Постанова № 3460566, 18.02.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

u

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18 лютого 2009 р. Справа № 2а-5215/08/2170

                                       Кат. 2.11.12 

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кравченко К.В.,

при секретарі:  Печений Є.В.,   за участю представників:

позивача –Бондар С. С.,

представники позивача –Душинова І. О., Алксандров Ю. Ю., Федотікова В.В.

відповідача –Богодух Т.Є., Большаков С.А., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

 ЗАТ"Санаторій-профілакторій"Золоті піски"

до  Державної податкової інспекції у Генічеському районі

про визнання недійсним податкового  рішення,

встановив:

 Згідно позовних вимог, закрите акціонерне товариство “Санаторій-профілакторій “Золоті піски””(далі - позивач) оскаржує правомірність рішення державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області (далі - відповідач) від 16.09.2008р. №0004302302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі  19060 грн. за порушення вимог п. 2.6 ст. 2 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 (далі –Положення № 637). В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що висновки перевіряючих, які викладені в акті перевірки щодо виявлених порушень суперечать фактичним обставинам справи та не відповідають дійсності, оскільки при проведенні перевірки та придбанні путівок видано путівку працівникам державної податкової служби з зазначенням сплаченої суми та талони на харчування, проживання в ЗАТ “Санаторій-профілакторій “Золоті піски””, на підприємстві в святкові дні не може бути касира, а тому квитанцію міг видати касир в перший робочий день - 08.09.2008р.,  крім того, грошові кошти в сумі 1920,00грн. поміщено в сейф в приміщені головного бухгалтера, разом, де зберігались її особисті грошові кошти - 1892,00 грн..

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з зазначених в позові підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченнях на адміністративний позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

  Порушень порядку проведення вказаної перевірки судом не встановлено,  і дії відповідача  в цій частині позивачем не оскаржуються.

Рішення державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.09.2008р. №0004302302 прийнято на підставі акту перевірки № 2211000293/237/21301473 від 06.09.2008р. з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, яка проведена співробітниками податкової служби на ЗАТ “Санаторій-профілакторій “Золоті піски””за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Набережна, 8.

З акту перевірки вбачається, що перевірка проведена 06.09.2008 року з 14 год. 50 хв. до 16 год. 00 хв. головним державним податковим ревізором-інспектором Кравченко П.Г. та  головним державним податковим ревізором-інспектором Цвиком І.В. у присутності голови правління позивача –Бондаря С.С. та головного бухгалтера Федотікової В.В.. Перевіркою зафіксований факт продажу двох путівок позивачем на суму 1920 грн.. Зміст порушення полягає у несвоєчасному оприбуткуванні готівки в касі підприємства на суму 3812 грн..

За вказане порушення вимог п. 2.6 ст. 2 Положення № 637 відповідачем на підставі Указу Президента України від 12.06.95р. № 436/95 застосована до позивача спірним рішенням фінансова санкція в розмірі 19060 грн..     

Позивач вказує на те, що виявлені при перевірці 3812 грн. складаються з 1920 грн., які отримані від перевіряючих за путівки, та з 1892 грн., які є особистими коштами головного бухгалтера. Позивач вважає, що порушення п. 2.6 ст. 2 Положення № 637 відсутні, оскільки на суму 1920 грн. перевіряючи отримали путівки та талони на харчування, які підтверджують факт прийняття від них коштів, а тому отримані кошти могли бути оприбутковані шляхом виписування прибуткового касового ордеру та внесенням відповідного запису до  касової книги наприкінці робочого дня. Позивач вказує також на те, що виявлені при перевірці особисті кошти головного бухгалтера оприбуткуванню не підлягають.

Суд вважає такі твердження позивача помилковими на підставі наступного.

Факт відсутності на момент проведення перевірки як прибуткових касових ордерів на суми 1920 грн. та 1892, так і відповідних записів про ці суми у касовій книзі підприємства, встановлено судом і сторонами не оспорюється.   

Статтею 2 Закону України від 01.06.2000 р. N 1776-III "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Законодавцем визначено, що місце проведення розрахунків –це місце, де зберігаються отримані та реалізовані готівкові кошти та здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги).

Пунктом 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затверджених Постановою КМ України від 15.06.2006р. № 833 визначено, що забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Таким чином, законодавчо заборонено зберігати на місці проведення розрахунків готівкові кошти, що не належить суб'єкту господарювання, а тому посилання позивача на те, що виявлені при перевірці на місці проведення розрахунків готівкові кошти в сумі  1892 грн. не підлягають оприбуткуванню, є безпідставними.

Згідно пп. 2.6 п. 2 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 зазначеного Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Пунктами 3.3 Положення N 637 визначено, що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Також, згідно наказу Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій" від 15.02.96 року N 51 прибутковий касовий ордер виписується в одному примірнику робітником бухгалтерії та підписується головним бухгалтером або особою, яка на те уповноважена. Квитанція видається на руки особі, яка здала гроші, а ордер залишається в касі та реєструється в Журналі реєстрації прибуткових та касових документів.

З наведеного слідує, що виписування прибуткового касового ордеру з видачею квитанції до цього ордеру на руки особі, яка сплатила кошти, повинно здійснюватись одразу після сплати цих коштів.

Таким чином, прийнявши від перевіряючих 1920 грн. і не виписавши прибуткового касового ордеру на цю суму, позивачем було порушено  пп. 2.6 п. 2 Положення №637, що є  підставою для застосування до позивача фінансової санкції відповідно до Указу Президента України від 12.06.95 р. №436/95 .

  Відповідно пп. 2.6 п. 2 Положення № 637, суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

  Відповідно до пп. 4.3 п. 4 даного Положення записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

  Аналіз наведених вище положень нормативних актів та доводів, наданих сторонами свідчить про те, що позивачем порушено вимоги пп. 2.6. п. 2 Положення № 637, неоприбутковано грошові кошти в сумі 3812 грн., які знаходились на місці проведення розрахунків .

  Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. N 436/95 встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України.

  Оскільки позивачем порушено норми Положення № 637, суд приходить до висновку, що штрафні (фінансові) санкції є наслідком порушення позивачем касової дисципліни, порядок дотримання якої встановлено Національним банком України, з огляду на це і на підставі абз. 2 п. 1 зазначеного Указу Президента України, суд вважає, що відповідні санкції застосовані до позивача правомірно, у відповідності до положень діючого законодавства України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

 В задоволені позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                          Кравченко К.В.