Рішення № 34608107, 04.11.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа №0907/17464/2012

Провадження №22ц/779/2369/2013

Категорія 34

Головуючий у І інстанції Максимчин Ю.Д.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючої Горейко М.Д.

Суддів: Горблянського Я.Д., Шалаути Г.І.

Секретаря Петріва Д.Б.

з участю апелянта ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Інтер Транс Поліс» про відшкодування матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 липня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

12.11.2012 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП, в розмірі 37260,43 грн., сплати за проведення незалежної оцінки вартості відновлювального ремонту в розмірі 450 грн., сплати за юридичні послуги в розмірі 2000 грн. та судового збору в розмірі 372,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.05.2012 року на 346 км+400 м автодороги Н-09 ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснюючи обгін на перехресті, допустив зіткнення з автомобілем «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3. Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.06.2012 року у справі №0907/8429/2012 року відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення п. 14.6 Правил дорожнього руху, що призвело до ДТП. Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав ряд механічних пошкоджень, вартість ремонту яких згідно ремонтної калькуляції №094 від 21.05.2012 року становить 37260,43 грн. У зв'язку з чим просив стягнути з відповідача вказану суму коштів. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати по оплаті проведення незалежної оцінки вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля в розмірі 450 грн., витрати по оплаті юридичних послуг в розмірі 2000 грн. та судовий збір в розмірі 372,60 грн.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.03.2013 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено ЗАТ «Акціонерну страхову компанію «Інтер Транс Поліс».

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 липня 2013 року задоволено позов ОСОБА_3. Вирішено стягнути з Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтер Транс Поліс» на користь ОСОБА_3 матеріальний збиток, заподіяний в результаті ДТП, в розмірі 37260 грн. 43 коп. і 450 грн. витрат по оплаті проведеної незалежної оцінки вартості відновлюваного ремонту, та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 сплату за юридичні послуги в розмірі 2000 грн. і 372 грн. 60 коп. витрат по оплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням суду в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 сплати за юридичні послуги в розмірі 2000 грн. та 372 грн. 60 коп. витрат по оплаті судового збору, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що ухвалюючи оскаржуване рішення в частині стягнення судових витрат, суд в порушення вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України невірно стягнув з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 сплату за юридичні послуги в розмірі 2000 грн. та 372 грн. 60 коп. витрат по оплаті судового збору. Оскільки рішенням суду матеріальний збиток, заподіяний позивачу в результаті ДТП, в розмірі 37260, 43 грн. стягнуто з відповідача ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Інтер Транс Поліс», то відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України вказані судові витрати також слід було стягнути із ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Інтер Транс Поліс».

З цих підстав просив рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 липня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 сплати за юридичні послуги в розмірі 2000 грн. та 372 грн. 60 коп. витрат по оплаті судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким сплату за юридичні послуги в розмірі 2000 грн. та 372 грн. 60 коп. витрат по оплаті судового збору стягнути на користь ОСОБА_3 із Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтер Транс Поліс», а в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 відмовити.

У засіданні апеляційного суду апелянт доводи скарги підтримав з наведених у ній мотивів.

Позивач ОСОБА_3 та представник відповідача ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Інтер Транс Поліс» у засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та день розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.

З урахуванням положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції установлено, що 10.05.2012 року на 346 км+400 м автодороги Н-09 ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснюючи обгін на перехресті, допустив зіткнення з автомобілем «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3. Внаслідок ДТП автомобілі були пошкоджені.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.06.2012 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 11).

Судом установлено, що власником автомобіля НОМЕР_1, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кортеж плюс». 10.05.2012 року відповідач ОСОБА_4 керував вказаним автомобілем, виконуючи свої трудові обов'язки у ТзОВ «Кортеж плюс».

В силу дії ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Кортеж плюс» мало б бути належним відповідачем в даній справі, адже належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права і належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Проте, з урахуванням принципу диспозитивності суд не міг ініціювати залучення належного відповідача як співвідповідача із-за відсутності про це клопотання позивача.

За клопотанням позивача ухвалою суду від 19.05.2011 року до участі в справі залучено ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Інтер Транс Поліс» як страховика цивільно-правової відповідальності ТзОВ «Кортеж плюс».

Судом установлено, що 19.05.2011 року між ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Інтер Транс Поліс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кортеж плюс» було укладено Генеральний договір №ОСАГО.Р.553/Г.С.0049 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 49-54).

Згідно копії Полісу №АА0129997 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 56) власник автомобіля марки «Міцубісі Паджеро», д.н.з НОМЕР_1, ТзОВ «Кортеж плюс» застрахувало свою цивільно-правову відповідальність за шкоду заподіяну життю і здоров'ю на суму 100000 грн. та за шкоду заподіяну майну на суму 50000 грн. з 26.05.2011 року по 25.05.2012 року в ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Інтер Транс Поліс».

За наведених обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про стягнення матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_3 внаслідок ДТП, з відповідача ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Інтер Транс Поліс» і в цій частині рішення жодною з сторін не оскаржується.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 наведеної статті до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Квитанцією №160_008_1/172 від 01.11.1012 року (а.с. 1) підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 372,60 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №2/90-12 від 08.10.2012 року (а.с. 9) позивачем було оплачено ТОВ «Асоціація «Ваша Надія» 2000 грн. за юридичні послуги.

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З наведеного слідує, що оскільки суму матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП, стягнуто на користь ОСОБА_3 з відповідача ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Інтер Транс Поліс», то судові витрати також підлягали стягненню з ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Інтер Транс Поліс».

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, постановляючи рішення допустив порушення норм процесуального права, що в силу дії п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 липня 2013 року в частині стягнення судових витрат скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення, яким стягнути з ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Інтер Транс Поліс» на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. та 372 грн. 60 коп. витрат по оплаті судового збору, а в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 відмовити.

Керуючись ст.ст. 307 - 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 липня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 сплати за юридичні послуги в розмірі 2000 грн. та 372 грн. 60 коп. витрат по оплаті судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтер Транс Поліс», місцезнаходження якого м. Київ, вул. Фрунзе, 13-Є, код ЄДРПОУ 31451838, МФО 322904 на користь ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. та 372 грн. 60 коп. витрат по оплаті судового збору.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн. та судового збору в розмірі 372,60 грн. відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуюча М.Д. Горейко

Судді: Я.Д. Горблянський

Г.І. Шалаута