Постанова № 34603258, 04.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р. Справа№ 910/10413/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Шевченка Е.О.

за участю представників:

Від позивача: представник Різунов Р.С. - за довіреністю.

Від відповідача: представник не з'явився.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача,- представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська охоронна-страхова компанія"

на рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2013 року

у справі №910/10413/13 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"Провідна"

до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронна-

страхова компанія",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Публічне Акціонерне товариство "Дельта Банк"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 32 784,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронна-страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 32 784,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу № 06/0650814/1042/12 від 28.04.2012 року внаслідок настання страхового випадку -дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля "Сітроен", державний номер АА 9119 ВХ, а тому Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність водія автомобіля "Хюндай", державний номер АІ 7033 ВХ, якого визнано винним у скоєні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська охоронна-страхова компанія" (страховий поліс № АЕ/166088), а тому обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на Приватне акціонерне товариство "Українська охоронна-страхова компанія".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.07.2013 року у справі № 910/10413/13 позовні вимоги задоволено частково, та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова компанія" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Провідна" 31 784 (тридцять одну тисячу сімсот вісімдесят чотири) грн. 85 коп. заборгованості, 1 668 (одну тисячу шістсот шістдесят вісім) грн. 02 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано те, що страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля "Сітроен", державний номер АА 9119 ВХ, було виплачено Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоальянс Київ», тоді як жодних заяв вигодонабувача за договором, які б підтверджували сплату на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоальянс Київ» відшкодування за фактом ДТП від 20.10.2012 року, матеріали справи не містять.

Ухвалою від 14.10.2013 року Київським апеляційним господарським судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Публічне Акціонерне товариство "Дельта Банк".

Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить протокол судового засідання Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 року та розписка представника третьої особи.

Відповідно до абз. 2 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія" Провідна" (страховик) та Завісляк Людмилою Ігорівною (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу № 06/0650814/1042/12, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Сітроен", державний номер АА 9119 ВХ.

У п. 12 договору передбачено, що вигодонабувачем є Акціонерне товариство "Дельта Банк" ( ПАТ «Дельта Банк»).

За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Як встановлено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Встановлено, що 20.10.2012 року у м. Обухів по вул. Київська сталася ДТП за участю автомобіля марки "Сітроен", державний номер АА 9119 ВХ та автомобіля марки "Хюндай", державний номер АІ 7033 ВХ, яким керувала Грищенко Богдана Вікторівна.

Відповідно до Постанови Обухівського районного суду Київської області від 30.10.2012 року у справі № 3/1018/1943/12, Грищенко Богдану Вікторівну було визнано винною у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Встановлено, що внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено автомобіль "Сітроен", державний номер АА 9119 ВХ.

В силу ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Дана норма кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування".

Як свідчать матеріали справи, а саме звіт про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 06648/КВ від 28.11.2012 року, складеного Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Цурпаленко Е.В., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки "Сітроен", державний номер АА 9119 ВХ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 37 284, 97 грн.

Встановлено, що на підставі звіту про вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу та страхового акту позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 32 784, 85 грн. (за вирахуванням франшизи - 2 460,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 0060621 від 06.12.2012 року з призначенням платежу: оплата страхового відшкодування згідно договору № 06/0650814/1042/12, згідно страхового акту № 1001/06/38301 від 29.11.2012 року для Завісляк Л.І.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано те, що страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля "Сітроен", державний номер АА 9119 ВХ, було виплачено Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоальянс Київ», тоді як жодних заяв вигодонабувача за договором, які б підтверджували сплату на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоальянс Київ» відшкодування за фактом ДТП від 20.10.2012 року, матеріали справи не містять, з огляду на наступне.

Як вбачається з п. 12 договору добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу № 06/0650814/1042/12 від 28.04.2012 року, вигодонабувачем за даним договором є Акціонерне товариство "Дельта Банк".

Однак, матеріали справи свідчать про те, що Акціонерне товариство "Дельта Банк" листом за вих. № 05-1068226 від 27.11.2012 року повідомило Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" про те, що банк не заперечує щодо виплати страхового відшкодування ТОВу «Автоальянс Київ» по страховому випадку, що трапився 20.10.2012 року з автомобілем "Сітроен", державний номер АА 9119 ВХ.

Як свідчать матеріали справи, позивач з урахуванням листа Акціонерного товариства "Дельта Банк" платіжним дорученням № 0060621 від 06.12.2012 року сплатив страхове відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоальянс Київ» для Завісляк Людмили Ігорівни.

За таких обставин, судова колегія вважає необґрунтованими вищезазначені доводи апеляційної скарги.

Відповідно до п. 38.1.3. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку про те, що після виплати страхового відшкодування Страхувальнику до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" перейшло право вимоги до відповідальної особи.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 28.08.2012 року про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2011 року у справі № 23/279.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність Грищенко Богдани Вікторівни, яка є винною у ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська охоронна-страхова компанія", судова колегія дійшла висновку про те, що відповідальною особою перед Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" за відшкодування страхової виплати є Приватне акціонерне товариство "Українська охоронна-страхова компанія".

Матеріали справи свідчать про те, що 08.04.2012 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулося до Приватного акціонерного товариства Українська охоронна-страхова компанія" з вимогою № 208-05-ФПА на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 32 784,85 грн.

Проте, доказів виконання відповідачем зобов'язання по виплаті страхового відшкодування в порядку регресу в матеріалах справи відсутні.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з тим що позивач не зменшив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого на суму франшизи, яка встановлена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/166088 від 18.10.2012 року у розмірі 1 000,00 грн.

З огляду на встановлене судова колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 31 784, 85 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено частково, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції вірно покладено витрати з судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Українська охоронна-страхова компанія" на рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2013 року у справі № 910/10413/13 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/10413/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Пашкіна С.А.

Шевченко Е.О.