Ухвала суду № 34604237, 31.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/742/13-Ц Головуючий у І інстанції Скарлат О.І.Провадження № 22-ц/780/4289/13 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.Категорія 36 31.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

24 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Малорода О.І.,

При секретарі: Власенко О.В.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 01 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Вишгородської районної державної нотаріальної контори, 3-я особа: ОСОБА_4, яка дії в інтересах: ОСОБА_5 про визнання недійсними заяв про відмову у прийнятті спадщини та визнання нечинними постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року позивачі звернулися в суд із зазначеним позовом.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що 25 січня 1975 року ОСОБА_2 уклала шлюб із ОСОБА_6 Від шлюбу народилось двоє дітей - ОСОБА_7, ОСОБА_3

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно свідоцтва про право власності на житло квартира за адресою: АДРЕСА_1 належала на право власності ОСОБА_6 і ОСОБА_7 по 1\2 частині.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є - ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 є - ОСОБА_2, ОСОБА_5.в інтересах якого діє його мати ОСОБА_4

Позивачам стало відомо, що у справах нотаріуса наявні їх заяви про відмову у прийнятті спадщини після смерті ОСОБА_6 Ця звістка стала для них несподіванкою, оскільки вони вважали, що вони прияли спадщину.

Позивачі вважають, що вказані заяви є недійсними, оскільки після смерті спочатку батька (ОСОБА_6), а потім брата ( ОСОБА_7.) вони знаходились у тяжкому моральному стані, і підписуючи заяву про відмову про прийняття спадщини - ОСОБА_3 вважав, що він відмовляється від спадщини на користь ОСОБА_2 ОСОБА_2 є хворою людиною, інвалідом 11-ої групи, знаходячись в тяжкому стані написала заяву про відмову від спадщини.

Позивачі просять визнати заяви про відмову від спадщини недійсними, оскільки вони написали їх під впливом тяжких для них обставин( ст. 1274, 233 ЦК України), чим позбавлені можливості отримати належну їм спадщину.

На неодноразові звернення до державного нотаріуса з приводу оформлення спадщини їм постановами Вишгородської районної державної нотаріальної контори відмовлено у вчинені нотаріальних дій (видачі свідоцтва про право на спадщину), при цьому рекомендовано звернутися до суду.

Позивачі просили визнати постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій з підстав порушення вимог ст.ст. 5, 43 Закону України «Про нотаріат».

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 01 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено .

Не погоджуючись з рішенням суду, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким їх вимоги задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовували тим, що суд першої інстанції не з'ясував всі обставини, що мають значення для вирішення справи, не взяв до уваги обґрунтування позивачів тяжкості обставин, а саме: стан після смерті двох близьких осіб, хворобу ОСОБА_2 те, що вона є інвалідом, відсутність іншого житла у позивачів, все це свідчить про підписання відмови від спадщини під впливом тяжких обставин, на вкрай невигідних умовах.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 січня 1975 року ОСОБА_2 уклала шлюб із ОСОБА_6 Від шлюбу народилось двоє дітей - ОСОБА_7, ОСОБА_3

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно свідоцтва про право власності на житло квартира за адресою: АДРЕСА_1 належала на право власності ОСОБА_6 і ОСОБА_7 по 1\2 частині.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є - ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 є - ОСОБА_2, ОСОБА_5.в інтересах якого діє його мати ОСОБА_4

Після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 заведена спадкова справа № 526\2011 (а.с. 78-90). Як видно із спадкової справи, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 написала заяву про відмову від спадщини після померлого чоловіка - ОСОБА_6 ОСОБА_3

28 жовтня 2011 року написав заяву про відмову від спадщини після смерті батька - ОСОБА_6

Після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 заведена спадкова справа № 527\2011 ( а.с. 92 -103). Заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_7 подали - мати ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3, в інтересах малолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_4 16 жовтня 2011 року.

Постановою державного нотаріуса Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області від 30 жовтня 2012 року ОСОБА_2С відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_6 (а.с. 32-33). Постановою державного нотаріуса Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області від 30 жовтня 2012 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_6( а.с. 34-35).

Відповідно до ст. 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь. Якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем. Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Відповідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

В розумінні ст. 233 ЦК України тяжкою обставиною вважається особистий стан фізичної особи або її близьких ( крайня необхідність, хвороба, тощо ), який примусив укласти право чин на вкрай невигідних для фізичної особи умовах. Тяжка обставина може бути підставою для визнання правочину недійсним, якщо учасник правочину знав про те, що друга сторона цього правочину діє за наявності тяжких обставин і намагався укласти правочин на умовах, які вкрай невигідні для іншої сторони. Але про наявність тяжких обставин сторона правочину може зробити висновок і з урахуванням згоди сторони, що діє під впливом тяжкої обставини, на вчинення правочину на вкрай невигідних для себе умовах.

В розумінні ст.ст. 1273, 1274 ЦК України відмова від спадщини є правом спадкоємців, а не обов'язком. Крім того, ч.6 ст 1273 ЦК України передбачає можливість відкликання відмови від прийняття спадщини, протягом строку, встановленого для її прийняття.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, написавши заяву про відмову від прийняття спадщини 06 та 28 жовтня 2011 року відповідно ( після спливу п»яти місяців після смерті ОСОБА_6), не були позбавлені можливості відкликати свої заяви, про що були обізнані під час підписання вказаних заяв.( а.с. 79-80).

Крім того, як видно із спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 написала заяву про прийняття спадщини після смерті сина.

ОСОБА_2, підписуючи одночасно ( в один і той самий день) - заяву про відмову від прийняття спадщини і заяву про прийняття спадщини, а ОСОБА_3 заяву про відмову від прийняття спадщини, позивачі не надали будь-яких доказів, що вони вчиняли такий правочин за наявності насильства, обману з боку інших осіб. Не надали доказів позивачі, щодо наявності тяжких обставини, а посилання на хворобу ОСОБА_2 не можуть бути прийняти до уваги, оскільки позивач хворіє впродовж тривалого часу, і медичні довідки надані позивачем ОСОБА_2 не стосуються періоду написання заяви про відмову від прийняття спадщини. Інших доводів щодо спростування висновків суду першої інстанції в апеляційній скарзі не наведено.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 -315, 317, 319 ЦПК України . колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 01 червня 2013 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: