Ухвала суду № 3460103, 04.03.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                             №К-29885/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м.Київ, вул.Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2009  Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В.  

суддів                            Нечитайла О.М.

                                       Пилипчук Н.Г.

                                       Сергейчука О.А.

                                       Степашка О.І.

Сторони не повідомлялись.           

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку

на постанову   Господарського суду Донецької області від 15.06.2006  та ухвалу Донецького  апеляційного господарського суду від 15.08.2006

у справі№31/38а

за позовомДержавного підприємства «Донецька залізниця» в особі дорожнього фізкультурно-спортивного клубу «Локомотив»

до   Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:                                                         

Постановою Господарського суду Донецької області  від 15.06.2006, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2006, позовні вимоги Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі дорожнього фізкультурно-спортивного клубу «Локомотив» задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Донецьку  від 07.12.2005 №0001010821/0/36789/1015-16-23/4 та від 11.01.2006 №0001010821/1/261/10/15-16-23/4.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій  ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового, яким в позові відмовити, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач  у запереченнях на касаційну скаргу просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, судові рішення залишити без змін.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання структурним підрозділом  Донецької залізниці Дорожнім фізкультурно - спортивним клубом «Локомотив» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2003 по 30.06.2005, за результатами якої складено акт від 23.11.2005 №309-1516-23/4/26391512.

Згідно висновків акта перевірки, структурний підрозділ позивача порушив вимоги ст.8 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», п.8.2 ст.8 Інструкції «Про прибутковий податок з громадян», затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 №12, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 09.06.1993 за № 64, пп. «б» пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижений податок з доходів фізичних осіб в сумі 13211,27 грн., в тому числі у II півріччі 2003 року — в сумі 5391 грн., у 2004 році - в сумі 6157,78 грн., у І півріччі 2005 року - в сумі 1662,49 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001010821/1/261/10/15-16-23/4 від 11.01.2006 про визначення суми податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 33365,85 грн., у тому числі основний платіж в сумі 11118,95 грн., штрафні (фінансові) санкції – 22237,90 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в структурі Донецької залізниці функціонує Дорожній фізкультурно - спортивний клуб «Локомотив», основною метою якого є організація масової фізкультурно - оздоровчої та спортивної роботи серед залізничників та членів їх сімей, проведення спартакіад, турнірів та спортивних змагань з окремих видів спорту.

На протязі 2003 - 2005 років ДФСК «Локомотив» проводив ряд спортивних заходів у формі спартакіад з окремих видів спорту.

27.10.2003 керівництвом ДП «Донецька залізниця» прийняте розпорядження №2009-8/2302, яким передбачено, що для участі у спортивних заходах, які проводяться ДФСК «Локомотив», працівники залізниці направляються у відрядження з виплатою добових за рахунок коштів, що виділяються ДФСК «Локомотив» для проведення змагань. Проїзд учасників змагань повинні забезпечувати структурні підрозділи залізниці.

Згідно цього розпорядження працівники структурних підрозділів залізниці на підставі телеграм про проведення змагань та відповідних наказів (розпоряджень) керівників служб та підрозділів, направлялись у відрядження для участі у спортивних змаганнях з оформленням посвідчень про відрядження.

Видачу готівкових коштів на харчування учасникам спортивних змагань ДФСК «Локомотив» здійснював на підставі списків та заявок на участь в змаганнях, підписаних керівником і головою профспілки відповідного структурного підрозділу залізниці, а також згідно положень про проведення спортивних змагань та Постанови КМУ від 06.02.1992 №63 «Про впорядкування фінансування та матеріального забезпечення у галузі спорту».

Відповідно до п.2 ст.8 Декрету    КМУ «Про прибутковий податок з громадян» до сукупного оподатковуваного доходу включаються одержані   за місцем основної роботи (служби, навчання) доходи за виконання трудових обов'язків, у тому числі за сумісництвом,  за виконання робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств,       установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій   і натуральній формі крім сум виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, визначених у статті 5 цього Декрету.

Підпунктом 5.4.1 п.5 Інструкції «Про прибутковий податок з громадян», затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 №12, визначалось, що добові, в тому числі харчування за час перебування у відрядженні, відносяться до компенсаційних витрат, що не включаються в межах встановлених законодавством норм до сукупного оподатковуваного доходу.

Витрати на харчування, які видавались відрядженим працівникам ДФСК «Локомотив» - учасникам змагань - не перевищували норм, встановлених Постановою КМУ «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» від 23.04.1999 №663.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що нарахування позивачу сум податку на підставі ст.8 Декрету Кабінету міністрів України  «Про прибутковий податок з громадян» та п. «б» пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є безпідставним, оскільки кошти на харчування, виплачені  працівникам  за  основним  місцем  роботи  під  час відрядження не є доходом, який включається до сукупного оподатковуваного доходу, отриманого за місцем основної роботи, та не є додатковим благом, в розумінні п.1.1 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що включається до загального оподатковуваного доходу.

Щодо донарахування  позивачу податку з доходів фізичних осіб за 2004-2005 роки на суми, виплачені на харчування суддям змагань та студентам – учасникам спартакіад,  які не є працівниками  позивача, у сумі 493,35 грн., то судами вірно зазначено, що відповідно до абзацу 3 пп. «е» пп.4.2.9 п.4.2 ст.4  Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування  до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Згідно п.14.1 ст.14 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини (ст.13 цього Закону), однак, відповідно до пп.22.1.5 п.22.1 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», статті 11, 13, 14 цього Закону набирають чинності з 01.01.2005.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності прийнятих у справі рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

            Касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку відхилити, а постанову   Господарського суду Донецької області від 15.06.2006  та ухвалу Донецького  апеляційного господарського суду від 15.08.2006 залишити без змін.

            Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                               Головуючий                                                        Л.В.Ланченко 

                                 Судді                                                                  О.М.Нечитайло                                                                                                         

                                                                                                             Н.Г.Пилипчук                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  О.А.Сергейчук

                                                                                                             О.І.Степашко