Ухвала суду № 34591366, 01.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2013 р. Справа № 126146/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Губач Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясопереробное підприємство «Інтеркомерс» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

23.05.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем за результатом планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року складено акт № 16/23-а/22363909 від 21.02.2011 року. На підставі даного акту винесено податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 року № 000196/2300/3403, яким визначено їм податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 192185,63 грн., з яких 152748,50 грн. зобов`язання за основним платежем, 38437,13 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 р. № 000195/2300/3403, яким визначено позивачу грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 294498,27 грн., з яких 235598,61 грн. зобов`язання за основним платежем, 58899,66 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Просить скасувати вищенаведені податкові повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області від 10.03.2011 року № 000195/2300/3403. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області від 10.03.2011 року № 000196/2300/3403.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що в акті перевірки правомірно зроблено висновок про заниження податку на додану вартість в сумі 235598,61 грн. та завищення значення рядка 26 «Залишок від`ємного значення ПДВ» податкової декларації за вересень 2010 року на суму 26948,0 грн.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Дорош А.Б. надала пояснення та просить апеляційну скаргу задовольнити.

Представник позивача Батруха Р.Б. у ході апеляційного розгляду надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Ухвалою суду про процесуальне правонаступництво замінено відповідача Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області на його правонаступника Державну податкову інспекцію у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що мотиви податкового органу для висновку про недійсність правочину укладеного вказаними суб»єктами господарювання такі самі, як і при оцінці договору № 1-00000019 від 01.12.2009 р. укладеного ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»та ПП «Фірмою «Юкос», тому з тих самих підстав суд вважає такі доводи невмотивованими та до уваги не приймає.

Також належним чином оформленими документами підтверджено позивачем віднесення до податкового кредиту витрат на придбання обладнання для ковбасного виробництва у ПП «ВПК «Каскад», тому висновок про завищення податкового кредиту в сумі 262546,16 грн. не ґрунтується на матеріалах справи.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що за наслідками планової виїзної перевірки ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р. складено Акт № 16/23-а/22363909 від 21.02.2011 р.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Жовківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 р. № 000196/2300/3403, яким визначено ТзОВ «МПП «Інтеркомерс» податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 192185,63 грн., з яких 152748,50 грн. зобов'язання за основним платежем, 38437,13 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 р. № 000195/2300/3403, яким визначено позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 294498,27 грн., з яких 235598,61 грн. зобов'язання за основним платежем, 58899,66 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «МПП «Інтеркомерс» п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. зі змінами та доповненнями (надалі Закон № 334/94), завищення валових витрат в сумі 652630,70 грн.

Висновок про зазначене порушення податкового законодавства ТзОВ «МПП «Інтеркомерс» ґрунтується на даних перевірки контрагента позивача ПП «Фірми «Юкос»№ 473/23-2/36500418 від 07.09.2010 р., вважає, що договір поставки № 1-00000019 від 01.12.2009 р. укладений ПП «Фірмою «Юкос» та ТзОВ «МПП «Інтеркомерс» без мети настання реальних наслідків, а з наміром здійснення удаваних операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей та є нікчемним, оскільки у ході проведення перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 334/94 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. (п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94).

Згідно п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи між ПП «Фірмою «Юкос» (продавець) та ТзОВ «МПП «Інтеркомерс» (покупець) укладено договір № 1-00000019 від 01.12.2009 р. за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець належним чином прийняти та оплатити товар (м'ясну продукцію) в кількості та асортименті, згідно товарних накладних, підписаних та завірених сторонами.

Не приймаються до уваги посилання податкового органу на нікчемність укладеного договору.

Особами, які вчинили правочин дотримані загальні вимоги, необхідні для його чинності (ст. 203 Цивільного кодексу України).

Не було встановлено жодних фактів, які б послужили підставою для висновку про те, що договір № 1-00000019 від 01.12.2009 р. є таким, що порушує публічний порядок в ході проведення перевірки ТзОВ «МПП «Інтеркомерс».

До перевірки та для огляду суду на підтвердження виконання умов вказаного договору представлено видаткові накладні: № РН-12-1001 від 10.12.2009 р., № РН-12-2103 від 21.12.2009 р., № РН-1-02002 від 02.01.2010 р., № РН-1-18001 від 18.01.2010 р. Сторонами належним чином оформлено податкові накладні. Отриману продукцію оплачено та в подальшому реалізовано контрагентам ТзОВ «МПП «Інтеркомерс», що сторони у даній справі не оспорюють. Господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що зазначені докази визнані достатніми для підтвердження поставки товару від ПП «Фірми «Юкос», а доводи податкового органу про не підтвердження наявності поставки необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що позивачем правомірно віднесено до валових витрат у спірний період суму 652630,70 грн. з операцій придбання ТМЦ у ПП «Фірми «Юкос».

Щодо ппорушення ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»п.5.1 п.п. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., завищення валових витрат в сумі 219556,88 грн. слід зазначити.

Висновок про зазначене порушення податкового законодавства ТзОВ «МПП «Інтеркомерс» мотивується тим, що витрати на придбання послуг у ТзОВ «Вопак-Трейд» по договору № 301008-06 від 30.10.2008 р.; ТзОВ «СТМ Сучасні торгівельні мережі» по договору № 967-08 від 19.12.2008 р.; ТзОВ «Пакко Холдинг» по договору № 236-07ІКП від 01.09.2007 р.; ТзОВ «Реклама-Трейд»по договору № 19702 від 01.03.2010 р.; ПП «Зовнішня реклама» по договорах № 01-26-1 від 26.01.2010 р., № 03-09-1 від 09.03.2010 р.; не пов'язані з господарською діяльністю платника.

Під час перевірки перевіряючим представлено акти виконаних робіт на підтвердження надання послуг (у акті в таблицях міститься їх перелік), докази проведення розрахунків між сторонами, копії податкових накладних. Жодних порушень в оформленні документів податковим органом не встановлено. Обставини щодо надання інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг вказаними контрагентами податковим органом не заперечується.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що посилання ДПІ у Жовківському районі на недоведеність економічного ефекту для підприємства та його господарської діяльності наданих послуг, є обґрунтованими доводи позивача про те, що результатом послуг наданих виконавцями є придбання потенційними покупцями товару, який реалізує позивач, тому зазначені витрати безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю платника податку. Крім того, слід врахувати, що податковим органом не було встановлено також факту не використання наданих послуг у господарській діяльності платника.

Таким чином, ТзОВ «МПП «Інтеркомерс» правомірно включено до складу валових витрат сплачені (нараховані) витрати за надані йому інформаційно-консультаційні та маркетингові послуги.

Щодо порушення ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»п.1.25 ст. 1, пп.5.2.8 п.5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., завищення валових витрат в ІУ кв.2009 р. на суму 38992,96 грн.

До такого переконання перевіряючі прийшли, стверджуючи, що дебіторська заборгованість по ТзОВ МПП «Інтеркомерс»в сумі 233957,8 грн., яка включає в себе суму ПДВ 38992,96 грн., відноситься до складу валових витрат без суми ПДВ.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону № 334/94 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку (пп.5.2.8 п.5.2 ст. 5 Закону № 334/94).

ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»до складу валових витрат підприємства віднесено у ІV кв. 2009 р. суму 233957,8 грн., в т.ч. ПДВ 38992,96 грн. дебіторської заборгованості по ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет», як безнадійну, на підставі рішення господарського суду Львівської області та наказу про примусове стягнення № 23/36 від 22.05.2009 р. та постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17.09.2009 р.

Як вказує позивач у позовній заяві, а також зазначає податковий орган у акті перевірки сума безнадійної заборгованості включається до валових витрат у частині, що не була зарахована до валових витрат і при цьому, закон не передбачає вимоги зменшення такої заборгованості на суму податку на додану вартість, що нарахована на вартість відвантажених товарів (наданих послуг, робіт).

З огляду на вищевикладені обставини справи, доводи представників сторін суд вважає документально не обґрунтованим висновок акту перевірки про заниження ТзОВ МПП «Інтеркомерс» податку на прибуток в сумі 153748,56 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 000196/2300/3403 від 10.03.2011 р. підлягає скасуванню.

Податковий орган у акті перевірки від 21.02.2011 р. № 16/23-а/22363909 робить висновок про неправомірне формування ТзОВ «МПП «Інтеркомерс» податкового кредиту - завищення його в сумі 262546,16 грн., порушення платником пп.7.4.1, пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (надалі Закон № 168), платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону).

Суд першої інстанції правильно зазначив, що при оцінці підставності визначення позивачем валових витрат з господарських операцій у правовідносинах позивача з ПП «Фірмою «Юкос», ТзОВ «Вопак-Трейд», ТзОВ «СТМ Сучасні торгівельні мережі», ТзОВ «Пакко Холдинг», ТзОВ «Реклама-Трейд», ПП «Зовнішня реклама» та вищевказаних доказів судом не встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства при формуванні податкового кредиту у зв»язку з придбанням товарів (послуг) у вищевказаних контрагентів.

Придбання позивачем товарів (послуг) підтверджується відповідними первинними фінансово-господарськими документами.

Що стосується покликання відповідача в Акті перевірки позивачем порушено вимоги Закону № 168/97 (п.п.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4 пп.7.4 ст. 7), безпідставно включено до податкового кредиту у листопаді 2009 р. ПДВ на суму 12516,40 грн. по операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «Універсалбуд», оскільки укладений позивачем з вказаним контрагентом правочин є удаваним, вчиненим без наміру створення правових наслідків.

ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»у листопаді 2009 р. понесено витрати по ремонтно-будівельних роботах від ПП «Універсалбуд», що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад № 0144, сторонами оформлено податкову накладну.

Враховуючи, що мотиви податкового органу для висновку про недійсність правочину укладеного вказаними суб'єктами господарювання такі самі, як і при оцінці договору № 1-00000019 від 01.12.2009 р. укладеного ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»та ПП «Фірмою «Юкос», тому з тих самих підстав суд вважає такі доводи невмотивованими та до уваги не приймає.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що належним чином оформленими документами підтверджено позивачем віднесення до податкового кредиту витрат на придбання обладнання для ковбасного виробництва у ПП «ВПК «Каскад», тому висновок про завищення податкового кредиту в сумі 262546,16 грн. не ґрунтується на матеріалах справи.

З огляду на викладене, податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 294498,27 грн. визначено позивачу протиправно, а податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 р. № 000195/2300/3403 підлягає скасуванню.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року у справі №2а-5879/11/1370- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І.Запотічний