Постанова № 3460972, 23.02.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                                                                                          Справа № 2-а – 7288/08/0470

           Категорія статобліку – 2.11.11

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 лютого  2009  року                                                                            м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

          головуючого судді                                                                                 Олійника В.М.

          при секретарі                                                                                      Середа А.О.

за участю:

представника позивача  Земляного О.Ю.

представників відповідача Кузнецова М.О., Черноколенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Відкритого акціонерного товариства «Авіаційна Компанія «Дніпроавіа» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2008 року відкрите акціонерне товариство «Авіаційна Компанія «Дніпроавіа» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000348821/16484 від 23.05.2008 року, яким ВАТ «АК «Дніпроавіа» нараховано суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 21359,99 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «АК «Дніпроавіа»  суму сплаченого судового збору в розмірі 3,40 грн.

 8 серпня 2008 року представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог  та просив визнати протиправним та скасувати рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000348821/16484 від 23.05.2008 року та №0000348821/1/26793 від 30.07.2007 року, яким ВАТ «АК «Дніпроавіа» нараховано суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 21359,99 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «АК «Дніпроавіа»  суму сплаченого судового збору в розмірі 3,40 грн.

Представник позивача в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та  просив суд позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10.03.2006 року між ВАТ «АК «Дніпроавіа» та ТОВ «НТП «Техно-Пульсар» (Російська федерація) був укладений зовнішньоекономічний контракт № 3-2006 на поставку авіатехнічного майна для забезпечення експлуатації літаків цивільної авіації. На виконання вказаного контракту платіжним дорученням № 24DN від 18.12.2006 року ВАТ «АК «Дніпроавіа» на адресу ТОВ «НТП «Техно-Пульсар» було перераховано 112 110 грн.

Позивачем звертається увага на п.2 ст.1 Митного кодексу України. Зазначається, що надходження товару на митну територію України в законодавчо встановлені терміни пов’язується із перетином митного кордону України. Просить також врахувати, що в акті перевірки помилкового вказано, що товар за контрактом № 3-2006 від 10.03.2006 року було імпортовано 10.05.2007 року, товар за вказаним контрактом був поставлений на митну територію України 02.04.2007 року та з моменту перетинання митного кордону України товар знаходився під митним контролем на митному складі, підтвердженням чого є відмітка Дніпропетровської митниці «Під митним контролем» від 02.04.2007 року. Тому нарахування пені за ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за прострочення термінів здійснення поставки на 52 дня до 10.05.2007 року є неправомірним.

 Позивач посилається на неможливість застосування штрафних санкцій, оскільки щодо ВАТ «АК «Дніпроавіа» були порушені справи про банкрутство та діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів. Крім цього, строки застосування штрафних санкцій визначено Господарським кодексом України, так як штрафні санкції, застосовані відповідачем є за своїм змістом адміністративно-господарськими. Вказує на те, що Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську пропущено строки застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій у вигляді пені в сумі 21359,99 грн., тобто з моменту вчинення порушення до моменту застосування санкцій пройшов термін більше одного року. В обґрунтування даної позиції посилається на положення ст.ст. 230,238,250 Господарського кодексу України, якими дано визначення адміністративно-господарських санкцій, в тому числі штрафних санкцій, строки їх застосування.

Представник позивача вважає, що  рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000348821/16484 від 23.05.2008 року та №0000348821/1/26793 від 30.07.2007 року, якими ВАТ «АК «Дніпроавіа» нараховано суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 21359,99 грн., винесені в результаті порушення відповідачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Господарського кодексу України, є протиправними та підлягають скасуванню.

Представники відповідача  у судовому засіданні  проти позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що відповідно положень ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків  в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.  У зв’язку з порушеннями позивачем вимог вищевказаного Закону України в частині дотримання термінів розрахунків  за імпортними операціями,  відповідачем застосовані штрафні (фінансові) санкції. Представники відповідача просили у задоволенні позову відмовити.

Досліджуючи чинне законодавство, надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську проведено планову документальну перевірку за період з 17.03.2008 р. по 25.04.2008 р. щодо дотримання вимог валютного законодавства відкритим акціонерним товариством «Авіаційна Компанія «Дніпроавіа», за результатами якої складено акт перевірки № 142-08-03/1-01130549 від 12.05.08 р.  Перевіркою встановлено порушення позивачем термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, визначених ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 №185/94-ВР,  в частині дотримання термінів розрахунків за імпортними операціями за контрактами № 261 від 21.02.2007 року з фірмою «Aero-Print Securities ltd» (пеня 2 318 грн.), № 110/141-2006 від 04.03.2006 року з ВАТ «Гідромаш» (пеня 1 553 грн.), та № 3­2006 від 10.03.2006 року з ТОВ «НТП «Техно-Пульсар» (пеня 17489 грн.).

На підставі акту перевірки №142-08-03/1-01130549 від 12.05.2008 року Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську  винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000348821/16484 від 23.05.2008 року та  №0000348821/1/26793 від 30.07.2007 року, якими ВАТ «АК «Дніпроавіа» нараховано суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 21 359,99 грн.

Судом, встановлено,  що між позивачем  ВАТ «АК «Дніпроавіа» та ТОВ «НТП «Техно-Пульсар» (Російська федерація) 10.03.2006 року укладений зовнішньоекономічний контракт № 3-2006 на поставку авіатехнічного майна для забезпечення експлуатації літаків цивільної авіації. На виконання вказаного контракту  позивачем здійснено перерахування валютних коштів на рахунок нерезидента в сумі 22000,00 дол. США (112 110 грн.), на адресу ТОВ «НТП «Техно-Пульсар», що підтверджується платіжним дорученням № 24DN від 18.12.2006 року. Докази, що підтверджують перетин товаром кордону України за контрактом № 3-2006: рахунок ТОВ «НТП «Техно-Пульсар» №17 від 21.03.2007 р. з відміткою митниці від 02.04.2007 р. із зазначенням "під митним контролем" Дніпропетровською митницею. В наступному оформлено відповідні вантажні митні декларації типу ІМ 40 №11003000/7/001109. Дата завершення оформлення ВМД 10.05.07 р.

Між позивачем і фірмою «Aero-Print Securities ltd» ( Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії) 21.02.2007 р. укладено контракт № 261 на поставку бланків абонементних авіаційних квитків. На виконання умов вищезазначеного контракту, позивачем здійснено перерахування валютних коштів на рахунок нерезидента в сумі 4500,00 дол. США (22725,0 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №34 DN від 25.05.2007 р. Докази, що підтверджують перетин товаром кордону України за контрактом № 261: відмітка митниці від 27.09.2007 р. із зазначенням "під митним контролем" Дніпропетровською митницею.

Між позивачем і ВАТ «Гідромаш»(Російська федерація) 04.03.2006 р. укладено контракт №110/141-2006 на поставку частини шасі літака. На виконання умов вищезазначеного контракту, позивачем здійснено перерахування валютних коштів на рахунок нерезидента в сумі 10250,00 дол. США (51762,5 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №14 DN від 15.12.2006 р. Докази, що підтверджують перетин товаром кордону України за контрактом №110/141-2006: відмітка митниці від 26.03.2007 р. із зазначенням "під митним контролем" Дніпропетровською митницею.

Згідно з приписами статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортуються, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

При цьому статтею 4 того ж Закону передбачено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Таким чином пеня, визначена статтею 4 вищевказаного Закону, нараховується у разі невчасного здійснення поставки імпортованого товару на митну територію України.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», імпорт (імпорт товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Також у ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зазначено, що моментом  здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Пунктом 2 ст. 1 Митного Кодексу України передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України – сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Відповідно до п. 23 ст. 1 Митного кодексу України, переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях – переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов’язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом.

Статтею 43 Митного кодексу України передбачено, що товари і транспортні засобі перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів  митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Митного кодексу України, товари і транспортні засоби з моменту пред’явлення митному органу і до їх випуску відповідно до обраного митного режиму можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Такі товари і транспортні засоби до завершення митного оформлення з дозволу відповідного митного органу розміщуються на складах тимчасового зберігання.

Виходячи із системного аналізу вищевказаного законодавства, суд приходить до висновку, що датою імпорту товару є не дата оформлення ВМД, а дата фактичного перетину митного кордону України, що підтверджується відміткою митного органу «під митним контролем».

У зв’язку з цим суд вважає, що  за контрактом від 10.03.2006 року № 3-2006 товар був фактично поставлений (імпортований на територію України) ТОВ «НТП «Техно-Пульсар» 02.04.2007 р., а не 10.05.2007 року, як зазначено в акті перевірки податкової інспекції. Тому нарахування пені за прострочення термінів здійснення поставки з 02.04.2007 року до 10.05.2007 року є неправомірним.

Щодо твердження позивача про неправомірне нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно Закону, з посиланням на порушення провадження у справі № Б 29/194/04, на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.04 р. та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів,  суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення ст. 12 вищевказаного Закону, якими встановлена, зокрема,  заборона нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань  і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів),  стосується вимог зобов’язань, які підпадають під поняттю мораторію. Вказані положення слід застосовувати у контексті зі ст. 1 Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Враховуючи те, що порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності з боку позивача мали місце після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання рішення щодо стягнення пені за таке порушення  не розповсюджується.

В той же час судом  приймаються до уваги доводи позивача щодо неврахування податковим органом при прийнятті оспорюваного рішення вимог ст. 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пеня за порушення встановлених ст.ст. 1,2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Згідно ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Позивачем були  порушені терміни розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності  за контрактом від 21.02.2007 року № 261 з фірмою «Aero-Print Securities ltd»  27.09.07 р., за контрактом від 04.03.2006 року № 110/141-2006 з ВАТ «Гідромаш» 26.03.07 р., за контрактом від 10.03.2006 року № 3-2006 з ТОВ «НТП «Техно-Пульсар»  02.04.07 р.

Адміністративно-господарська санкція у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності була застосована відповідачем до підприємства рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000348821/16484 від 23.05.2008 року.

Таким чином, відповідач протиправно застосував до ВАТ «АК «Дніпроавіа» пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності після спливу законодавчо встановленого річного строку  застосування адміністративно-господарських санкцій за контрактом №110/141-2006 від 04.03.2006 р. з фірмою ВАТ «Гідромаш» (нарахована сума пені в розмірі 1553 грн.) та контрактом № 3-2006 від 10.03.2006 р. з фірмою ТОВ «НТП «Техно-Пульсар» (нарахована сума пені в розмірі 17489 грн.).

Отже, при прийнятті оскаржуваних рішень №0000348821/16484 від 23.05.2008 року та №0000348821/1/26793 від 30.07.2007 року, відповідачем повинен бути врахований річний термін в частині нарахування пені , а  саме за  контрактом №110/141-2006 від 04.03.2006 р. з фірмою ВАТ «Гідромаш» (нарахована сума пені в розмірі 1553 грн.) та контрактом № 3-2006 від 10.03.2006 р. з фірмою ТОВ «НТП «Техно-Пульсар» (нарахована сума пені в розмірі 17489 грн.).

Щодо нарахування суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності при виконанні  контракту № 261 від 21.02.2007 року з фірмою «Aero-Print Securities ltd» (пеня 2 318 грн.), позивачем було дотримано вимоги ст. 250 ГК України.

 З урахуванням наведеного, суд проходить до висновку про часткове задоволення позову, так як  рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000348821/16484 від 23.05.2008 року та №0000348821/1/26793 від 30.07.2007 року до ВАТ «АК «Дніпроавіа» обґрунтоване лише в частині визначення розміру санкції у сумі 2318,00 грн. і є протиправним щодо пені в сумі 19041,99 грн.

Враховуючи часткове задоволення позову, а також вимоги ч. 3 ст. 94 КАС України, відповідно до якої, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, суд вважає за необхідним присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства  «Авіаційна Компанія «Дніпроавіа» суму сплаченого судового збору в розмірі 3 грн. 03 коп.

Керуючись ст.ст. 122, 162  КАС України,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську  про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000348821/16484 від 23.05.2008 року та № 0000348821/1/26793 від 30.07.2008 року, якими Відкритому акціонерному товариству  «Авіаційна Компанія «Дніпроавіа» нараховано суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 19041,99 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства  «Авіаційна Компанія «Дніпроавіа» суму сплаченого судового збору в розмірі 3 грн. 03 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 02 березня 2009 року.

Суддя                                                                                                                В.М.Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя В.М. Олійник

Постанова не набрала законної сили

2 березня 2009 року

Суддя                                                                                                                В.М.Олійник