Ухвала суду № 34555335, 30.10.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/3391/13р. Головуючий в І інстанції Сіянко В.М.

Категорія 27 Доповідач: Вадзінський П.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року жовтня місяця 30 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Колісниченка А.Г.,

Суддів: Капітан І.А. ,

Вадзінського П.О.,

При секретарі: Герасименко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 17 вересня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, Голопристанського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про виселення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» (надалі ПАТ «Марфін Банк»), яке є правонаступником ВАТ «Морський транспортний банк», звернулось до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 12.12.2007 року між ВАТ «Морський транспортний банк» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір. В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаним договором між банком та ОСОБА_4 12.12.2007 року був укладений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_4 передала в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок загальною площею 137,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1. Судовим рішенням, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності. Оскільки відповідачі добровільно не звільняють будинок, який є предметом іпотеки, просили виселити їх із вказаного будинку, зобов'язати Голопристанський сектор Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області зняти їх з реєстраційного обліку.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 17 вересня 2013 року позов задоволено частково. Виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 разом з неповнолітнім ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 з будинку АДРЕСА_1. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Марфін Банк» судовий збір в сумі 114,70 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішення суду, ОСОБА_2, діючий в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним і таким, що винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просив рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник банку доводи, зазначені в апеляційній скарзі не визнає, рішення суду вважає законним і обґрунтованим. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2007 року між ВАТ «Морський транспортний банк» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір, за яким останній отримав на умовах платності та зворотного повернення кредитні кошти з терміном погашення по 11.12.2022 р. включно. /а.с.4-6/.

На забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 12.12.2007 року був укладений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_4 передала в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок загальною площею 137,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, належний їй на праві власності на підставі свідоцтва про право особистої власності на будинок, виданий Голопристанською міською радою 22.11.1993 року на підставі рішення Голопристанської міської ради № 131 від 11.05.1993 року. Будинок знаходиться на землі місцевої ради. /а.с.7-9/.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 30 березня 2013 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 03.09.2012 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності. /а.с.10-11,12-13/.

Згідно довідки виконавчого комітету Голопристанської міської ради № 3862 від 19.10.2007 року та копії домової книги для прописки громадян в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_8, ОСОБА_7 /а.с.14,15-19/. З даних матеріалів вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були зареєстровані в будинку після укладення договору іпотеки без згоди іпотекодержателя.

ПАТ «Марфін Банк» направляв на адресу відповідачів вимогу добровільно протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги звільнити приміщення житлового будинку АДРЕСА_1. /а.с.20-24/.

Згідно ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду

Оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1, вимога банку добровільно звільнити вказане житлове приміщення відповідачами не виконана, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що останні підлягають примусовому виселенню з спірного житлового будинку без надання іншого житлового приміщення.

Посилання апелянта на те, що під час судового розгляду справи в суді першої інстанції 20.08.2013 року представником відповідача було заявлено клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Відділ ДВС Голопристанського РУЮ у Херсонській області та Голопристанську районну адміністрацію в особі Служби у справах дітей, судом було задоволено, однак в наступному судовому засіданні 17.09.2013 року - відмовлено у залученні зазначених осіб, є необґрунтованим.

Статтею 36 ЦПК України визначено порядок залучення до участі у справі третіх осіб, згідно якого повинна бути подана відповідна заява, оформлена належним чином. Проте, в матеріалах справи така заява відсутня.

Доводи апеляційної скарги про те, що в даному випадку порушуються права дитини до уваги колегії суддів прийняті бути не можуть, як такі, що висновки суду не спростовують та не підтверджені належними доказами.

Як роз'яснив Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України в п. 44 постанови «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Крім того, пунктом 14.1 договору іпотеки передбачено, що укладення вказаного договору не суперечить правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, інтереси яких, як і інших членів сім'ї, що мають право користуватися предметом договору, враховані та не порушуються.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти або засоби доказування, які мають значення для справи і не спростовують висновки суду, а вказані в скарзі посилання на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування і ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відхилити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 17 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: