Рішення № 34608126, 06.11.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

6

Справа № 0907/11477/2012

Провадження №22ц/779/2849/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бабій О.М.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів: Горейко М.Д., Девляшевського В.А.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю: представника апелянта - Рокетської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Івано-Франківського відділення № 2 Івано-Франківської філії публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання дій, що виражаються у стягненні суми винагороди за резервування ресурсів за договором про іпотечний кредит протиправними, визнання зобов`язань виконаними в повному обсязі, зобов`язання видати довідку (розписку) про одержання в повному обсязі виконання зобов`язання, визнання договору про іпотечний кредит та договору іпотеки квартири з додатковими угодами такими, що припинили свою дію, зобов`язання повернути оригінали правовстановлюючих документів на квартиру, зобов'язання надати інформацію про зняття заборони відчуження нерухомого майна, - за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - на рішення Івано-Франківського міського суду 05 березня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

В серпні 2011 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовними вимогами, які уточнив під час розгляду справи, до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання дій, що виражаються у стягненні суми винагороди за резервування ресурсів за договором про іпотечний кредит протиправними, визнання зобов`язань виконаними в повному обсязі, зобов`язання видати довідку (розписку) про одержання в повному обсязі виконання зобов`язання, визнання договору про іпотечний кредит та договору іпотеки квартири з додатковими угодами такими, що припинили свою дію, зобов`язання повернути оригінали правовстановлюючих документів на квартиру, зобов'язання надати інформацію про зняття заборони відчуження нерухомого майна, мотивуючи тим, що він повністю виконав зобов'язання за кредитним договором.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2013 частково задоволено позовні вимоги.

Визнано дії ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Івано-Франківського відділенння №2 Івано-Франківської філії ПАТ КБ «ПриватБанк», що виражаються у визначенні до сплати ОСОБА_3, сум винагороди за резервування ресурсів (комісії за дострокове погашення) за договором про іпотечний кредит від 20.02.2008 року - протиправними.

Визнано зобов'язання ОСОБА_3 по договору про іпотечний кредит № від 20.02.2008 року, додатковою угодою до договору про іпотечний кредит від 18.09.2008 року, додатковою угодою № 1 до договору про іпотечний кредит від 26.06.2009 року виконаними в повному обсязі.

Зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Івано-Франківського відділенння № 2 Івано-Франківської філії ПАТ КБ «ПриватБанк», видати ОСОБА_3 довідку (розписку) про одержання в повному обсязі виконання зобов'язання позичальника за договором про іпотечний кредит від 20.02.2008 року, додатковою угодою до договору про іпотечний кредит від 18.09.2008 року, додатковою угодою № 1 до договору про іпотечний кредит від 26.06.2009 року.

Визнано договір про іпотечний кредит від 20.02.2008 року, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі керуючої Івано-Франківським відділенням № 2 Івано-Франківської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» Білан Л.М. та ОСОБА_3 таким, що припинив свою дію.

Визнано додаткову угоду до договору про іпотечний кредит від 18.09.2008 року, укладену між ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі керівника Бізнесу «Іпотечне кредитування» Івано-Франківської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» Резніченко Л.Я. та ОСОБА_3 такою, що припинила свою дію.

Визнано додаткову угоду №1 до договору про іпотечний кредит від 26.06.2009 року, укладену між ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі першого заступника директора, керівника бізнесу обслуговування індивідуального клієнта Івано-Франківської філії ПАТ КБ «Приват Банк» Кочкоданом І.Б. та ОСОБА_3 такою, що припинила свою дію.

Визнано іпотечний договір від 20.02.2008 року, укладений між ПАТ КБ «Приват Банк» в особі керуючої Івано-Франківським відділенням № 2 Івано-Франківської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» Білан Л.М. та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований у реєстрі за №465 таким, що припинив свою дію.

Зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Івано-Франківського відділенння № 2 Івано-Франківської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_3, оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1,стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 - 51 грн. витрат по оплаті судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

В решті вимог позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального, процесуального права, за недоведеністю обставин, що мають значення та невідповідності висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що суд не звернув увагу на те, що відповідно до розділу 8 Договору про іпотечний кредит для виконання зобов'язань за даним договором Банк резервує ресурси у розмірах, зазначених у графіку погашення кредиту до даного договору і надає Позичальнику право на їх використання, за що позичальник сплачує банку винагороду у розмірі 3% річних від суми зарезервованих ресурсів. При цьому, умовами договору, з якими боржник погодився, підписавши договір, визначено, що достроковим повним погашенням вважається повернення позичальнику суми Кредиту та нарахованих відсотків за його користування в повному обсязі на дату погашення до настання кінцевого терміну погашення. Позивач належним чином Договір не виконав, грошові кошти за резервування не сплатив, а тому його позовні вимоги є безпідставними.

Зважаючи на зазначені доводи, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, жодних підтверджуючих документів щодо неможливості брати участь у розгляді апеляційної скарги та що ним укладена угода з іншим представником на представництво у апеляційному суді, не надано, тому апеляційну скаргу слід розглянути по наявних доказах, що містяться у матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника апелянта, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.02.2008 року сторони уклали договір про іпотечний кредит №FU0G40000003553, відповідно до якого банк надав позивачу кредит в розмірі 151 500 грн., строком з 20.02.2008 року по 20.02.2034 року включно з процентною ставкою 15% річних.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання, між банком та позивачем 20.02.2008 року укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира, яка знаходиться в АДРЕСА_1.

18.09.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит від 20.02.2008 року, якою кредит був переведений з гривневого у валютний у розмірі 31 472,22 долари США зі сплатою щомісячного платежу в розмірі 552,51 доларів США в термін до 20.08.2018 року та зобов'язано позивача сплачувати банку винагороду за резервування ресурсів у розмірі 3% річних від суми зарезервованих ресурсів. 26.06.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору про іпотечний кредит від 20.02.2008 року, умовами якої встановлено, що позивач щомісячно сплачує для погашення кредиту плату в сумі 441,88 доларів США в термін до 20.08.2028 року.

З розрахунків представлених представником апелянта в суді апеляційної інстанції заборгованість по кредитних зобов'язаннях станом на 08.07.2013 року складає 24595,40 доларів США , що еквівалентно 206670,58 грн., з яких заборгованість за кредитом 22949,56 доларів США, заборгованість за відсотками 1235,16 доларів США, комісія -285,41 доларів США та пеня 125,27 доларів США.

Заочним рішенням Індустріального суду м. Дніпропетровська від 16.09.2013 року, яке на даний час не скасоване і не змінене, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №FU0G40000003553 від 18.09.2008 року в сумі 196670,58 грн. та стягнуто солідарно з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму 10000 грн., а всього заборгованість у сумі 206670,58 грн.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких бере участь та сама особа, щодо якої встановлено ці обставини

За наведених обставин, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку, що позивач належним чином та у строки виконав зобов'язання щодо сплати платежів, передбачених кредитним договором. Так, із копій банківських квитанцій позивачем станом на 19.02.2013 року дійсно сплачено 31472,22 долари США, тобто точна сума кредиту, яку надав банк. Проте судом не враховано, що сплачені позивачем кошти не погашають заборгованість по кредитному договору включно з відсотками, пенею, комісією, винагородою відповідно до черговості зарахування сплачених коштів передбаченої п.3.2. Договору.

Відповідно до ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що зобов'язання за вказаним кредитним договором було припинено шляхом його дострокового повного виконання, яке було проведено належним чином. Проте, такий висновок спростовується наданими представником апелянта доказами.

Згідно з п. 3.6. кредитного договору позичальник сплачує банку винагороду в розмірі й у строки, зазначені в п. 1.1. даного договору. Якщо згідно п. 8.1. даного договору передбачена щомісячна сплата винагороди, то вона встановлюється у фіксованому розмірі (зазначеному в п. 8.1.) від дня списання коштів з кредитного рахунку до дати повного погашення кредиту.

Відповідно до п.4.5. винагорода за резервування ресурсів сплачується щомісяця з щомісячним платежем за кредитом від дня нарахування.

Відповідно до умов Договору сплата винагороди за резервування кредитних ресурсів не є самостійним зобов'язанням за кредитним договором, а є похідним від основного кредитного зобов'язання, сума винагороди входить в щомісячний платіж в розмірі 441,88 доларів США, і обов'язок щодо його сплати завершується виконанням боржником обов'язку щодо виконання кредитного зобов'язання повністю.

За наведених підстав суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку щодо визнання дій ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо визначення до сплати позивачу винагороди за резервування ресурсів за договором про іпотечний кредит протиправними, оскільки таке нарахування відбувається відповідно до умов договору, зобов'язання по якому на час розгляду справи в суді першої інстанції не припинились.

Зважаючи на досліджені в апеляційній інстанції докази, положення цивільного законодавства та умови договору, колегія вважає, що до задоволення не підлягають і інші позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання зобов'язань по договору про іпотечний кредит виконаними в повному обсязі, зобов'язання банку надати довідку про одержання в повному обсязі виконання зобов'язання, визнання договору про іпотечний кредит припиненим та зобов'язання передати оригінали правовстановлюючих документів на іпотечне майно.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, то оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк».

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» - задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду 05 березня 2013 скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Івано-Франківського відділення № 2 Івано-Франківської філії публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання дій, що виражаються у стягненні суми винагороди за резервування ресурсів за договором про іпотечний кредит протиправними, визнання зобов`язань виконаними в повному обсязі, зобов`язання видати довідку (розписку) про одержання в повному обсязі виконання зобов`язання, визнання договору про іпотечний кредит та договору іпотеки квартири з додатковими угодами такими, що припинили свою дію, зобов`язання повернути оригінали правовстановлюючих документів на квартиру, зобов'язання надати інформацію про зняття заборони відчуження нерухомого майна відмовити.

Рішення набирає законної сили після його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

М.Д. Горейко

В.А. Девляшевський