Ухвала суду № 3459928, 25.03.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції – суддя  Смагар С. В.

Суддя-доповідач - Яманко В. Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2009 року                                                                                                                                                                  справа № 2-а-31204/08/0570

зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26, корпус 3

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                                     Яманко  В. Г.

суддів:                                                                                           Міронової  Г. М.

при секретарі судового засіданняШаптали  Н. К.

Білоус К. І. за участю представників: від позивача:Сулімова С. О. за дов. № 111/10 від 24 березня 2009 року,від відповідача:не з’явився, повідомлений належним чином,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у м. Харцизькуна постанову Донецького окружного адміністративного суду від

по адміністративній справі18 грудня  2008 року (складена у повному обсязі 23 грудня 2008 року)

№ 2-а-31204/08 (суддя Смагар С. В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс», м. ХарцизькдоДержавної податкової інспекції у м. Харцизькупровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення про зменшення  бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИЛА:

До Донецького окружного адміністративного суду 14 листопада 2008 року надійшла позовна заява (арк. справи 2-3) товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» (далі за текстом - ТОВ «Армлит-Донбасс») до державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000212340/0 від 21 жовтня 2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 71154 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 21970 грн. 70 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року по справі № 2-а-31204/08 (арк. справи 98-99) позов ТОВ «Армлит-Донбасс» був задоволений повністю, визнане недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Харцизьку № 0000212340/0 від 21 жовтня 2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень, червень, липень 2008 року у розмірі 71154 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 21970 грн. 70 коп.

В апеляційній скарзі (арк. справи 109) відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. До судового засідання представник відповідача не з’явився, про час та дату слухання були повідомлені своєчасно, про що свідчить поштове повідомлення (арк. справи 115).

Позивач заперечував проти апеляційної скарги (арк. справи 124-125) та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» є юридичною особою,  про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію (арк. справи 4, 5), яке включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 31649644 (арк. справи 6).

Згідно свідоцтва № 06747977 (арк. справи 7) ТОВ «Армлит-Донбасс» зареєстровано 23 січня 2006 року в ДПІ у м. Харцизьку як платник податку на додану вартість. 

Посадовими особами державної податкової інспекції у м. Харцизьку: головним державним податковим-ревізором відділу контролю за відшкодування ПДВ Гончаровою Г. О. та старшим державним податковим-ревізором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ Передерій Ю. О. на підставі службових посвідчень, відповідно до пунктів 1, 3, 4 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”  20 жовтня 2008 року була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Армлит-Донбасс» щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Поліметстрой» за період з 1 квітня 2008 року по 31 липня 2008 року. За результатами перевірки був складений акт № 2289/23-4/31649644 від 21 жовтня 2008 року (арк. справи 74-78). На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Харцизьку було прийнято оспорювань позивачем податкове повідомлення-рішення № 0000212340/0 від 21 жовтня 2008 року (арк. справи 79), в якому було визначено про завищення в порушення вимог пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість усього за перевірений період на суму 71154 грн., у тому числі в податкових деклараціях з ПДВ: за травень 2008 року на суму 40875 грн., за червень 2008 року – 3833 грн., за липень 2008 року – 26446 грн., з застосуванням на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафних (фінансових) санкцій на суму 21970 грн. 70 коп.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони  на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посадові особи ДПІ у м. Харцизьку здійснили перевірку у відповідності до пунктів 1, 3, 4 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», за якими органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі);

3)  одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України;

4) запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

16 вересня 2008 року ДПІ у м. Харцизьку була отримана з ДПІ у Київському районі м. Донецька довідка № 3974/23-3/35127824 від 12 вересня 2008 року (арк. справи 89-90) про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Промтек-Холдінг» з питань взаємовідносин з ТОВ «Поліметстрой» за квітень 2008 року. 11 серпня 2008 року  ДПІ у м. Харцизьку з Костянтинівської ОДПІ була отримана довідка № 476/23-3-33980765 від 8 серпня 2008 року (арк. справи 91) про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Поліметстрой» з питань правових відносин з ТОВ «Армлит-Донбасс» за квітень, травень 2008 року.

Вищевказані довідки стали підставою для складання та надіслання ДПІ у м. Харцизьку запитів до ТОВ «Армлит-Донбасс» про надання інформації та документів для проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкових зобов’язань за господарськими операціями з ТОВ «Поліметстрой» (арк. справи 117, 118, 120, 121). 17 та 20 жовтня 2008 року ТОВ «Армлит-Донбасс» були надані до ДПІ у м. Харцизьку документи для проведення перевірки (арк. справи 119, 122).

Як зазначив відповідач в апеляційній скарзі (арк. справи 109) перевіркою було встановлено, що ТОВ «Армлит-Донбасс» придбав продукцію – чавун, феромарганець, феросиліцій у ТОВ «Поліметстрой», який не є виробником. Постачальниками вказаної продукції ТОВ «Поліметстрой» є ТОВ «Промтек-Холдінг», яке також є посередником. Постачальником продукції ТОВ «Поліметстрой» є ТОВ «Єльта-Сервіс», яке постановою господарського суду Донецької області від 12 червня 2008 року по справі № 45/99б визнано банкрутом. За результатами ліквідаційної процедури ухвалою господарського суду Донецької області від 27 червня 2008 року по справі № 45/99б  (арк. справи 123) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Єльта-Сервіс», юридичну особу-банкрута – ліквідовано. За відомостями Управління державної реєстрації 8 липня 2008 року внесений запис про державну реєстрацію припинення за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи – ТОВ «Єльта-Сервіс» банкрутом. На підставі відомостей з Управління державної реєстрації ДПІ у Київському районі м. Донецька було складено 18 липня 2008 року акт № 93 про анулювання реєстрації ТОВ «Єльта-Сервіс» як платника податку на додану вартість, з обліку вказане товариство знято 28 липня 2008 року. За висновком ДПІ у м. Харцизьку ТОВ «Армліт-Донбасс» у травні, червні, липні 2008 року зависило податковий кредит та відповідно бюджетне відшкодування на суми податку на додану вартість заявлене на розрахунковий рахунок, які, у зв’язку з ліквідацією в процедурі банкрутства ТОВ «Єльта-Сервіс», яке не мало господарських відносин з позивачем, а було посередником по ланцюгу,  не можливо підтвердити.

Суд першої інстанції визнав недійсним прийняте ДПІ у м. Харцизьку податкове повідомлення-рішення №  0000212340/0 від 21 жовтня 2008 року, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, за договором № 88/07 від 1 червня 2007 року (арк. справи 9-10), укладеним між ТОВ «Поліметстрой» («Постачальник»)  та ТОВ «Армлит-Донбасс» («Покупець»), Постачальник зобов’язувався поставити, а Покупець прийняти продукцію, а саме: чавун, феросиліцій, феромарганець в найменуванні, номенклатурі, кількості та за ціною визначеною на момент відвантаження. Договір діяв до 31 грудня 2007 року.  За додатковою угодою № 1 від 12 грудня 2007 року (арк. справи 4) строк дії договору був продовжений до 31 грудня 2008 року. Виконання умов договору ТОВ "Поліметстрой" щодо поставки продукції підтверджується накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними (арк. справи 12-53). Оплата ТОВ "Армлит-Донбасс" поставленої продукції за договором підтверджена платіжними дорученнями (арк. справи 54-61).

 В акті перевірки податковим органом порушень щодо складання податкових накладних, порушень при веденні податкового та бухгалтерського обліку позивачем за господарською операцією з ТОВ "Поліметстрой" встановлено не було. Договір та первинні документи до нього недійсними не визнавалися. Податкові накладні були відображені в відповідному реєстрі та сума податку на додану вартість за ними була включена до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, що підтверджується податковим органом та порушень з цього приводу при перевірці не визначалося.

ТОВ "Армлит-Донбасс" були подані до ДПІ у м. Харцизьку податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2008 року вх. № 13286 від 19 травня 2008 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 315323 грн., заявою про повернення бюджетного відшкодування  (арк. справи 62-64), податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2008 року вх. № 15568 від 18 червня 2008 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 269280 грн., заявою про повернення бюджетного відшкодування (арк. справи 65-67), податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2008 року вх. № 20963 від 18 липня 2008 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі  136075 грн., заявою про повернення бюджетного відшкодування (арк. справи 68-70). Податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2008 року вх. № 24720 від 19 серпня 2008 року були виправлені помилки за квітень 2008 року (арк. справи 71-73) та заявлена сума бюджетного відшкодування у розмірі 416843 грн., що вбачається як з декларації, так і з доданих до неї розрахунку суми бюджетного відшкодування та заяви про повернення сум відшкодування ПДВ.

Висновок відповідача викладений в акті перевірки про те, що ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що неможливо визначити підприємство–виробника, який повинен був сплатити відповідну суму податку на додану вартість до державного бюджету не ґрунтується на вимогах закону. Так, нормами Закону України "Про податок на додану вартість"  право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника. Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року зі змінами та доповненнями станом  податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, а відповідно до пункту 1.8 статті 1 зазначеного Закону бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Тому, суд не погоджується з посиланням відповідача на порушення позивачем вимог пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки спірним у цій справі є питання про право позивача на податковий кредит, а зазначений пункт 1.8 дає лише визначення терміну "бюджетне відшкодування" і не визначає жодних підстав, від яких би залежало право на податковий кредит.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.  Відповідач порушень позивачем вимог цього підпункту у спірний період не встановлював.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Сума бюджетного відшкодування безпосередньо залежить від правильності визначення платником податку на додану вартість, у даному випадку позивачем, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правомірність формування яких відповідач не заперечував при перевірці.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Статтею 19 Конституції України  визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України "Про податок на додану вартість" залежність права покупця товару на податковий кредит від результатів зустрічних перевірок податкових органів до виробника не передбачена, так само, як не передбачено законом взагалі проведення цих перевірок та зменшення за їх результатами суми бюджетного відшкодування при не підтвердженні формування податкових зобов'язань одним з постачальників товару по ланцюгу.

Чинне законодавство України, зокрема й Закон України "Про податок на додану вартість", не встановлюють обов'язок покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до приписів Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. У даній справі такий обов'язок покладений податковою інспекцією на позивача, що суперечить вимогам чинного законодавства.  При цьому, відповідачем не був врахований той факт, що дотримання продавцем – постачальником продукції –  ТОВ «Поліметстрой» вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов’язань  було перевірено Костянтинівською ОДПІ та порушень при цьому не встановлено, про що свідчить довідка (арк. справи 91). Той факт, що ТОВ "Єльта-Сервіс" було ліквідовано в процедурі банкрутства з причин не пов'язаних з порушенням вимог податкового законодавства та виключено, у зв'язку з цим з обліку платників податку на додану вартість 28 липня 2008 року, безпосередньо не пов'язане з позивачем, який не приймав участь в господарських операціях з вказаним підприємством та сформував спірний податковий кредит у травні, червні, липні 2008 року за результатами господарських відносин з ТОВ "Поліметстрой", які були перевірені як Костянтинівською ОДПІ, так в ДПІ у м. Харцизьку та порушень при формуванні бази оподаткування встановлено не було. Визнання судом незаконним визначення суми завищення відшкодування податку на додану вартість обумовило скасування застосованих за підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».на завищену суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 21970 грн. 70 коп. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Харцизьку № 0000212340/0 від 21 жовтня 2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень, червень, липень 2008 року у розмірі 71154 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 21970 грн. 70 коп.

         На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення його без змін, а апеляційної скарги – без задоволення. 

         Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Харцизьку  на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року у справі № 2-а-31204/08 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня  2008 року у справі № 2-а-31204/08 – залишити без змін.

Ухвала складена, підписана колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 25 березня 2009  року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий:                                                                                                                                                                                     В.Г.Яманко

Судді                                                                                                                                                                                                 Г.М.Міронова

                                                                                                                                                                                                               Н.К.Шаптала