Рішення № 34607913, 03.10.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«03» жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів: Меленко О.Є., Проскурніцького П.І.,

секретаря Бойчука Л.М.,

з участю: представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Івано-Франківського міського суду від 13 серпня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (надалі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») звернулось з позовом в суд до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1228pvl-07 від 03.07.2007 року в розмірі 131163 гривень 67 коп. та судових витрат.

Позов мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1 отримав у позивача кредит в розмірі 8164 доларів США в тимчасове користування на умовах, встановлених договором.

Внаслідок неналежної сплати відповідачем ОСОБА_1 процентів за користування кредитом та погашення кредиту станом на 11.10.2011 року за відповідачем утворилась заборгованість в загальній сумі 131163 гривні 67 коп., з яких: 5045 доларів 10 центів США - загальна сума заборгованості по тілу кредиту, що у гривневому еквіваленті становить 40223 грн. 07 коп.; 1031 доларів 67 центів США - сума нарахованих та несплачених відсотків, що у гривневому еквіваленті становить 8226 грн. 20 коп.; 10374 долари 83 центи США - пені за кредитом, що у гривневому еквіваленті становить 82715 грн. 41 коп. Відповідач ОСОБА_3, як поручитель, несе солідарну відповідальність за неналежне виконання позичальником взятих на себе кредитних зобов'язань.

У зв'язку з чим банк просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 131163 грн. 67 коп. боргу по кредитному договору за неналежне виконання позичальником кредитних зобов'язань, а також 1311 грн. 64 коп. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 13 серпня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», місцезнаходження якого м. Київ, вул. Артема, буд. № 60, з зарахуванням на к/р 700161415 в НБУ м. Івано-Франківська, МФО 336235, ідентифікаційний код 20539586 - 131163 гривень 67 коп. (сто тридцять одну тисячу сто шістдесят три грн. 67 копійок) заборгованості за кредитним договором № 1228ру1-07 від 03 липня 2007 року, укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1. Також стягнуто на користь банку з відповідача ОСОБА_1 1431 гривню 64 коп. (одну тисячу чотириста тридцять одну гривню 64 копійки) витрат по оплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на необґрунтованість рішення, яке постановлене судом першої інстанції із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що суд необґрунтовано відмовив у стягненні заборгованості в солідарному порядку з поручителя ОСОБА_3, адже позов поданий ще до спливу шестимісячного строку.

Також вказує на те, що відмова в задоволенні позовних вимог через відсутність відповідної вимоги про погашення заборгованості за кредитом суперечить чинним нормам права, адже заявлено було сам позов до поручителя та боржника.

В зв'язку з цим апелянт просив оскаржуване рішення змінити, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги не визнав, вважає її безпідставною, а рішення - законним і обґрунтованим, яке просив залишити в силі, відмовивши у задоволенні скарги.

Апелянт і його представники, та інші сторони по справі в судове засідання не прибули, хоча належно повідомлені про розгляд справи.

Вислухавши доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача виникло право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту. Однак банк, подавши позовну заяву до суду, вимогу до поручителя про повернення кредитного боргу не направляв і доказів направлення такої вимоги представник позивача суду не надав. Тому борг стягнув тільки із позичальника, відмовивши у позові до поручителя.

Проте колегія суддів вважає такі висновки помилковими, які не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства.

За змістом статей 3, 59, 60 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається із матеріалів справи, 03 липня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1228pvl-07, за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредитні ресурси в розмірі 8164 доларів США в тимчасове користування на умовах, встановлених договором та додатковими угодами до кредитного договору. Відповідно до п.4.3 кредитного договору № 1228pvl-07 від 03.07.2007 року передбачено, що нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісяця в термін та у розмірі, встановленому вищевказаним договором. Згідно із п.6.1 кредитного договору № 1228pvl-07 від 03.07.2007 року за прострочення повернення кредитних ресурсів та сплати процентів позичальник повинен сплачувати пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення (а.с.13-16).

Згідно кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит у повному обсязі та в терміни, встановлені у договорі. Свої зобов'язання за кредитним договором він належним чином не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості від 11.10.2011 року, тому за відповідачем утворилась заборгованість в загальній сумі 131163 гривні 67 коп., з яких: 5045 доларів 10 центів США - загальна сума заборгованості по тілу кредиту, що у гривневому еквіваленті становить 40223 грн. 07 коп.; 1031 доларів 67 центів США - сума нарахованих та несплачених відсотків, що у гривневому еквіваленті становить 8226 грн. 20 коп.; 10374 долари 83 центи США - пені за кредитом, що у гривневому еквіваленті становить 82715 грн. 41 коп. (а.с.8-9).

Статтями 526, 1049 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строки та в порядку, що встановлені у договорі.

Будь-яких доказів, які б спростували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.

Відповідно ж до ст.ст.1050, 1052 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договори поруки від 03 липня 2007 року, згідно яких поручитель ОСОБА_3 відповідає за кредитними зобов'язаннями одночасно з боржником ОСОБА_1 (а.с.18-19).

Відповідно до ст.ст.553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, виходячи із договору поруки та норм закону, ОСОБА_3 відповідає перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за порушення зобов'язань боржником ОСОБА_1, а вони відповідають перед банком як солідарні боржники. Тому колегія суддів вважає, що є всі підстави для задоволення апеляційної скарги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Згідно із ч. 4, ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 1, ст. 251, 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст.251 та ч.1 ст.252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Зі змісту п.24 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вбачається, що при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи із договору поруки та норм закону, ОСОБА_3 відповідає перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за порушення зобов'язань боржником ОСОБА_1, а вони разом відповідають перед банком як солідарні боржники. Пред'явлення вимоги до поручителя про погашення боргу є правом банку, а не обов'язок.

Тому колегія суддів вважає, що пред'явивши позов до поручителя ОСОБА_3 в межах шестимісячного строку позовної давності дає підстави банку для стягнення з нього, як поручителя, так і з самого боржника (позичальника) в солідарному порядку заборгованості за порушення зобов'язань боржником (позичальником).

Твердження апелянта ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заслуговують на увагу, оскільки дія договору поруки не припинилась, а заявлений позов поданий у строки відповідно до норм чинного законодавства, то позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи, не в повному обсязі встановлено правовідносини між сторонами, яким дана неналежна юридична оцінка на підставі досліджених доказів.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового рішення у справі про задоволення позовних вимог в повному об'ємі.

Керуючись ст.ст.88, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 13 серпня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_3, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», місцезнаходження якого м. Київ, вул. Артема, буд. № 60, з зарахуванням на к/р 700161415 в НБУ м. Івано-Франківська, МФО 336235, ідентифікаційний код 20539586 - 131163 гривні 67 коп. (сто тридцять одну тисячу сто шістдесят три грн. 67 копійок) заборгованості за кредитним договором № 1228ру1-07 від 03 липня 2007 року.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3, з кожного відповідача окремо по 715 грн. 82 коп. судового збору, а всього разом 1431 грн. 64 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючого В.М. Соколовський

Судді: О.Є. Меленко

П.І. Проскурніцький