Ухвала суду № 3460130, 10.03.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-5982/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

10 березня 2009 р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Федорова М.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

                                                                       Маринчак Н.Є.

                                                                       Рибченка А.О.

секретар судового засідання                Міненко О.М.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 10.03.09р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргуДПІ у Романівському районі на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.02.2007

у справі        №11/33 НА

за позовом   Романівського сільського споживчого товариства

до                   ДПІ у Романівському районі

про                 визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Житомирської області від 11.05.2006 у справі №11/33-НА відмовлено в позові Романівського сільського споживчого товариства про визнання недійсним рішення Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції №0000022320/0 від 08.02.2006 (а.с.70-71, т.1).

ПостановоюЖитомирського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 у справі №11/33 НА, скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено: визнано недійсним рішення №0000022320/0 від 08.02.2006  в частині застосування фінансових санкцій в сумі 408997 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 20.01.2006 по 01.02.2006 працівниками Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції на підставі направлення №07 від 20.01.2006 проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Романівського сільського споживчого товариства за період з 01.10.2002 по 30.09.2005, за результатами якої складено акт №02-231/17-31460245 від 04.02.2006 року (а.с.4-24, т.1).

На підставі акту перевірки, за порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та згідно ст.17 цього ж Закону Романівським відділення Баранівської МДПІ прийнято рішення №0000022320 від 08.02.06, яким до позивача застосовано штрафні санкції на загальну суму 408997 грн. за не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій (а.с.25, Т.1).

Судами також встановлено, що в 2003 році ТОВ "Агропродукт" (покупець) та Романівське ССТ (продавець) уклали усну угоду, згідно якої останнє зобов'язувалося поставити партіями у власність покупцеві полуницю свіжу, а покупець зобов'язувався прийняти товар і оплатити його.

Згідно укладеної угоди між ТОВ "Агропродукт" та Романівським ССТ від 29.06.2004 без номеру, Романівське ССТ зобов'язалося поставити ТОВ "Агропродукт" сировину (полуницю свіжу) в кількості орієнтовно 20 тонн; ціни на полуницю встановлюються додатково на кожну поставлену партію в залежності від якості продукції і цін, що складається на ринку (п.2 угоди).

Також між Романівським ССТ (продавець) та ТОВ "Укрпектин" (покупець) укладено договір від 13.06.2005 за №18, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити партіями у власність покупцеві, а покупець приймати та оплачувати полуницю (товар) урожаю 2005 року; згідно п.5.1 договору розрахунки повинні здійснюватись в грошовій формі по безготівковому перерахунку на поточний рахунок продавця (а.с.98-105,т.1).

Готівкові кошти, які надходили від ТОВ "Агропродукт" та ТОВ ВПК "Укрпектин",  в касу Романівського ССТ згідно прибуткових ордерів зареалізовану полуницю, яка закуповувалася у населення, не проводилася черезреєстратори розрахункових операцій в 2003-2005 роках в сумі 81799,30 грн. (а.с.141-1153, т.1).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду другої інстанції, щодо задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно ст.1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) реєстратори розрахункових операцій (РРО) застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в  безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо)  при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та  послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових карток.

Як встановлено судами, позивачем полуниця поставлялася згідно договорів поставки, а не купівлі-продажу (а.с.98-104, т.1). При цьому дати оплати полуниці не завжди співпадали з датою отримання продукції, тобто має місце розірвання в часі між оплатою і поставкою позивачем товару, неповна оплата товару, тоді як згідно п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункові операції через РРО проводяться на повну суму покупки, тобто, і як вірно зазначено судами, при таких умовах застосування РРО було неможливе.

Також слід зазначити, що відповідно до п.12 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Таким чином, в даному випадку у податкового органу були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовані до позивача

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ДПІ у Романівському районі задоволенню не підлягає, а постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 у справі №11/33 НА – залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ДПІ у Романівському районізалишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 у справі №11/33 НА без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. ФедоровСуддіА.І. БрайкоГ.К. ГолубєваН.Є. МаринчакА.О.Рибченко

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар