Ухвала суду № 34608050, 09.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

Справа № 0907/1-36/11

Провадження 11/779/316/13

Категорія ч. 4 ст. 190 КК України

Головуючий у 1 інстанції Кишакевич Л.Ю.

Суддя-доповідач Вилка С.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Вилки С.С.,

суддів: Стефанів Н.С., Флісака Р.Й.,

з участю: прокурора Грищука В.І.,

захисника ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

представника потерпілої ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 в його інтересах на вирок Івано-Франківського міського суду від 11 червня 2013 року, -

встановила:

Вказаним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Вишнівчик Требовлянського району Тернопільської області, житель АДРЕСА_1, громадянин України, одружений, з вищою освітою, працюючий директором АКМЕ-ІФ м.Івано-Франківськ, несудимий, -

визнаний винуватим у вчинені злочинів, передбачених ст. ст.364-1 ч.2, 190 ч.4, 209 ч.2 КК України, та йому призначено покарання:

- за ч.2 ст.364-1 КК України - 170 000 гривень штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки;

- за ч.4 ст.190 КК України - із застосуванням ст. 69 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч.2 ст.209 КК України - із застосуванням ст. 69 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки з конфіскацією коштів та майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. ст. 70, 72 КК України, остаточно, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 призначено покарання - 3 (три) роки позбавлення волі з відбуванням у кримінально-виконавчій установі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки з конфіскацією коштів та майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 постановлено рахувати з 11.06.2013 року.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_3: на користь ОСОБА_4 - 72 000 гривень матеріальної шкоди, 3 000 гривень моральної шкоди та 500 гривень витрат на правову допомогу; на користь ОСОБА_6 - 17 000 гривень матеріальної шкоди та 3 000 гривень моральної шкоди; на користь ОСОБА_7 - 5 120 гривень матеріальної шкоди та 3 000 гривень моральної шкоди.

Вирішено питання про речові докази.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винуватим та засуджений за те, що він, будучи службовою особою - директором ТзОВ "Товари для Вас", в період 2005-2006 років, діючи умисно, зловживаючи своїми повноваженнями, діючи всупереч інтересам юридичної особи приватного права, з корисливих мотивів, інших особистих інтересів, з метою систематичного одержання доходів, при здійсненні операцій з грошовими коштами громадян підробляв документи, використовував їх, шляхом обману та зловживання довірою заволодів чужим майном у особливо великих розмірах, а також вчиняв дії спрямовані на приховання та маскування незаконного походження такого майна та володіння ним, прав на таке майно, джерело його походження, а так само набуття майна одержаного внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом.

А саме: ОСОБА_3 відповідно наказу № 1. від 03.03.2003 року будучи директором ТзОВ "Товари для Вас" і не маючи відповідних повноважень уклав договори на дольову участь у надбудові четвертого та мансардного поверху вже існуючого будинку АДРЕСА_2, які затвердив власним підписом та відтиском круглої печатки ТзОВ "Товари для Вас", внаслідок чого отримав як пайовий внесок від громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_9 117 300 грн., ОСОБА_10 та ОСОБА_11 38 860 грн., ОСОБА_7 51 400 грн., ОСОБА_4 95 000 грн. Однак дане будівництво не розпочав, а отримані злочинним шляхом кошти в сумі 312 560 гривень легалізував та використав на власні потреби.

Дані операції згідно акту документальної перевірки ТзОВ «Товари для Вас» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства не були відображені в бухгалтерському та податковому обліках товариства, тобто не відображено оприбуткування даних сум в касовій книзі, не відображено в бухгалтерських відомостях розрахунків з вищезазначеними особами та не відображено в податковому обліку нарахування податкових зобов'язань та валового доходу в деклараціях по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

В апеляції потерпіла ОСОБА_4, не оспорюючи кваліфікації та доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, вважає вирок суду незаконним в частині вирішення її цивільного позову та просить змінити вирок, яким повністю задовольнити її позовні вимоги про стягнення з засудженого на відшкодування моральної шкоди та витрат на оплату адвоката.

Захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 та засуджений ОСОБА_3 подали клопотання про зміну апеляції, вважаючи постановлений вирок щодо нього. неправильним з підстав невідповідності призначеного покарання внаслідок суворості та просили при призначенні покарання застосувати ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, прокурораГрищука В.І., який вважає, що вирок суду є законним, а подані апеляційні скарги необгрунтованими та просив залишити вирок суду без змін, захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3, які підтримали подані ними зміни до апеляції та просили вирок суду змінити, застосувавши ст. 75 КК України при призначенні покарання зважаючи на погіршення стану здоров'я засудженого; потерпілу, яка підтримала подану нею апеляцію та просила про збільшення відшкодування шкоди, перевіривши матеріали справи та обговоривши мотиви і доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляцї не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Доведеність вини ОСОБА_3 і кваліфікація його дій за ст. ст.364-1 ч.2, 190 ч.4, 209 ч.2 КК України в апеляціях не оспорюються, тому вирок в цій частині згідно ст. 365 КПК України 1960 року не перевіряється.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України 1960 року вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, а призначене покарання достатнім і справедливим.

Дані вимоги закону при розгляді справи та постановлені вироку судом першої інстанції було дотримано та виконано.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3, суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані пройого особу та обставини, що обтяжують і пом'якшують йому покарання. Зокрема те, що ОСОБА_3 раніше несудимий, позитивно характеризується, хворіє, добровільно частково відшкодував завдані збитки. Обставини справи та дані про особу засудженого ОСОБА_3 суд визнав такими, що пом'якшують його покарання та визнав за можливе застосування ст. 69 КК України при призначенні йому основного покарання, нижче від найнижчої передбаченої законом межі, встановленої в санкції ч.4 ст.190 КК України та ч.2 ст.209 КК України; а також призначивши йому основне покарання в межах санкції ч.2 ст.364-1 КК України - у виді штрафу.

Призначаючи покарання засудженому, суд враховував обставиною, яка обтяжує його покарання є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Тому колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 призначено покарання з дотриманням вимог ст. 65 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попереджнення вчинення ним нових злочинів.

Доводи апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_4 про збільшення розміру стягнення на її користь в рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди є безпідставними, оскільки при вирішенні її цивільного позову суд в повній мірі врахував обставини даної справи та вирішив його відповідно до вимог ст. 23 ЦК України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для застосуваннгя ст.75 КК України та зміни вироку суду першої інстанції немає, так як призначене покарання відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 365, 366, 367, 377 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляції потерпілої ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 в його інтересах залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 11 червня 2013 року щодо нього, - без зміни.

На ухвалу протягом трьох місяців з часу її проголошення може бути подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий С.С. Вилка

Судді: Н.С. Стефанів

Р.Й. Флісак

Згідно з оригіналом

Суддя С.С. Вилка