Рішення № 34607935, 23.10.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/18115/2012

Провадження 22ц/779/2373/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Горейко М.Д., Горблянського Я.Д.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю: представника позивача - Рокетської С.В.,

відповідача - ОСОБА_3 та його

представника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 22 липня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» пред'явлено позов до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 зобов'язань по кредитному договору №DNH4KS30840024 від 13.08.2005 року, укладеного між сторонами на суму 4178,80 грн зі сплатою 25,08% на рік за користування кредитом на суму залишку заборгованості та кінцевим терміном повернення 13.08.2007 року, утворилась заборгованість, яка станом на 05.10.2012 року становить 10861,86 грн. При цьому, зазначив позивач, ОСОБА_3 своїм особистим підписом у заяві підтвердив згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам («Розсточка», «Стандарт») складає між ним і Банком Договір. Посилаючись на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по договору кредиту, позивач просив стягнути вищевказану заборгованість.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 22 липня 2013 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 10861,86 грн заборгованості за кредитним договором та 214,60 грн судового збору.

У апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 посилається на незаконність і необґрунтованість рішення суду та порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що суд при винесенні рішення не врахував та не застосував до спірних правовідносин положення ст. ст. 257, 258 ЦК України, які регулюють застосування загальної та спеціальної позовної давності, оскільки з моменту закінчення строку договору - 13.08.2007 року до відкриття провадження у справі - 27.11.2012 року минуло більше 5 років. На думку апелянта, судом не було взято до уваги вимоги п.31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зі змісту якого вбачається, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення кредиту, строк давності якого минув. Також судом не було враховано того, що в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження перерахунку коштів з рахунку позивача на рахунок ТзОВ «Каскад-Карпати-Плюс» та підтвердження сплати вартості отриманих ним товарів, а також відсутні пояснення та обґрунтування нарахованих пені і штрафів. При цьому, зазначає відповідач ОСОБА_3, позивачем не надано жодних письмових підтверджень збільшення строку позовної давності. Крім того, судом першої інстанції не обґрунтовано висновок суду про задоволення позовних вимог належними і допустимими доказами. Посилаючись на вищенаведене, просить рішення суду скасувати, а в позові банку відмовити.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник апеляційну скаргу з наведених підстав підтримали.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» - Рокетська С.В. доводи апеляційної скарги заперечила, пославшись на те, що хоч ОСОБА_3 через декілька днів повернув банку більшу частину кредитних коштів, використаних на придбання товару, однак решту суми кредиту не погасив і не виконував свої кредитні зобов'язання. Вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача основну суму заборгованості по кредиту, заборгованість по відсоткам і штрафні санкції. Тому представник банку просить рішення в даній справі залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, його представника та представника ПАТ КБ «ПриватБанк», дослідивши матеріали справи, колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно із ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, 3) які правовідносини випливають із встановлених обставин, 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_3 зобов'язань по кредитному договору, у останнього виникла заборгованість, яку суд і стягнув у повному об'ємі.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 13.08.2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено договір кредиту №DNH4KS30840024 на суму 4178,80 грн зі сплатою 2,09% за користування кредитом на місяць на суму залишку заборгованості та кінцевим терміном повернення 13.08.2007 року. Із змісту даного договору кредиту вбачається, що останній є договором про надання споживчого кредиту для придбання товарів, а саме холодильника та плити на загальну суму 3370 грн, які підлягали перерахуванню на поточний рахунок ТзОВ «Каскад-Карпати-Плюс» (а.с. 6-8).

Строк дії кредитного договору закінчився 13.08.2007 року, а Банк звернувся з позовом до суду 26.11.2012 року, що підтверджено штампом вхідної кореспонденції Івано-Франківського міського суду, тобто зі спливом навіть більше 5 років, передбачених п.5.5 Умов надання кредиту фізичним особам («Розстрочка», «Стандарт»), на який посилався позивач у позовній заяві без належного документального підтвердження. При цьому колегія суддів зауважує, що кредитним договором, укладеним між позичальником і ОСОБА_3, збільшення строку позовної давності не передбачено.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Отже, ПАТ КБ «ПриватБанк» вправі був пред'явити позов до ОСОБА_3 протягом трьох років після закінчення строку дії кредитного договору.

Згідно п.7 ч.11 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

У пункті 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» наголошено на тому, що враховуючи положення п.7 ч.13 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки суд першої інстанції вищенаведених обставин не врахував і при вирішенні даного цивільно-правового спору допустив порушення норм матеріального права, зокрема, ст. ст.257, 266, 267 ЦК України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в даній справі про задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк" не є законним і обгрунтованим. Тому воно не може бути залишене в силі. По даній справі є правові підстави для ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 218; 307; 309; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Рішення Івано-Франківського міського суду від 22 липня 2013 року по даній справі скасувати.

Ухвалити нове рішення. В позові ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №DNH4KS30840024 від 13.08.2005 року відмовити.

Рішення набирає законної сили після його проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набрання ним законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: М.Д. Горейко

Я.Д. Горблянський