Ухвала суду № 34591360, 01.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2013 р. Справа № 131258/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Губач Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року у справі за позовом державного підприємства «Львіввугілля» до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, -

В С Т А Н О В И Л А:

29.06.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання нечинним податкового повідомлення рішення № 0009462401/0 від 26.10.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вважає вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки передача майна, за відчуження якого нараховано штрафні санкції, була здійснена від одного підприємства іншому, що належать до сфери управління одного і того ж органу, а тому вказана передача не є відчуженням, оскільки власник майна та орган управління не змінився.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області № 0009462401/0 від 26.10.2010 року.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що в порушення п. п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем відчужено заставне майно, а саме котедж балансовою вартістю 282959 грн., без попередньої згоди на таке відчуження.

Ухвалою суду про процесуальне правонаступництво замінено відповідача Державну податкову інспекцію у Сокальському районі Львівської області на його правонаступника Сокальську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Львівській області.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Рождественська Л.П. надала пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що згідно Статуту ДП «Львіввугілля» майно ДП «Львіввугілля»є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Державне підприємство «Львіввугілля» засноване на державній формі власності та належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. Органом управління майном ДП «Львіввугілля» є Міністерство вугільної промисловості України. Відтак передача державного майна від одного підприємства іншому, що належить до сфери управління одного і того ж органу, уповноваженого управляти державним майном, не є відчуженням, оскільки власник майна та орган управління майном не змінився.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ДП «Львіввугілля» зареєстроване 17.01.2003 року, що підтверджено Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 352733 від 25.05.2011 року. Позивача узято на облік в органах ДПС 28.01.2003 року за № 318, згідно Довідки № 77 від 19.04.2010 року.

В період з 30.06.2010 року по 17.08.2010 року ДПІ у Сокальському районі Львівської області проведено планову виїзну перевірку ДП «Львіввугілля», про що складено Акт № 835/23-01/32323256 від 13.10.2010 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого не узгоджено з податковим органом операції з відчуження активів, що знаходяться у податковій заставі, а саме котедж на суму 282959 грн.

26.10.2010 року відповідачем на підставі Акта перевірки № 835/23-01/32323256 від 13.10.2010 року прийнято податкове повідомлення рішення форми №0009462401/0, яким встановлено порушення ДП «Львіввугілля» вимог п. п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зв'язку з чим зобов'язано сплатити штраф у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, що складає 282959 грн.

Позивач з прийнятим податковим повідомленням рішенням не погодився, оскаржив вказане рішення в порядку, передбаченому п. п. 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За наслідками апеляційного оскарження вказаного податкового повідомлення рішення оскаржуване податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Наказом Міністерства палива та енергетики України № 296 від 17.05.2002 р. «Про передачу котеджів» зобов'язано ВО «Бурвуглекомплекс» передати на баланс підприємства, а ДП «Макіїввугілля» прийняти на баланс котедж, що знаходиться за адресою: с. Петропавловська Борщагівка, Київської області, вул. Київська, 38.

Наказом Міністерства вугільної політики України № 239 від 26.06.2007 р. визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства палива та енергетики України від 17.02.2002 р. № 239 «Про передачу котеджів», повернуто сторони у попередній стан.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Згідно п. 1.17. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Згідно п. п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 цього ж Закону платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, у тому числі купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Згідно п. п. 17.1.8. п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом Міністерства палива та енергетики № 296 від 17.05.2002 року ДП «Рембудтранс» зобов'язано передати на баланс Державній холдинговій компанії «Львіввугілля» котедж, що знаходиться за адресою Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Київська, 38. Наказом Міністерства вугільної промисловості України № 239 від 26.06.2007 року визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства палива та енергетики № 296 від 17.05.2002 року «Про передачу котеджів», тобто повернуто сторони у попередній стан. Розпорядженням генерального директора ДП «Львіввугілля» № 78 від 11.11.2008 року знято з балансу нерухоме майно об'єкта державної власності.

Акт прийому-передачі спірного майна між ДП «Львіввугілля»і ДП «Макіїввугілля» не складався, оскільки Наказом Наказом Міністерства вугільної промисловості України № 239 від 26.06.2007 року сторони повернуто у попередній стан, а Міністерство вугільної промисловості України не зобов'язувало ДП «Львіввугілля»вчиняти дії щодо передачі майна.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.11.2007 року котедж, що знаходиться за адресою Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Київська, 38, на праві господарського відання належить ДП «Макіїввугілля» (встановлено Львівським апеляційним адміністративним судом, ухвала суду від 05.05.2011 року (а. с. 210-211)). Відтак на момент реєстрації податкової застави 04.07.2008 року (підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави а. с. 183-185) вказане майно не належало позивачу.

Також згідно Статуту ДП «Львіввугілля» майно ДП «Львіввугілля» є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Державне підприємство «Львіввугілля» засноване на державній формі власності та належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. Органом управління майном ДП «Львіввугілля» є Міністерство вугільної промисловості України. Відтак передача державного майна від одного підприємства іншому, що належить до сфери управління одного і того ж органу, уповноваженого управляти державним майном, не є відчуженням, оскільки власник майна та орган управління майном не змінився.

Згідно ст. 136 Господарського Кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником, з обмеженням правомочності і розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника.

Стаття 8.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачає узгодження операцій із заставленими активами при відчуженні майна. В даному випадку відчуження не відбулося, оскільки ні форма власності ні власник не змінилися.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем не порушено вимог п. п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року у справі №2а-7248/11/1370- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І.Запотічний