Постанова № 3460333, 13.04.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.04.09Справа №2а-2487/08/1 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Єлжової Н.М., Тарасової О.М., за участю представника позивача Симоненко Л.В., представників відповідача Устюжанинової Е.В., Нафієвої Е.У.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірми «Крим» до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим

про спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство агрофірма «Крим» до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим про спонукання УПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим списати безнадійний борг Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірми «Крим» зі штрафних санкцій та пені згідно з Рішенням № 114 від 03.03.2008 року в сумі 97528,91 гривень, в тому числі штрафні санкції у сумі 45701,82 гривень та пеня у розмірі 51827,09 гривень.

Під час розгляду справи позивачем надано уточнений адміністративний позов, в якому він просить скасувати Рішення УПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим № 114 від 03.03.2008 року про застосування штрафних санкцій в сумі 45701,82 гривень та пені у розмірі 51827,09 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного Автономної Республіки Крим від 04.09.2008 року судом відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного Автономної Республіки Крим від 04.09.2008 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача уточнений адміністративний позов підтримав, зазначив, що УПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим винесено Рішення № 114 від 03.03.2008 року про застосування штрафних санкцій в сумі 45701,82 гривень та пені у розмірі 51827,09 гривень за період з 15.03.2007 року по 04.02.2008 року.

Представник позивача зазначив, що до Рішення УПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим № 114 від 03.03.2008 року було додано розрахунок суми штрафних санкцій та пені по особовому рахунку за цій період.

Однак, як пояснив представник позивача, сума штрафних санкцій та пені, яка вказана в Рішенні, не відповідає сумі, яка вказана в розрахунку, а саме:

-в Розрахунку сума штрафних санкцій складає 42745,07 гривень, а в Рішенні 45701,82 гривень;

-в Розрахунку сума пені складає 48851,10 гривень, а в Рішенні 51827,09 гривень.

У звязку з розбіжностями у розмірах штрафних санкцій та пені у розрахунку та Рішенні № 114 від 03.03.2008 року представник позивача просив скасувати Рішення УПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим № 114 від 03.03.2008 року.

Крім того, представник позивача зазначив, що при винесенні Рішення № 114 від 03.03.2008 року відповідачем порушено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлені ст.250 ГК України.

У судовому засіданні представники відповідача проти уточненого адміністративного позову заперечували, пояснили, що Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство агрофірма «Крим» несвоєчасно здійснює сплату обовязкових платежів, у звязку з чим станом на день розгляду справи загальна сума заборгованості позивача перед УПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим складає 898473,02 гривень.

Представники відповідача зазначили, що підстав для скасування Рішення УПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим № 114 від 03.03.2008 року немає, у звязку з чим позивач має сплатити суму боргу, просили у задоволенні уточненого позову відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказів в їх сукупності, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що відповідачем по справі являється Управління Пенсійного фонду в Бахчисарайському районі АРК.

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду в Бахчисарайському районі АРК у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються органами виконавчої влади та субєктами владних повноважень.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі”означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень”означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб”означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установлено законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство агрофірма «Крим» (надалі СЗАТ агрофірма «Крим») є юридичною особою, зареєстрованою 04.04.2000 року Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 571402, Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 41-15-01-31/176 від 08.10.2007 року.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 41-15-01-31/176 від 08.10.2007 року СЗАТ агрофірма «Крим» станом на 08.10.2007 року перебуває на обліку в реєстрі.

Відповідно до п.3.1 Статуту СЗАТ агрофірми «Крим», зареєстрованого Розпорядженням Бахчисарайської районної державної адміністрації № 190/5р від 04 квітня 2000 року, перереєстрованого Розпорядженням Бахчисарайської районної державної адміністрації № 380-р від 28 травня 2003 року СЗАТ агрофірма «Крим» є юридичною особою з моменту його державної реєстрації.

Таким чином, судом встановлено, що СЗАТ агрофірма «Крим» являється субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”№ 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон) всі відносини, які виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що СЗАТ агрофірма «Крим» під час здійснення підприємницької діяльності використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством.

Таким чином, СЗАТ агрофірма «Крим» являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону один календарний місяць.

Відповідно до частини 10 статті 20 Закону якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій п. 6 частини 1 статті 64 Закону надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.

Відповідно до частини 13 статті 106 Закону про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення.

Рішенням № 114 від 03.03.2008 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду до СЗАТ агрофірми «Крим» застосоване стягнення штрафу у розмірі 45701,82 гривень та нарахована пеня у розмірі 51872,09 гривень за період з 15.03.2007 року по 04.02.2008 року.

07.03.2008 року зазначене рішення було вручено відповідачу.

Перевіряючи законність та обґрунтованість винесення зазначеного рішення, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.2 частини 9 статті 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

-10 відсотків своєчасно не сплачених сум у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

-20 відсотків зазначених сум у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

-50 відсотків зазначених сум у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Відповідно до частини 1 статті 106 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобовязані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в розмірах, визначених законом. Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини 9 статті 106 Закону одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок фінансової санкції у разі несвоєчасної сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, як встановлено абзацом 3 підпункту 9.3.2. пункту 9.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N 21-1.

Таким чином, суд зауважує, що первинним джерелом інформації щодо застосованої до страхувальника фінансової санкції та пені служить саме Розрахунок фінансової санкції та пені по особовому рахунку, в якому зазначається сума заборгованості, дата її погашення, кількість днів прострочення, розмір штрафу та пені.

Отже, суд приходить до висновку, що розмір фінансових санкцій та пені, який застосований до страхувальника за певний період часу, у Рішенні про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду має співпадати з сумою фінансових санкцій та пені, яка первинно зазначена у Розрахунку фінансових санкцій та пені по особовому рахунку страхувальника.

Суд зазначає, що в Рішенні № 114 від 03.03.2008 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду зазначено про застосування до позивача штрафу у розмірі 45701,82 гривень та пені у розмірі 51872,09 гривень за період з 15.03.2007 року по 04.02.2008 року.

Однак, судом встановлено, що в Розрахунку фінансової санкції та пені по особовому рахунку СЗАТ агрофірми «Крим» за цей же період часу зазначений інші суми штрафу та пені.

Так, в Розрахунку фінансової санкції та пені по особовому рахунку СЗАТ агрофірми «Крим» за період з 15.03.2007 року по 04.02.2008 року сума штрафу складає 42745,07 гривень, а сума пені становить 48851,10 гривень, що повністю не відповідає відомостям, зазначеним в Рішенні № 114 від 03.03.2008 року.

Таким чином, УПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим необґрунтовано застосувало до СЗАТ агрофірми «Крим» на підставі Рішення № 114 від 03.03.2008 року за період з 15.03.2007 року по 04.02.2008 року фінансові санкції в розмірі 45701,82 гривень та пеню у розмірі 51872,09 гривень, оскільки вони не підтверджені розрахунком фінансових санкцій та пені та іншими доказами в судовому засіданні.

Суд зауважує, що в судовому засіданні відповідачеві надавалася можливість усунути зазначені недоліки, які не були виконанні відповідачем, а суд позбавлений можливості самостійно визначити, що в Рішенні УПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим № 114 від 03.03.2008 року зазначено вірно: розмір фінансових санкцій та пені чи період, за який вони застосовані.

Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та пені покладено на Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим.

В судовому засіданні відповідач не надав докази законності та обґрунтованості прийнятого рішення, тому суд не може визнати доведеним законність стягнення з відповідача штрафних санкцій та пені на підставі такого рішення.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи положення ст.250 Господарського кодексу України, а також п.4 Прикінцевих та перехідних положень ГК України, Управління пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим могло застосовувати до відповідача штрафні санкції протягом 6 місяців з дня виявленого порушення, але не пізніше як через 1 рік з дня порушення норми закону.

Таким чином, приймаючи до уваги розрахунок фінансових санкцій та пені по особовому рахунку СЗАТ агрофірми «Крим», а також обізнаність відповідача щодо наявності недоїмки СЗАТ агрофірми «Крим», саме з 2005-2006 року, за які були застосовані фінансові санкції в 2008 році, Рішення Управління ПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим № 114 від 03.03.2008 року було прийнято з пропуском терміну, передбаченого законодавством.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, субєкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього субєкта, визначених законом.

Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що Рішення УПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим № 114 від 03.03.2008 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду, яким до СЗАТ агрофірми «Крим» застосовані штрафні санкції та пеня не може бути визнане таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено), обґрунтовано та добросовісно, тому воно підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи уточнених позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Таким чином, суд вважає, що уточнені позовні вимоги являються обґрунтованими, підтверджуються доказами, дослідженими судом у судовому засіданні в їх сукупності, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У звязку зі складністю справи судом у судовому засіданні 13 квітня 2009 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови, в повному обсязі постанова складена 18 квітня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1.Уточнені позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати Рішення УПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим № 114 від 03.03.2008 року про застосування до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірми «Крим» (98433; АР Крим, Бахчисарайський район, с.Віліне, вул. Леніна,буд.128; ЄДРПОУ 22300435) фінансових санкцій та пені у розмірі 97528,91 гривень.

3.Стягнути на користь Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірми «Крим» з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3,40 гривень гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання її у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Трещова О.Р.