Постанова № 34612307, 05.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа № 907/888/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Юрченка Я.О.

суддів: Давид Л.Л.

Данко Л.С.

розглянувши апеляційну скаргу Компанії Cengart Financial Inc. P.O. Box 3321, Drake

Chambers, Road Town, Tortola, British Virgin Islands (почт.скр.3321, Дрейк Чамберс, Роад Таун, Тортола, Британські Віргінські острови) від 23.09.2013 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 17.09.2013 року

у справі №907/888/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська рудна компанія"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали"

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників:

від апелянта: не з'явилися;

від позивача: Гожик В.М.;

від відповідача: Громчаков О.В.;

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 17.09.2013 року у справі №907/888/13 (суддя Русняк В.С.) позов задоволено, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатська рудна компанія" відвали гірських порід, а саме:

- відвал № 1, розташований біля устя похилої шахти №1 на землях Мужіївської сільської ради за межами населеного пункту;

- відвал № 2 (нерудний), розташований на усті штольні №20 на землях Мужіївської сільської ради за межами населеного пункту;

- відвал № 3 (нерудний), розташований на ділянці устя штольні №25 на землях Мужіївської сільської ради за межами населеного пункту;

- відвал № 4 (рудний), розташований на площадці вертикальної шахти РЕ-1 на землях Берегівської міської ради за межами населеного пункту;

- відвал № 5 (нерудний), розташований біля вертикальної шахти РЕ-1 і безпосередньо примикає до рудного відвалу №4, знаходиться на землях Берегівської міської ради за межами населеного пункту.

Апелянт - Компанія Cengart Financial Inc. не погоджуючись із прийнятим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтовуючи підстави апеляційних вимог, покликаючись, зокрема, на норми ст.91 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що є кредитором відповідача згідно з ухвалою господарського суду Закарпатської області від 18.03.2009 року у справі №16/89 про банкрутство, а позбавлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатполіметали» всупереч норм ст. ст. 26, 31 Закону України «Про банкрутство» певної частини активів, які входили до ліквідаційної маси та кошти від реалізації яких мали використовуватися для задоволення вимог кредиторів, стосується його прав та обов'язків.

Позивач - ТзОВ «Карпатська рудна компанія» у відзиві на апеляційну скаргу б/н від 17.10.2013 року зазначає, що позивачем у даній справі не оспорюється право власності ТзОВ «Закарпатполіметали» на майно та/або майнові права, в тому числі право користування земельною ділянкою. Навпаки, предметом даної справи є вимога позивача про передачу відвалів гірських порід, які згідно норм чинного законодавства України про надра та документів у справі є частиною Мужіївського родовища, право користування на яке Державною службою геології та надр України надано позивачу, а відтак, вважає доводи апеляційної скарги безпідставними.

Відповідач - ТзОВ «Закарпатполіметали» у відзиві на апеляційну скаргу б/н від 21.10.2013 року, заперечуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, зокрема, що відвали гірських порід, про передачу яких заявлено вимоги у даній справі, не рахуються на балансі відповідача не є майном боржника та не входять до ліквідаційної маси. Тому, вважає, що підстави для задоволення апеляційних вимог та скасування оскаржуваного рішення у даній справі відсутні.

З підстав, визначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року у справі №907/888/13, враховуючи зокрема, клопотання представника апелянта, розгляд даної справи відкладався.

Апелянт явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним повідомлявся про час і місце розгляду даної справи. Враховуючи те, що явка представника апелянта обов'язковою не визнавалась, та в матеріалах справи достатньо матеріалів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за його відсутності.

Представники сторін в судовому засідань підтримали заперечення по суті апеляційних вимог, викладені у відзивах на апеляційну скаргу та просили в задоволенні такої відмовити, а оскаржуване рішення залити без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзиви на неї, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Закарпатської області від 17.09.2013 року у справі №907/888/13 залишити без змін, виходячи з наступного.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Карпатська рудна компанія» Державною службою геології та надр України надано спеціальний дозвіл № 5495 від 19.03.2012 р. на видобування золотих та золото-поліметалічних руд, а також підземних вод, придатних для технічного водопостачання Мужіївського родовища, розташованого в 4,0 км від м. Берегово в Закарпатській області.

Згідно акту проведення обстеження відвалів гірських порід та лежалих хвостів TOB Закарпатполіметали" від 23.04.2013 р. на ділянках Відповідача знаходиться два відвала зубожених золото-поліметалічних руд та три відвала пустих порід, а саме:

- відвал № 1, розташований біля устя похилої шахти №1 на землях Мужіївської сільської ради за межами населеного пункту;

- відвал № 2 (нерудний), розташований на усті штольні №20 на землях Мужіївської сільської ради за межами населеного пункту;

- відвал № 3 (нерудний), розташований на ділянці устя штольні №25 на землях Мужіївської сільської ради за межами населеного пункту;

- відвал № 4 (рудний), розташований на площадці вертикальної шахти РЕ-1 на землях Берегівської міської ради за межами населеного пункту;

- відвал № 5 (нерудний), розташований біля вертикальної шахти РЕ-1 і безпосередньо примикає до рудного відвалу №4, знаходиться на землях Берегівської міської ради за межами населеного пункту.

Згідно вказаного акту обсяг рудних відвалів становить 69224 м3, обсяг нерудних відвалів - 106 201 м3.

Відповідно до довідки про залишкові запаси корисної копалини Мужіївського родовища золотополіметалічних руд, наданої листом Державного науково - виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" від 17.07.2013 р. № 31дск станом на 01.07.2013 за даними Державного балансу запасів корисних копалин у відвалах знаходяться запаси золото-поліметалічних руд і корисних компонентів, у кількості за категоріями: руда (тис.т): С1- 132,1; золото, (кг): С1 - 205,0; срібло, (т): С1 - 1,792; свинець, (тис, т): С1 - 1,028; цинк, (тис.т): С1 - 0,8.

Вказані запаси враховані у Державному балансі запасів корисних копалин та відносяться до Мужіївського родовища золотополіметалічних руд.

Листом від 18.07.2013 Позивач звернувся до Відповідача із проханням про передачу відвалів, але листом від 22.07.2013 Відповідач відмовив у передачі відвалів, обґрунтовуючи таку відмову постановою господарського суду Закарпатської області від 16.02.2010 р. у справі № 16\89, згідно з якою TOB "Закарпатполіметали" визнано банкрутом та покликаючись при цьому, на норми ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Поряд з цим, у відзиві на позовну заяву б/н від 17.09.2013 року відповідач зазначив про неможливість документального підтвердження перебування спірних відвалів на балансі TOB "Закарпатполіметали".

Наведені обставини також вірно встановлені місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення.

Згідно до ст. 1 Кодексу про надра України, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Згідно ст. 4 цього Кодексу надра є виключною власністю Українського народу і надається тільки у користування.

Відповідно до ст. 5 вказаного Кодексу, Державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання. Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення.

Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр. Державний фонд родовищ корисних копалин та резерв цього фонду формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Державний фонд надр формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, разом з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Відповідно до ст. 42 цього Кодексу, родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку у державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин.

Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 44 Кодексу про надра України, відповідно до якої Державний баланс запасів корисних копалин містить відомості про кількість, якість та ступінь вивчення запасів корисних копалин щодо родовищ, які мають промислове значення, їх розміщення, рівень промислового освоєння, а також відомості про видобуток, втрати і забезпеченість суспільного виробництва розвіданими запасами корисних копалин, державний баланс запасів корисних копалин ведеться центральним органом виконавчої влад, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Також, відповідно до п. 2 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 р. № 432 запаси корисних копалин і компонентів (загальні запаси корисних копалин і компонентів) - обсяги корисних копалин і компонентів, виявлені та підраховані на місці залягання за даними геологічного вивчення відкритих (ідентифікованих) родовищ корисних копалин.

Згідно п. 10 Порядку державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.1995 р. №75, обліку у державному балансі підлягають запаси корисних копалин окремо по кожному об'єкту (родовище, ділянка родовища, шахтне поле та ін.) за основними промисловими типами, сортами, марками, технологічними групами корисних копалин відповідно до діючих державних стандартів, а також за способом відпрацювання, з виділенням запасів сировини, придатної для видобутку підземним, відкритим, гідравлічним та іншими способами. У підсумках по кожному об'єкту обліку виділяються окремим рядком запаси, що знаходяться в охоронних зонах транспортних магістралей, під населеними пунктами, заповідниками тощо. За ступенем освоєння родовища корисних копалин поділяються на ті, що розробляються, ті, що готуються до розробки, і ті, що не розробляються.

Таким чином, усі корисні копалині, які враховані у Державному балансі запасів корисних копалин відносяться до запасів відповідного родовища.

Відповідно до ст. 19 Кодексу про надра України надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно ст. 24 Кодексу про надра України користувачі надр мають право, зокрема, здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції.

Відповідно до ст. 40 Кодексу законів про надра України розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так, згідно з п. З Порядка передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння (постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.1995 р. № 114), підприємства, які проводили геологорозвідувальні роботи, передають користувачам надр на строк розробки корисних копалин, зазначений у спеціальному дозволі, зокрема, збережені розвідувальні гірничі виробки (шахти, шурфи, канави тощо) та свердловини, які можуть бути використані під час розробки родовищ та для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; ліквідовані в установленому порядку виробки та свердловини, виробничо-технічні будівлі, споруди та інше майно.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог у даній справі, оскільки, такі ґрунтуються на законних підставах та підтверджені документально.

Більше того, з аналізу правових позицій сторін, викладених у відзивах на апеляційну скаргу вбачається, що спірні відвали не перебувають на балансі TOB "Закарпатполіметали", не є майновими активами названого товариства та не входять до ліквідаційної маси, що також відповідає нормам чинного законодавства. Докази, що спростовують викладене в матеріалах справи відсутні.

Поряд з цим, слід зазначити, що оскаржуваним рішенням не порушуються майнові права відповідача на оренду земельної ділянки та/або право власності на нерухоме майно, відтак, доводи апелянта про неврахуванням місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення відповідних обставини справи не розцінюються колегією суддів як такі, що мають значення для вирішення даної справи.

Отже, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 17.09.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно із ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні апеляційної скарги Компанії Cengart Financial Inc. P.O. Box 3321, Drake Chambers, Road Town, Tortola, British Virgin Islands (почт.скр.3321, Дрейк Чамберс, Роад Таун, Тортола, Британські Віргінські острови) від 23.09.2013 року відмовити.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 17.09.2013 року у справі №907/888/13 залишити без змін.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 06.11.2013 року

Головуючий-суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.