Постанова № 3460564, 23.02.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

u

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23 лютого 2009 р.

11.30 год. Справа № 2-а-543/09/2170

                                                        Кат.2.11.1 

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі:  Вуйцика О.Г.,

за участю:

представника позивача: Песняєвої-Іващенко С.М.,

представника відповідача: Коренко Є.М. (18.02.2009 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Горностаївського районного споживчого товариства до  Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 289.12.2008 р. №0000692301,

встановив:

 Горностаївське районне споживче товариство є юридичною особою, платником податків,  свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ анульовано з 19.06.2007 на підставі заяви товариства. 07.07.208 позивач зареєстрований платником ПДВ за його заявою. Податковим повідомленням-рішенням Великолепетиської міжрайонної ДПІ  Херсонської області від 29.12.2008 №0000692301/0 позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 61361,50 грн., у тому числі - за основним платежем –40001грн., штрафні санкції у розмірі 21360, 50 грн. за порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 №2181-Ш "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", пп. 10.2  ст.10 п,п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість". Рішення  прийнято па підставі висновків  перевірки від 24.12.2008 № 421/2301/01777452. Фахівцями ДПІ  встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 58057 грн., завищення  податку на додану вартість на суму 18056 грн. , неподання  декларацій з податку на додану вартість  за жовтень 2007 року по травень 2008 року.

 Позивач оскаржує факт заниження ним податкових зобов'язань за період, коли він не був зареєстрований платником ПДВ, тоді як податковий орган стверджує, що підприємство повинно було зареєструватися  платником ПДВ з 01.10.2007, оскільки від здійснення господарської діяльності за останні від цієї дати дванадцять місяців отримало доход більш ніж 300000 грн., а саме 316380 грн. В  позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону про ПДВ об'єктом оподаткування є операції платників податку у тому числі з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Податківцями помилково в якості бази для оподаткування та визначення об'єму оподаткованих операцій для обов'язковій реєстрації платником ПДВ були враховані кошти, які отримує підприємство як орендодавець від орендарів за спожиту електроенергію. Позивачем   укладено договір  про  постачання  електричної  енергії №1126 від 08.09.2003 з ВАТ "Херсонобленерго".  Відповідно до додатка № 5а договору  визначено перелік об'єктів споживача, серед якого зазначені у тому числі об'єкти, які підприємством передано у операційну оренду. Договорами здачі в операційну оренду основних засобів, які укладено позивачем, зазначено розмір орендної плати та окремо наведено умову відшкодування орендарем орендодавцю вартості комунальних та інших послуг (в тому числі енергопостачання) у сумі фактичних затрат орендодавця за діючими цінами і тарифами. Позивач вважає, що не може виступати у ролі постачальника електроенергії, оскільки не  продає енергію, а  компенсує витрати підприємства - орендодавця, тому суми такої компенсації не потрібно включати до оподатковуваних операцій ПДВ. Кошти, які надходять на розрахунковий рахунок товариства є транзитними і позивач не має права власності на такі кошти.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в судовому засіданні.

Державна податкова інспекція проти позову заперечує, мотивуючи тим, що перевіркою встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на суму 58057 грн. за період з 01,03.2006  по 19.06.2007 та з 01.08.2007 по 30.06.2008, та завищення ПДВ за період з 01.03.2006 по 19.06.2007 на суму 18056 грн. Загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) позивача згідно даних бухгалтерського обліку за період з 01.10.2006р. по 30.09.2007р. склала 316 380 грн., тому відповідно до п. І0.1 ст. 10 Закону "Про податок на додану вартість" позивач повинен був зареєструватися платником податку на додану вартість і є особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету. МДПІ вважає безпідставним посилання позивача на те, що до бази оподаткування та визначення об'єму оподатковуваних операцій для обов'язкової реєстрації платником ПДВ не враховуються кошти, які отримує підприємство як орендодавець від орендарів як компенсація витрат за спожиту електроенергію. Вартість спожитої електроенергії, наданої орендарям, які обліковуються згідно даних бухгалтерського обліку по дебету рахунку 685, кредиту рахунку 719 , позивач відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону ''Про податок на додану вартість" повинен включати до бази оподаткування операції з поставки товарів (послуг) та п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України ''Про податок на додану вартість" згідно якого "датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку".

Крім того. позивачем включено до податкових зобов'язань суми ПДВ, не підтверджені первинними документами, чим завищено податкове зобов'язання у сумі 5655 грн. за червень 2008 року та занижено податкове зобов'язання у сумі 58410 грн., що є порушення п.п 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону по ПДВ відповідно до якого датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:  або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої ~ дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.          

Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Пункт 2.3.1 ст. 2 Закону від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" передбачає, що обов'язковій реєстрації як платник податку підлягає особа у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість)… У розумінні п.1.4 ст. І Закону про ПДВ поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу,

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, палання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Тобто Закон про ПДВ в якості підстави для виникнення об'єкта оподаткування зазначає основні моменти:  передача прав власності на об'єкт поставки або надання послуг, у тому числі в  межах договорів оренди (лізингу).  У підпункті 2.3.1 ст.2 Закону про ПДВ ідеться лише про операції з поставки, тобто, в підрахунку загальної суми (яка б не перевищувала 300 тис. грн..) враховуються лише ті оподатковувані операції з поставки, щодо яких має місце факт нарахування, сплати, надання, як це прямо визначено в підпункті 2.3.1 Закону про ПДВ. Неплатнику ПДВ, яким був в спірному періоді позивач, слід було ураховувати в підрахунку ті оподатковувані операції, що відповідають визначенням “поставка товарів”або "поставка послуг" згідно з пунктом 1.4 Закону про ПДВ, і які відображені в бухгалтерському обліку у відповідному порядку як такі, щодо яких або надійшла оплата, або відвантажено товари, або виконано роботи, або надано послуги покупцю (замовнику).В акті перевірки   зазначено, що за період   01.10.2006 по 30.09.07 загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) склала 316380 грн., але не   вказано,  які саме операції позивача  були враховані для розрахунку  загальної суми операцій з поставки за 12 місяців до 01.10.2007 року,  відсутні відповідний перелік контрагентів, сум  виконаних господарських операцій, характеру відносин. З акту перевірки не можливо зрозуміти, чи включила податкова інспекція до загального об'єму оподатковуваних операцій кошти, які одержує позивач  від орендарів в якості компенсації витрат на спожиту електроенергію, яку саме  суму вартості електроенергії, відпущеної чи оплаченої, було враховано посадовими особами податкової служби, не зазначено обсяги реалізації. Ототожнювати всі  надходження, отримані позивачем, з доходом від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, неможливо.

Суд вважає обґрунтованими посилання позивача на те, що  вказані норми договорів з орендарями та положення Закону України "Про електроенергетику" свідчать про відсутність у позивача ролі постачальника електроенергії, тому що  даним законом передбачається, що  постачання електричної енергії –це надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору;  споживачами енергії –є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.  У випадку з споживчим товариством відбувається не продаж енергії, а  компенсуються витрати підприємства - орендодавця, тому суми такої компенсації не потрібно включати до оподатковуваних операцій ПДВ. Кошти, які надходять па розрахунковий рахунок позивача від орендарів, не належать позивачу, не можуть вважатися виручкою від реалізації і оподатковуватись податком на додану вартість.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на лист ДПА України від 07.11.2000р. №14724/7/15-1317,  так як даний лист стосується випадків оподаткування єдиним податком виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єктів малого підприємництва - юридичних осіб, які здійснюють свою діяльність на підставі договорів комісії та інших цивільно-правових договорів (експедиторські, брокерські підприємства, комісійна торгівля).            Встановлені судом порушення податковим органом вимог законодавства при складанні акту перевірки, є достатніми підставами для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.  Позов задовольняється.

Судові витрати відносяться на позивача.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд

                                                постановив:

1. Позов задовольнити. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції №0000692301/0 про визначення Горностаївському районному споживчому товариству податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 61361,50 грн., у т.ч. основний платіж - 40001,00 грн., штрафна санкція - 21360,50 грн.

2. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                                            Хом'якова В.В.