Постанова № 34601297, 05.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа№ 910/2375/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Коршун Н.М.

за участю секретаря Драчук Р.А.

за участю представників:

від прокуратури не з'явився

від позивача-1 не з'явився

від позивача-2 Лещенко Н.С. - дов. б/н від 15.10.2013 р.

від відповідача Кулинич В.П. - дов. №44 від 04.03.2013 р.

розглянувши

апеляційну скаргу Прокурора з нагляду за додержанням законів у

транспортній сфері в Київській області

на ухвалу

господарського суду міста Києва

від 23.08.2013 р. (суддя Грєхова О.А.)

за заявою Відкритого акціонерного товариства «Шляхово-

будівельне управління №41»

про відстрочку виконання судового рішення

у справі №910/2375/13

за позовом Прокурора з нагляду за додержанням законів у

транспортній сфері в Київській області (далі Прокурор)

в інтересах держави в особі:

1) Публічного акціонерного товариства «Державна

акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

(далі - ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»)

2) Дочірнього підприємства «ШРБУ №100» ВАТ «ДАК

«Автомобільні дороги України»

(далі - ДП «ШРБУ №100»)

до Відкритого акціонерного товариства «Шляхово-

будівельне управління №41»

(далі - ВАТ «Шляхово-будівельне управління №41»)

про стягнення 180 582,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.08.2013 р. задоволено заяву ВАТ «Шляхово-будівельне управління №41» про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2013 р. у справі №910/2375/13 та відстрочено його виконання строком на один рік до 25.06.2014 року.

Не погодившись із згаданою ухвалою суду, Прокурор оскаржив її в апеляційному порядку, просив скасувати за наведених в скарзі підстав та відмовити ВАТ «Шляхово-будівельне управління №41» в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при вирішенні питання про надання відстрочки суд зобов'язаний враховувати не лише фінансовий стан заявника, а також фінансовий стан іншої сторони, в даному випадку ДП «ШРБУ №100». Задовольняючи заяву відповідача суд першої інстанції належним чином не дослідив фінансового стану позивача, не з'ясував, чи не завдасть шкоди майновим інтересам позивача задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення тощо.

Представники прокуратури та позивача-1 в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час і місце розгляду справи їх повідомлено належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали, з огляду на приписи ч.2 ст.102 ГПК України, апеляційний суд вважав за необхідне скаргу розглянути за їх відсутності.

Представник позивача-2 в судовому засіданні доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати та відмовити ВАТ «Шляхово-будівельне управління №41» в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а оскаржену ухвалу місцевого суду як законну та обґрунтовану залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 12.04.2013 р. позов задоволено частково, стягнуто з ВАТ «Шляхово-будівельне управління №41» на користь ДП «ШРБУ №100» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» 165 000,00 грн. основного боргу, 12 399,80 грн. пені, 3 159,86 грн. 3% річних. В іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2013 р., вищезгадане рішення змінено та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Позов задовольнити повністю. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління №41» на користь дочірнього підприємства «ШБУ №100» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 165 000,00 грн. - основного боргу, 12 408, 90 грн. - пені та 3 173,42 грн. - 3% річних.».

08.07.2013 р. на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 р. видано накази.

Положеннями ч.1 ст.121 ГПК України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

16.08.2013 р. до господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про відстрочку виконання судового рішення, в якій він просив суд відстрочити на один рік виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2013 р. у справі №910/2375/13. В обґрунтування своєї заяви відповідач повідомив, що ВАТ «Шляхово-будівельне управління №41» перебуває в скрутному фінансовому становищі, тому немає можливості виконати рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2013 р. у справі №910/2375/13 та сплатити відповідну суму заборгованості, яка є значною. Документальним підтвердженням скрутного фінансового становища відповідача вважав лист Відокремленого підрозділу дирекції з будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві від 30.07.2013 р. №ДН-6-6/725, постанову ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві про арешт коштів боржника, довідку ПАТ КБ «Правекс-банк» від 01.08.2013 р. №182/9982, довідку №979 від 01.08.2013 р. ПАТ «Укранський будівельно-інвестиційний банк» тощо.

Постановляючи оскаржену ухвалу, місцевий суд посилався на постанову пленуму Вищого господарського суду №9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», зокрема п.7.2., згідно якого підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому згоди сторін на вжиття передбачених статтею 121 ГПК заходів не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла в зв'язку з несплатою відповідачу виконаних ним робіт по влаштуванню під'їзних колій доріг «Залізнично-автомобільного мостового переходу через річку Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський - Дарниця», заборгованість перед ВАТ «Шляхово-будівельне управління №41» за виконання цих робіт становить 42 468 975,97 грн. Листом №ДН-6-6/725 від 30.07.2013 р. Дирекція з будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві ДТГО Південно-Західної залізниці повідомила, що відновлення державного фінансування за згадані роботи можливе не раніше вересня місяця 2013 р. Крім цього, на час вирішення заяви про відстрочку рішення банківські рахунки ВАТ «Шляхово-будівельне управління №41» арештовано, на них відсутні кошти, що підтверджено постановою про арешт коштів боржника від 02.07.2013 р. та довідками ПАТ КБ «Правекс-Банк» від 01.08.2013 р. №182/9982 та ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» від 01.08.2013 р. №979.

Таким чином місцевий суд вважав, що вищенаведені обставини ускладнюють виконання рішення господарського суду міста Києва у даній справі, натомість надання відстрочки його виконання забезпечить стабільність діяльності відповідача, надасть йому можливість акумулювання грошових коштів від своєї діяльності та віднайти матеріальні ресурси для майбутнього розрахунку із позивачем, відтак суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача і про відстрочення виконання рішення суду у справі №910/2375/13 на один рік до 25.06.2014 року.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками місцевого суду за таких обставин.

Як вище згадувалось, п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду №9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» визначено зокрема, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору тощо.

Натомість, задовольняючи заяву відповідача про відстрочку виконання рішення на підставі ст.121 ГПК України з врахуванням приписів п.7.2. наведеної раніше постанови пленуму Вищого господарського суду №9 від 17.10.2012 р., місцевий суд до уваги взяв лише фінансовий стан заявника та жодним чином не дослідив викладених позивачем-2 у відзиві на заяву про відстрочку виконання рішення обставин, не надав оцінки обґрунтованим та підкріпленим відповідними доказами аргументам позивача-2 щодо його скрутного фінансового становища, неодноразового порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань, умов укладених між позивачем-2 та відповідачем в ході розгляду господарських спорів мирових угод, жодну з яких відповідачем досі не виконано тощо.

Таким чином, вищезгадані обставини та письмові докази на їх підтвердження, які долучено до матеріалів справи, вказують на недобросовісність відповідача та його небажання виконувати взяті на себе грошові зобов'язання. Чинність ухвали суду про задоволення заяви останнього призведе до порушення майнових прав позивача-2 та до погіршення його фінансового становища тощо.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що наведені місцевим судом при постановленні оскарженої ухвали обґрунтування є помилковими, не можуть бути достатніми підставами для задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення, відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду - скасуванню.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача на підставі ст.49 ГПК України

Керуючись ст.ст.99, 101-106, ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 23.08.2013 р. у справі №910/2375/13 - скасувати.

2. В задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства «Шляхово- будівельне управління №41» про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2013 р. у справі №910/2375/13 - відмовити.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Шляхово- будівельне управління №41» (03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 32, ідентифікаційний код 31899285) в доход Державного бюджету України 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/2375/13 повернути до господарського суду міста Києва.

6. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Алданова С.О.

Коршун Н.М.