Рішення № 34607940, 06.11.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа №346/1863/13-ц

Провадження №22ц/779/2556/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Беркещук Б.Б.

Суддя-доповідач Шишко А.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Шишка А.І.,

суддів: Беркій О.Ю., Томин О.О.,

секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 02 вересня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 02 вересня 2013 року задоволено позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №IFJWFB 04720478 від 10 грудня 2006 року в сумі 31160 грн. 01 коп., з яких: 2383 грн. 18 коп. - заборгованість за кредитом, 12585 грн. 76 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 680 грн. 08 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 13550 грн. 99 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1460 грн. - штраф (процентна складова).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 311 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовити повністю, застосувавши позовну давність.

Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що суд неправомірно не врахував вимоги ст.267 ЦК України і ст.11 ЗУ "Про захист прав споживачів" та не застосував до спірних правовідносин позовну давність. При цьому, суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що сторони досягли згоди щодо збільшення строку позовної давності до 5 років. В "Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам" відсутній підпис відповідача, Умови підписані лише головою правління ПАТ КБ "ПриватБанк" - Дубілетом О.В. Крім того, в Умовах не зазначена дата їх прийняття чи затвердження, відсутня інформація з якого по який час діяли положення Умов у тому варіанті, який наданий суду, а також, що ці Умови стосуються саме споживчого кредиту наданого відповідачу. Таким чином, представником позивача не було доведено того, що відповідач був ознайомлений та згідний з умовами, які викладені в окремому документі.

Відповідно до положень спірного кредитного договору, строк кредитування - 12 місяців, тобто до 10.12.2007 року. Отже, перебіг позовної давності розпочався 11.12.2007 року, а позивач повинен був звернутись за захистом своїх прав до 10.12.2010 року, однак цього не зробив, хоча знав про наявність заборгованості. А тому, суд першої інстанції мав відмовити у задоволенні позову, оскільки Умови відповідачем не підписані, а позивач не довів укладення між сторонами договору про збільшення позовної давності.

Також помилковим є висновок суду першої інстанції щодо переривання строку позовної давності, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що апелянт оплатила 02.06.2008 року частину заборгованості на суму 470 грн. 76 коп. Наданий позивачем розрахунок не оформлений належним чином, не має зазначення прізвища посадової особи, яка має право складати такий розрахунок, підпису цієї особи та печатки банку.

Крім того, на думку апелянта, суд неправомірно одночасно стягнув з неї пеню та штраф, які є видами неустойки. Тобто, за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду, що суперечить ст.61 Конституції України.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи апелянта та її представника, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10.12.2006 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № IFJWFB04720478, відповідно до якого позичальник отримала кредит у розмірі 2833 грн. 82 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення - 10.12.2007 року. ОСОБА_2 своїм підписом у заяві підтвердила, що заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам "Розстрочка" складають між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк" кредитний договір.

Як вбачається із кредитного договору, ОСОБА_2 отримала в тимчасове користування кредитні кошти на умовах строковості, забезпеченості, платності та зворотності та зобов'язалася сплачувати платежі у розмірі, порядку та строки, встановлені договором та графіком платежів щодо погашення суми кредиту, відсотків за користування ним, комісій банку, сукупних послуг, які надаються позичальнику у зв'язку з укладенням цього договору. За порушення умов договору у розділі 5 Умов надання кредиту фізичним особам "Розстрочка" передбачена відповідальність позичальника.

Із змісту кредитного договору вбачається, що сторони погодили всі істотні його умови як це передбачено ст.207 ЦК України і це узгоджується з вимогами ч.1 ст.638 ЦК України.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Виходячи із положень ст.ст.526, 626-631 ЦК України, укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Задовольняючи позов ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість перед кредитором.

Однак, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача пені у сумі 13 550 грн. 99 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачка після смерті чоловіка сама виховує трьох дітей, не працює, тому колегія суддів вважає, що є підстави для зменшення суми пені, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається із розрахунку, розмір пені, визначений позивачем, значно перевищує та не є співмірним із сумою неповернутого кредиту, відсотків та плати за комісію. З огляду на наведене, колегія суддів вважає за можливе зменшити суму пені до 3000 грн., а відтак зменшити загальну суму стягнутої з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором до 20549,02 грн..

В той же час, не заслуговують на увагу доводи апелянта з приводу того, що сторони не досягли згоди про збільшення строку позовної давності до 5 років, а самі Умови не можуть бути частиною кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а відповідно до вимог ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частиною 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

З матеріалів справи вбачається, що при укладенні 10.12.2006 року договору між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2, остання надала згоду, що заява разом із запропонованими банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, тарифами складає між позичальником і банком кредитно-заставний договір, засвідчивши її своїм підписом.

Відповідно до п.5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт), термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у п'ять років.

Таким чином, сторони у письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності відносно стягнення заборгованості за кредитом до п'яти років, що не заборонено ст. 259 ЦК України.

Згідно зі ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.638 та ч.1 ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Отже, відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України, перебіг п'ятирічного строку позовної давності за вимогами ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором почався 11.12.2007 року та мав сплинути 11.12.2012 року.

В ході розгляду даної справи, судом першої інстанції встановлено, що 02.06.2008 року ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості сплатила 470 грн. 76 коп. відсотків за користування кредитом (а.с.4, 51).

Згідно ч.1 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що перебіг позовної давності перервався 02.06.2008 року, коли ОСОБА_2 сплатила 470 грн. 76 коп. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, та почав відраховуватись заново, а тому позовна давність мала сплинути 02.06.2013 року. ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось з позовом до суду в березні 2013 року, тобто в межах п'ятирічного строку позовної давності, який сторони встановили в договорі на власний розсуд.

Враховуючи все вищенаведене, з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 20549,02 грн., з яких: 2383 гривень 18 копійок - заборгованість за кредитом, 12585 гривень 76 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом, 680 гривень 08 копійок - заборгованість по комісії за користування кредитом, 3000 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 1460 грн. штрафу (процентна складова).

Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що розмір заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача на користь банку, зменшено до 20549,02 грн., розмір відшкодування банку судових витрат також має бути зменшено до 205,49 грн. (згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Керуючись ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 02 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №IFJWFB 04720478 від 10 грудня 2006 року в сумі 20549 (двадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) гривень 02 копійки, з яких: 2383 гривень 18 копійок - заборгованість за кредитом, 12585 гривень 76 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом, 680 гривень 08 копійок - заборгованість по комісії за користування кредитом, 3000 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 гривень штрафу (фіксована частина) та 1460 гривень штрафу (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 205 грн.49 коп.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий А.І. Шишко

Судді: О.Ю. Беркій

О.О. Томин