Рішення № 34607194, 30.10.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9543/13-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шаховніної М. О. ,

при секретарі - Гуменюк А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2013 року ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Свої вимоги мотивує тим, що 04 жовтня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та відповідачкою був укладений кредитний договір № 001-2900/840-0251.

У якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами 04 жовтня 2007 року був укладений договір іпотеки № 001-2900/840-0251, посвідчений ПНКМНО ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 1867з.

Згідно з договором іпотеки Позичальник передав банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, що є виділеною внатурі та межі якої визначено на місцевості та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0836 га, кадастровий номер 8 000 000 000:85:163:0004, цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10 листопада 2010 року з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за кредитним договором на користь ПАТ "Універсал Банк" 262 050, 88 дол. США.

Посилаючись на те, що відповідачка взяті на себе зобов'язання за договором та рішення Подільського районного суду м. Києва від 20.11.2012 року не виконала, просить у рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 001-2900/840-0251від 04.10.2007 в розмірі 262 050, 88 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 2 094 572, 68 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до договору іпотеки від 04.10.2007 року, а саме: земельну ділянку, що є виділеною внатурі та межі якої визначено на місцевості та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0836 га, кадастровий номер 8 000 000 000:85:163:0004, цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 01.04.2008 року за № 03-7-02695, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 1 792 154 грн. та стягнути судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, з тих же підстав просив його задовольнити.

Представник відповідачки у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Пояснив, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10 листопада 2010 року з відповідачки у солідарному порядку на користь банку було стягнуто заборгованість у розмірі 262 050, 88 дол. США. Подаючи позов про звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач намагається здійснити стягнення в подвійному розмірі, що на думку відповідача є незаконним. Зазначив, що відповідачка не погоджується з ціною продажу предмету іпотеки, оскільки на даний час дана земельна ділянка коштує набагато дорожче, ніж зазначено в договорі іпотеки, в зв'язку з тим, що на її території зведений та введений в експлуатацію житловий будинок. Крім того вважає, що при задоволенні позову будуть порушені права дітей (неповнолітньої дочки та внучки) відповідачки, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1. Також просив врахувати строк позовної давності (а.с. 34-35).

Заслухавши представника позивача, представника відповідачки, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «Універсал Банк» є повним правонаступником ВАТ «Універсал Банк».

04 жовтня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк» та відповідачкою був укладений кредитний договір № 001-2900/840-0251 (а.с. 5-10).

У забезпечення зобов'язань відповідачки за кредитним договором 04 жовтня 2007 року сторони уклали договір іпотеки, посвідчений ПНКМНО ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 1867з (а.с. 16-19).

Відповідно до п. 1.1 даного договору предметом іпотеки є: земельну ділянку, що є виділеною внатурі та межі якої визначено на місцевості та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0836 га, кадастровий номер 8 000 000 000:85:163:0004, цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель.

10 листопада 2010 року Подільським районним судом м. Києва винесено рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у розмірі 262 050, 88 дол. США (а.с. 20-22).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установ (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно вимог ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 4.1 договору іпотеки звернення стягнення здійснюється Іпотекодержателем у випадках та на підставах, передбачених законодавством України - у разі порушення будь-якого основного зобов'язання, що забезпечене іпотекою за цим Договором та/або будь-якого зобов'язання Іпотекодавця за цим Договором.

Згідно розяснень у п. 9 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, відповідачка на день розгляду справи рішення Подільського районного суду м. Києва від 10.11.2010 року не виконала, що не заперечувалося і представником відповідачки.

Судом встановлено, що 30 грудня 2008 року позивач направив відповідачу вимогу про повернення заборгованості за кредитним договором протягом 30 днів з дня його отримання та попередив про можливість, у разі непогашення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 23), чим дотримався вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 4.2. договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення здійснюється на підставах: рішення суду або виконавчого напису нотаріуса або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя або за договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотеко держателя.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість за законність вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду як це передбачено умовами договору, ст. 589 ЦК України та ст. 33 Закону України «Про іпотеку».

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване у ст. 39 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до ст. 39 даного закону, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Пунктом 1.2 договору іпотеки зазначено, що згідно звіту незалежного суб'єкта оціночної діяльності ринкова вартість предмета іпотеки складає 1 792 154 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за кредитним договором становить 262 050 дол. США 68 центів.

При ухваленні рішення, враховуючи загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (ч. 1 ст. 3 ЦК України), суд виходить із засад співмірності вимог позивача з вартістю предмету іпотеки. Однак суд, при визначенні початкової ціни продажу предмета іпотеки, враховуючи заперечення представника відповідача, виходить з того, що ціни на нерухомість не є сталими і мають тенденцію коливання (як зростання так і зниження), а тому вважає необхідним зазначити, що початкову ціну продажу предмета іпотеки необхідно встановити на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії її продажу, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що при задоволенні позову будуть порушені права дітей (неповнолітньої дочки та внучки) відповідачки, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, оскільки відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, представник відповідача, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, не надав у судовому засіданні належних доказів того, що будуть порушені права дітей, а саме не надані докази, що діти мали право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладання договору іпотеки та при задоволенні позову можуть бути порушені права неповнолітніх дітей.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на застосування строків позовної давності до даних правовідносин, оскільки відповідно до ст. ст. 264 ЦК України строк позовної давності по даному спору не пропущений.

Суд, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами у сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги доведені і підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідачки на користь ПАТ «Універсал банк» підлягають витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 441 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 257, 264, 509, 526, 530, 551, 575, 589, 590, 610-612, 624, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 33, 38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за кредитним договором від 04 жовтня 2007 року у розмірі 262 050 дол. США 68 центів (двісті шістдесят дві тисячі п'ятдесят доларів США шістдесят вісім центів) звернути стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) на предмет іпотеки відповідно до договору іпотеки від 04 жовтня 2007 року, а саме: земельну ділянку, що є виділеною внатурі та межі якої визначені на місцевості та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0, 0836 га, кадастровий номер 8 000 000 000:85:163:0004, цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 08 квітня 2008 року № 03-7-02695, шляхом проведення прилюдних торгів. Початкову ціну продажу предмету іпотеки визначити на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на час його продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) судовий збір у розмірі 3 441 грн. (три тисячі чотириста сорок одна гривня) 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М. О. Шаховніна