Постанова № 3460695, 25.03.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 березня 2009 року                      16:20               справа № 2-а-7909/08/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                   Верба І.О.

при секретарі                           Ромасько Є.В.

за участю представників:

позивача                                Жовтобрюх О.В., Ковтун В.Д., Рябчук Р.Є.

відповідача                            Панасенко О.В., Лупан О.Є., Рогажина Г.В., Удот С.В.

другого відповідача              Удот С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу

за адміністративним позовомДержавного підприємства «Придніпровська залізниця»,

м. Дніпропетровськ

довідповідача Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області,

м. Дніпропетровськ

другого відповідача Контрольно-ревізійного відділу в м. Кривому Розі,

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

провизнання протиправною вимоги №11-15/785 від 21.04.2008 року в певній частині, -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулось із адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області із позовною  вимогою про визнання незаконною вимогу контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 21.04.2008 року № 11-15/785:

- (по пункту 1 вимог) відшкодування винними особами збитків в сумі 1233,20 грн., внаслідок понаднормативного списання запасних частин та матеріалів на виконання деповського ремонту вантажних вагонів, шляхом внесення винними особами грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства;

- (по пункту 2 вимог) відшкодування за рахунок винних осіб нестачі товарно-матеріальних цінностей в сумі 32,3 тис грн., та розміру шкоди, заподіяної державі від нестачі матеріальних цінностей в сумі 45,2 тис грн., з обов’язковим перерахуванням до державного бюджету;

- (по пункту 3 вимог) вжиття заходів щодо відшкодування збитків внаслідок зайво сплачених коштів залізницею підряднику товариству з обмеженою відповідальністю “Віском-Плюс” згідно договору від 03.07.2006 року № Пр/В-06-856/НЮ в сумі 27,3 тис грн., за обсяги фактично невиконаних робіт та за роботи, вартість яких завищена, шляхом повернення грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства;

- (по пункту 5 вимог) вжиття заходів щодо повернення зайво виплаченої премії працівникам ВСП «Вагонне  депо Мудрьона» ДП «Придніпровська залізниця» на загальну суму 46,5 тис грн., матеріальної допомоги в сумі 1,8 тис грн., на розрахунковий рахунок підприємства, та при поверненні сум зайво виплаченої премії та матеріальної допомоги провести коригуючі записи в регістри бухгалтерського обліку по розрахунках з загальнообов’язковими фондами на суму 18,1 тис грн.;

-  (по пункту 6 вимог) забезпечення нарахування та виплату працівниками депо індексації грошових доходів, доплати за почесне звання та за шкідливі умови праці на загальну суму 45,9 тис грн. 

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані вимоги відповідача винесені з порушенням вимог чинного законодавства, без врахування істотних обставин з питань, що були предметом перевірки під час ревізії, з наступних підстав:

            - пунктом 1вимоги відповідачем зобов'язано позивача від­шкодувати винними особами збитки в сумі 1233,20 тис. грн., внаслідок понаднор­мативного списання запасних частин та матеріалів на виконання деповського ре­монту вантажних вагонів. Вимоги обґрунтовано тим, що норми викорис­тання запасних частин та матеріалів на деповський ремонт напіввагону менші, ніж витрачалися фактично, внаслідок чого здійснювалося понаднормативне списання запасних частин та матеріалів при ремонті вагону. У відповідності до вимог п. 4.16 Інструкції ЦВ-0017 «Правил по деповському ремонту» до постановки на ремонтну позицію кожний вагон оглядається і визнача­ється обсяг робіт (витрат) з зазначенням їх в дефектній відомості форми ВУ-22. На сьогоднішній день витрати матеріалів та запасних частин, які визначаються в де­фектній відомості ф. ВУ-22, фактично перевищують діючі норми, які затверджені наказом 185-Ц від 25.06.2005 р., і не відображають існуючу потребу в матеріалах та запасних частинах при виконанні ремонту вагонів. В той же час вагон після ремо­нту повинен задовольняти безумовному забезпеченню безпеки руху та збере­женню вантажів,що перевозяться. Витрати, понесені вагонними депо на ремонт вагонів, не перевищують планову собівартість ре­монту і знаходяться в межах лімітів фінансування щодо ремонту основних за­собів;

            - пунктом 2вимог позивача було зобов'язано забезпечити відшкодування за рахуноквинних осіб нестачу товарно-матеріальних цінностей в сумі 32,3 тис. грн.. та пру шкоди, заподіяної державі від нестачі матеріальних цінностей в сумі 45,2 грн. з обов'язковим перерахуванням до державного бюджету. Вимоги відповідача обґрунтовано тим, що згідно пункту 2 Положення № 116 «Про порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі та псування матеріальних цінностей» розмір збитків визначається з врахуванням податку на додану вартість та коефіцієнта 2. У даному випадку вступає у протиріччя положення законного та підзаконного актів. Згідно статті 135-3 КЗпП розмір заподіяноїпідприємству шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей. Пряму дійсну шкоду у розмірі 32299,72 грн. працівники депо добровільно відшкодували підприємству. При вирішенні даного питання слід керуватися нормою більшої юридичної сили, тобто КЗпП;

- пунктом 3вимог позивача було зобов'язано вжити заходи щодо відшкоду­вання збитків внаслідок зайво сплачених коштів залізницею підряднику ТОВ «Віском-Плюс» згідно договору від 03.07.2006 №Пр/В-06-856/НЮ в сумі 27,3 тис. грн. за обсяги фактично невиконаних робіт та за роботи, вартість яких завищена, шляхом повернення грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства. Відповідно до статей 844, 838 ЦК України, якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником, підрядник має право залучити до виконання робіт інших осіб-субпідрядників, залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. Пунктом 5.1 договору передбачено, що залучення до виконання робіт будь-якої робочої сили повністю забезпечує підрядник, тобто ТОВ «Віском-Плюс». Таким чином, зобов'язання між ДП «Придніпровська залізниця» та ТОВ «Віском-Плюс» виконані в повному обсязі, претензій у сторін немає, про що свідчить акт виконаних робіт за формою КБ-2в;

 - пунктом 5вимог позивача було зобов'язано вжити заходи щодо повернення зайво виплаченої премії працівникам ВСП «Вагонне депо Мудрьона» на загальну суму 46,5 тис. грн., матеріальної допомоги 1,8 тис. грн. на розрахунковий рахунок підприємства, та при поверненні сум зайво сплаченої премії та матеріальної допомоги провести коригуючі записи в регістри бухгалтерського обліку по розрахунках з загальнообов'язковими фондами на суму 1,8тис. грн. Відповідно до статті 97 Кодексу законів про працю, статті 15 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що форми і система оплати праці, умови запроваджен­ня надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних виплат встановлюються підприємствами організаціями самостійно з погодженням профспілкових органів та закріплюються у колективних договорах. Всі питання відносно преміювання працівників підприємство вирішує самостійно, шляхом розробки Положення про преміювання. Виробничі премії повинні нараховуватися, оскільки вони не є заходами заохочення, а відносяться до додаткової заробітної плати, тобто зазначена премія за основні результати господарської діяльності (роботи) не відноситься до заходів заохочення за успіхи в роботі, відповідно вимоги статті 151 КЗпП не розповсюджуються на преміювання за основні результати господарської діяльності (роботи). До заходів заохочення за успіхи в роботі відноситься "Положення про заохо­чення (преміювання) за виконання особливо важливих завдань та заохочення (пре­міювання), не пов'язане з виробничою діяльністю (до ювілейних дат та інше) працівників Придніпровської залізниці" (від 26.03.2004 № Н-6/552) в п.7 якого пе­редбачено: працівникам, на яких накладено дисциплінарне стягнення, протягом строку його дії одноразове заохочення не провадиться. Таким чином, вимога КРУ у Дніпропетровській області щодо відшкодування премій, які не є зайво нарахованими, та не підляга­ють відшкодуванню складає 34075,66 грн.;

- пунктом 6вимог позивача було зобов'язано забезпечити нарахування та ви­плату працівниками депо індексації грошових доходів, доплати за почесне звання та за шкідливі умови праці на загальну суму 45,9 тис. грн. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів не провадилась у зв'язку з упередженим підвищенням заробітної плати (тарифних ставок та посадових окладів) випереджаючимшляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Згідно з телеграфними вказівками позивачем здійснювалось підвищення заробітної плати, що не порушило права працівників на компенсацію доходів.   

17 лютого 2009 року позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати частково незаконною вимогу Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 21.04.2008 року № 11-15/785 про:

- (по пункту 1 вимог) відшкодування винними особами збитків в сумі 1233,20 грн. внаслідок понаднормативного списання запасних частин та матеріалів на виконання деповського ремонту вантажних вагонів, шляхом внесення винними особами грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства;

- (по пункту 2 вимог) відшкодування за рахунок винних осіб розміру шкоди, заподіяної державі від нестачі матеріальних цінностей в сумі 45200,00 грн., з обов’язковим перерахуванням до державного бюджету;

- (по пункту 3 вимог) вжиття заходів щодо відшкодування збитків внаслідок зайво сплачених коштів залізницею підряднику товариству з обмеженою відповідальністю «Віском-Плюс» згідно договору від 03.07.2006 року № Пр/В-06-856/НЮ в сумі 26738,79 грн., за роботи, вартість яких завищена, шляхом повернення грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства;

- (по пункту 5 вимог) вжиття заходів щодо повернення зайво виплаченої премії працівникам ВСП «Вагонне  депо Мудрьона» ДП «Придніпровська залізниця» на загальну суму 34075,66 грн. на розрахунковий рахунок підприємства, та при поверненні сум зайво виплаченої премії та матеріальної допомоги провести коригуючи записи в регістри бухгалтерського обліку по розрахунках з загальнообов’язковими фондами на суму 12781,78 грн.

- (по пункту 6 вимог) забезпечення нарахування та виплати працівниками депо індексації грошових доходів, доплати за почесне звання та за шкідливі умови праці на загальну суму 45900,00 грн. 

В обґрунтування уточнень до позовних вимог зазначив наступне:

- пряма дійсна шкода у розмірі 32299,72 грн. працівниками депо добровільно відшкодована підприємству шляхом внесення грошових коштів та рівноцінних матеріалів (у тому числі внесено рівноцінні матеріали на суму 19336,84 грн., утримано із заробітної плати 10962,73 грн.), крім того, при проведенні повторного перерахування матеріальних цінностей по складу були виявлені розбіжності в інвентаризаційному описі на суму 1032,59 грн. (документи сплати надані до суду). Тому ДП «Придніпровська залізниця» в цьому питанні не згодна із зазначеним розміром шкоди, заподіяної державі від нестачі матеріальних цінностей, яка визначена в сумі 45,2 тис, грн.

- пунктом 3вимог позивача було зобов'язано вжити заходи щодо відшкодування збитків внаслідок зайво сплачених коштів залізницею підряднику ТОВ «Віском-Плюс» згідно договору від 3.07.2006 №Пр/В-06-856/НЮ в сумі 27,3 тис. грн. за обсяги фактично невиконаних робіт та за роботи, вартість яких завищена, шляхом повернення грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства. Щодо завищення вартості виконаних робіт на суму 505,46 грн., підприємство ТОВ «Віском-Плюс» добровільно відшкодувало зазначену суму, згідно платіжного доручення. Позивач не згоден з вимогами щодо від­шкодування збитків ТОВ «Віском-Плюс» у сумі 26738,76 грн.

            - пунктом 5вимог позивача було зобов'язано вжити заходи щодо повернення зайво виплаченої премії працівникам ВСП «Вагонне депо Мудрьона» ДП «Придніп­ровська залізниця» на загальну суму 46,5 тис. грн., матеріальної допомоги в сумі 1,8 тис. грн на розрахунковий рахунок підприємства, та при поверненні сум зайво випла­ченої премії та матеріальної допомоги провести коригуючі записи в регістри бухгал­терського обліку по розрахунках з загальнообов'язковими фондами на суму 18,1 тис. грн. ДП «Придніпровська залізниця» щодо цього питання висловлює часткову не згоду. На сьогоднішній день працівниками депо повернуто зайво виплачену премію на загальну суму 12413,91 грн. Крім того, з працівників депо утримано матеріальну допомогу у розмірі 1825,00 грн. Щодо необхідності повернення решти суми у розмірі 34075,66 грн. та нарахування внесків доходів соціального страхування в сумі 12781,78 грн. ДП «Придніпровська залізниця» не згодна.

Представники позивача у судовому засіданні кожен окремо позов підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі, скасувати оскаржувану вимогу повністю. 

Представники відповідачів кожен окремо проти позову заперечили, просили відмовити у його задоволенні повністю.

За ініціативою суду 11 березня 2009 року до участі у справу як другого відповідача залучено Контрольно-ревізійний відділ в м. Кривому Розі, керівник якого прийняв вимогу про усунення фінансових порушень, що оскаржуються у певній частини, оскільки саме відділ проводив ревізію та складав відповідну довідку за результатами ревізії. Кодекс адміністративного судочинства України не вимагає наявності статусу юридичної особи у відповідача у справі – суб’єкта владних повноважень, як того вимагають правила господарського судочинства.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що контрольно-ревізійним відділом в м. Кривому Розі (далі – КРВ, відділ) проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відокремленого структурного підрозділу Вагонне депо «Мудрьона» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» за період з 01.07.2006 року по 31.21.2007 року.

За результатами ревізії відділом складено довідку від 12.03.3008 року, в якій викладені виявлені порушення. 

На підставі результатів ревізії контрольно-ревізійним відділом в м. Кривому Розі відокремленому структурному підрозділу Вагонне депо «Мудрьона» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» пред’явлено письмові вимоги «Про усунення порушень, виявлених в ході ревізії» від 21.04.2008 року №11-15/785 (т.1. а.с.85-86), якими зобов’язано:

1. Вжити заходів щодо відшкодування винними особами збитків в сумі 1233,20 тис. грн., внаслідок понаднормативного списання запасних частин та матеріалів на виконання деповського ремонту вантажних вагонів, шляхом внесення винними особами грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства.

2. Забезпечити відшкодування за рахунок винних осіб нестачі товарно-матеріальних цінностей в сумі 32,3 тис. грн. та розміру шкоди, заподіяної державі від нестачі матеріальних цінностей в сумі 45,2 тис. грн. з обов’язковим перерахуванням до державного бюджету.

3. Вжити заходів щодо відшкодування зайво сплачених коштів підряднику ТОВ «Віском-Плюс» в сумі 27,3 тис. грн. за обсяги фактично не виконаних робіт та за роботи, вартість яких завищена, шляхом повернення грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства.

5. Вжити заходів щодо повернення зайво виплаченої премії працівникам депо на загальну суму 46,5 тис. грн. та матеріальної допомоги в сумі 1,8 тис. грн. на розрахунковий рахунок підприємства. При поверненні сум зайво виплаченої премії та матеріальної допомоги провести коригуючи записи в регістри бухгалтерського обліку по розрахунках з загальнообов’язковими фондами соціального страхування на суму 18,1 тис грн.

6. Забезпечити нарахування та виплату працівниками депо індексації грошових доходів, доплати за почесне звання та за шкідливі умови праці на загальну суму 45,9 тис грн. 

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Ревізією достовірності та законності здійснення матеріальних витрат на виконання деповського ремонту вантажних вагонівпроведено суцільно за період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року за окремими видами комплектуючих, запасних частин та товарно-матеріальних цінностей. При проведенні ревізії були використані річна фінансова звітність, балансові схеми, схеми 10-6 "Аналітичний облік по рахунках 23,91,92" та схеми "Аналітичний облік по елементах рахунків 23,91,92", повідомлення (авізо), рахунки, звіти, лімітно-заборні картки, картки аналітичного обліку, дефектні відомості.

Ревізією встановлено, що деповські ремонти вантажних вагонів проводяться депо на підставі Керівництва по деповському ремонту вантажних вагонів ЦВ -0017, затвердженого наказом Укрзалізниці від 06.11.1998 № 272-Ц; списання матеріалів та запасних частин на виконання деповського ремонту вантажних вагонів здійснюються відповідно до "Норм матеріалів та запчастин на ремонт вантажних вагонів у вагонних депо залізниць України", затверджені наказом Укрзалізниці № 185-Ц від 16.06.2005 та відображаються в бухгалтерському обліку відповідно до П(С)БО № 16 "Витрати", затвердженого наказом МФУ України від 31.12.1999 року №318. Ревізією встановлено, що усі несправні вагони, які знаходяться в межах обслуговування вагонного депо оформлюються «Повідомленням на ремонт вагонів», форма ВУ-23М.

При ревізії правильності списання матеріалів та запасних частин на виконання деповського ремонту вантажних вагонів ревізією встановлено понаднормативне списання запасних частини та товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1125141,60грн. (з них: II півріччя2006 року – 416286,00 грн. , 2007 рік - 708855,60 грн.) в період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року. При вибірковій ревізії правильності списання матеріалів та запасних частин на виконаннядеповського ремонту вантажних  вагонів також встановлено понаднормативне списання старопридатних запасних частин загальну суму 108033,30 грн. (з них: II півріччя 2006 року 26927,7 грн., 2007 рік 81105,60 грн.) в період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року. Порушення виникли внаслідок недотриманням підприємством «Норм витрат матеріалів та запчастин на ремонт вантажних вагонів у вагонних депо залізниць України", затверджені наказом Укрзалізниці № 185-Ц від 16.06.2005 року, пунктів 1, 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», П(С)БО № 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.99 № 138, розрахунок у додатках до довідки ревізії  №17, №21 (т.1 а.с. 20-22, 31-33, т.5 а.с.181-186, 216-231).

Позивач оскаржує вимогу в частині понаднормативне списання запасних частини та товарно-матеріальних цінностей на суму 1125141,60грн.та 108033,30 грн., що разом складає 1233174,90 грн.

В судовому засіданні представник контрольно-ревізійного відділу пояснила, що визначення розміру понаднормового списання визначено шляхом порівняння розміру використання матеріалів згідно норм та фактичного використання, розрахунок зроблено помісячно на кількість відремонтованих вагонів.

Позивачі в обґрунтування позовної вимоги зазначили, що дійсно використання матеріалів відносно встановлених норм завищено, однак, затверджені норми є середніми, крім того, вагонний парк в незадовільному стані, а під час ремонту не допускається випуск вагонів не відремонтованих, або відремонтованих неповністю. На підтвердження позиції надані вибіркові фотографії вагонів (т.1 а.с.170-183).

Представники сторін підтвердили у судовому засіданні, що спір точиться навколо того, чи є встановлені норми такими, що підлягають безумовному додержанню, у тому числі, у рахунок зниження обсягу необхідних ремонтних робіт, чи є у позивача право на відступ від цих норм. При цьому, сторони не заперечили проти проведеного розрахунку відділом під час ревізії, не має спору щодо кількості вагонів.

 Вирішуючи заявлену позовну вимогу щодо скасування вимоги №11-15/785 від 21.04.2008року про усунення порушень в частині зобов’язання позивача вжити заходів щодо відшкодування винними особами збитків в сумі 1233,20 тис. грн., внаслідок понаднормативного списання запасних частин та матеріалів на виконання деповського ремонту вантажних вагонів, шляхом внесення винними особами грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства, суд дійшов висновку, що така вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

«Норми витрат матеріалів та запчастин на ремонт вантажних вагонів у вагонних депо залізниць України», затверджені наказом Укрзалізниці № 185-Ц від 16.06.2005 року, розроблені, зокрема, згідно Керівництва по деповському ремонту вантажних вагонів залізниці колії 1520 мм, 1998 року (т. 2 а.с. 1-79).

Згідно преамбули, норми передбачають середньосітьову величину витрат матеріалів і запасних частин на одиницю рухомого складу, що походить деповський ремонт, в сумарні витрати на всі види технічного обслуговування, що виконується за 1 мільйон вагоно-км пробігу.   

Відповідно до пунктів 2.15., 2.19. Керівництва  по деповському ремонту вантажних вагонів залізниці колії 1520 мм, затвердженого наказом Укрзалізниці від 06 листопада 1998 року №272-Ц, до постановки на ремонтну позицію кожний вагон оглядають заступник начальника депо по ремонту, старший майстер (майстер) або змінний майстер разом із приймальником вагонів і визначають обсяг робіт з наступним складанням дефектної відомості ремонтних робіт форми ВУ-22. У тих випадках, коли окремі технічні вимоги, норми та умови по ремонту вузлів і деталей вантажного вагона не відображені в цьому керівництві, начальнику депо разом з приймальником вагонів надається право самостійно вирішувати ці питання, виходячи із технічної доцільності ремонтних операцій, забезпечення безпеки руху поїздів і безаварійності роботи відремонтованих вагонів до наступного планового (періодичного) ремонту.

До матеріалів справи надано копії документів за серпень 2007 року, а саме копії лімітно-заборних карток на списання матеріалів при ремонті, складені приймальником вагонів, майстром збирального цеху та майстром підсобного цеху; дефектні відомості форми ВУ-22, складені вагонним майстром та приймальником вагонів (т.2, т.3, т.4). За поясненнями позивачів керівництво навало відповідні вказівки.  

Задовольняючи в цій частині позовну вимогу, суд виходить із того, що згідно пункту 19.1 вказаного Керівництва, вагонні депо, які роблять деповський ремонт вагонам, несуть гарантійну відповідальність за якісний ремонт вузлів і деталей, справну роботу вагону і його вузлів до наступного планового ремонту, рахуючи від дати виписування повідомлення про закінчення ремонту вагонів форми ВУ-36. Сторони у судовому засіданні підтвердили, що всі виявлені у ході ревізій вагони закінчені ремонтом.  

На думку суду, виходячи із наведених норм Керівництва, метою ремонту є забезпечення безпечного руху та безаварійності, справна робота вагонів, підкріплена гарантійною відповідальністю виконавця.

Крім того, суд зазначає, що посилання представників відповідачів на порушену кримінальну справу №36071-67, до якої долучені матеріали ревізії, не є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині, оскільки в такому випадку, наявність вини має встановлювати суд у порядку кримінального судочинства, а не адміністративний суд, при цьому саме суд в порядку кримінального судочинства компетентний зробити висновок стосовно розмірів (вартості) нестачі. Таким чином, заявлена контрольно-ревізійним відділом вимога в розглянутій частині є передчасною, отже такою, що прийнята не розсудливо, без врахування всіх обставин, та є, на думку суду,  протиправною.

При цьому, суд не бере до уваги надану виписку із Керівництва про деповський ремонт, затверджене у 2008 році (т.1 а.с.96-97), оскільки воно врегульовує питання за період, якій не співпадає з періодом ревізії.

При вирішенні питання щодо вимоги про відшкодування збитків від нестачі, суд вважає, що позовна вимога про скасування вимоги від 21.04.2008 року №11-15/785 в частині вжиття заходів щодо відшкодування за рахунок винних осіб розміру шкоди, заподіяної державі від нестачі матеріальних цінностей в сумі 45200,00 грн., з обов’язковим перерахуванням до державного бюджету, не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ревізією встановлено, що  внаслідок недостатнього контролю з боку в.о.начальника депо Седунова О.В. за станом збереження товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, малоцінних          необоротних матеріальних активів, за результатами інвентаризації встановлено, зокрема, нестачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму32299,72грн. Відповідно до пункту 2Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №116,розмір збитків від нестачі визначається виходячи з облікової вартості із застосуванням індексів інфляції, корегуючого коефіцієнту та підлягає відшкодуванню в сумі 77519,33 грн. (т.1 а.с. 35-40). Розрахунок в Додатку 63 до акту ревізії.

Позивач зазначив, що пряму дійсну шкоду у розмірі 32299,72 грн. працівники депо добровільно відшкодували підприємству, і при вирішенні даного питання слід керуватися нормою більшої юридичної сили, тобто КЗпП, і вважає, що решта суми у розмірі 45219,61 грн., яка розрахована відділом, є неправильною. 

Сторони погодились, що в даному випадку спір точиться навколо того, чи правомірно відділом розраховано розмір шкоди виходячи із «Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 116.

Відмовляючи у цій частині позову, суд виходить із того, що відповідно до статті 135-2 КзПП розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами. У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди. Законодавством може бути встановлено окремий порядок визначення розміру шкоди, що підлягає покриттю, в тому числі у кратному обчисленні, заподіяної підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір.

         Відповідно до вказаної норми Кодексу окремий порядок визначення розміру шкоди, у тому числі, у кратному обчисленні, встановлений «Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 116 (далі – Порядок №116).

         Так, згідно пункту 2 Порядку, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Мінстат, відповідного розміру податку на добавлену вартість та розміру акцизного збору за формулою:

         Рз = [(Бв - А) х Іінф. + ПДВ + Азб] х 2.  

         Де Рз -  розмір  збитків  (у  карбованцях);  Бв  -  балансова вартість на  момент  встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних  цінностей              (у карбованцях);  А  - амортизаційні відрахування (у карбованцях); Іінф - загальний індекс інфляції, який розраховується на   підставі   щомісячно  визначених Мінстатом індексів інфляції; ПДВ - розмір податку на  добавлену вартість  (у  карбованцях);  Азб  - розмір               акцизного збору (у карбованцях).

         Згідно пункту 10 Порядку №116, із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі, організації, залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.

         Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність розрахування контрольно-ревізійним відділом розміру збитків за правилами Порядку №116.

         При цьому, доводи позивача про допущення двох помилок при складанні акту інвентаризації від 10.01.2008 року (додаток 39 до довідки перевірки), які виразились як врахування пересортиці матеріалів на суму 1070,63 грн. (з врахуванням позивачем того, що при повторному перерахунку залишків у коморі виявлено нестачу на суму 38,04 грн.), тобто виявлення позивачем розбіжностей в інвентаризаційному описі на суму 1032,59 грн. (= 1070, 63 грн. – 38,04 грн.), суд не вважає достатніми для скасування вимоги відповідача в оскаржуваній частині. Так, інвентаризаційний опис складався позивачем самостійно, при цьому, в матеріалах справи відсутні підтвердження, що виявлені протоколом від 18.01.08 року розбіжності були надані під час ревізії (т.6 а.с.60-62). Позивач після складання акту інвентаризації встановив розбіжності щодо: фактичного встановлення тотожності планки зносу номенклатурний номер 744432, щодо якої виявлено нестачу у кількості 16 штук на суму 641,76 грн., та планки скользуна номенклатурний номер 744164, щодо якої виявлені лишки у кількості 16 штук на суму 631,20 грн.; фактичного визначення за кодом 758655 головки з’єднувального рукава, лишки якої за найменуванням Р-17-001 номенклатурний номер 744362 встановлену у кількості 15 шт. на суму 544,65 грн., при встановленій нестачі головки 1,4 Р17 номенклатурний номер 744406 у кількості 13 шт. на суму 428, 87 грн. На думку суду, такі виявлені розбіжності не є підставою для визнання рішення відповідача протиправним, оскільки відповідач діяв на підставі даних інвентаризації, наданих позивачем. Поряд з цим, на думку суду, при вжитті заходів щодо усунення встановлених порушень та повідомленні про їх вжиття позивач має вказати контрольно-ревізійному відділу на усунення виявленої розбіжності шляхом виправлень у відповідному обліку матеріальних-цінностей, із доданням підтверджуючих документів. 

         Вирішуючи питання щодо правомірності заявленої контрольно-ревізійним відділом вимоги від 21.04.2008 року №11-15/785 в частині зобов’язання позивача вжити заходів щодо відшкодування збитків внаслідок зайво сплачених коштів залізницею підряднику товариству з обмеженою відповідальністю «Віском-Плюс» згідно договору від 03.07.2006 року № Пр/В-06-856/НЮ в сумі 26738,79 грн., за роботи, вартість яких завищена, шляхом повернення грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства, суд вважає позовну вимогу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Під час ревізії для підтвердження вартості виконаних робіт була проведена зустрічна  звірка з ТОВ «Віском-Плюс» (м.Запоріжжя, код ЄДРПОУ 33527924), якою встановлено, що на підставі договору № Пр/В-06-856/НЮ з ДП «Придніпровська залізниця» ним виконувалися ремонтно-оздоблювальні роботи в санітарно-побутовому корпусі на 400 осіб із службовими приміщеннями Вагонного депо Мудрьона загальною вартістю 298,0 тис. грн. Акт зустрічної перевірки ТОВ «Віском-Плюс» в Додатку 30 до акту ревізії. Зустрічною звіркою встановлено, що до виконання вищевказаних робіт ТОВ «Віском-Плюс» залучались субпідрядники: ТОВ «Євротек» (м. Дніпропетровськ) та ТОВ «Промпрогрес-Д" (м. Дніпропетровськ). За даними форд КБ-2в субпідрядників загальна вартість виконаних робіт по вказаному об'єкту склала 276,2 тис. грн., тобто відрізняється від вартості робіт, пред’явлених ТОВ «Віском-Плюс» Вагонному депо Мудрьона. Так, ТОВ «Євротек» на підставі договору від 05.07.2006 року №5 з ТОВ «Віском-Плюс» виконано ремонтно-оздоблювальні роботи загальною вартістю 223,5 тис., ТОВ «Промпрогрес-Д» на підставі договору   від 14.07.2006 року №6 виконано ремонтно-оздоблювальні роботи загальною вартістю 52,7 тис. грн.

Ревізією встановлено завищення вартості виконаних робіт насуму 26738,76 грн.,яке виникло внаслідок завищення в формах КБ-2в за червень-липень, серпень 2006 року вартості механізмів, витрат на оплату праці, розміру загальновиробничих та адміністративних витрат, чим порушено п. 3.3.3.3 «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д.1.1-1-2000. Реєстри завищення  вартості виконаних робіт наведені в Додатках 31 - 32 до довідки перевірки.

Ревізією встановлено здійснення підприємством витрат на ремонтно-оздоблювальні роботи, які фактично не були здійснені підрядником, та які не підтверджуються даними первинних бухгалтерських документів, допущені внаслідок завищення обсягів виконаних робіт. Порушення виникло внаслідок недодержання пунктів 3.3.3.3, 3.3.10.1 «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду від 27.08.2000 N174, пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (т.1 а.с.38-39).

Згідно пояснення керівника ТОВ «Віском-Плюс», різниця у розмірі 21818, 40 грн., між актами виконаних робіт між підрядником та вагонним депо, та між актами виконаних робіт між підрядниками та субпідрядниками, є законно отриманим прибутком (т.1 а.с.82). В матеріалах справи наявні копії договорів, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання передачі, відповідь на претензію (т.1 а.с.59-80). З додатків 31 та 32 до довідки ревізії, порівнянням ревізією встановлено, що різниця між вартістю виконаних робіт сплачених за них сум складає 26018, 76 грн.:

- за даними форми КБ-2в ВОТ «Віском-Плюс» генпідрядника та за даними форми КБ-2в ТОВ «Євротекс» субпідрядника, виходить зазначення за один і той самий обсяг робіт – різних за розміром трудовитрат люд/год., що призвело до завищення вартості на 21086,76 грн.;

- за даними форми КБ-2в ВОТ «Віском-Плюс» генпідрядника та за даними форми КБ-2в ТОВ «Промпрогрес-Д» субпідрядника, виходить зазначення за один і той самий обсяг робіт – різних за розміром трудовитрат люд/год., що призвело до завищення вартості на 4932,00 грн. (а.с.176-180).

Суд вважає, що в даному випадку трудовитрати мають відповідати дійсності, і при виконанні робіт субпідрядником, не можуть бути у підрядника більшими, ніж фактично виконано, і саме таким чином визначати порядок нарахування та одержання підрядником прибутку є помилковим.

Вирішуючи питання щодо правомірності заявленої контрольно-ревізійним відділом вимоги від 21.04.2008 року №11-15/785 в частині зобов’язання позивача вжити заходів щодо повернення зайво виплаченої премії працівникам ВСП «Вагонне  депо Мудрьона» ДП «Придніпровська залізниця» на загальну суму 34075,66 грн. на розрахунковий рахунок підприємства, та при поверненні сум зайво виплаченої премії та матеріальної допомоги провести коригуючі записи в регістри бухгалтерського обліку по розрахунках з загальнообов’язковими фондами на суму 12781,78 грн., вважає, що вона підлягає задоволенню в частині скасування вимоги відділу щодо вжиття заходів щодо повернення зайво виплаченої премії на загальну суму 34075,66 грн. та проведення відповідних коригуючих записів в регістр бухгалтерського обліку по розрахунках з загальнообов’язковими фондами на суму 12781,78 грн.

З матеріалів справи виходить, що вибіркову ревізію нарахування та виплати премій проведено за період з 01.07.2006 року по 31.04.2007 року. Ревізією встановлено, що в порушення статті 151 Кодексу законів про працю, пункту 9 «Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту», затвердженого постановою  Кабінету   Міністрів  України   від   26.01.1993   №55,  абзацу 7 розділу VIII колективних договорів на 2006 рік та на 2007 рік, та пункту 2.8 Положення про преміювання робітників за основні результати господарської діяльності Вагонного депо на 2006 рік та 2007 рік, зайво виплачено премії на загальну суму 46489,57грн. (з них: за 2006 рік 24229,24 грн., за 2007 рік 22260,33 грн.) працівникам депо, які мали дисциплінарні стягнення. Розрахунок зайво виплаченої премії в Додатку 14до акту ревізії.

Відповідно до абзацу 7 розділу VIII Колективних договорів на 2006 рік та на 2007 рік, зазначено, що протягом строку дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються. Серед заходів заохочення в розділі VII Колективних договорів на 2006 та 2007 роки зазначено преміювання працівників. Строк дії дисциплінарного стягнення  розповсюджується на працівника протягом року з дня накладення, і, якщо протягом року працівника не було притягнуто до нового дисциплінарного стягнення, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Таким чином, працівники, яким в розрахунковому періоді не знято дисциплінарне стягнення згідно з пунктом 2.8 Положення про преміювання робітників за основні результати господарської діяльності Вагонного депо на 2006рік та 2007рік позбавляються премії повністю. Зайве нарахування і виплата премій в загальній сумі 46489,57 грн. призвело до зайвого перерахування коштів до загальнообов'язкових фондів на загальну суму 17 438,24 грн.(2006 рік - 9088,39 грн., 2007 рік - 8349,85 грн.), що є порушенням пункту 1 статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 6 П(с)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 року №318. Вищезазначене порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) на суму 66437,37 грн. (т.1 а.с.26-27).

Позивач зазначає, що суми премій, які були виплачені як інші заохочення, відшкодовані працівниками, при цьому, позивач не погоджується із розрахунком премії на суму 34075, 66 грн. та відповідно нарахуваннями в загальнообов’язкові фонди на суму 12781,78 грн.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Згідно статті 48 КЗпП до трудової книжки заносяться відомості, зокрема, про заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації.

Статті 143, 146  КЗпП передбачають виплату заохочення за успіхи в роботі, зокрема, до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку; а також виплату заохочення за особливі трудові заслуги, згідно яких працівники представляються у вищі органи до заохочення, до нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, і нагрудними значками і до присвоєння почесних звань і звання кращого працівника за даною професією.

За загальною нормою статті 144 КЗпП заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.  Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників у відповідності з правилами їх ведення.

Вимога, в оскаржуваній частині, ґрунтується на тому, що відповідно до статті 151 КЗпП встановлено правило, відповідно до якого, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Положеннями про преміювання робітників за основні результати господарської діяльності вагонного депо Мудрьона Придніпровської залізниці на 2006 та 2007 рік, та на 2007 -2008 рік, які є додатками до колективного договору на 2006-2007 роки, 2007-2008 роки пунктом 1.1. встановлено загальний для всіх робітників депо розмір преміювання, яким основний показник преміювання залежить від виконання в цілому по залізниці виручки (грошових надходжень), та встановлення окремих показників преміювання для робітників вагонного депо за кінцеві результати роботи (т. 1 а.с.103-109, 110-117, т.6. а.с.156-162).

Згідно пунктів 2.2., 2.4., 2.5., 2.6. Загальних положень вказаного документу таке преміювання встановлюється за результатами роботи за місяць. Облік показників преміювання для робітників за кінцеві результати роботи проводиться помісячно. Премія виплачується наступного за розрахунковим місяцем. Повне та часткове позбавлення премії проводиться за розрахунковий період, в якому було допущено недоліки, або в якому виявлено ці недоліки або одержано про них повідомлення. Згідно пункту 2.8. вказаних Положень, робітники, до яких в розрахунковому періоді застосовано дисциплінарне стягнення, за появу на роботі в нетверезому стані або під впливом наркотичних препаратів, допущення розкрадання майна, відсутність на роботі не більше 3-х годин безперервно або сумарно, прогул позбавляється премії повністю.

Таким чином, для виплати премії за основні результати господарської діяльності розрахунковим періодом вважається місяць.  

Згідно пункту 2.2. «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року N 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 році за N 114/8713, фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять, зокрема, премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування (крім сум, указаних у пп. 2.3.2).

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, визначені в пункті 2.3. Інструкції,  включають винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер. Зокрема: винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи); премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду; премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, уведення в дію в строк і достроково виробничих потужностей й об'єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт та інші; премії за виконання важливих та особливо важливих завдань; одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірні суми премії відносяться до складу додаткової заробітної плати, яка пов’язана із конкретними  результатами праці, є систематичною виплатою, отже позивач правомірно здійснював її виплату, не припустившись порушень статті 151 КЗпП, оскільки вказана норма не має застосовуватись до спірних правовідносин.

В судовому засіданні представники позивача та відповідачів погодились із тим, що відрахування до загальнообов’язкових фондів розраховуються із застосуванням при розрахунку 0,3751%, та не заперечили проти правильності встановлення розміру таких відрахувань відносно суми премії у розмірі 34075,66 грн.

При цьому, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо скасування оскаржуваної вимоги в частині зобов’язання позивача провести відповідні коригуючі записи в регістрах бухгалтерського обліку по розрахунках при поверненні сум зайво виплаченої матеріальної допомоги суд, оскільки в частині допущеного позивачем порушення щодо матеріальної допомоги позовні вимоги було змінено, та позивач самостійно виправив таке порушення.

Вирішуючи позовні вимоги щодо скасування питання щодо правомірності заявленої контрольно-ревізійним відділом вимоги від 21.04.2008 року №11-15/785 в частині зобов’язання позивача забезпечити нарахування та виплату працівникам депо індексації грошових доходів, доплати за почесне звання на загальну суму 45,9 тис. грн., суд виходить із наступного.

Ревізією правильності проведення індексації грошових доходів працівників депо встановлено, що в порушення пунктів 4, 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та статей 2, 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в бухгалтерському обліку депо не проведено індексацію грошових доходів працівників на загальну суму 44031,51грн. за період 2007 року. Розрахунок індексації в Додатку 13 до довідки ревізії (т.1 а.с.26).  

В судовому засіданні представники відповідачів пояснили, що позивач невірно визначив перший місяць, в якому належить здійснювати нарахування та виплату сум індексації, отже ревізією встановлено порушення у вигляді невиплати сум підвищення доходів працівникам за червень 2007 року, вересень 2007 року, грудень 2007 року. При цьому, представник контрольно-ревізійного відділу пояснила, що нарахування має бути здійснено разом із виплатами у липні 2007 року, жовтні 2007 року, січні  2008 року - за червень 2007 року, вересень 2007 року, грудень 2007 року відповідно.

Представники позивача проти позиції відповідачів заперечили, зазначивши, що депо здійснювало підвищення заробітної плати – доходу працівників із застосуванням випереджаючого методу, та чергове підвищення заробітної плати здійснено з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.   

Отже, спір точиться навколо того, чи правильно позивач здійснив підвищення заробітної плати, при цьому не нарахувавши за попередній період суми індексації.

Статтею 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» установлено з 01 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 гривень на місяць, з 01 квітня 2007 року - 420 гривень, з 01 липня 2007 року - 440 гривень та з 01 жовтня 2007 року - 460 гривень відповідно.

Згідно із статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначені «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078 (далі – Порядок №1078).

Згідно пункту 11 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. N 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 5 Порядку №1078 встановлено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім'ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів, місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 11 і 4 цього Порядку.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення.

Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював підвищення доходів працівників випереджаючим шляхом у тих місяцях, у яких відбувалось підвищення мінімальної заробітної плати згідно закону про державний бюджет, а саме, з 01 квітня 2007 року підвищено тарифні ставки і посадові оклади на 7 %, з 1 липня – на 5 %, з 01 жовтня на 10% згідно відповідних телеграм (а.с.1. – 128-132). При цьому в кожній телеграмі визначено, що у зв'язку із підвищенням тарифних ставок і посадових окладів індексація грошових доходів цих працівників не проводиться. Також з телеграм виходить, що таке підвищення здійснюється з метою випереджаючого, порівняно з рівнем інфляції, зростання доходів працюючих та відповідно до вказівок Укрзалізниці. 

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність вимог контрольно-ревізійного відділу щодо проведення індексації доходів, оскільки в розглянутому випадку позивачем було застосовано випереджаючий метод, тобто підвищення грошових доходів працівників випереджаючим шляхом. При цьому позивачем повністю додержано правило, відповідно до якого проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці, оскільки рівень індексів інфляції у відсотках до попереднього місяця у 2007 році опубліковані в газеті «Урядовий кур’єр» та дорівнювали за червень - 102,2 % (№ 120 від 10.07.2007 року), липень - 101,4 % (№ 141 від 07.08.2007 року), серпень - 100,6 % (№ 164 від 08.09.2007 року), вересень- 102,2%(№ 185 від 09.10.2007 року), жовтень- 102,9% (№ 209 від 08.11.2007 року).

З матеріалів справи виходить, що вибірковою ревізією нарахування доплати за присвоєне почесне звання «Залізнична Ш ступеню» встановлено, що в порушення п.3.1.20 Колективного договору на 2006 та 3.1.19 Колективного договору на 2007 рік, не нараховано 10% від загальної суми заробітної плати Парчевській Л.В на загальну суму 1825,91 грн., з них за 2006 рік - 377,21 грн., за 2007 рік - 1448,70 грн. (т.1 а.с. 26).

Вирішуючи спір, суд вважає таку вимогу контролюючого органу правомірною, виходячи із наступного. Так, колективними договорами в розділі 3 встановлені умови оплати праці, зокрема, встановлено, що працівникам галузі, які нагороджені знаком «Почесному залізничнику», «Залізнична слава» трьох ступенів провадити доплати до тарифної ставки (посадового окладу)  в розмірі 10% (т.1. а.с. 124-127).

Вказаним положенням врегульовано право на доплату працівника, який нагороджений відповідним знаком трьох ступенів, при цьому термін «знак» застосовано в однині, отже, при наявності одного відповідного знаку, працівник має право на доплату.

При цьому, суд не вважає обґрунтованим посилання позивача на належність здійснення такої доплати щорічно в кінці року, оскільки з колективного договору прямо виходить що доплата поводиться до тарифної ставки (посадового окладу), а така ставка та оклад застосовуються для розрахування щомісячних платежів (заробітку) працівника.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця» задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Контрольно-ревізійного відділу в м. Кривому Розі «Про усунення порушень, виявлених в ході ревізії» від 21 квітня 2008 року №11-15/785 в частині вимог щодо усунення виявлених порушень:

- вжити заходів щодо відшкодування винними особами збитків в сумі 1233,2 тис. грн. внаслідок понаднормативного списання запасних частин та матеріалів на виконання деповського ремонту вантажних вагонів, шляхом внесення винними особами грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства;

- вжити заходів щодо повернення зайво виплаченої премії працівникам депо на загальну суму 34075,66 грн. на розрахунковий рахунок підприємства, та при поверненні сум зайво виплаченої премії провести коригуючи записи в регістри бухгалтерського обліку по розрахунках з загальнообов’язковими фондами на суму 12781,78 грн.;

- забезпечити нарахування та виплату працівникам депо індексації грошових доходів на загальну суму 44031,51 грн.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                      (підпис)                                                        І.О. Верба

Постанову складено у повному обсязі 30.03.2009 року

З оригіналом згідно                                                                                         Суддя    І.О.Верба

Постанова не набрала законної сили станом на 30.03.2009 року              Суддя    І.О. Верба