Ухвала суду № 34607972, 25.10.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3725/13-ц

Провадження 22ц/779/2301/2013

Категорія 20

Головуючий у 1 інстанції Польська М.В.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Горейко М.Д., Горблянського Я.Д.,

секретаря Турів О.М.,

з участю: представника ПП "ДВЛ" - Тиніва І.Д.,

апелянта - Остап'юк О.Л., представника відділу

ДВС Івано-Франківського міського управління

юстиції - Дем'яніва П.Б.,

представника ПП "Спеціалізованого підприємства

"Юстиція" - Морозової Г.Є.,

відповідача - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами Приватного підприємства «ДВЛ» та ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 04 липня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

В березні 2013 року Приватним підприємством «ДВЛ» до Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_6 було пред`явлено позов про визнання недійсними проведених 04.01.2013 року прилюдних торгів з реалізації належного підприємству нежитлового приміщення загальною площею 50,1 кв.м, розташованого по АДРЕСА_1. Позовні вимоги аргументовано тим, що назване нежитлове приміщення було відчужене ОСОБА_6 неправомірно, оскільки оцінка його була занижена, процедура продажу майна з торгів була недотримана, а права власника та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», як іпотекодержателя зазначеного приміщення, порушені. Тому позивач просив задовольнити його вимоги.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 04 липня 2013 року у задоволенні позову Приватного підприємства «ДВЛ» відмовлено. Суд першої інстанції дійшов до висновку про необґрунтованість тверджень позивача про те, що спірне нежитлове приміщення відчужено з прилюдних торгів незаконно, в порушення його прав, як сторони у виконавчому провадженні.

В апеляційній скарзі ПП «ДВЛ» посилається на те, що висновки суду першої інстанції про необґрунтованість позову не відповідають фактичним обставинам справи та наявним в справі доказам. Апелянт зазначає, що здійснюючи прилюдні торги з реалізації названого вище нерухомого майна, відповідачі не звернули увагу на те, що об'єкт продажу перебував у заставі банку згідно відкритої кредитної лінії на підставі нотаріально посвідченого договору іпотеки від 24.06.2008 року. Вказує, що внаслідок реалізації названого приміщення були порушені права ПП «ДВЛ», як боржника, і права ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», як іпотекодержателя. На думку апелянта, суд першої інстанції, відмовляючи в позові, неправильно застосував норму матеріального права - п.9 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Вважаючи у зв'язку із наведеним оскаржене рішення незаконним, апелянт просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі крім того наголошує на тому, що назване нежитлове приміщення згідно договору від 24.06.2008 року було передано в іпотеку, і що обтяження згаданого об'єкту нерухомого майна з реєстру застав нерухомого майна могло бути знято тільки шляхом розірвання договору іпотеки або в судовому порядку. Цю обставину, на її думку, суд при вирішенні спору безпідставно залишив без уваги. Скаржник також вважає рішення в даній справі незаконним. Просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ПП «ДВЛ».

В засіданні апеляційного суду представник ПП "ДВЛ" апеляційні скарги з наведених підстав підтримав, вважаючи, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про законність продажу спірного приміщення, яке перебувало в іпотеці. Крім того, на його думку, оцінка згаданого вище приміщення була проведена з порушенням законодавства і вартість його була істотно занижена. Також представник підприємства вказав, що в даний час на розгляді в адміністративному суді перебуває справа за позовом про визнання дії реєстратора щодо виключення згаданого об'єкта нерухомого майна з реєстру іпотек. Вважаючи у зв`язку із наведеним оскаржене рішення незаконним, представник приватного підприємства просить його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

ОСОБА_3 апеляційні скарги теж підтримала, зазначивши крім того, що внаслідок відчуження без її відома спірного об'єкта нерухомості, який перебував в іпотеці банку, було порушено її право на отримання в подальшому банківського кредиту. Вважаючи рішення в даній справі незаконним, просить задовольнити її апеляційну скаргу.

Представник відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції та представник ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" доводи апеляційної скарги заперечили. Вони зазначили, що звернення стягнення на спірний об'єкт нерухомого майна та його реалізацію з прилюдних торгів було проведено з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку. На їх думку, немає ніяких правових підстав вважати, що при цьому було порушено права і законні інтереси ПП «ДВЛ» та ОСОБА_3 Рішення суду вважають законним і обгрунтованим, тому просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_6 апеляційні скарги також заперечив, пояснивши, що він, дізнавшись про продаж спірного нежитлового приміщення, прийняв участь у торгах 04 січня 2013 року, і запропонувавши більшу суму, отримав право на це приміщення. Зазначив, що отримавши правовстановлюючий документ на згадане приміщення, почав його реконструкцію, витративши на це істотну суму коштів. Свої дії вважає правомірними, а пред'явлений позов про визнання торгів недійсними, на його думку, є безпідставним. Тому рішення в даній справі просить залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та ОСОБА_3, представників юридичних осіб, які є відповідачами, та відповідача ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пред'являючи позов про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації належного ПП "ДВЛ" нежитлового приміщення та скасування акту прилюдних торгів, директор ПП "ДВЛ" посилався на те, що державним виконавцем було порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження", зокрема вимоги правових норм щодо належної оцінки приміщення і заборони його реалізації у зв'язку із перебуванням у іпотеці.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вважав позовні вимоги безпідставними, такими, що не доведені ніякими об'єктивними доказами. Колегія суддів погоджується з таким висновком.

Адже, по-перше, питання законності оцінки спірного нежитлового приміщення за скаргою ПП "ДВЛ" на дії головного державного виконавця ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції було предметом судового розгляду. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 21 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2013 року, підтверджено, що дії державного виконавця щодо оцінки майна боржника відповідали вимогам ст.58 ЗУ "про виконавче провадження" (копії судових рішень а.с.-55-57). Законність інших дій державного виконавця у виконавчому провадженні щодо стягнення з ПП "ДВЛ" в користь ОСОБА_8 заборгованості в сумі 515132 грн 80 коп також підтверджено при розгляді Івано-Франківським міським судом справ за скаргами ПП "ДВЛ" (копії ухвал від 12.07.2012 року та від 11.02.2013 року - а.с.74, 84).

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені названими судовими рішеннями, не підлягають доказуванню, і висновки, зазначені у цих рішеннях, є обов'язковими при розгляді даної справи.

По-друге, перебування спірного приміщення в іпотеці банку в даному випадку не могло бути перешкодою для звернення на нього стягнення, оскільки частиною 3 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена можливість для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника. В названій правовій нормі вказано, що стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено, зокрема, якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. З матеріалів ж справи вбачається, що після передачі ПП "ДВЛ" спірного нежитлового приміщення в іпотеку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" для забезпечення кредитних зобов'язань ОСОБА_3 за генеральною угодою від 23.06.2008 року кредит їй не видавався. Таким чином, на час реалізації з прилюдних торгів згаданого приміщення ніякого боргу перед банком-заставодержателем ні у ОСОБА_3, ні у ПП "ДВЛ" не було.

Посилання ОСОБА_3, яка не є власником ПП "ДВЛ", на те, що ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" повинно було повідомити її про реалізацію названого об'єкту нерухомого майна, не заслуговує на увагу, оскільки не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Колегія суддів зауважує, що ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" при підготовці об'єкта нерухомого майна до реалізації та при проведенні прилюдних торгів 04.01.2013 року виконало вимоги закону, зокрема, щодо надіслання відповідних повідомлень про торги та щодо опублікування оголошення про торги у пресі.

Колегія суддів вважає, що за наведених обставин висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання прилюдних торгів недійсними відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального права. Постановлене в даній справі рішення є законним і обгрунтованим. Доводи, наведені в апеляційних скаргах, висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженого рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст.218; 307; 308; 313; 314; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги Приватного підприємства «ДВЛ» та ОСОБА_3 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 04 липня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: М.Д. Горейко

Я.Д. Горблянський