Ухвала суду № 34604898, 01.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/189/13-ц Головуючий у І інстанції Білик Г.О. Провадження № 22-ц/780/3481/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А.Категорія 4 01.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

31 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Антіпову Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Броварської міської ради, державний нотаріус Броварської міської державної нотаріальної контори Журавська Валентина Вікторівна про визнання квартири об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування на 1\6 частину квартири, та за зустрічним позовом ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей Броварської міської ради, Броварська державна нотаріальна контора про визнання права власності на 2\9 частини квартири в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, треті особи - Служба у справах дітей Броварської міської ради, державний нотаріус Броварської міської державної нотаріальної контори Журавська В.В. про встановлення факту, що частки ОСОБА_6,померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 є рівними та становлять по 1/2 частині кожного та визнання за позивачем право власності на 1/6 частину вищевказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6

Свій позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її син ОСОБА_6, після смерті якого, відкрилась спадщина на належне йому майно. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є позивач - його мати, син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дружина ОСОБА_2, з якою спадкоємець перебував у зареєстрованому шлюбі з 28.08.1997 року.

Позивач зазначала, що під час шлюбу подружжям ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було придбано за спільні кошти майно, в тому числі і двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 65 кв.м., але яка зареєстрована на ім'я відповідача, та позивач стверджувала про те, що у судовому порядку може бути встановлений факт, що частки у спірній квартирі, яка була спільною сумісною власністю ОСОБА_6 і ОСОБА_2 є рівними.

Встановлення даного факту необхідне позивачу для визнання її майнових прав на спадкове майно після смерті сина, так як право власності припиняється у разі смерті власника, у зв'язку з чим ОСОБА_3 позбавлена можливості іншим чином, ніж у судовому порядку, встановити факт володіння її померлим сином ОСОБА_6 1/2 частиною спірної квартири.

У встановлений законом шестимісячний строк після смерті сина позивач звернулась до Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини та заявою про включення до складу спадкового майна 1/2 частки її померлого сина у вищевказаній квартирі і, проте відповіді з нотаріальної контори не отримала вказана квартира до складу спадкового майна включена не була.

Тому, враховуючи, що у померлого ОСОБА_6 є три спадкоємці, а частка померлого складає 1/2 частину в квартирі, позивач вважає, що має право на спадкування за законом на 1/6 частину даної квартири.

Не погоджуючись з первісним позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, треті особи - Служба у справах дітей Броварської міської ради, Броварська державна нотаріальна контора про визнання за ОСОБА_4 права власності на 2/9 частини квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_6

Зустрічний позов обґрунтовувала тим, що після смерті її чоловіка ОСОБА_6 залишилась спадщина, а саме 1/3 квартири АДРЕСА_2, яка була ним приватизована. Спадкоємцями ОСОБА_6 за законом є мати померлого ОСОБА_3, його син ОСОБА_4 та дружина ОСОБА_2 З огляду на що, ОСОБА_2 стверджує, що кожен спадкоємець має право отримати по 1/9 частині квартири АДРЕСА_2. Оскільки ОСОБА_2 відмовилась від своєї частки у спадщині на користь спільного з померлим чоловіком сина ОСОБА_4 -ІНФОРМАЦІЯ_1, тому синові повинно належати в порядку спадкування за законом після померлого батька 2/9 частини вкавзаної квартири.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2013 року позов задоволено.

Визнано об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_2.

Встановлено факт, що частки ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 є рівними та становлять по 1/2 частині кожного.

Визначено за ОСОБА_3, право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 888 ( вісімсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи - Служба у справах дітей Броварської міської ради, Броварська державна нотаріальна контора про визнання права власності на 2/9 частини квартири в порядку спадкування за законом задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 2/9 частини квартири АДРЕСА_2.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 300 ( триста) грн. 00 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені первісного позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 13 червня 2012 року (а.с.64).

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є його мати ОСОБА_3, син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дружина ОСОБА_2

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 проживали в зареєстрованому шлюбі з 03 серпня 1997 року до дня смерті ОСОБА_6 ( а.с. 46).

В період шлюбу в подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4.( а.с. 47).

Під час судового розгляду судом встановлена та обставина, що за час перебування в шлюбі подружжям ОСОБА_6 та ОСОБА_2 придбана двокімнатна квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 13 серпня 2002 року за № 265.

Вищевказана квартира за згодою ОСОБА_6 була оформлена на ім'я дружини ОСОБА_2

Суд першої інстанції правильно встановивши характер спірних правовідносин, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що обставина реєстрації квартири на ім'я дружини ОСОБА_2 не є підставою для встановлення квартирі статусу особистої приватної власності ОСОБА_2, з вказаним висновком також погоджується і колегія суддів.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції правомірно керувався положеннями ч.1 ст. 60, ч. 1 ст 70 СК України, відповідно до яких, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Зі змісту спадкової справи № 472/2012 від 19 жовтня 2012 року вбачається, що до майна померлого ОСОБА_6 ? частина спірної квартири не входить до спадкової маси.

У встановлений законом шестимісячний строк після смерті ОСОБА_6 ОСОБА_3 звернулась до Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

З матеріалів справи встановлено, що до майна померлого ОСОБА_6 є три спадкоємці, а частка померлого складає 1/2 частину вищевказаної квартири, суд першої інстанції правомірно визнав за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 29 грудня 1997 року, яке видане Фондом комунального майна Броварського міськвиконкому на підставі розпорядження від 29 грудня 1997 року за № 1596, ОСОБА_6 за життя був власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_2, оскільки вказана квартира була приватизована сім'єю з трьох чоловік: ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_6 в рівних частинах.

Таким чином, 1/3 частина квартири належала ОСОБА_6 АДРЕСА_2 на праві особистої власності.

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_6 є мати померлого ОСОБА_3, син ОСОБА_4 та дружина ОСОБА_2

З огляду на вищевикладене, кожен спадкоємець має право на 1/9 частину квартири АДРЕСА_2.

Судом першої інстанції при ухваленні рішення враховано що мати померлого ОСОБА_3, син померлого ОСОБА_4 від імені якого діяла мати ОСОБА_2 прийняли спадщину після померлого ОСОБА_6, дружина померлого відмовилась від спадкування належної їй частки на користь сина ОСОБА_4

З огляду на викладене позовні вимоги ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 про визнання за останнім права власності на 2/9 частини квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_6 є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України, частина перша якої передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, а відповідно до частини третьої - обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин між сторонами та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Інших доводів, які б спростували законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення, апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, правильно встановлено правові відносини сторін, дана належна правова оцінка доказам у справі, висновки місцевого суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: