Ухвала суду № 34607991, 28.10.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Шишка А.І., Томин О.О.,

секретаря - Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи на стороні відповідача - Тюдівської сільської ради, про поділ майна подружжя,-

в с т а н о в и л а:

В лютому 2008 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом про поділ майна подружжя. Позовні вимоги уточнювала. Просила визнати за нею та відповідачем право спільної сумісної власності подружжя на самочинно збудоване будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 2500 м.кв., та 1/2 частину житлового будинку, господарських споруд, що розташовані в АДРЕСА_1, провести реальний розподіл житлового будинку та господарських споруд, а також визнати за нею право власності на 1/2 частину автомобіля "VOLKSWAGEN GOLF" 1994 р. в. та стягнути відповідача ОСОБА_2 на її користь 1/2 частину вартості автомобіля, що становить 27200,0 грн., та витрати по справі.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано земельну ділянку площею 0,2500 га, що в АДРЕСА_1 Івано-Франківської області спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, а саме - площею 0,1250 га в АДРЕСА_1 Івано-Франківської області із виділенням в натурі. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 грн. у відшкодування вартості 1/2 частки придбаного в шлюбі житлового будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1, та 5523,50 грн. судових витрат по справі.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 оскаржила рішення суду першої інстанції в частині відмови в її позовних вимогах в апеляційному порядку. Вважає рішення в цій частині таким, що ухвалено з порушенням матеріальних норм, висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та зібраним доказам.

Вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів з приводу того, що спірне самочинно збудоване будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1, є спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_1. На думку апелянта, підтвердженим є і факт їх спільного з відповідачем придбання автомобіля "VOLKSWAGEN GOLF".

Просить скасувати рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2013 року в частині відмови в задоволенні її позовних вимог в повному обсязі та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні апеляційного суду апелянт та її представник підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити з наведених у ній мотивів.

Представник відповідача апеляційну скаргу заперечив, просив її відхилити, зважаючи на законність та обґрунтованість рішення суду.

Заслухавши апелянта, її представника, представника відповідача, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних мотивів.

За змістом ст.ст. 60, 69 - 71 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності та може бути поділено між ними в натурі, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 57 Сімейного Кодексу України Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Згідно ч.ч. 2, 3 цієї ж статті, особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя, а також премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

Приписами ч. 6 ст. 57 СК України встановлено, що суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

За ч. 7 цієї ж статті, якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Судом встановлено, що 19.05.2001 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, що не заперечується сторонами по справі.

Згідно копії Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.04.2007 ОСОБА_2 придбав земельну ділянку, площею 2500 кв.м., що в с. Тюдів за 25000 грн., надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Тюдів Косівського району (т.1 а.с.12).

Згідно копії Договором купівлі-продажу від 12.04.2007 ОСОБА_2 купив житловий будинок з надвірними будівлями за вищевказаною адресою за 10000 грн. (т.1 а.с.13).

Позивач ОСОБА_1 25.01.2007 нотаріально посвідчила заяву про згоду своєму чоловікові ОСОБА_2 на купівлю будь-якого будинковолодіння та земельної ділянки в с. Тюдів Косівського району за ціною і на умовах на його розсуд (т.2 а.с.74).

В серпні 2007 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом про розірвання шлюбу.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.12.2009 шлюб між сторонами розірвано (а.с. 180, т. 2).

Відповідно до Висновку експерта № 1165 від 14.09.2012, відсоток готовності двоповерхового дерев'яного житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, станом на день проведення експертизи складає 100 % . Встановити конкретний рік забудови житлового будинку експерту не дається можливим. Виходячи із наявного технічного стану будинку, його фізичного зносу та амортизаційних відрахувань в рік для дерев'яних будинків, строк експлуатації може становити - орієнтовно 5-6 років (а.с. 109 - 116 т.2 ).

Технічна документація на вищевказаний спірний житловий будинок відсутня, право власності не оформлено. Сторони не заперечують, що будинок є самочинно збудованим.

В підтвердження вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності на 1/2 частину автомобіля "VOLKSWAGEN GOLF" 1994 р. в. та стягнення з відповідача на її користь 1/2 частину вартості автомобіля в сумі 27200,0 грн., позивач долучила до матеріалів справи копію технічного паспорта, виданого на власника ОСОБА_2, терміном дії до 14.10.2010 (т.2 а.с.190).

В підтвердження факту спільного проживання із відповідачем позивач ОСОБА_1 долучила до матеріалів справи витяг газети "Світ Молоді" за 15.06.2006 (т.2 а.с. 28), публікацію статті в газеті "Правда України" за 12.10.2006 (т.2 а.с.29), довідку Санаторію "Лаванда" (т.2 а.с. 30), фотографії, в яких засвідчено спільну присутність сторін, витяг із радіоінтерв'ю ОСОБА_2 на обласному радіо м. Івано-Франківська від 29.10.2004 (т.2 а.с. 208), а також письмові пояснення свідків (т.2 а.с.83-89, 150-151).

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, відповідно до приписів ст.ст. 57 - 60 ЦПК України, вірно встановив дійсні обставини справи і вирішуючи питання поділу майна сторін правильно виходив з того, що ні самовільно збудований відповідачем будинок з господарськими спорудами в с. Тюдів Косівського району, ні автомобіль «VOLKSWAGEN GOLF», 1994 р. в., не відносяться до об'єктів права спільної сумісної власності сторін. Суд першої інстанції обґрунтовано визначив, що спірне новостворене нерухоме майно було збудовано за особисті кошти відповідача, оскільки позивач не надала доказів понесених нею витрат і тому поділу підлягали тільки спільно придбані земельна ділянка та старий будинок в АДРЕСА_1 за який судом позивачці присуджено компенсацію відповідно до приписів ст. 71 СК України. Так само вірно судом вирішено і питання щодо спільної сумісної власності сторін на автомобіль, оскільки документальних даних, які б свідчили про належність автомобіля сторонам немає, а копія простроченого технічного паспорту вірно оцінена як така, що не може слугувати доказом права власності. Питання розподілу судових витрат між сторонами вирішено відповідно до вимог ст.ст. 79, 88 ЦПК України - пропорційно до розміру задоволених вимог.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу належить відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2013 року відхилити.

Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: О.О. Томин

А.І. Шишко