Рішення № 34517321, 29.10.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22ц-791/2918/2013 Головуючий в І інстанції Скрипнік Л.А.

Категорія: 27 Доповідач: Пузанова Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року жовтня місяця 29 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Пузанової Л.В.Суддів:Фурман Т.Г., Чиркової К.Г.при секретарі:Бараш Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від « 06» лютого 2013р. в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2012 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення кредитної заборгованості, зазначаючи, що 18 вересня 2007 року банк уклав із ОСОБА_5 договір, за умовами якого надав останньому кредит у розмірі 86200 доларів США строком до 18 вересня 2024 року зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами із розрахунку 12,49% річних.

ОСОБА_5 зобов'язався повертати кредит та сплачувати проценти за користування грошовими коштами шляхом щомісячного внесення на рахунок банку мінімального необхідного платежу у розмірі 1031,37 доларів США.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 18 вересня 2007 року банк уклав із ОСОБА_5 договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, розташований в АДРЕСА_1, а також договір поруки із ОСОБА_6, яка поручилася перед банком у повному обсязі за неналежне виконання ОСОБА_5 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором та усіма додатковими угодами до нього.

Посилаючись на те, що ОСОБА_5 не виконує належним чином зобов'язання щодо своєчасної сплати суми мінімального щомісячного платежу, позивач просив суд стягнути достроково солідарно з відповідачів заборгованість станом на 19 вересня 2012 року у розмірі 135466 доларів США та судові витрати.

Заочним рішенням суду від 06 лютого 2013 року постановлено стягнути достроково солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Надра» 135466 доларів США, що в еквіваленті становить 1082779 грн. 74 коп., заборгованості за кредитним договором №804/6/05/2007/840к/2256 від 24.05.2007р.

Суд вирішив питання розподілу судових витрат.

Ухвалою від 17 липня 2013 року суд залишив заяву відповідача ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, зазначаючи, що висновки суду щодо розміру заборгованості у спірних правовідносинах не ґрунтуються на належних доказах.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили. В судовому засіданні представник позивача доводи скарги не визнала, рішення суду просила залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обгрутованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 18 вересня 2007 року позивач уклав з ОСОБА_5 договір кредиту, за умовами якого ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 86200 доларів США строком до 18 вересня 2024 року зі сплатою 12,49 відсотків річних за користування грошовими коштами.

ОСОБА_5 зобов'язався повертати кредит та сплачувати проценти за користування кредитними коштами шляхом щомісячного внесення на рахунок банку мінімального необхідного платежу у розмірі 1031,37 доларів США /а.с. 8-11/.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 18 вересня 2007 року банк уклав з ОСОБА_6 договір поруки, за умовами якого остання поручилася перед банком за належне виконання ОСОБА_5 взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування грошовими коштами.

Умовами договору поруки встановлена солідарна відповідальність поручителя та боржника і визначено обсяг відповідальності поручителя той же, що і у боржника /а.с. 10/.

З листопада 2008 року ОСОБА_5 припинив внесення щомісячних платежів на рахунок банку і свій обов'язок щодо повернення кредиту і сплати процентів за користування грошовими коштами не виконує.

Зазначені факти сторони визнають і не спростовують.

При вказаних обставинах суд, на думку колегії суддів, прийшов до правильного висновку про те, що позивач, як кредитодавець, відповідно до ч.2 ст. 1050; ч.2 ст. 1054 ЦК України має право вимагати від ОСОБА_5, як позичальника, що прострочив повернення чергової частини позики, дострокового повернення частини кредиту, що залишилася та сплати належних йому процентів і обґрунтовано стягнув з відповідачів, як із солідарних боржників, з підстав, передбачених умовами укладених сторонами договорів кредиту і поруки та відповідно до вимог ст.ст. 553, 554 ЦК України, належні позивачеві грошові кошти, а саме: заборгованість по тілу кредиту, проценти за користування грошовими коштами і штраф у встановленому умовами договору розмірі.

Висновки суду у наведеній вище частині відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказів та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги висновки суду по суті спору не спростовують і, як такі, що не ґрунтуються на законі та доказах, підлягають відхиленню.

Так, посилання відповідача ОСОБА_5 на те, що суд неповно дослідив обставини щодо розміру наявної у нього заборгованості перед банком і не витребував необхідні для цього докази, не підтверджене матеріалами справи, в якій відсутні будь-які заяви відповідачів чи їх представника, в тому числі на стадії розгляду судом заяви ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення, про забезпечення доказів через складнощі у їх поданні, в той час, як апелянт не надав суду наявних у нього відповідних платіжних документів у підтвердження оплати ним кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами у розмірі більшому, ніж про це зазначив позивач і не посилався на неможливість подати вказані документи з певних причин.

Не наведені такі докази і в апеляційній скарзі, а посилання апелянта на сумніви щодо розрахунку заборгованості через відсутність у справі первинної бухгалтерської документації носять характер припущення і не спростовують доводи позивача з цього приводу.

Разом з тим, колегія суддів вважає заслуговуючим на увагу твердження ОСОБА_5 про пропущення банком позовної давності щодо стягнення пені, яка відповідно до матеріалів справи нарахована за період з вересня 2011 року по серпень 2012 року, в той час, як звернувшись до суду з позовом 07 листопада 2012 року, позивач, з врахуванням вимог п.2 ч.2 ст. 258 ЦК України, вправі вимагати стягнення неустойки (пені) за один рік, тобто з листопада 2011 року.

Згідно з ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі.

Оскільки справа розглянута судом першої інстанції у відсутність відповідачів, в заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_5 зазначив про свою незгоду із розміром визначеної судом до стягнення суми грошових коштів, а в апеляційній скарзі просить застосувати позовну давність, колегія суддів вважає, що з врахуванням позовної давності з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню пеня за порушення строків платежів по кредиту та відсотках в сумі 961,60 доларів США або 7686 грн. 10 коп. відповідно до офіційного курсу долара США, встановленого Національним банком України на час ухвалення рішення в 7,993 грн. за один долар США, а не 1016,84 доларів США (8127,99 грн.), як це визначено судом.

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає частковій зміні із зменшенням розміру стягнутої солідарно із відповідачів на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором із 135466 доларів США до 135410,71 доларів США (135466-55,29), а розмір еквівалента в гривні з 1082 779,74 грн. до 1082337,81 грн. (1082779,74-441,93).

В решті частині це ж рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову відсутні.

На підставі викладеного, ст.ст. 258, 267 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 частково задовольнити.

Заочне рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 06 лютого 2013 року частково змінити, зменшивши розмір стягнутої солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ Комерційний банк «Надра» суми заборгованості за кредитним договором із 135466 доларів США до 135410,71 доларів США (сто тридцять п'ять тисяч чотириста десять доларів США, 71 цент), а розмір еквівалента в гривні з 1082779 грн. 74 коп. до 1082337,81 грн. (один мільйон вісімдесят дві тисячі триста тридцять сім гривень 81 коп.).

В решті частині це ж рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис)

Судді: (два підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя: Л.В.Пузанова