Рішення № 34604416, 01.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 382/83/13-ц Головуючий у І інстанції КисільО.А. Провадження № 22-ц/780/4142/13 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р.В.Категорія 47 01.11.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

28 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Березовенко Р.В.,

суддів: Воробйової Н.С., Верланова С.М.,

при секретарі: Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 21 травня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа з самостійними вимогами - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4, про стягнення аліментів та збільшення розміру аліментів.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, в якій зазначено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 15 січня 2001 року. Сторони проживають окремо, мають різні бюджети. Від подружнього життя мають дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, котра проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні. До досягнення дочкою 18 років стягувалися аліменти на її утримання з відповідача.

На даний час донька навчається на першому курсі денної форми навчання Інституту економіки та менеджменту Відкритого Міжнародного університету розвитку людини «Україна», яке є платним. Крім цього, повнолітня донька проживає в гуртожитку, який теж є платним, стипендії не отримує, в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. Враховуючи викладене, позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання повнолітньої дочки в розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею 23-річного віку.

В свою чергу, ОСОБА_3, як третя особа з самостійними вимогами, звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4, про стягнення аліментів та збільшення розміру аліментів, в котрій зазначено, що позивачка з відповідачем перебувають у зареєстрованому відділом реєстрації актів громадянського стану Яготинського районного управління юстиції Київської області шлюбі з 23 листопада 2002 року. Від подружнього життя мають неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, які проживають з позивачкою і знаходиться на її утриманні. При цьому, позивачка разом з дітьми проживає зі своєю матір'ю та двома братами, не працює.

Відповідно до рішення Яготинського районного суду Київської області від 31 січня 2006 року з ОСОБА_2 стягуються щомісячно аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 в розмірі 16, 5 % від його заробітку. На утримання сина ОСОБА_8 відповідач допомоги не надає. При цьому, син ОСОБА_8 перебуває на обліку в Яготинській ЦРЛ з діагнозом дискенезія жовчновивідних шляхів, а донька ОСОБА_6, має діагноз бронхіальна астма, в зв'язку з чим потребує постійного лікування.

Вважає, що змінився її матеріальний стан та стан здоров'я доньки ОСОБА_6 і тому просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення сином повноліття, а також збільшити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Яготинського районного суду Київської області від 31 січня 2006 року на утримання доньки ОСОБА_6 та стягнути з відповідача на утримання неповнолітньої доньки аліменти у розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення донькою повноліття.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 21 травня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1\4 частини його доходу, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 січня 2013 року і до досягнення нею двадцяти трьох років.

У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги звернув увагу на те, що судом не виконано положення ст. 182 СК України, оскільки на його утриманні знаходяться малолітні діти: ОСОБА_6, 2004 року народження та ОСОБА_7, 2007 року народження та непрацездатна матір ОСОБА_9 Не встановлені юридичні факти, як того вимагає ч.1 ст. 199 СК України, щодо обов'язку утримувати повнолітніх дочку, сина, які навчаються після досягнення повноліття. Також, не дотримано принципу розумності, справедливості, що призвело до знехтування принципу Сімейного права.

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги посилалась на те, що змінився матеріальний стан позивачки та відповідача і погіршився стан здоров'я дитини, в зв'язку з чим розмір аліментів визначений за рішенням суду від 31.01.2006 року на утримання доньки ОСОБА_6 підлягає збільшенню. Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення аліментів на сина ОСОБА_8, суд порушив вимоги ст.ст. 180, 182 СК України та Конвенцію про права дитини, ЗУ «Про охорону дитинства».

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвали 15 січня 2001 року. Вони проживають окремо, ведуть різні бюджети, ОСОБА_4 перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі. Від подружнього життя мають дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, котра проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні. До досягнення дочкою 18 років на її утримання з ОСОБА_2 стягувалися аліменти. На даний час донька навчається на першому курсі денної форми навчання Інституту економіки та менеджменту Відкритого Міжнародного університету розвитку людини «Україна» та вартість освітньої послуги становить 33600 гривень, а також вона проживає в гуртожитку, оплата за проживання в якому становить 650 гривень в місяць, стипендії не отримує, не працює, має нормальний стан здоров'я. Крім цього, потребує коштів на продукти харчування, одяг, підручники. ОСОБА_4 працює продавцем у СПД ОСОБА_10 та отримує заробітну плату в середньому розмірі 1151, 66 гривень, нерухомого та рухомого майна на праві власності не має.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, який, зареєстрували 23 листопада 2002 році у Відділі реєстрації актів громадянського стану Яготинського районного управління юстиції Київської області. Від подружнього життя мають неповнолітніх дітей, дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, які проживають з позивачкою і знаходиться на її утриманні. Син ОСОБА_8 перебуває на обліку в Яготинській ЦРЛ з діагнозом дискенезія жовчновивідних шляхів, а донька ОСОБА_6, має діагноз бронхіальна астма, в зв'язку з чим потребує профілактичних курсів лікування та санаторно-курортного лікування. При цьому неповнолітні діти мали хворобливий стан здоров'я в період з 2001 року по 2012 рік.

Відповідно до рішення Яготинського районного суду Київської області від 31 січня 2006 року з ОСОБА_2 стягуються щомісячно аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, в розмірі 16,5 % від його заробітку. На час ухвалення рішення про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_6, ОСОБА_3 не працювала, не проживала разом з ОСОБА_2, як і на даний час не працює. Донька ОСОБА_6 на час ухвалення рішення про стягнення аліментів мала задовільний стан здоров'я. Проте, після ухвалення рішення Яготинського районного суду Київської області від 31 січня 2006 року, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народився син, ОСОБА_7. Як вбачається з довідки Яготинської міської ради станом на 6 лютого 2013 року ОСОБА_12 з неповнолітніми дітьми проживає по АДРЕСА_1, проте, як вбачається з довідок станом на 1 березня 2013 року з навчальних закладів, то діти відвідують навчальні заклади, що знаходяться неподалік від місця їх проживання та вони проживають по АДРЕСА_2.

ОСОБА_2 працює оператором дефектоскопного візка на Дарницькій дистанції колії та отримує заробітну плату в середньому розмірі 3737, 89 гривень. Має на праві власності земельну ділянку, площею 0, 0844 га призначену для ведення особистого селянського господарства. Перебуває на обліку в ДЗ «Вузлова лікарня № 1 ст.Дарниця» ДТГО «Південно-Західна залізниця» з 2002 року з діагнозом виразкова хвороба цибулини 12-палої кишки, хронічний гастродуоденіт, хронічний холоцестит.

Відповідно до ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій і (або) натуральній формі.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зімни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. ст.199, 200 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу)платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, правильно керувався ст.ст. 180,192 СК України, і повно та всебічно з»ясувавши всі обставини справи, дійшов вірного висновку, що позов є не доведеним та не обгрунтованим, а тому не підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що матеріальний, сімейний стан та стан здоров'я як ОСОБА_3, так і ОСОБА_2 не погіршився від дня ухвалення рішення суду про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_11, а навпаки у ОСОБА_2 покращився, оскільки він отримує значно більшу заробітна плату та отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, а у ОСОБА_3 даний стан залишився незмінний. Так, при погіршенні здоров'я неповнолітніх дітей, як про це зазначав представник ОСОБА_3 та в матеріалах справи містяться відповідні докази, слід застосовувати вимоги ст.185 СК України, проте представником ОСОБА_3 таких позовних вимог не ставилося. При цьому, суд не може прийняти визнання ОСОБА_2 позову ОСОБА_3 про стягнення аліментів та збільшення розміру аліментів, оскільки сам ОСОБА_2 не заперечував того факту, що при необхідності надавав матеріальну допомогу неповнолітнім дітям, про що свідчать квитанції, та в судовому засіданні не встановлено, того факту, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсно проживають окремо, мають різні бюджети, а ОСОБА_2 добровільно не надає допомоги на утримання цих неповнолітніх дітей. Проте, ОСОБА_2 не заперечував того факту, що не надає та не бажає надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки.

Висновки суду першої інстанції в цій частині викладені в рішенні, відповідають вимогам закону та обставинам справи, і доводи викладені в апеляційній скарзі їх не спростовують.

Однак, що стосується висновків суду першої інстанції про можливість задоволення первістного позову у повному обсязі, то колегія суддів повність з ними погодотися не може, виходячи з наступного.

Ухвалюючи своє рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 аліментів з ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення нею двадцяти трьох років суд першої інстанції вважав, що відповідач має можливість надавати їй таку матеріальну допомогу.

Вирішувати питання про стягнення аліментів відповідно до ст.ст. 199, 200 СК України суд повинен з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 182 цього ж кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки сина, 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж тридцять відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як вбачається з матеіалів справи та було безспірно встановлено під час розгляду справи на утриманні відповідача знаходяться непрацююча дружина та двоє неповнолітніх дітей, які перебувають на диспансерному обліку у зв»язку з хронічними хворобами та потребують постійних витрат на лікування, на доньку ОСОБА_6 відповідач сплачує аліменти в розмірі 16,5%, а заробітня плата відповідача в середньому становить 3737, 89 гривень.

Тобто, якщо на користь повнолітньої доньки буде стягуватися ? частина (25%) доходу відповідача, то з урахуванням виконавчого листа (16,5%) з відповідача в примусовому порядку буде стягуватися 41,5%, а на його сім»ю з трьох осіб буде залишатися 58,5 % ( по 19,5%), що на думку колегії суддів не є співмірним та розумним.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду про можливість відповідача надавати повнолітній донькі матеріальну допомогу саме в розмірі ? частини доходу є необгрунтованим та безпідставним, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині не відповідає обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, і не може бути залишене без змін, а підлягає зміні в частині розміру стягуваних аліментів у бік зменшення до 1/6 частини.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 21 травня 2013 року змінити в частині розміру стягнутих на користь ОСОБА_4 аліментів, зменшивши їх розмір.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний код НОМЕР_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, працюючого оператором дефектоскопічного візка Дарницької дистанції колії м.Київ вул.Приколійна - 1 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1\6 частини його доходу, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 січня 2013 року і до припинення навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: Н.С.Воробйова

Я.С.Мельник