічого не будемо робити. І вони надали першу допомогу;

- показаннями свідка ОСОБА_19, яка під час судового слідства суду показала, що 25.03.2007 року знаходилась в барі «Макарівські Зорі», та коли вони з ОСОБА_7 та ОСОБА_13 виходили з кафе, то при цьому в кафе заходили ОСОБА_10 та ще якісь хлопці, вони не закрили вхідні двері, коли виходили, на що до них ті хлопці сказали «чому ви бички сільські не зачиняєте двері», ОСОБА_13 зробив їм зауваження, після чого вони почали його жорстоко бити, витягли його на вулицю, ОСОБА_7 дзвонила додому, в цей час інший хлопець вдарив і їх також, пізніше приїхали батьки ОСОБА_22, з»явився також ОСОБА_11 і підійшовши до хвіртки, куди підійшла і мати ОСОБА_22, сказав нащо ви кривдите малюків, після чого почалася бійка, ті хлопці хокейними клюками били ОСОБА_11 та кидалися на всіх присутніх, потім ОСОБА_10 та ОСОБА_3 побігли в сторону підсудного, підсудний крикнув «не лізь йди звідси». Після чого пролунав постріл, після чого ОСОБА_3 розвернувся, дійшов до середини дороги і впав;

- показаннями свідка ОСОБА_15, який під час судового слідства суду показав, що того дня, точної дати не пам»ятає, була бійка, хто її розпочав він не знає, побачив, що з бару повибігали хлопці, витягували ОСОБА_13, і як плакала його сестра ОСОБА_7, потім вибігли хлопці і почали його хватати, на той час йому було 13 років, сестра сказала йому, що зараз приїде батько, приїхали батьки і мати посадила його до машини.

- показаннями цього ж свідка, які він давав під час досудового розслідування, оголошеними під час судового слідства, відповідно до яких ОСОБА_15 в ніч з 24.03.2007 року по 25.03.2007 року знаходячись біля кафе-бара «Макарівські Зорі» бачив як його сестру ОСОБА_7 вдарили. Після чого остання зателефонувала батьку та попросила щоб він її забрав звіти. Через десять хвилин до вказаного бару підїхали його батьки - ОСОБА_9 та ОСОБА_6 на автомобілі «Ford Sierra», коли батько вийшов із машини то сестра розповіла останньому, про те що сталося. Невдовзі між його матір»ю та ОСОБА_3 і ОСОБА_10 почалася сварка, після якої останні побігли в приміщення кафе, звідки вже вибігли із хокейними клюками в руках та почали бити ОСОБА_11 Побачивши це, ОСОБА_26 взяв із свого автомобіля обріз мисливської зброї та сказав ОСОБА_10, щоб той забирав ОСОБА_3 і щоб вони йшли звідти. Однак ОСОБА_3 почав наближатись до його батька, при цьому розмахуючи клюкою перед останнім. В даний момент ОСОБА_6 вистрелив у ОСОБА_3, від чого останній впав на коліна, потім підвівся, пройшовши декілька метрів та знову упав. ОСОБА_6 сказав їхати їм всім додому;

- показаннями свідка ОСОБА_11, який під час судового слідства суду показав, що того дня, точної дати не пам»ятає, проходив повз кафе «Макарівські Зорі», побачив, що підсудний і ОСОБА_7 сварились з кимось, він підійшов до ОСОБА_7 і вона йому сказала, що її та її хлопця побили, він запитав ОСОБА_10 про те, навіщо вони вдарили дівчину, на що йому відповіли, що і він зараз заробить, після чого ОСОБА_11 взяв биту і підійшов до ОСОБА_10, там якийсь чоловік тримав в руках ніж, потім ОСОБА_27 відкрив хвіртку і пропустив цього чоловіка вперед, який тільки-но вийшовши з хвіртки відразу ж вдарив його в обличчя, після цього його почали бити, з рук в нього випала бита, зазначав, що биту він взяв за магазином, бо знав, що вона там лежала. Потім останні почали направлятись в сторону ОСОБА_6, після чого він почув постріл, однак хто стріляв він не бачив і рушницю в руках підсудного також не бачив;

- оголошеними показаннями свідка ОСОБА_17, які вона давала на досудовому слідстві, про те, що 25.03.2007 року, приблизно о 09 годині, на мобільний телефон її доньки прийшло смс-повідомлення від її подруги ОСОБА_21 про бійку та постріли в кафе-барі «Макарівські Зорі», де в той момент знаходився її син ОСОБА_28. Після чого вона почала телефонувати своїй сестрі ОСОБА_9, своїм племінникам та своєму сину ОСОБА_28, які там знаходились, однак нікому не змогла додзвонитись. Через деякий час вона додзвонилась до чоловіка своєї сестри ОСОБА_6, який повідомив, щоб вона телефонувала своїй сестрі ОСОБА_9 і що з її сином ОСОБА_28 все нормально. Коли вона в наступний раз додзвонилась до своєї сестри ОСОБА_9 то остання нічого не змогла пояснити, лише сказала що вони знаходяться в Макарівському РВ та щоб вона зі своїм чоловіком забрала їх звідти до себе. Вона забрала останніх до себе, після чого ОСОБА_6 більше з ними не звязувався, а телефон останнього був вимкнений;

- показаннями свідка ОСОБА_29, який під час судового слідства дав показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_17;

- показаннями свідка ОСОБА_30, яка під час судового слідства суду показала, що в той день. Точної дати не пам»ятає, вона вона йшла додому, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 її проводжали, потім їй зателефонувала ОСОБА_7 та попросила, щоб вони підійшли до кафе, після того як вони туди підійшли, то побачили, що там була бійка, було біля десяти людей, потім під»їхала машина, в ній були батьки ОСОБА_22, із-за хвіртки вийшли ОСОБА_10 та ще якийсь хлопець (ОСОБА_3), в руках вони тримали хокейні клюки, вели себе дуже буйно і розмахували клюками, приймали участь у бійці, згодом почула постріл.

- показаннями цього ж свідка, які він давав на досудовому слідстві, оголошеними під час судового слідства, де свідок показав, що 25.03.2007 року, приблизно о 02 години 10 хвилин, вона бачила, як приїхали батьки ОСОБА_7 ОСОБА_9 та ОСОБА_6 Через деякий час із кафе-бару «Макарівські Зорі» на вулицю вийшли ОСОБА_10 і ОСОБА_3 із хокейними клюками в руках. Останні швидким кроком підійшли до машини «Ford Sierra», біля якої стояв ОСОБА_6 та почали сваритись, через декілька хвилин вона почула постріл, однак хто стріляв вона не бачила та зброї з якої стріляли вона також не бачила;

- показаннями свідка ОСОБА_10, який під час судового слідства суду показав, що 24.03.2007 року був його день народження та він відпочивав зі своїми друзями в барі «Макарівські Зорі», весь день бар був зачинений, близько до вечора прийшла ОСОБА_7 з іншими людьми і попросилися пограти в більярд, їх впустили, проте через деякий час почалася сварка між ОСОБА_7 та ОСОБА_13, і ОСОБА_10 попросив всіх покинути бар. Потім з вікна бара він побачив, що багато людей стоїть біля бару і хтось йде через тин він взяв хокейну клюку і вийшов з бару, щоб налякати того хто йшов через тин, ОСОБА_3 в цей момент спав, потім прокинувся і спитав що за ситуація, ОСОБА_10 йому пояснив і ОСОБА_3 сказав давай підемо розберемось, вони вийшли з бару і намагались пояснити матері ОСОБА_22 як все було і що вони в цій ситуації не до чого, проте всі кричали і довести щось було не можливо, тоді вони пішли до підсудного, який стояв біля дороги для того щоб пояснити як все було, проте останній достав з багажника авто обріз, коли вони були десь метри за чотири від підсудного той прокричав слова, що ще крок і він буде стріляти. ОСОБА_3 сказав що ніхто нікого не трогає, ОСОБА_7 постійно кричала при цьому, потім ОСОБА_3 підняв руку і пролунав постріл. Зазначав, що зброї у них ніякої не було і коли вони вийшли з бару, щоб порозмовляти з батьками ОСОБА_22, то хокейних клюк в них теж не було, вони вели себе спокійно та врівноважено, спиртне не вживали, він та ОСОБА_3 були повністю тверезі.

- показаннями цього ж свідка, які він надавав під час досудового слідства, оголошеними під час судового слідства, відповідно до яких він пояснював, що 25.07.2007 року він разом з друзями знаходився в кафе-барі «Макарівські Зорі». Коли він грав у більярд разом із ОСОБА_3, то його хтось покликав вийти до хвіртки забору, який було огороджено кафе. Він разом із ОСОБА_3 вийшли і побачили біля хвіртки ОСОБА_9, від якої почули вислови за те, що в їх барі образили її доньку. Потім він разом із ОСОБА_3 вийшли на дорогу, де побачили навпроти бару автомобіль «Ford Sierra». На них почали сваритись ОСОБА_9 та ОСОБА_7 ОСОБА_6 знаходився в цей час біля водійських дверей автомобіля. Під час сварки він побачив, як із двох інших машин виходять хлопці з палками та битами та направляються в їх сторону. Тоді він разом із ОСОБА_3 побігли до приміщення бару, де взяли по хокейній клюці та знову вибігли на вулицю. Потім вони залишивши клюки біля забору кафе, направились до ОСОБА_6, щоб побалакати. В цей час останній дістав із багажника машини рушницю та наставив її на нього та ОСОБА_3 Вони повільним кроком наближались до ОСОБА_6 та сказали останньому щоб він заспокоївся. Однак ОСОБА_6 вистрелив у ОСОБА_3, від чого останні впав, а ОСОБА_6 після пострілу кудись зник;

- показаннями свідка ОСОБА_31, яка під час судового слідства суду показала, що 24.03.2007 року ОСОБА_10 та ОСОБА_3 разом із друзями в кафе «Макарівські Зорі» святкували день народження. При цьому вона бачила з вікна, що на вулиці відбувалась бійка з місцевими хлопцями, в якій приймали участь також ОСОБА_10 та ОСОБА_3, потім вони бачила як останні забігали до бару брали хокейні клюки та вибігли знов. На вулиці було приблизно десять чоловік. Хто з ким конкретно бився вона не бачила, пострілу не бачила.

- показаннями цього ж свідка, які вона надавала під досудового слідства, оголошеними під час судового слідства, в яки вона показала, що 24.03.2007 року ОСОБА_10 та ОСОБА_3 разом із друзями в кафе «Макарівські Зорі» святкували день народження, приблизно о 02 годині, коли вона знаходилась на кухні, то почула на вулиці хлопок. Коли вона вийшла на вулицю, то побачила, що ОСОБА_3 лежить на проїзній частині дороги, а біля нього стояв ОСОБА_10;

При цьому судом неодноразово вживалося всіх можливих заходів для виклику і доставлення приводом інших свідків по даній справі, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться численні конверти із відмітками про те, що з різних причин повістки про виклик до суду не доставлялися, рапорти органів внутрішніх справ про неможливість виконання приводів, довідки з адресного бюро про те, що свідки не зареєстровані за вказаними адресами тощо, проте допитати цих свідків під час судового слідства не виявилось можливим у зв»язку із чим судом було поставлено на обговорення питання про оголошення показів даних свідків в порядку ст. 308 КПК України 1960 року, прокурор та інші учасники розгляду даної справи не заперечили проти оголошення показів таких свідків.

Так, вина ОСОБА_6 у скоєному також підтверджується:

- показаннями свідка ОСОБА_32, які згідно ст. 306 КПК України (1960 року) були оголошені в судовому засіданні про те, що у його товариша ОСОБА_10 було день народження, останній запросив його в кафе-бар «Макарівські Зорі» на святкування 24.03.2007 року, де були і інші друзі ОСОБА_10 Приблизно о 02 годині 25.03.2007 року у них скінчилась горілка, і він разом з іншим товаришем на імя ОСОБА_33 поїхали на АЗС за горілкою, в той момент в барі все було спокійно. Коли повернулись, то він побачив, що біля бару стоїть натовп людей, а на проїзній частині дорозі лежав ОСОБА_3, а ОСОБА_10 робив йому штучне дихання;

- показаннями свідка ОСОБА_34, які згідно ст. 306 КПК України (1960 року) були оголошені в судовому засіданні про те, що 24.03.2007 року, приблизно о 00 годин, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_35 та своєю подругою відпочивали в кафе-барі «Макарівські Зорі», що знаходиться в с. Колонщині. В барі було багато молоді та були місцеві житель, зокрема, ОСОБА_7 та ОСОБА_36 В барі обстановка була спокійною, бійки в середині кафе вона не бачила, а на літній майданчик не виходила. Через деякий час якийсь чоловік повідомив, що бар зачиняється, тоді їх компанія вийшла з бару, це було приблизно о 02 годині. Біля бару стояло багато молоді та розмовляли між собою, з розмови останніх вона почула, що когось побили. Потім їх компанія направилась до магазину, який знаходився неподалік, де її чоловік придбав пиво і вони деякий час стояли біля магазину та пили пиво. Коли вони стояли біля магазину то поряд з ним пробіг якийсь чоловік в сторону бару, потім там почалась якась метушня. Через декілька хвилин почули звук неподалік бару, схожий на вибух петарди, а потім почули що хтось, крикнув, що стріляють. Вони злякались та пішли додому, однак хто саме стріляв вона не бачила;

- показаннями свідка ОСОБА_35, які згідно ст. 306 КПК України (1960 року) були оголошені в судовому засіданні, які аналогічні показанням свідка ОСОБА_34;

- показаннями свідка ОСОБА_33, які згідно ст. 306 КПК України (1960 року) були оголошені в судовому засіданні про те, що працює продавцем в магазині, який розташований поруч із кафе-баром «Макарівські Зорі» в с. Колонщина Макарівського району. 24.03.2007 року вона перебувала на зміні, приблизно о 22 годині 30 хвилин вона зачинила магазин. Потім вони з чоловіком, її братом ОСОБА_23 та дружиною брата Тетяною пішли в клуб, а пізніше зайшли в кафе-бар «Макарівські Зорі», там було багато молоді і було дуже накурено, тому вона запропонувала останнім піти та посидіти в магазині, що вони і зробили. Пізніше її чоловік та брат пішли додому за їх машиною, щоб завезти її брата з дружною додому у сусіднє село. Коли брата та чоловіка вже не було у магазині, в середину забігла ОСОБА_7, яка була побита в розпачі та повідомила, що її побили і продовжують бити її хлопця. Остання хотіла щоб вона втрутилась у конфлікт, однак вона відмовила та повідомила, що зараз зачиняє магазин, тоді ОСОБА_7 вибігла з магазину. Коли повернувся на машині її чоловіком з братом, то вони почали збиратись та вийшли на вулицю, де побачили, що на дорозі лежав якийсь чоловік, а над ним щось кричав ОСОБА_10 Вони відвезли її брата та його дружину додому, а по дорозі вона викликала швидку допомогу, а коли вони відвезли останніх додому та повернулись до бару, то там вже була машина швидкої допомоги. Хто стріляв вона не бачила, бо знаходилась в магазині;

- показаннями свідка ОСОБА_37, які згідно ст. 306 КПК України (1960 року) були оголошені в судовому засіданні про те, що 23.03.2007 року, приблизно о 21 годині, вона разом зі своєю сестрою ОСОБА_38 та подругою ОСОБА_39 приїхали до кафе-бару «Макарівські Зорі» в с. Колонщина Макарівського району на святкування дня народження ОСОБА_10, на яке їх запросив ОСОБА_3 Вони святкували разом зі своєю компанією. Приблизно о 00 годин в приміщення бару забігла якась схвильована дівчина, яка попросила ОСОБА_10 вийти на вулицю та допомогти, останній вийшов, а слід за ним вийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_32 Хлопці повернулись через 15 хвилин та повідомили, що там була суперечка між місцевими жителями, хлопця дівчини, яка забігала в бар хтось побив і він втратив свідомість, а остання допомогли привести його до тями. Потім двоє хлопців з їх компанії поїхали в магазин за горілкою. Приблизно через 30 хвилин на вулиці почулись якісь крики і ОСОБА_10 разом з ОСОБА_3 вийшли на вулицю. Через 10 хвилин в приміщення кафе знову забігли ОСОБА_10 та ОСОБА_3, які схопили хокейні клюки та вибігли на вулицю. Коли вона разом з подругою вийшли на вулицю, щоб подивитись, що там сталося, то побачили, що посеред дороги з битою в руках стояла дівчина, яка раніше забігала в кафе, а неподалік від нею стояла машини, навколо якої було багато людей. Дана дівчина почала замахуватись битою на ОСОБА_10 та ОСОБА_3, а вони спокійно шли в її сторону, тримаючи хокейні клюки в руках. Потім вона побачила, що біля зазначено машини стоїть чоловік та тримає зброю в руках, а ОСОБА_10 та ОСОБА_3 наближали до натовпу людей. Коли ОСОБА_3 підійшов до чоловіка зі зброєю на відстань 1,5 метра в цей момент почувся постріл, і ОСОБА_3 впав, а ОСОБА_10 підбіг до останнього. Потім чоловік, який здійснив постріл та інші люди поїхали;

- показаннями свідка ОСОБА_20, які згідно ст. 306 КПК України (1960 року) були оголошені в судовому засіданні про те, що 25.03.2007 року, після 00 годин, він разом зі своєю дівчиною ОСОБА_21, подругою її подругою ОСОБА_7 та хлопцем останньої - ОСОБА_8 зайшли до кафе-бару «Макарівські Зорі», щоб придбати пива на розлив. Останні вийшли з бару першими, а він залишився чекати поки йому наллють пива. Через декілька хвилин в приміщення кафе зайшла ОСОБА_21 та сказала, що ОСОБА_13 побили, вийшовши на вулицю він побачив, що ОСОБА_13 лежить на траві не притомний, він допоміг привести до тями останнього. Хто саме побив ОСОБА_13 він не бачив, але чув як ОСОБА_7 з цього приводу сварилась із друзями ОСОБА_10, які відпочивали в барі. Потім все заспокоїлось і друзі ОСОБА_10 пішли до бару, зачинивши за собою хвіртку. ОСОБА_7 зателефонувала своїм батькам та повідомила про інцидент, через 15 хвилин батьки останньої підїхали до бару на машині. ОСОБА_7, її мати та ОСОБА_11 підійшли до хвіртки бару, де було декілька чоловіків, щоб розібратись чому сталась бійка. Він спостерігав за подіями, стоячи біля магазину, на відстані 30 метрів. Під час сварки хвіртка відчинилась та хтось із чоловіків вдарив ОСОБА_11 кулаком в обличчя, від удару останній впав на асфальт. Після чого якісь двоє чоловіків заступились за ОСОБА_11 та почали підходити до місця бійки з битами, в свою чергу чоловіки, що вийшли з бару повернулись в приміщення кафе та вийшли звідти вже з хокейними битками в руках та направилась в сторону чоловіків, що стояли з битами. Потім почалась бійка і він вирішивши не спостерігати за нею разом із ОСОБА_21 пішли додому. Коли вони відійшли від місця бійки на 200 метрів то почули звук схожий на постріл. На наступний день йому стало відомо, що неподалік бару сталося вбивство;

- показаннями свідка ОСОБА_40, які згідно ст. 306 КПК України (1960 року) були оголошені в судовому засіданні про те, що він був знайомий із ОСОБА_10, оскільки працює в кафе «Веселий Роджер», оскільки він є сином директора даного кафе, а із ОСОБА_3 він познайомився через ОСОБА_10, однак дружніх відносин з останніми він не підтримував. 22.03.2007 року ОСОБА_10 попросив його допомогти накрити стіл з приводу дня народження останнього в кафе-барі «Макарівськяі Зорі» в с. Колонщина Макарівського району. Приблизно о 17 годині почали приїздити гості. В ніч з 24.03.2007 року на 25.03.2007 року в барі залишились продовжувати святкувати день народження він, ОСОБА_10, ОСОБА_41, ОСОБА_32, ОСОБА_3, хлопець на імя ОСОБА_34 та дві дівчини на імя ОСОБА_39 та ОСОБА_37. В цей час бар був зачинений для відвідувачів. Лише під вечір ОСОБА_10 дозволив пограти в більярд двом своїм знайомим із села. Близько 23-24 годин він пішов спати у кімнату відпочинку. Через деякий час крізь сон він почув хлопок, потім в кімнату забігла офіціантка, яка була схвильована та попросила дати їй телефон. Потім він вийшов на вулицю і посеред дороги побачив ОСОБА_3, який лежав на асфальті, а ОСОБА_10 робив останньому штучне дихання, через 30 хвилин приїхала швидка медична допомога;

- показаннями свідка ОСОБА_41, які згідно ст. 306 КПК України (1960 року) були оголошені в судовому засіданні про те, що в ніч з 24.03.2007 року на 25.03.2007 року він разом із друзями свого брата ОСОБА_10 святкували день народження останнього в кафе-барі «Макарівські Зорі» в с. Колонщина. В барі знаходились лише гості його брата. Коли він вийшов із бару разом із ОСОБА_32, щоб їхати в магазин за спиртними напоями то в цей момент почув, що хтось крикнув за хвірткою бару, щоб винесли води, бо комусь погано. Він набрав у графин води і подав його через хвіртку. Всі гості в цей момент були в барі. Потім він одразу разом із ОСОБА_32 сіли в машину у поїхали в магазин. Коли вони повернулись, то він побачив, що на дорозі біля бару лежав ОСОБА_3, а над ним стояв його брат ОСОБА_10;

- показаннями свідка ОСОБА_42, які згідно ст. 306 КПК України (1960 року) були оголошені в судовому засіданні про те, що 25.03.2007 року, після 00 годин. Коли він вийшов із магазину, який знаходився біля кафе-бару «Макарівські Зорі» в с. Колонщина, то побачив, що в автомобіль марки «Форд», який стояв біля магазину сів ОСОБА_6, а біля бару на асфальті лежав якийсь чоловік. Коли він знаходився в магазині, то ніяких пострілів не чув;

- показаннями свідка ОСОБА_43, які згідно ст. 306 КПК України (1960 року) були оголошені в судовому засіданні про те, що ОСОБА_3 був її сином. Після його смерті у останнього залишилась малолітня донька та цивільна дружина;

- показаннями свідка ОСОБА_44, які згідно ст. 306 КПК України (1960 року) були оголошені в судовому засіданні про те, що в ніч з 24.03.2007 року на 25.03.2007 року працювала в кафе-барі «Макарівські Зорі». Приблизно о 02 годині 10 хвилин її співробітниця ОСОБА_31 повідомила їй, що ОСОБА_6 вистрілив впритул у ОСОБА_3, після чого ОСОБА_6 сів в машину і поїхав з місця події. Коли вона вийшла із приміщення кафе на вулицю, то побачила, що ОСОБА_3 лежав на дорозі, біля якого знаходився ОСОБА_10 Пізніше приїхали працівники міліції та швидка допомога;

- протоколом огляду місця події від 25.03.2007 року, згідно з якого вбачається, що ОСОБА_3, виявлений мертвим на проїзній частині навпроти кафе-бару «Макарівські Зорі», який знаходиться по вул. Леніна, 9 в с. Колонщина Макарівського району з тілесними пошкодженнями (а.с. 3-4 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи № 6/57 від 18.05.2007 року по факту смерті ОСОБА_3, відповідно до якого нанесення останньому множинних, в кількості 6 вогнепальних поранень в область живота з правої сторони, наявність в тілі 8 деформованих дробин, пластмасового стабілізатора і фрагмента войлочного пижа. Смерть ОСОБА_3 настала в результаті множинних вогнепальних сліпих поранень живота. Характер пошкодження мяких тканин і внутрішніх органів, наявність в тілі шроту, стабілізатора і пижа дають підстави вважати, що вони виникли в результаті пострілу із вогнепальної зброї, метальним зарядом якої є дріб (а.с. 120-122 т.1);

- протоколом очних ставок свідків: між ОСОБА_23 і ОСОБА_10; між ОСОБА_10 і ОСОБА_9; між ОСОБА_30 і ОСОБА_10; між ОСОБА_10 і ОСОБА_45; між ОСОБА_11 і ОСОБА_10 (а.с. 21-23 т.2, 24-27 т.2, а.с. 20-26 т.3);

- протоколами відтворення обстановки і обставин події (а.с. 40-42, а.с. 158-161, а.с. 246-248 т.2);

- речовими доказами, які приєднані до матеріалів справи (а.с. 58-60 т. 2);

- матеріалами комісійної комплексної психолого-психіатричної експертизи № 616 від 24.07.2012 року, відповідно до яких, ОСОБА_6 під час вчинення інкримінованих йому дій на психічні захворювання, передбачені ст.ст. 19, 20 КК України, не страждав, в тому числі не знаходився в стані тимчасового хворобливого стану. В ході проведення обстеження ознак психічного захворювання у нього також не виявлено, він може усвідомлювати свої дії та керуватися ними. ОСОБА_6 під час скоєння інкримінованих йому дій знаходився в стані емоційного збудження, яке виникло внаслідок того, що побили його доньку, зятя та яке робило вплив на його поведінку в досліджуваній ситуації, але без дій на його свідомість (а.с. 193-194 т.3).

Одночасно суд критично ставиться до показів підсудного про те, що він не знав, що багажнику його автомобіля знаходиться обріз мисливської зброї і він йому не належав, оскільки це спростовується протоколом обшуку від 28.03.2007року (т.1 а.с. 105,106), в якому зазначено, що обшуці за місцем мешкання підсудного знайдено споряджені патрони в кількості 2 штук, бронежилет. Також суд критично ставиться до показів підсудного і всіх свідків, які надавали покази про те, що в руках у ОСОБА_10 та ОСОБА_3 були ножі, оскільки ножі не було знайдено на місці пригоди, крім того ОСОБА_7 зазначала під час допиту в судовому засіданні, що її куртку порізали ножем, проте такі твердження спростовуються зокрема висновком експертизи від 05.10.2009 року (т. 3 а.с. 11, 12), в якому зазначається, що пошкодження на куртці вилученої у ОСОБА_7 виникли внаслідок розриву, висновком експертизи від 16.10.2009 року (т. 3, а.с. 17) про те, що на вказаній куртці не виявлено слідів металізації.

Крім того, суд також критично ставиться до показів свідка ОСОБА_10, які він надавав під час судового слідства, оскільки вони є не логічними та такими, що суперечать іншим доказам по справі, зокрема твердження даного свідка про те, що вони були тверезі, алкогольних напоїв не вживали, що спростовується висновком експертизи від 28.03.2007 року (т. 1 а.с. 120-122), а також актом судово-медичного дослідження (т. 1 а.с. 124-128), де зазначається, що при судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_3 виявлено 2,63 відсотки етилового спирту, що за життя може відповідати сильному ступеню алкогольного сп»яніння.

Характер отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, що підтверджується висновками судово-медичних експертиз (том 1, а.с. 131-133, 137-138, 144-145, 146-147, 151-152, 154-156) повністю відповідає обставинам, встановленим показаннями свідків по справі та іншим доказам по справі в їх сукупності.

При цьому, суд проаналізувавши показання підсудного, потерпілого, свідків, інші матеріали справи, що були дослідженні в судовому засіданні, прийшов до висновку, що дії підсудного органами досудового розслідування кваліфіковано не правильно.

При наявності у підсудного безпосереднього умислу на умисне вбивство ОСОБА_3, останній мав змогу одразу після приїзду до кафе «Макарівські Зорі» реалізувати такий умисел, але вів себе пасивно і не підходив безпосередньо до приміщення кафе «Макарівські Зорі» очікуючи біля автомобіля. При цьому заздалегідь знати про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_10 згодом до нього підійдуть він не міг.

Одночасно він спостерігав за тими обставинами, які відбувались, бачив жорстоку бійку, агресивну поведінку ОСОБА_3 та ОСОБА_10, які тримали в руках хокейні клюки і завдавали ними тілесні ушкодження іншим особам, зокрема ОСОБА_11, при цьому зважаючи на дану обстановку, на вік ОСОБА_3 та ОСОБА_10, їх фізичний стан, так як вони були спортивного складу і перебували у гарній фізичній формі, а підсудний був особою похилого віку і не міг розраховувати в даній ситуації на чиюсь допомогу, при цьому зважаючи також на те, що останні перебували в стані алкогольного сп»яніння, а також на те, що в машині знаходились члени його сім»ї, які до того ж вже отримували тілесні ушкодження від ОСОБА_3 та ОСОБА_10 до цього, то в момент коли останні почали стрімко наближатися до підсудного тримаючи в руках хокейні клюки, то умисел на умисне вбивство у підсудного все ж таки виник, але в даний момент він перебував в стані необхідної оборони, хоч і перевищив її межі.

Таким чином, суд вважає, що в діях підсудного ОСОБА_6 вбачається склад злочину, передбаченого ст. 118 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Отже, судовим слідством встановлено, що суспільно-небезпечене посягання з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_10 мало місце, підсудний використовуючи своє право встановлене частиною другою статті 36 КК України, де передбачається, що кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади, вчинив дії з метою захисту своїх прав та інтересів та прав та інтересів членів своєї сім»ї, які знаходилися в автомобілі, заподіявши одному з нападників шкоду, проте така шкода явно не відповідала небезпечності посягання та обстановці захисту, оскільки в даному випадку для припинення посягання достатньо було б зробити постріл наприклад у ногу нападнику чи в інший не життєво важливий орган.

Так, відповідно до ч.3 ст. 36 КК України, перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про необхідну оборону» суд враховує не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані, а саме: вік, стать, стан здоровя та інші обставини.

Так, в судовому засіданні не спростовано твердження підсудного ОСОБА_6 по те, що саме під час загрози його життю з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_10, він дістав вогнепальну зброю із багажника свого автомобіля, щоб налякати останнього, тим самим перевищивши межі необхідної оборони, застосувавши засоби, явно невідповідні характерові і небезпеці посягання. Такі покази підсудний давав на протязі як досудового, так і судового слідства та не змінював їх. Тому суд вважає їх вірними.

Крім того, суд бере до уваги те, що підсудний ОСОБА_6 в конфлікт, який виник між потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_10, його донькою ОСОБА_46, його дружиною ОСОБА_9 та ОСОБА_11 не вступав, а під час даного конфлікту знаходився осторонь. Тільки в момент, коли потерпілий ОСОБА_3 та ОСОБА_10, після закінчення зазначеного конфлікту, перебуваючи в агресивному стані, і тримаючи в ріках хокейні клюки, раптово направились в сторону підсудного, останній усвідомлюючи, що людей, які збирались на нього напасти двоє, а він один, а також те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_10 були значно молодші від нього, мали гарний фізичний стан, і співвідношення їх сил було нерівним, а тому відповідно ОСОБА_6 не зміг би при необхідності захиститись від останніх, тому дістав із багажника своєї машини вогнепальну зброю. При цьому, підсудний ОСОБА_6 з метою налякати ОСОБА_3 та ОСОБА_10 попередив останніх, що буде стріляти, якщо вони підійдуть ближче. Однак ОСОБА_3 та ОСОБА_10 ніяк не відреагували та продовжили наближатись до підсудного, при цьому розмахуючи хокейними клюками. Після цього ОСОБА_6 усвідомлюючи наявність реальної загрози з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_10, здійснив постріл у ОСОБА_3, при цьому перевищивши межі необхідної оборони.

В той же час з урахуванням того, що ОСОБА_6 здійснив постріл в життєво важливі органи, вказує на його умисел на вбивство потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 120-122 т. 1);

Таким чином, оцінюючи в сукупності здобуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що винність підсудного ОСОБА_6 доведена повністю в тому, що він скоїв умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, тобто вчинив злочин, передбачений ст.118 КК України.

Дії підсудного ОСОБА_6 під час досудового слідства кваліфіковані не вірно, тому суд вважає за необхідне перекваліфікувати його дії з ч.1 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України.

Дії підсудного суд кваліфікує як умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.

Призначаючи підсудному ОСОБА_6 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, враховує особу підсудного, що за місцем проживання та за місцем реєстрації характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, вчинений ним злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості. Згідно ст.ст. 66, 67 КК України, обставин, що помякшують або обтяжують покарання підсудного ОСОБА_6 судом не встановлено. На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що підсудному ОСОБА_6 необхідно обрати міру покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, підлягають стягненню із підсудного ОСОБА_6 вартість проведення судово-балістичної експертизи № 877 та судово-трасолочічної експертизи № 648 на загальну суму 1 965 гривень 48 копійок (а.с. 191 т.1) (а.с. 10 т. 3); вартість проведення судово-балістичних експертиз № 878, № 879, № 880, судово-медичних біологічних експертиз № 1108, № 1109, судово-імунологічної експертизи № 1574 та судово-хімічної експертизи металів на загальну суму 2202 гривні 73 копійки.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, ст. 118 КК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про необхідну оборону», ст. ст. 321-324 КПК України (1960 року), суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_6 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 118 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_6 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 ДДУ з питань виконання покарань.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання - 07.07.2012 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_6 вартість проведення судово-балістичної експертизи та судово-трасолочічної експертизи на загальну суму 1 965 гривень 48 копійок на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області (ЄДРПОУ 25574713, р/р № 35220100105021, МФО 821018 в УДК Київської області), а також вартість проведення вартість проведення судово-балістичних експертиз, судово-медичних біологічних експертиз, судово-імунологічної експертизи та судово-хімічної експертизи металів на загальну суму 2202 гривні 73 копійки на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області (ЄДРПОУ 25574713, р/р № 35222002000460, МФО 821018 в УДК Київської області).

Речові докази: вісім деформованих шротин, фрагмент пижа, деформований пластмасовий контейнер, два патрони, десять шротин, три споряджених патрона 16 калібру, биту з написом білими і чорними літерами «CHEMPION», футболку та труси ОСОБА_3, биту чорного кольору та дві хокейні клюки, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів прокуратури Макарівського району Київської області, відповідно до п.3 ч.1 ст. 81 КПК України (1960 року) знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом 15 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Макарівський районний суд Київської області.

СУДДЯ: