Ухвала суду № 34573349, 22.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4093/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Маядо» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маядо» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Маядо» (далі - Позивач, ТОВ «Маядо») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - Відповідач, Броварська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2013 року №0004452204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду 28.08.2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки Позивачем було дійсно порушено встановлені законом строки зарахування валютної виручки.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засіданні не прибули, а тому справа розглядалася за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 197 КАС України.

При цьому, заяву представника Апелянта ОСОБА_2 від 21.10.2013 року про відкладення розгляду справи судовою колегією було оцінено критично, оскільки чинне законодавство передбачає можливість представляти інтереси юридичної особи керівником підприємства, а також будь-якою іншою особою, яка наділена відповідними повноваженнями довіреністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у червні 2013 року працівниками Броварської ОДПІ було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Маядо» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.06.2013 року по 01.07.2013 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по експортному контракту №1 від 12.03.2009 року, укладеному фірмою "SC ROLPLAST SERVICE SRL" (Республіка Молдова), допущене прострочення законодавчого терміну (180 днів) надходження валютної виручки за експортовану продукцію; п. 3.7 плану перевірки, а саме п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» про обов'язкове декларування Національному банку України валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України. Результати перевірки зафіксовані в акті від 05.07.2013 року №547/22-4/35843786. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «У» від 23.07.2013 року №0004452204, яким Позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. 21081000» в розмірі 838 003,00 грн.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 1, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст. ст. 1, 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 191 Податкового кодексу України, постанови Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16.11.2012 року №475, прийшов до висновку, що Позивачем допущено порушення строків здійснення розрахунків в іноземній валюті, а тому позовні вимоги є безпідставними.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів (після 19.05.2013 року - 180 календарних днів) з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Як вбачається з матеріалів справи, було встановлено судом та не заперечується сторонами, між ТОВ «Маядо» та компанією ТОО «Галам Курилис» було укладено контракт 24.05.2012 року на суму 25 720 067,23 грн., що еквівалентно 3 217 824,00 доларів США за курсом НБУ. В період дії договору продавець (ТОВ «Маядо») прийняло на себе зобов'язання поставити покупцю (ТОО «Галам Курилис») металопластиковий профіль ПВХ та фурнітуру в асортименті для виробництва вікон. Продукція, яка підлягала експорту за кодом ТН ЗЕД 3916201090 - профілі ПВХ для виробництва вікон. За вантажно-митними деклараціями №№36522 - 36523 від 07.09.12 року; 362727 від 05.09.12 року; 36826 від 03.10.12 року; 36862 від 05.10.12 року; 36863 від 05.10.12 року; 3628888 від 09.10.12 року; 36889 від 09.10.12 року; 362908 від 09.10.12 року; 363101 від 24.10.12 року; 363107 від 24.10.12 року; 36152 від 26.10.12 року; 363205 від 31.10.12 року; 363251 від 02.11.12 року; 363258 від 02.11.12 року; 363303 від 07.11.12 року; 363304 від 07.11.12 року; 363357 від 09.11.12 року валютна виручка надійшла на підприємство з порушенням законодавчо встановлених термінів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Положеннями пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно п. 129.4 ст. 129 ПК України , визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Пунктом 129.5 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Наведене вище дає підстави для висновку, що пеня за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності застосовується органами державної податкової служби. При цьому, з метою усунення вказаної невизначеності до Закону №185/94-ВР були у липні 2013 року внесені зміни, згідно яких органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею (ч. 5 ст. 4 Закону №185/94-ВР).

Крім того, суд апеляційної інстанції повністю погоджується з критичною оцінкою судом першої інстанції посилання Позивача на те, що на момент розгляду справи кошти було перераховано на поточний рахунок ТОВ «Маядо», оскільки приписи чинного на момент перевірки законодавства пов'язували застосування пені за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність з фактом порушення строків розрахунків.

Поряд з цим, судовою колегією враховується, що частиною 2 ст. 4 Закону №185/94-ВР передбачено, що У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Разом з тим, доказів звернення до таких органів із відповідною позовною заявою Позивачем надано не було.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Маядо» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маядо» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.