УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2009 року №22а-9371/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого: Улицького В.З.
суддів: Багрія В.М., Обрізко І.М.
при секретарі судового засідання: Неміш О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу
за апеляційною скаргоюДПІ у Личаківському районі м. Львова
напостанову господарського суду Львівської області від 22.04.2008 року
за позовом ПП «Львівнафтопродукт-НГ»
до ДПІ у Личаківському районі м. Львова
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановила:
У лютому 2008 року ПП «Львівнафтопродукт-ГНГ» звернулося з позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2007 року №0001552320/0/10485 .
_____________
Суддя 1 інст.Пазичев В.М. №22а-9371/08/9104.doc №22а-9371/08/9104
Господарський суд Львівської області ряд.стат.звіту №2.11.1
Справа №25/84А/5015 Суддя доповідач – Улицький В.З.
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що за результатами планової документальної перевірки ДП «Львівнафтопродукт» ВАТ «Концерн Галнафтогаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова складено акт №178/23-2/32053053 від 17.05.2007 року.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2007 року №0001552320/0/10485 про визначення ДП «Львівнафтопродукт» ВАТ «Концерн Галнафтогаз» суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 243700,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 121850,00 грн.
ДП «Львівнафтопродукт» ВАТ «Концерн Галнафтогаз» було припинено шляхом його реорганізації у формі перетворення у ПП «Львівнафтопродукт-ГНГ», яке зареєстровано 07.12.2007 року виконавчим комітетом Львівської міської ради і яке є правонаступником ДП «Львівнафтопродукт» ВАТ «Концерн Галнафтогаз».
Вважаючи, що вищезгадуване податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду..
Постановою господарського суду Львівської області від 22.04.2008 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова №0001552320/010485 від 31.05.2007 року.
Постанову суду оскаржила ДПІ у Личаківському районі м. Львова. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що за результатами планової документальної перевірки ДП «Львівнафтопродукт» ВАТ «Концерн Галнафтогаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова складено акт №178/23-2/32053053 від 17.05.2007 року.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2007 року №0001552320/0/10485 про визначення ДП «Львівнафтопродукт» ВАТ «Концерн Галнафтогаз» суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 243700,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 121850,00 грн.
Відповідно до п.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції,
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Між ДП «Львівнафтоп-родукт» ВАТ «Концерн Галнафтогаз» (як Комітентом) та ТзОВ «ТД «Браво» (як Комісіонером) укладено договір комісії від 01.11.2006р., згідно п. 1.2 якого Комісіонер зобов'язаний за дорученням Комітента за винагороду здійснити від свого імені і за рахунок Комітента в строки і порядку, встановленими даним договором одну чи декілька зовнішньоекономічних операцій по експорту товарів, представлених Комітентом по номенклатурі, приведеній в специфікаціях до даного договору.
Факт виконання комісіонером - ТзОВ «Торговий дім «Браво» зобов'язань по договору комісії від 01.11.2006р. підтверджено, зокрема. Звітом Комісіонера за період з 01.11.2006р. по 30.11.2006р. та звітом Комісіонера за період з 01.12.2006р. по 31.12.2006р. Підтвердженням отримання позивачем коштів від ТзОВ «Торговий дім «Браво» за реалізовані ним комісійні товари слугує довідка №19/922 від 28.02.2008р. ЛВД ВАТ «Універсал Банк».
На виконання договору комісії від 01.11.2006р. ТзОВ «ТД «Браво» в період з 30.11,2006р. по 22.12.2006р. здійснило відвантаження на експорт отриманого на підставі Актів прийому передачі товару на комісію молока сухого незбираного на загальну суму 1 218 500 гри. (в тому числі за листопад - 403 500 грн., за грудень - 815 000 гри.) на користь нерезидента - Компанії SІА "SОМЕХ" (Латвія), з яким у Комісіонера укладено зовнішньоекономічний контракт №21/03 від 21.03.2006р. на поставку сухого знежиреного та сухого незбираного молока.
Отже, висновок ДПІ у Личаківському районі, як встановлено в ході судового розгляду справи, не в повній мірі відповідає фактичним обставинам та представленим належним та допустимим доказам, оскільки до зовнішньоекономічного контракту з Компанією SIА "SОМЕХ" (Латвія) № 21/03 від 21.03.2006 року було укладено додатки, які є невід'ємною частиною контракту, а саме: № 16 від 30.11.2006 року; № 17 від 30.11.2006 року; № 18 від 05.12.2006 року; № 19 від 08.12.2006 року; №20 від 22.12.2006 року. Відповідно, у цих додатках передбачено адреси розвантаження та вантажоотримувачі, якими і являються вищеназвані фірми.
Згідно вимог згаданої Інструкції у графі 8 «Одержувач» ВМД наводяться відомості про одержувача - нерезидента, на адресу якого повинен бути доставлений товар згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом") або іншим документом, який підтверджує наміри сторін. Дані вимоги виконані Декларантом в повному обсязі.
Податковим органом не спростовано факту здійснення експорту товару. Фактичне вивезення товарів за межі митної території України підтверджено записом на п'ятому основному аркуші («Примірник для декларанта») ВМД «задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі» із зазначенням дати фактичного вивезення, а також не наведено доказів неправомірного визначення бази оподаткування по зазначених вище операціях, як цього вимагає п. 3-7 Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України затвердженої наказом Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 21 березня 2002 р, № 163/121 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 березня 2002 р. за N 295/65 83.
Обсяг операцій з продажу молока сухого незбираного через комісіонера, що оподатковуються за нульовою ставкою у ДП «Львівнафтопродукт» ВАТ «Концерн Галнафтогаз», який згідно зазначених вище ВМД виступав відправником (експортером) – за листопад 2006р. - 403 500 грн., за грудень 2006р. - 815000 грн., в повній мірі відображено ДП «Львівнафтопродукт» в Деклараціях з податку на додану вартість за листопад, грудень 2006р., що підтверджено і актом перевірки.
Враховуючи, що вищенаведеними обставинами спростовано висновок акту перевірки про те, що представлені до перевірки вантажно-митні декларації за період листопад, грудень 2006р. оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, безпідставним є і висновок акту перевірки про порушення Підприємством п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме про безпідставне застосування позивачем ставки податку «0» відсотків до бази оподаткування по експортних операціях в листопаді, грудні 2006р.
Згідно п.п.1.1 п.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (із змінами і доповненнями) (надалі - Порядку 327), цей Порядок розроблено відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання).
Згідно п.п.1.7 п.1 Порядку 327, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
В порушення п.п.2.3.2 п.2 Порядку 327, відповідачем не вказано, якій саме нормі чинного законодавства не відповідає оформлення представлених позивачем доказів, а також які саме конкретні докази, які не представлені позивачем в судове засідання , є обов'язковими для обгрунтування правомірності його дій.
Апелянт як в Акті перевірки, так і у своєму відзиві не заперечує факт подання для перевірки всіх витребуваних працівниками ДПІ документів.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що визначення позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій документально не обгрунтоване, суперечить вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», та як свідчать матеріали справи, вимоги позивача, що викладені у позовній заяві, обгрунтовані та доведені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Оцінивши зібрані докази у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і необгрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів –
ухвалила:
Апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 22.04.2008 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
В. Улицький
В. Багрій
І. Обрізко
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 3459977, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.03.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 22а-9371/08/9104. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: