Постанова № 34577152, 03.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 р.Справа № 2а-4468/12/1470

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Заболотної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «Нарп» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «Нарп» до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Миколаївський авіаремонтний завод «Нарп» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 08.08.12 року №0000341600, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 219 985грн., та №0000331600, яким ДП «НАРП» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 136 269грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 68 135грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом не надано доказів, які б підтверджували наявність факту порушення Підприємством вимог податкового законодавства.

Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем з його контрагентом - ТОВ «АТД-Сервіс» та безпідставне віднесення Підприємством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за цими операціями, не ґрунтується на законі та суперечить фактичним обставинам справи.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «Нарп», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі шляхом заміни Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби його правонаступником Державною податковою інспекцією у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області.

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Державна податкова інспекція у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби підлягає заміні її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем за результатами позапланової виїзної перевірки ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року в частині проведення взаєморозрахунків з ТОВ «АТД-Сервіс», висновки якої відображені в акті перевірки від 20.07.2012 року № 1577/16-00/09794409.

Податковим органом встановлено порушення позивачем вимог пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1., пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп. 7.7.1, пп.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за період з червня 2009 року по грудень 2010 року на загальну суму 345 176 грн., завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за період липень, серпень, жовтень, листопад 2009 року, березень-травень, липень2010 року на загальну суму 136 269 грн., завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду станом на 31.12.2010 року на суму 219 985 грн., та ст.203, п.1 ст.215, ч.1 ст.234 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «АТД-Сервіс» з продажу та ремонту авіаційних виробів, запчастин та обладнання.

Суть порушень, на думку податкового органу, полягала у тому, що у вказаному періоді позивачем сформовано податковий кредит по ПДВ за господарськими операціями з контрагентом - ТОВ «АТД-Сервіс», який згідно акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 24.02.2011 року за місцем реєстрації не знаходиться, фактичне місцезнаходження даного Товариства не встановлено.

В свою чергу, зазначений контрагент мав взаємовідносини з суб'єктами господарювання, свідоцтва платників податків яких анульовано, їх діяльність має ознаки фіктивності.

За висновком ДПІ, в ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) від ТОВ «АТД-Сервіс», а відтак, всі укладені між позивачем та його контрагентом угоди є нікчемними.

За відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджено факту транспортування комплектуючих до літаків та інших товаро-матеріальних цінностей від контрагента до позивача, у ТОВ «АТД-Сервіс» відсутні достатні трудові ресурси для здійснення господарської діяльності в виді виконання ремонтних робіт обладнання для літаків та поставки до них запчастин (на підприємстві рахується одна особа), а контрагенти ТОВ «АТД-Сервіс» мають ознаки фіктивності, по факту їх створення порушені кримінальні справи, отже позивач не мав правових підстав для формування податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «АТД-Сервіс».

Проте колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає помилковим, з огляду на наступне.

Як випливає зі змісту пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Як вбачається з установлених судом першої інстанції обставин справи та підтверджується наявними у справі доказами, між ДП «НАРП» та ТОВ «АТД-Сервіс» укладено договір № 25/05-2009/138-09 від 25.05.09 на виконання робіт, договір №57-09 від 10.03.09 на постачання продукції, договір №12/01-2010/6-10 від 12 січня 2010 року на придбання продукції, договір №131-10 від 12 травня 2010 року на виконання робіт з вхідного контролю блоків, агрегатів літака ІЛ-78 згідно спеціфікації, договір №155-10 від 31 травня 2010 року на виконання робіт з капітального ремонту виробу, договір №163-10 від 11 червня 2010 року про передачу у власність ДП «НАРП» гумовотехнічних виробів.

Згідно договору № 25/05-2009/138-09 від 25.05.09 ТОВ «АТД-Сервіс» виконано капітальний ремонт блоків 3СД-75 та 2Т3М, про що складено Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000019.

На виконання умов договору № 12/01-2010/6-10 від 12 січня 2010 року ТОВ «АТД-Сервіс» передало у власність ДП «НАРП» авіаційні вироби за ціною й в асортименті згідно специфікацій №1, №2, №3.

Згідно договору №131-10 від 12 травня 2010 року ТОВ «АТД-Сервіс» виконало роботи з вхідного контролю блоків, агрегатів літака ІЛ-78 згідно спеціфікації № 1.

Відповідно до договору №155-10 від 31 травня 2010 року ТОВ «АТД-Сервіс»виконало роботи з капітального ремонту виробу (запитувач дальноміра) в кількості 14 штук.

На виконання умов договору №163-10 від 11 червня 2010 року ТОВ «АТД-Сервіс» передало у власність ДП «НАРП» гумовотехнічні вироби за ціною й в асортименті зазначених в специфікації №1 до договору.

Відповідно до умов договору №57-09 від 10.03.09 ТОВ «АТД-Сервіс» протягом перевіряємого періоду поставлено, а ДП «НАРП» отримано та оплачено товарно-матеріальні вироби.

Відповідні послуги були прийняті позивачем за актами приймання-передачі та оплачені на підставі виставлених постачальниками рахунків-фактур у повному обсязі (що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача). Крім цього позивачем на підтвердження реальності господарських операцій надано податкові, видаткові накладні, лімітні відомості.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Нікчемність названих договорів та безтоварність спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ «АТД-Сервіс» податкова інспекція обумовлює відсутністю у названого постачальника об'єктивної можливості для виконання поставок товарів та робіт в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу, проте колегія суддів зазначає, що укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки та надання послуг з виконання робіт; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів постачальником та виконується певний обсяг робіт. До того ж, податкова інспекція не довела неможливості поставки спірним постачальниками товарів та виконання ним робіт наявними у нього силами та засобами.

Обставини щодо виконання спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ «АТД-Сервіс» не досліджувалися у кримінальній справі N 80-0263, порушеної за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення юридичних осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, а відтак саме по собі здійснення реєстрації суб'єктів господарювання без мети реального провадження підприємницької діяльності, установлена у названій кримінальній справі, за відсутності інших обставин, які б свідчили про необґрунтованість податкової вигоди, не може бути безпідставно визнано судом апеляційної інстанції як доказ безтоварності спірних господарських операцій.

Що ж стосується посилання ДПІ на відсутність ТОВ «АТД-Сервіс» за місцезнаходженням, то чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит з фактичним знаходженням підприємства-постачальника за юридичною адресою. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного висновок суду першої інстанції про безтоварний характер спірних операцій з поставки позивачеві послуг та товарів ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи, а відтак не може бути визнаний об'єктивним.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «Нарп» - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «Нарп» до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою позов Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «Нарп» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області від 08.08.12 року №0000341600, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 219 985грн., та №0000331600, яким ДП «НАРП» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 136 269грн. і нараховані штрафні санкції в сумі 68 135грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.