Рішення № 34608114, 07.11.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

Справа№ 0907/2-7530/2011

Провадження №22ц/779/2798/2013 Категорія 27

Головуючий в 1 інстанції - Островський Л.Є.

Суддя-доповідач - Вакарук В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :

головуючого Вакарук В.М.

суддів: Меленко О.Є., Васильковського В.М.

секретаря: Турів О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ТзОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 27 вересня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 27 вересня 2013 року задоволено позов ТзОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ТзОВ «Кей-Колект» заборгованість згідно Договору про надання споживчого кредиту від 16.12.2005 року у розмірі 164118 грн. 19 коп., 1641 грн. 18 коп. витрат по оплаті судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, зазначає, що судом не було взято до уваги той факт, що договір про надання споживчого кредиту укладався безпосередньо із ПАТ (АКІБ) «УкрСиббанк», як і договір поруки, де у всіх договірних умовах та зобов'язаннях кредитором виступає первісний позивач, а тому суд неправомірно, без правових та законних на те підстав стягнув заборгованість на користь ТзОВ «Кей-Колект». Умовами кредитного договору чітко встановлено, що без письмової згоди боржника банк не вправі розголошувати конфіденційну інформацію про особу боржника та умови кредитування та відступати право вимоги третій особі. Судом не враховано, що згідно відступлення права вимоги до правонаступника відбулось на меншу суму-147663,74 грн., а в додатках до договору факторингу вбачається, що відступлення права вимоги відбулось на збільшений термін до 28.09.2023 року з відсотковою ставкою 33%. Просить рішення скасувати, ухвалити нове, по суті позовних вимог.

В засіданні апеляційної інстанції представник апелянта ОСОБА_4 вимоги апеляційної скарги підтримала, представник позивача Матвійчук М.З доводи апеляційної скарги заперечив.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

За змістом ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Встановлено, що 16 грудня 2005 року між АКІБ «УкрСиббанк» (перейменоване на ПАТ«УкрСиббанк») та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту №576/493-05 (змінено на №10300515000), згідно якого банк надав останньому кредит в іноземній валюті України у формі не відновлюваної кредитної лінії з лімітом в сумі 38000 доларів США (в еквіваленті 191 900 грн.) у порядку та на умовах, зазначених в Договорі з кінцевим терміном погашення - 14 грудня 2012 року на умовах сплати за використання кредитних коштів на перший місяць установленого терміну кредитування процентної ставки в розмірі 14% річних /а.с.17-21/.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором передано в іпотеку нерухоме майно, а саме двохкімнатну квартиру, загальною площею 91,9 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та укладено договір поруки між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, відповідно до якого остання, як фінансовий поручитель, зобов'язався перед кредитором відповідати за зобов'язаннями позичальника, які виникають з умов Договору у повному обсязі цих зобов'язань /а.с.22/

Згідно ст.ст. 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до розрахунку, поданого позивачем, станом на 07 вересня 2011 року заборгованість відповідача становить 164118,19 грн., з яких: основна заборгованість-15433,66 доларів США (в еквіваленті 123047,78 грн.), заборгованість по процентах-3047,66 доларів США, що (в еквіваленті 24298,08 грн.), пеня 1167,40 доларів США (9307,33 грн.) за несвоєчасне погашення кредиту, пеня по відсотках-936,32 доларів США (в еквіваленті 7465 грн.), штрафні санкції - 62,72 доларів США (в еквіваленті 500 грн.) /а.с.9-15/.

Статтею 554 ЦК України передбачено правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, зокрема щодо солідарної відповідальності боржника та поручителя та відповідальність поручителя перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про підставність позовних вимог та стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку заборгованість за договором кредиту.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, в тому числі, й переданням ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За положенням статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

З матеріалів справи вбачається 12 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» уклали Договір Факторингу №1, згідно якого одночасно з відступленням права вимоги до Фактора переходять усі права Клієнта за усіма договорами забезпечення. Обсяг (сума) прав вимоги на дату укладення цього договору визначений у Додатку 1 до цього договору /а.с.40-43/.

Встановлено, що в перелік кредитних та забезпечуваних договорів, наведеного у Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 року та Додатку до Додаткового договору №1 від 02.04.2012 року до Договору факторингу №1 від 12.12.2011 року, включено договір іпотеки ОСОБА_2 та договір поруки від 16.12.2005 року /а.с. 69-72/.

Таким чином, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідно до договору факторингу права та вимоги за зобов'язання, які виникли у ОСОБА_2 на підставі Договору про надання споживчого кредиту та у ОСОБА_3 на підставі договору поруки перейшли до нового кредитора - ТзОВ «Кей-Колект».

Посилання апелянта на те, що ним та поручителем не надавалось письмового дозволу чи згоди про передачу ТзОВ «Кей-Колект» права вимоги про стягнення заборгованості не заслуговує уваги, оскільки відповідно до вимог ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Що стосується доводів апелянта в частині відсутності письмової згоди щодо розголошення конфіденційності інформації про боржника, умови кредитування та уступки права вимоги третій особі, то такі не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст.517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення і в ст.7 Договору факторингу № 1 сторони взяли на себе зобов'язання щодо нерозголошення конфіденційної інформації /а.с.42/.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що відступлення права вимоги відбулось також на збільшений термін до 23.09.2023 року та збільшеною відсотковою ставкою до 33%, оскільки зазначений термін вказаний тільки щодо договору іпотеки ОСОБА_2, який не є предметом розгляду по даній справі, а вказана апелянтом ніби-то збільшена відсоткова ставка не підтверджуться зібраними по справі доказами та не застосовувалась при нарахуванні суми заборгованості по кредитному договору, укладеному із відповідачем /а.с.72/.

Однак, обґрунтованими є вимоги апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції неправильно визначено суму, яка підлягає стягненню з відповідачів, оскільки відступлення права вимоги та обсяг (сума) прав вимоги були визначена на дату укладення Договору факторингу /п.1.2/ та зазначена у Додатку 1 до цього договору в розмірі 147663,74 (фактичний розмір невиконаного грошового зобов'язання у гривневому еквіваленті станом на 12.11.2011 року), а судом стягнуто суму боргу в розмірі 164118,19 грн. /а.с.41-43/.

Тому рішення суду в частині стягнення грошових сум слід змінити, зменшивши суму стягнення заборгованості по кредитному договору з відповідачів на користь позивача до 147663,74 грн. та судового збору - до 1476,63 грн. В решті рішення суду залишити без змін.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку заборгованості за договором кредиту в розмірі 147663,74 грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314,316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Івано-Франківського міського суду від 27 вересня 2013 року в частині стягнення грошових сум змінити, зменшивши суму стягнення заборгованості по кредитному договору до 147663,74 грн. /сто сорок сім тисяч шістсот шістдесят три грн.74 коп./ та судового збору - до 1 476,63 грн. /одна тисяча чотириста сімдесят шість грн. 63 коп./.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: В.М. Вакарук

Судді: О.Є. Меленко

В.М. Васильковський